Ухвала

від 17.12.2024 по справі 634/1316/24

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/1316/24

Провадження № 2-о/634/46/24

"17" грудня 2024 р.

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., перевіривши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Служба у справах дітей Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про встановлення факту визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить встановити факт визнання батьківства ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважаю, що заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

При залишенні заяви без руху, суд керується положеннями ст.ст.175, 177 ЦПК України, тобто застосовує аналогію закону, так як главами 1 та 2 розділу IV ЦПК України прямо не врегульовано дії судді при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогам ЦПК.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Частиною 1 ст. 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, заява підписана представником заявника - ОСОБА_4 , разом з тим заява не містить даних про нього (прізвище, ім`я та по батькові, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету).

При цьому, у заяві також відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника та заінтересованих осіб. Формулювання «електронний кабінет невідомий» не відповідає вимогам закону, оскільки із вказаної інформації не можливо встановити наявність або відсутність електронного кабінету у заявника та заінтересованих осіб

Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинно бути зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, відповідно до частин другої, сьомої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до приписів статті 315 ЦПК України судам підвідомчі справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, заявник просить про встановити факт визнання батьківства в окремому провадженні, однак чинним законодавством України встановлення факту визнання батьківства не передбачено нормами, що регулюють розгляд справ в окремому провадження. Спори щодо визнання бтьківства розглядаються за правилами позовного провадження.

З урахуванням викладеного заявнику необхідно конкретизувати свої вимоги у відповідності до чинного законодавства України.

Також, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Так, заявник вказує, що встановлення факту визнання батьківства ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне для призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника та оформлення спадщини.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38).

Частиною 1 статті 38 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити дані факти. Отже, факти про встановлення яких просить заявник, мають юридичне значення. При цьому, чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження цих фактів, а є необхідним для подальшого подання заявником документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між дружиною та померлим чоловіком і перебування дружини на утриманні померлого чоловіка з метою призначення пенсії по втраті годувальника.

Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Тобто, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.

Матеріали справи не містять відмови уповноваженого органу, який здійснює нарахування та виплати пенсії, у нарахуванні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку із втратою годувальника, як і постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій, що підтверджує звернення до суду із цією метою, як передбачено ст. 318 ЦПК України.

Так, згідно із п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва. Листом Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

Тобто, у цьому випадку, заявнику також необхідно уточнити коло заінтересованих осіб у відповідності до мети, для якої необхідне його встановлення факту, заявленого заявником.

Крім того, статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Так, при зверненні до суду заявником не надано відомостей, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Окрім цього, у порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заява також не містить підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) до цих же заінтересованих осіб з тим самим предметом та з тих самих підстав, як того вимагає п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Оскільки справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, то відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк у п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно ч. 1 чт. 177 ЦПК України заявник повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.

Керуючись ст. ст.175, 177, 185, 260, 261, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Служба у справах дітей Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про встановлення факту визнання батьківства- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вказівок суду заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -