Рішення

від 16.12.2024 по справі 636/7571/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/7571/24 Провадження № 2/636/2513/24

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06грудня 2024року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 особі представника адвоката Барабанова Володимира Володимировича до Великобурлуцької територіальної громади в особі Великобурлуцької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особі їх представника адвоката Барабанова В.В. звернулися до суду із позовом до Великобурлуцької територіальної громади в особі Великобурлуцької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивований тим, що після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої входить належне останній на праві власності майно, а саме: земельна ділянка площею 1,1200 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321482000:01:000:0592, розташована на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №141338, виданого 08.04.2003року Великобурлуцькою райдержадміністрацією; частка в праві власності на

житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; а також майно, успадковане ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме частка в праві власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом з чоловіком, їх батьком. Позивачі зазначають, що вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері, інших спадкоємців немає. Заповіту ОСОБА_3 не залишила. Постановою державного нотаріуса Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори Лученко Л.А. відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку, встановленого законом для прийняття спадщини, який сплинув 06.02.2024 року.

Позивачі зазначають, що з 10.09.2022 року до теперішнього часу територія Великобурлуцької селищної територіальної громади віднесена до території, на яких ведуться бойові дії, державні органи, в тому числі й нотаріальні контори за місцем відкриття спадщини в смт. Великий Бурлук, не працюють транспортне сполучення є ускладненим. Лише 01.05.2024 року позивачі змогли отримати свідоцтво про смерть матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на території держави-агрессора, з перекладом на українську мову, посвідченого нотаріально.

Позивачі вважають, що зазначені ними причини пропуску строку на прийняття спадщини після смерті матері є поважними та просять визначити їм додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.09.2024 року вищезазначену позовну заяву прийнято до провадження, справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 07.10.2024 року підготовче провадження закрито, і справу призначено до розгляду по суті.

Подалі позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особі їх представника адвоката Маслій Т.В. надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримали за заявленими підставами, просять їх задовольнити.

Представник відповідача Великобурлуцької територіальної громади в особі Великобурлуцької селищної ради до суду не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, причини своєї неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи зазначене, суд відповідно до приписів ч.4 ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.ст.247, 280 ЦПК України.

Оцінивши в сукупності письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання ( ст. ст. 15,16 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно копії ID-картки (паспорт громадянина України нового зразка) № НОМЕР_1 , виданого 6315, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилась в с. Григорівка, Великобурлуцький район, Харківська область, Україна. Згідно витягу з Реєстру територіальної громади від 13.05.2024 р. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26.06.1970 року Григорівською сільською радою В.-Бурлуцького району Харківської області, ОСОБА_5 народилась народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Григорівка, Великобурлуцький район, Харківська область, актовий запис № 16. Батьки: батько- ОСОБА_4 , мати- ОСОБА_3 .

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 , виданого 08.08.1992 року Григорівською сільською радою В.-Бурлуцького району Харківської області, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 зареєстрували шлюб08.08.1992 р., актовий запис №4. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища подружжя- ОСОБА_7 та ОСОБА_7 .

Згідно копії паспорту НОМЕР_4 , виданого дворічанським РВ УМВС України в Харківській області 11.11.2002 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Григорівка, Великобурлуцький район, Харківська область, сімейний стан: зареєстровано шлюб Великобурлуцьким в/РАГС Харківської області 16.03.2002 р. з ОСОБА_8 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , з 30.08.2002 р.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 22.06.1979 року Григорівською сільською радою В.-Бурлуцького району Харківської області, хлистун ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Григорівка, Великобурлуцький район, Харківська область, актовий запис №10. Батьки: батько- ОСОБА_4 , мати- ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження НОМЕР_6 , виданого 21.03.2002 р. Відділом РАЦС В.-Бурлуцького районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 16.05.2002 року, актовий запис №03. Прізвище подружжя після одруження - ОСОБА_11 та ОСОБА_11 .

Згідно довідки № 1486 від 15.03.2024 р. Дворічанської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями від 21.02.2000 року, Григорівська сільська рада посвідчує, що обєкт в цілій частині, що розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить: ОСОБА_4 -1/3; ОСОБА_3 -1/3; ОСОБА_12 -1/3 на праві приватної власності. Свідоцтво видано на підставі рішення Григорівської сільської ради від 09.02.2000 р. за № 18. Зазначений жилий будинок зареєстрований у Великобурлуцькому бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 18 за реєстровим № 211 від 03.03.2000 р.

Згідно копії державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ХР №141338 від 08.04.2003 року, виданого напідставі розпорядження Великобурлуцької райдержадміністрації від 5 серпня 2002 р. № 129, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №547, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,1200 га, що розташована на території Григорівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6321482000:01:000:0592.

Зазначена інформація узгоджується з інформацією, що міститься у витягу № 82253015 від 13.03.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 6321482000:01:000:0592.

Батько позивачів - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 20.02.1999 р. Григорівською с/радою В.-Бурлуцького району Харківської області.

Згідно довідки Григорівського старостинського округу Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області від 06.08.2024 року № 25-4Г, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою на момент смерті ОСОБА_4 були зареєстровані наступні особи: ОСОБА_3 (дружина), ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_8 . Інших зареєстрованих осіб не було.

Згідно довідки Григорівського старостинського округу Великобурлуцької селищної ради Куп`янського району Харківської області від 05.08.2024 року № 24-4Г, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб, зареєстрованих з вищевказаною адресою на момент смерті ОСОБА_3 не було.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 08.08.2023 року 93100128 відділом РАЦС адміністрації муніципального району «Корочанський район» Бєлгородської області, Російська Федерація ( та перекладу тексту з цього документу з російської мови на українську мову, зробленого перекладачем ОСОБА_13 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження Харківська область, Великобурлуцький район, с. Катеринівка, померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце смерті: Російська Федерація, Бєлгородська область, Корочанський район, с. Кощєєво, про що 8 серпня 2023 року складено запис акта про смерть № 170239310012800359000.

Відповідно доЗакону України «Прозупинення діїта вихідз Конвенціїпро правовудопомогу іправові відносиниу цивільних,сімейних такримінальних справахта Протоколудо Конвенціїпро правовудопомогу іправові відносиниу цивільних,сімейних такримінальних справахвід 22січня 1993року» від 1 грудня 2022 року № 2783-IX зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь діюКонвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року№ 240/94-ВР таПротоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року№ 140/98-ВР та постановлено вийти з Конвенції проправову допомогуі правовівідносини уцивільних,сімейних такримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

На підставізазначеного9 грудня 2023 року для України припинила дію Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протокол до неї 1997 року.

Оскільки вищезазначене свідоцтво про смерть ОСОБА_3 було видано РФ 08.08.2023 року, тобто до припинення для України дії Конвенції, суд, враховуючи вимоги процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, враховує у тому числі інформацію, яка міститься у вказаному свідоцтві про смерть ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді належних їй на праві власності вищезазначених об`єктів нерухомого майна, а також майна, успадкованого після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме частка в праві власності на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_3 проживала разом з чоловіком. Відомостей про те, що за життя ОСОБА_3 склала заповіт, матеріали справи не містять.

Як вбачається з копії постанови державного нотаріуса Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори Лученко Л.А. відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку, встановленого законом для прийняття спадщини, який сплинув 06.02.2024 року.

Згідно приписів статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщинивстановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як зазначено в постанові від 26 жовтня 2022 року Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 522/17925/16, провадження № 61-1122св22 «Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. При вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно ураховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини (при умові не заведення спадкової справи після смерті спадкодавця та не здійснені повідомлення та виклику спадкоємця за заповітом нотаріусом).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2023 року у справі № 345/4153/22, провадження № 61-9356св23, зазначено, що лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22. Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, після смерті матрі ОСОБА_3 , позивачі посилались на те, що з 10.09.2022 року до теперішнього часу територія Великобурлуцької селищної територіальної громади віднесена до території, на яких ведуться бойові дії, державні органи, в тому числі й нотаріальні контори за місцем відкриття спадщини в смт. Великий Бурлук, не працюють транспортне сполучення є ускладненим. Також позивачки посилаються й на те, що вони лише 01.05.2024 року змогли отримати свідоцтво про смерть матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на території держави-агрессора, з перекладом на українську мову, посвідченого нотаріально.

Суд зазначає, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією рф.

Суд,досліджуючи поважність причинипропуску позивачками строкудля прийняттяспадщини,приймає доуваги вищенаведене, і вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали можливості своєчасно використати своє право на звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на території держави-агрессора, з поважних причин, тому є підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 223, 258, 259, 265, 273, 280, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 особі представника адвоката Барабанова Володимира Володимировича до Великобурлуцької територіальної громади в особі Великобурлуцької селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ,додатковий строк тривалістю у три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 16 грудня 2024 року.

Суддя І.В. Карімов