Ухвала

від 16.12.2024 по справі 531/1915/24

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/1915/24

номер провадження 1-кс/531/931/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Карлівка

Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали за клопотанням ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170450000424 від 01 липня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 03.07.2024 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170450000424 від 01 липня 2024 року, а саме:

- мотоцикл марки BSE J3 Enduro спортивного типу, білого кольору, на якому маються пошкодження, який знаходився під керуванням ОСОБА_3 , 2010 року народження, мати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що постановою слідчого СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 30 листопада 2024 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170450000424 від 01 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, по якому було накладено арешт на майно, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, та на даний час в подальшому в застосуванні арешту майна відпала потреба.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом ст. ст. 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Разом із тим, за приписами ч. 4, якою доповнено ст. 132 КПК УкраїниЗаконом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння»№ 2810-IX від 01 грудня 2022року (набрав чинності 29 грудня цього ж року),ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разізакриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавленняправа на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.

Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.

У Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України виходив із того, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «lex posterior derogat priori» «наступний закон скасовує попередній». Таким чином, повноважний орган конституційної юрисдикції визначив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). В Рішенні від 18 червня 2020 року№ 5-р(II)/2020Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.

У даному випадку кримінальне провадження закрив слідчий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 03 липня 2024 року про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170450000424 від 01 липня 2024 року, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.

Аналогічна позиція викладена у постановіОб`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22.

Тобто, після закінчення кримінального провадження шляхом його закриттяв порядку, передбаченому КПК України,наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження, клопотання про скасування арешту майнане підлягає розгляду слідчим суддею та підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 174, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170450000424 від 01 липня 2024 року - повернути.

Ухвала, у відповідності до положень ст. 309 КПК України, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1