Рішення

від 17.12.2024 по справі 282/1196/24

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/1196/24

Провадження № 2/282/303/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Вальчука В. В.

при секретарі судового засідання Демчук В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любар, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кіндрась Сергій Володимирович до Любарської селищної ради Житомирського району про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вигнанка Любарського району Житомирської області померла ОСОБА_2 .

Вона являється спадкоємицею майна померлої за заповітом, серед якого є також житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 .

Дане домогосподарство до самочинно забудованих не відноситься, однак оформити спадщину вона не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, а тому вимушена звернутися до суду з позовом про визнання за нею, в порядку спадкоємства за заповітом, права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Представник позивачки у судове засідання на розгляд справи не з`явився, однак у поданій ним заяві вказав, що позовні вимоги підтримує в повному об`ємі та просить справу слухати у його відсутності.

Представник Любарської селищної ради у судове засідання на розгляд справи не з`явився, однак у відзиві на позов, що надійшов на адресу суду зазначив, що проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вигнанка Любарського району ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №7 (а.с.48).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на її майно, спадкоємцем якого у відповідності до заповіту, посвідченого 21.02.2014 року секретарем виконавчого комітету Вигнанської сільської ради Любарського району, є ОСОБА_1 (а.с.9).

Виписка із погосподарських книг села Вигнанка №125 від 05.08.2022 року, видана Пединківським старостинським округом Любарської селищної ради, вказує на те, що згідно погосподарських книг за 1991 2015 роки, головою двору, що по АДРЕСА_1 значилася ОСОБА_2 (а.с.10).

Архівна довідка №561 від 09.08.2024 року, видана Архівним відділом Житомирської районної державної адміністрації, вказує на те, що рішенням Вигнанської сільської ради від 10.11.1993 року ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,81 га. (а.с.19).

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Житомирського районноо нотаріального округу Соляра В.М., №133/02-31 від 14.08.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як визначено ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2009 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст.5, 47, 49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі ст.392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивачка фактично прийняла спадщину за заповітом за спадкодавцем ОСОБА_2 , однак у неї існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавця всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 211, 247, 263 - 265, 271 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.25, 30, 321, 328, 331, 346, 376, 381, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за спадкоємицею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, РНОКПП - НОМЕР_2 в порядку спадкування за заповітом по смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Вигнанка Любарського району Житомирської області, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці розміром 0,25 га., для ОЖБ з прилеглою земельною ділянкою площею 0,56 га. для ОСГ.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В. В. Вальчук