Рішення

від 17.12.2024 по справі 724/3601/24

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/3601/24 Провадження № 2/724/769/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Гладкого А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ Служби у справах дітей Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

До суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ Служби у справах дітей Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовної заяви позивача зазначає, що 05 липня 2021 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.01.2022 розірвано. Під час перебування у шлюбі з відповідачем вона завагітніла від нього та ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи у Польщі вона народила доньку ОСОБА_3 . Батько дитини ОСОБА_2 проживає окремо від них в с. Ворничани Дністровського району. Від дня народження їхньої доньки ОСОБА_3 він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. Не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не бере ніякої участі у вихованні дитини, а також в утриманні дитини ні в грошовій, ні в натуральній формі. Не виявляє жодного інтересу до життя дитини, тобто не цікавиться її станом здоров`я, її умовами проживання, потребами у наданні коштів для придбання дитині одягу, взуття, якісного харчування, іграшок, предметів дитячої гігієни.

Із червня 2022 року, а саме після народження їхньої дитини і до теперішнього часу ОСОБА_2 жодного разу не зателефонував їй та не поцікавився тим як росте донька, як харчується, чи не хворіє, чи вимовляє вже якісь слова та речення, чи потрібна матеріальна допомога від нього для дитини. Відсутність у ОСОБА_2 інтересу до дочки свідчить про те, що в його особистому житті дитини немає. Він нехтує потребами своєї дочки, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов`язків. Його місце роботи чи вид діяльності, а також фактичне місце проживання на даний час їй невідомі.

Враховуючи вище викладене позивач просить суд прийняти рішення, яким позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17.10.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено в підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Крім цього, Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 14 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні посилаючись на доводи вказані в позовні заяві, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Позивач ОСОБА_1 пояснила, що колишньому чоловіку відомо що є дитина, вона особисто не казала, але через знайомих ОСОБА_2 знає. Його маму повідомляли коли була комісія у сільській раді, то їм теж відомо. Але після розлучення ні з ким з них вона не спілкувалась.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву від нього не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подала до суду заяву в якій не заперечила щодо задоволення позовних вимог.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що вона з ОСОБА_1 познайомились у магазині, вона прийшла і спитала хто може відвезти її з дитиною до лікаря. Це дитині було майже рік, як вони познайомилися. З того часу батька дитини ніколи не бачила. Позивач розказувала, що приїхала з закордону, чоловіка немає, сама з дитиною лишилася. Батько ніколи не з`являється, не дзвонить.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що вона являється матір`ю позивачки. Від народження дитини, ні відповідач, ні його батьки не дзвонили, не питалися про дитину, нею не цікавилися. З того часу як відповідач розійшлися з донькою немає контакту ніякого. ОСОБА_2 ніякої участі у вихованні дитини взагалі не брав.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який між ними зареєстровано 05 липня 2021 року виконавчим комітетом Клішковецької сільської ради актовий запис № 14 та розірвано рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.01.2022 року.

Після розірвання шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Республіці Польща народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з актового запису про народження серія НОМЕР_1 , номер актового запису 1418043/00/AU/2022/097100.

Донька ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади та довідкою виданою виконкомом Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області № 413 від 25.06.2024.

Як вбачається із довідки № 6137/КВ/19-701/Н виданої Посольством України в Республіці Польща, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 набула громадянства України на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про громадянство України».

Відповідно до характеристики виданої виконкомом Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області від 25.06.2024, гр. ОСОБА_1 за період проживання в селі показала себе з позитивної сторони, в сім`ї веде себе тактично, з сусідами знаходиться в добрих відносинах, скарг з боку громадян на неї не поступало.

У відповідності до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , даний висновок затверджений рішенням № 90/06-2024 від 10.05.2024 року виконавчого комітету Клішковецької сільської ради, Дністровського району, Чернівецької області.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі "Хант проти України" від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ч. 4.ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 8 грудня 2021 року у справі № 311/563/20 (провадження № 61-14656св21) вказав, що: «Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав батька чи матері, які, починаючи з моменту народження дитини, фактично самоусунулися (ухилилися) від її виховання, не піклувалися про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя тощо, відповідає найкращим інтересам дитини».

Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21) вказав, що: «позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що ухилення від батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що судом було достовірно встановлено. При цьому, наведені вище обставини переконують суд у тому, що відповідач взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо доньки. Батько донькою не цікавиться, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не спілкується з нею, не виявляє інтересу до неї та фактично самоусунувся від виконання свої батьківських обов`язків.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої дитини, нею не займається, не піклувалася про неї, матеріально не утримує її, не проявляє інтересу до стану її здоров`я, не цікавиться її фізичним, моральним і духовним розвитком, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд вважає, що слід позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав стосовно її дитини ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо вирішення питання судових витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для цілей розподілу судових витрат суд бере до уваги: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підтвердженням понесених витрат на правничу допомогу позивача є:

- Договір про надання правничої допомоги від 23.04.2024 року;

- ордер на надання Правничої допомоги серії СЕ № 1095667;

- квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 23.04.2024 на суму 12000 грн.;

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, суд вважає, що вказані докази є належними, достовірними та достатніми для підтвердження витрат позивача на правничу допомогу в сумі 12 000 грн. та відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. загальна сума судових витрат 13 211,20 грн.

У відповідності до ч.6 ст. 137 ЦПК України відповідач не надав до суду клопотань, заяв про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тим самим не довів не співмірність судових витрат.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 141, 150, 164, 169, СК України та ст. 7, 10, 76, 81,133,136,141, 244-245, 259, 263 - 265, 268, 280, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ Служби у справах дітей Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 12 000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2024 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ