Ухвала

від 16.12.2024 по справі 524/7000/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/7000/23

Провадження 1-кп/524/275/24

УХВАЛА

16.12.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області об`єднане кримінальне провадження, відносно вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст.185ч.4,ст.186ч.4КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 року у судовому засіданні прокурором Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 було заявлено клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , в якому вона зазначає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України існують до теперішнього часу, оскільки вона вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 може ухилитись від явки до суду, так як вчинив тяжкі злочини проти власності, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків, також вчинити інше кримінальне правопорушення, немає міцних соціальних зв`язків, осіб похилого віку на утриманні немає, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, тому просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, без визначення суми застави .

Суд вислухавши думку учасників судового процесу, потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , які залишають вирішення клопотання прокурора на розсуд суду , захисника ОСОБА_4 , яка просить суд змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки прокурором ризики, передбаченіст.177 КПК Українине доведені,ОСОБА_5 має постійне місце проживання, обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Згідно ст.331ч.1 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст.331ч.3 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.11.2024 року спливає 09.01.2025 року.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

За положеннями ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185ч.4,ст.186ч.4КК України, які у відповідності до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, за вчинення яких, у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим, останньому загрожує покарання за ст.185 ч.4 КК України у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, за ст.186 ч.4 КК України у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, обвинувачений ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, він не одружений, на утриманні осіб похилого віку немає, офіційно не працює, немає постійного джерела доходу, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, потерпіла ОСОБА_8 є його рідною матір`ю, з якою він проживає спільно,вчинив кримінальне правопорушення, а саме крадіжку у потерпілої ОСОБА_9 , під час знаходження на цілодобовому домашньому арешті, тому суд вважає, що існують ризики того, що знаходячись на волі обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також суд при розгляді клопотання прокурора враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватим у пред`явленому обвинуваченні, ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, то суд, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , а альтернативні запобіжні заходи, як вважає суд не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З урахуванням викладенного, суд приходить до висновку, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, та є підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 16.12.2024 року до 13.02.2025 року включно.

Згідно з ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.182 ч.4 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України зазначено, що розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_5 та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд визначає заставу у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуальногокодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст.177,178,194, 369,392,394ч.5,ст.395ч.2п.1-1 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити частково .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 16.12.2024 року до 13.02.2025 року включно.

Визначити суму застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.

Застава може бути внесене у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, в ДКСУ м. Київ, МФО:820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23»

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 , прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 та головуючого суддю Автозаводського районного суду м.Кременчука ОСОБА_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Головуючий суддя: ОСОБА_11