Рішення

від 30.09.2024 по справі 362/728/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/728/24

Провадження № 2/362/1248/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської областіу складі:

головуючого- судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря -Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської областів порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП»», третя особа Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ЦМУМЮ (м. Київ), про скасування арешту, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить суд скасувати арешт на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , мотивуючи заявлені вимоги тим, що наявність арешту всього майна спадкодавця, який не мав боргових зобов`язань, що підтверджено листами третьої особи, позбавляє її права на спадкування. Вказане змусило її звернутися до суду із вимогами про скасування арешту спадкового майна, що був накладений на підставі постанови ВП № 35658528 від 12.12.2012 та № 46800714 від 16.03.2015.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що борг спадкодавця перед відповідачем не погашено, а тому скасування арешту є передчасним заходом.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП»», будучи належним чином повідомленим, правом на подання відзиву не скористався, інших процесуальних заяв до суду не надіслав.

Представник Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ЦМУМЮ (м. Київ), будучи належним чином повідомленим, правом на подання пояснень не скористався, інших процесуальних заяв до суду не надіслав.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Як вбачається із спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 06.04.2023 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернув до Васильківської нотаріальної контори претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦПК України, на підставі якої було відкрито та зареєстровано спадкову справу. 12.12.2023 р. ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини.

12.12.2023 р. постановою Другої Васильківської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого, оскільки вчинення такої суперечить законодавству України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості щодо суб`єкта № 358079883, сформованої Першою васильківською державною нотаріальною конторою 12.12.2023 р. встановлено:

На підставі постанови № ВП 35658528 від 12.12.2012 р. відділом державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції було накладено арешт на об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно, власник ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , рестраційний номер обтяження: 13372119.

На підставі постанови № ВП 46800714 від 16.03.2015 р. відділом державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції, було накладено арешт на об`єкт обтяження: все нерухоме майно, власник ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , рестраційний номер обтяження: 9056787.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 р. у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 р. у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 р. (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08 грудня 2022 р. у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Зобов`язання за кредитними договорами входять до складу спадщини.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно листа вих № 1359 від 03.01.2024 Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Киїївської області, перевіркою відомостей АСВП та ЄДРВП з`ясовано, що у відділі з 12.12.2012 до 13.12.2014 перебувало ВП 35658528 щодо стягнення з ОСОБА_2 1820,00 грн. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому 30.10.2014 державним виконавцеии винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» в зв`язку із відсутністю майна боржника. Виконавче провадження № 35658528 знищене.

Згідно листа вих № 1358 від 03.01.2024 Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Киїївської області, перевіркою відомостей АСВП та ЄДРВП з`ясовано, що у відділі з 06.03.2015 до 24.06.2016 перебувало ВП 46800714 щодо стягнення з ОСОБА_2 172506,00 грн. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому 24.06.2016 державним виконавцеии винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» в зв`язку із відсутністю майна боржника. Виконавче провадження № 46800714 знищене.

26.07.2018 р. між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК» укладено договір відстеплення права вимоги № 114/62.

13.03.2020 р. ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області, що набарла чинності 09.04.2020, справа № 2-539/11, замінено сторону у виконавчому проваджені тсягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступика ТОВ ФК «УКРФІНАНС ГРУП» за виконавчим листом № 2-539, виданого 06.07.2012 р. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 172506,00 та 1820 грн. судових витрат.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до вказаної норми Закону після закриття виконавчих проваджень строки пред`явлення до виконання виконавчих листів сплили.

Строк для повторного пред`явлення виконавчих листів до виконання на момент вирішення спору стягувачем пропущено.

Арешт на спірний будинок було накладено органом виконавчої служби у 2012 та 2015 роках, на момент звернення до суду з цим позовом та вирішення спору виконавче провадження не здійснюється, стягувач не надав доказів повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, не порушує питання про заміну сторони у зобов`язанні правонаступником.

Оскільки виконавчі провадження № 35658528 та № 46800714 не здійснюються, арешт у вказаних провадженнях на спірне майно було накладено органом виконавчої служби у 2012 та 2015 роках, строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання на момент вирішення спору пропущено, суд обґрунтовано вважає, що обтяження - (арешт) будинку перешкоджає позивачу в оформленні спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , а тому позов підлягає задоволенню.

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд 12.07.2023 у поставі № 214/2305/20.

Враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, накладеного в межах виконавчого провадження під час виконання судового рішення, взявши до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий не учасником виконавчого провадження, а спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності у порядку спадкування за заповітом, що вказує про порушення його прав та необхідність їх захисту, позов у цій справі підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.3-5,7-13,76-81,258,259,263-265,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП»», третя особа Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби ЦМУМЮ (м. Київ), про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Кравченко Л.М.