Ухвала

від 11.12.2024 по справі 559/3408/24

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/3408/24

Провадження № 2-к/559/2/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року місто Дубно

Дубенський міськрайоннийсуд Рівненськоїобласті ускладі головуючоїсудді ЖуковськоїО.Ю., за участі секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа Дубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенсьокму районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Після одруження вони з чоловіком виїхали до Республіки Білорусь. Рішенням Логойського районного суду Мінської області від 09.11.2015 шлюб між ними було розірвано. Визнання рішення іноземного суду в Україні їй необхідне для отримання у органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 13.09.2024 клопотання прийнято до провадження, про що повідомлено заінтересовану особу та запропоновано Дубенський ВДВС у Дубенському районі Рівненської області у місячний строк з моменту отримання вказаної ухвали подати можливі заперечення проти цього клопотання. 12.11.2024 клопотання призначено до судового розгляду.

Учасники справи, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не з`явились.

Заявниця на адресу суду спрямувала заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, вимоги заяв підтримує.

Від начальника Дубенського ВДРАЦС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу суду надійшла заява, в якій вона не заперечує проти задоволення клопотання.

Відповідно ч. 5 ст. 473 ЦПК України неявка учасників не є перешкодою для розгляду клопотання. Р озгляд справи здійснюється без фіксування звукозаписувальними технічними засоба, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про задоволенняклопотання зтаких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Мирогоща Дубенського району Рівненської області є громадянкою України (а. с. 8).

18 жовтня 2002 року між ОСОБА_1 , громадянкою України, та ОСОБА_2 , громадянином України, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дубенського міськрайонного управління Міністерства юстиції було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №260, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дубенського міськрайонного управління Міністерства юстиції 21.01.2016 (а.с.9).

Рішенням Логойського районного суду Мінської області від 09 листопада 2015 року шлюб між громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Рішення набрало законної сили 20 листопада 2015 року (а.с.4).

На вказаному судовому рішенні проставлений апостиль.Переклад рішення на українську мову нотаріально завірений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П. (а. с.5).

Відповідно ст. 471 ЦПК Українирішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно з п. 10 ч. 1ст.1Закону України«Про міжнароднеприватне право» визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України здійснюється в порядку, встановленому законом. Відповідно ст.81Закону України«Про міжнароднеприватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин... що набрали законної сили.

Міжнародним договором між Україною та Республіки Білорусь була Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписана від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованаЗаконом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР. Однак, 01 грудня 2022 року прийнятоЗакон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року»(даліЗакон). 22 грудня 2022 року Закон опубліковано у газеті «Голос України» та 23 грудня 2022 року Закон набрав чинності.

Закон передбачає: зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованоїЗаконом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованогоЗаконом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР,у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь(стаття 1); вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованоїЗаконом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР(даліМінська конвенція), та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованогоЗаконом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР (стаття 2).

Відповідно статті 72 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, зупинення дії договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції звільняє учасників, у взаємовідносинах яких зупиняється дія договору, від зобов`язання виконувати договір у своїх взаємовідносинах протягом періоду зупинення.

Стаття 25 Закону України «Про міжнародні договори України»містить аналогічну норму, відповідно до якої зупинення дії міжнародного договору України за умов, якщо договір не передбачає іншого, чи за відсутності іншої домовленості з іншими його сторонами, звільняє Україну від зобов`язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими зупинено дію договору, і не впливає стосовно іншого на встановлені договором правові відносини України з іншими його сторонами.

За повідомленням Міністерства закордонних справ України дію Мінської конвенції у відносинах з рф та республікою білорусь зупинено з 27 грудня 2022 року. З дати зупинення дії Мінської конвенції та Протоколу до неї визнання і виконання судових рішень російської федерації та республіки білорусь на території України можливо на основі принципу взаємності відповідно статей 462 і 471 Цивільного процесуального кодексу України. До документів, виданих на території росії і білорусі, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з росією і білоруссю. Офіційні документи, видані в Україні, для використання в росії та білорусі підлягають засвідченню апостилем органами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 61 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 27.05.2022 № 631)

Після виходу України з Мінської конвенції правове співробітництво у цивільних і кримінальних справах здійснюватиметьсяна підставі двосторонніхміжнародних договорів України з відповідними державами-учасницями Мінської конвенції та багатосторонніх міжнародно-правових інструментів, що діють в рамках Ради Європи, ООН, Гаазької конференції з міжнародного приватного права, чинних у відносинах з відповідними державами.

За відсутності міжнародного договору співробітництво судів та інших компетентних органів у цивільних і кримінальних справах здійснюватиметься згідно з внутрішнім законодавством на основі принципу взаємності.

Оскільки на даний час зупинено дію Мінської конвенції та Протоколу до неї, враховуючи наявність на рішенні Логойського районного суду Мінської області апостилю згідно Конвенції 1961 року, яка залишається чинною у відносинах України з росією і білоруссю, принцип взаємності, з метою захисту прав заявниці, звертаючи увагу, що рішенням білоруського суду розірвано шлюб саме між двома громадянами України і інакшим чином неможливо зареєструвати зміну цього цивільного актового стану, що заінтересована особа ДРАЦС не заперечує, клопотання щодо визнання рішення, що не підлягає примусовому виконанню, необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, ст.471-473 ЦПК України, ЗУ «Про міжнародне приватне право», суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, - задовольнити.

Визнати на території України рішення Логойського районного суду Мінської області від 09 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 20 листопада 2015 року і яким розірвано шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дубенського міськрайонного управління юстиції у Рівненській області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №260.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя О.Ю.Жуковська