Рішення

від 12.12.2007 по справі 15/311-07-8191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/311-07-8191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         Справа  

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                                 Петрова В.С.

При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача –         Калаянов І.В.;

від відповідача –     не з'явився,

від третьої особи – не з'явився,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” до Комунального підприємства „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Одеська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, про визнання права власності на майно та зобов'язання виконати певні дії, -

ВСТАНОВИВ:  

Відкрите акціонерне товариство „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Одеська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, про визнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна –базу відпочинку „Дім рибалки” та зобов'язання відповідача провести реєстрацію вказаного об'єкта. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

13 квітня 1998 року між третьою особою - Одеською обласною організацією УТМР та ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока" був укладений договір купівлі-продажу мисливсько-рибацької бази „Кордон".

14 квітня 1998 року був складений акт прийомки-передачі, згідно якого на підставі постанови президії Одеської обласної організації УТМР від 22 липня 1997 року та наказу № 10 від 10 квітня 1998 року база „Кордон" Комінтернівської р/с УТМР передається ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока”. Вказане майно зареєстровано за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Набережна 8.

Так, позивач зазначає, що покупцем –ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” зобов'язання за договором стосовно сплати грошових коштів виконані в повному обсязі. Крім того, на виконання умов зазначеного договору 15.09.1998 року ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока" був підписаний з ЦЕМ ДАЕК „Одесаобленерго” договір на постачання електроенергії для ведення господарської діяльності, умови якого позивачем виконувались вчасно та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також позивач вказує, що 11.02.2005 року Комінтернівським РБТІ був виготовлений технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна – базу відпочинку, в графі „власник” якого зазначено ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока”.

Таким чином, позивач зазначає, що фактично ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока”, починаючи з 14.05.1998 року, є власником бази відпочинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Набережна 8, але вільно розпоряджатися своїм майном не має можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. При цьому позивач вказує, що 18.09.2007 року ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока" звернулось із заявою до Комінтернівського РБТІ про проведення реєстрації нерухомого майна та видачу  правовстановлюючих документів. Однак, своїм листом № 3295 від 08.10.2007 року відповідач повідомив, що надані документи не передбачені переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

В якості правової підстави позовних вимог позивач посилається на ст. 392 Цивільного кодексу України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності. Таким чином, невизнання відповідачем права власності позивача на спірну базу відпочинку стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2007 р. порушено провадження у справі № 15/311-07-8191 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги стосовно предмету спору та зазначив, що в прохальній частині позовній заяви помилково зазначено „базу відпочинку „Дім рибалки” замість вірної  „мисливсько-рибацьку базу „Кордон”.

Відповідач відзив на позов не надав, також  представник відповідача у судове   засідання не з'явився. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Третя особа проти задоволення позову не заперечує, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 32-33).  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

13 квітня 1998 р. між Одеською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок та Відкритим акціонерним товариством „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого Одеська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок продає, а ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” купує мисливсько-рибацьку базу „Кордон" вартістю 8087 грн.

Пунктом 1.2 вказаного договору сторони передбачили, що Одеська обласна організація УТМР передає позивачу зазначену базу з балансу на баланс на підставі відповідних документів по факту оплати.

Також згідно п. 3.2 договору позивач вступає у володіння базою „Кордон” по факту  отримання продавцем –Одеською  обласною організацією  УТМР суми вартості бази.   

Крім того, відповідно до п. 3.3, п. 3.4 договору позивач зобов'язався розрахуватися за комунальні послуги і електроенергію по дату вчинення угоди та в місячний термін після здійснення  угоди переоформити на себе пристрої обліку споживаємої електроенергії і води.        

Як з'ясовано судом, позивачем умови договору купівлі-продажу від 13 квітня 1998 р. щодо сплати вартості придбаного об'єкту нерухомості виконані, що підтверджується  поясненнями Одеської обласної організації УТМР (а.с. 32-33).

Так, 14 квітня 1998 року Одеською обласною організацією УТМР був складений акт прийомки-передачі основних засобів, згідно якого на підставі постанови президії Одеської обласної організації УТМР від 22 липня 1997 року та наказу № 10 від 10 квітня 1998 року база „Кордон" Комінтернівської р/с УТМР передається ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока”. Вказана база розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон.

Також, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу 15.09.1998 року між ВАТ „Веселинівський завод сухого знежиреного молока" та ЦЕМ ДАЕК „Одесаобленерго” був укладений договір № 0462, згідно умов якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати позивачу електричну енергію, а позивач в свою чергу сплачувати споживаєму електроенергію за кожний розрахунковий період. Сплата позивачем споживаної електроенергії підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 16, 18, 19, 22, 24).

До того ж наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 17, 20-21) підтверджується факт оплати позивачем орендної плати за оренду земельної ділянки, на якій розташовано спірне нерухоме майно.

Так, як зазначає позивач, фактично власником бази відпочинку „Кордон” за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Набережна 8, він став з 14.05.1998 року, але позбавлений можливості як власник вільно розпоряджатися своїм майном у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. У зв'язку з цим позивач звернувся до КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” № 938 від 19.09.2007 р. про проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - мисливсько-рибацької бази „Кордон” на підставі технічного паспорту та договору оренди земельної ділянки.

Листом від 08.10.2007 р. № 3295 КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” повідомило позивача про те, що представлені позивачем для реєстрації за ним права власності на спірне майно технічний паспорт та договір оренди земельної ділянки не передбачені переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, визначених передбачених Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ст. 4 ЦК УРСР (чинній на момент виникнення правовідносин) цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

В силу ст. 86 Цивільного кодексу УРСР, ст. 2 Закону України "Про власність" право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Підставою для набуття права власності є певні юридичні факти, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Так, в силу ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, виходячи з вищевказаних норм, підставою для набуття позивачем права власності на спірну базу є передача зазначеної бази за договором на підставі акта прийомки-передачі основних засобів від 14 квітня 1998 року.

Між тим відповідно до ст. 328 чинного на теперішній час Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

Так, позивачем право власності на спірне нерухоме майно було набуте на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу від 13.04.1998 р.  

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Також згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги те, що право власності позивача на мисливсько-рибацьку базу „Кордон” оспорюється, будь-які правовстановлюючі документи, які б посвідчували право власності, у позивача відсутні, господарський суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” про визнання за ним права власності на вказану базу цілком обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, згідно п. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх  обмежень” право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Виходячи з наведеного, на думку суду, вимоги позивача про зобов'язання КП „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право власності позивача на мисливсько-рибацьку базу є обґрунтованими.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами  захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. відносяться за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” до Комунального підприємства „Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Одеська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, про визнання права власності на майно та зобов'язання виконати певні дії задовольнити.

2.          ВИЗНАТИ за Відкритим акціонерним товариством „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” (57001, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Будівельників, б. 30; код ЄДРПОУ 0446546) право власності на об'єкт нерухомого майна –мисливсько-рибацьку базу „Кордон”, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Набережна 8.

3.          ЗОБОВ'ЯЗАТИ Комунальне підприємство “Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” (67500, Одеська, область, смт. Комінтерново, вул.. Центральна, 46; код 19050704) зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна –мисливсько-рибацьку базу „Кордон”, що розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Кордон, вул. Набережна 8, за Відкритим акціонерним товариством „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” (57001, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Будівельників, б. 30; код ЄДРПОУ 0446546).

4.          СТЯГНУТИ з Комунального підприємства “Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації” (67500, Одеська, область, смт. Комінтерново, вул. Центральна, 46; код 19050704) на користь Відкритого акціонерного товариства „Веселинівський завод сухого знежиреного молока” (57001, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Будівельників, б. 30; код ЄДРПОУ 0446546)  витрати по держмиту в сумі 85/вісімдесят п'ять/грн. 00 коп. та витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 17.12.2007 р.

                    Суддя