Рішення

від 11.12.2024 по справі 716/2146/24

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/2146/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2024 м.Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Павчук Святослав Іванович, заінтересована особа: Заставнівська територіальна громада в особі Заставнівської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, поданою в порядку окремого провадження, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, що необхідно для реалізації права на спадкування за законом в п`яту чергу. В обґрунтування заяви посилався на те, що нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 14.10.2024 відкрито провадження у справі, витребувано докази, викликано свідків.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Павчук С.І. вимоги заяви підтримали, пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявника ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1 . На день смерті бабусі заявник з родиною проживав в її будинку разом з нею, а отже є таким, що прийняв спадщину на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України. Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. Звернувшись 09.07.2024 до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 отримав відмову. Відмова мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на те, що є спадкоємцем п`ятої черги за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав з бабусею на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 , просив встановити цей факт для реалізації прав спадкоємця.

Представник заінтересованої особи Заставнівської міської ради до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечував.

Заслухавши заявника та його представника, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви за наступних підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.8).

На день смерті ОСОБА_2 належало домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.9, 10).

09.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.07.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на положення ч.3 ст.1268 ЦК України, відповідно до яких спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, просив встановити факт простійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, про встановлення фактів, встановлення фактів, що мають юридичне значення;

Відповідно доч.2ст.315ЦПК України,в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтвердили той факт, що їх односелець ОСОБА_1 з самого дитинства і до смерті своєї бабусі ОСОБА_2 , яка померла у 1984, проживав в її будинку по АДРЕСА_1 .

Таким чином, під час розгляду справи встановлені обставини, які свідчать про спільне проживання заявника ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, суд звертає увагу на те, що смерть спадкодавця ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності ЦК України.

Відповідно до п.п.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що відносини спадкуваннярегулюються правиламиЦК,якщо спадщинавідкрилася нераніше 1січня 2004року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

В період чинностіЦК УРСРйого нормами було передбачено підстави для спадкоємства (ст.524), коло осіб, які можуть бути спадкоємцями та черговість спадкування (ст.ст.527, 529-532), певні дії, які свідчили про прийняття спадщини (ст.549), у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини). Пунктом 5 ч.1 ст.555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.

Отже, норми п.5 Прикінцевих та перехідних положеньЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531ЦК УРСР.

Таким чином, при вирішенні справ про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування нормЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокремаЦК УРСР.

ЦК УРСР не передбачалося конструкції набуття права на спадщину шляхом встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а набуття права на спадщину пов`язувалося з доведенням факту вступу у володіння та управління спадковим майном.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Суд звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки заявлені вимоги не є ефективним способом захисту.

Суд роз`яснює, що позивач може звернутися до суду з заявою про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла у 1984, тобто за нормами ЦК УРСР.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення ст.294 ЦПК України, відповідно до якої у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12,13,81, 263-265, 293-294, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Павчук Святослав Іванович, заінтересована особа: Заставнівська територіальна громада в особі Заставнівської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 16.12.2024.

Суддя О.Є. Вайновська