Ухвала

від 16.12.2024 по справі 949/2343/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/2343/24

У Х В А Л А

про залишення без руху

16 грудня 2024 року м.Дубровиця

Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить визнати його дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши заявника її опікуном. Крім того, просить призначити судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувати в Органу опіки та піклування Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області подання про призначення його опікуном ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши заяву, суд приходить до висновку, про необхідність залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, вирішуючи питання про прийняття заяв по справах в порядку окремого провадження, суд повинен враховувати, що ці заяви повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України.

За змістом п.5 ч.1 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У поданій заяві, заявник просить суд витребувати в Органу опіки та піклування Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області подання про призначення його опікуном ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи вправі подати до суду клопотання про витребування доказів лише у разі неможливості самостійно надати цей доказ.

Частиною 2 ст. 84 ЦПК України, передбачено обов`язок учасника справи зазначити у клопотанні про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу.

Подаючи відповідне клопотання про витребування доказів, заявник не вказує причин неможливості самостійного отримання такого подання про призначення його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також не надав письмових доказів звернення до органу опіки та піклування та отримання відмови, що слугувало б підтвердженням доцільності звернення з цього приводу з клопотанням до суду.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.299 ЦПК України передбачено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Згідно ст.59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Водночас, заявник, визначаючи склад учасників справи, не вказує заінтересованою особою саму особу стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною, та права і інтереси якої, у випадку ухвалення рішення суду будуть суттєво обмежені, та участь якої в судовому засіданні також вимагається за законом, а також, заявником не зазначено про залучення особі, щодо якої вирішується питання про її недієздатність, адвоката.

У пункті 68 рішення Європейського Суду з прав людини від 27 березня 2008 року у справі «Штукатуров проти Росії» №44009/05, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Європейський Суд з прав людини виходив з того, що в справах осіб, які страждають на психічні розлади, національні суди користуються деякою свободою розсуду: наприклад, вони можуть вживати відповідні процесуальні підходи для забезпечення належного здійснення правосуддя, захисту здоров`я відповідної особи і подібне. Однак такі підходи не повинні зачіпати саму суть права заявника на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції. При оцінці того, чи був необхідним той чи інший процесуальний підхід, такий як слухання без участі особи, Європейський Суд з прав людини бере до уваги всі відповідні чинники, такі, як сутність і складність питань, що розглядалися національним судом, їх значення для особи, реальність загроз для інших чи самої особи в разі слухання за її участі і т. п.

У пункті 71 цього рішення вказано, що особа з психічними розладами повинна мати можливість брати участь у слуханнях своєї справи безпосередньо або, за необхідності, в інший спосіб (через представника), адже вирішується питання обмеження прав особи практично в усіх сферах життя.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що незважаючи на розумові розлади, особа залишалася відносно самостійною. В таких умовах суд повинен був мати як мінімум короткий візуальний контакт із особою, а краще опитати її. Відтак, Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що, вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив право особи на справедливий судовий розгляд, передбачене частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 73 Рішення ЄСПЛ у справі «Штукатуров проти Росії»).

Також, відповідно до пункту (е) частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше як у випадках і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у разі законного затримання психічнохворих.

Відповідно до частини третьої статті 25 Закону України «Про психіатричну допомогу» особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на особисту участь у судових засіданнях, висловлення своєї думки щодо висновків лікарів-психіатрів у судовому засіданні при вирішенні питань, пов`язаних з наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв`язку з цим їх прав.

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених належними і допустимими доказами застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт з такою особою, а краще опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції). Якщо на момент розгляду справи окремого провадження особа позбавлена волі як психічно хвора, суд має перевірити законність підстав позбавлення волі такої особи, щоб гарантувати права людини на свободу та справедливий суд.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №753/4146/18 (провадження №61-389св19).

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокрема статті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 р. у справі №756/6838/17 (провадження №61-10584св20).

Крім того, заявником в описовій частині вказав назвузаяви «про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна», де в мотивувальній її частині обгрунтовує необхідність призначення його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте у прохальній частині заяви, відсутня вимога про призначення заявника або іншої особи опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, Законом України«Про судовийзбір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про призначення опікуна, а тому, у випадку доповнення вимоги про призначення опікуна, за вказану вимогу заявнику слід сплатити судовий збір, який відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», складає розмір 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 коп.

Крім того,п.3.3ч.3«Про затвердженняПравил опікита піклування»,визначено перелікдокументів занаявності якихорган опікита піклуванняпризначає опікуна,а саме:повідомлення державних,громадських організаційабо заявигромадянина (громадян); копіїсвідоцтва пронародження особи,що потребуєопіки,або іншогодокумента,який підтверджуєїї вік; копіясвідоцтва просмерть батьківабо рішеннясуду провизнання громадянинабезвісно відсутнім абооголошення їхпомерлими чиінших матеріалів,які підтверджуютьнеможливість вихованнядитини.Якщо опікапризначається надповнолітньою особою,-рішення судупро визнанняданої особинедієздатною; актобстеження умовжиття особи,що потребуєопіки,і описїї майна; довідкипро станздоров`яособи,що потребуєопіки (якщовона ранішепроживала окремо),та майбутньогоопікуна (піклувальника); довідкапро місцепроживання майбутньогоопікуна ійого заявапро прийняттяна себеобов`язківпро опіку; актперевірки умовжиття майбутньогоопікуна тависновок відорганів опікита піклуванняза місцемпроживання опікунапро можливістьвиконувати опікунськіобов`язки; довідкалікувальної установипро відсутністьв сім`їмайбутнього опікуна(піклувальника)захворювань,що перешкоджаютьвлаштуванню донього особи,що потребуєопіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Однак,заявником недолучено доматеріалів зазначенихвище письмовихдоказів,що позбавитьсуд можливостідослідити вході розглядузаяви докази,що підтверджуютьможливість заявникабути опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.3 ст.296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Отже, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано виключно членами її сім`ї, близькими родичами, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, близькими родичами є: батьки, діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, онуки. Статус близьких родичів мають також подружжя. Фізичні особи, природний зв`язок між якими ґрунтується на походженні один від одного або від спільних предків і має правове значення у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Звертаючись до суду із вищевказаною заявою, заявник зазначає та надає докази, що він є племінником ОСОБА_2 (особа, яку просить визнати недієздатною). Однак, всупереч зазначеним вище вимогам, заявником не подано жодних документів про його належність до осіб, які можуть бути заявниками у даній категорії справ, зокрема, що він є членом сім`ї чи близьким родичем особи, яку просить визнати недієздатною.

Крім того, заявник у заяві вказує, що на данийчас йогодядько ОСОБА_2 проживає за місцем своєї реєстрації АДРЕСА_1 та потребує постійного стороннього догляду, а заявник здійснює за ним догляд, оскільки наразі, він для нього є найближчим родичем, який може йому надавати допомогу для забезпечення його життєдіяльності, здійснювати опікунство над ним та забезпечувати реалізацію його цивільних прав та законних інтересів, а також, що як вказує заявник, інших родичів у нього, окрім нього немає.

Проте матеріали заяви не містять жодних доказів того, що заявник є найближчим родичем ОСОБА_2 , який може йому надавати допомогу, та що інших родичів у нього, окрім заявника - немає.

Таким чином заявнику необхідно: надати докази звернення заявника до органу опіки та піклування для отримання подання та, у разі такого звернення, відмови у отриманні останнім подання; визначитися із складом учасників справи; вирішити питання про залучення особі, щодо якої вирішується питання про її недієздатність, адвоката; уточнити заявлені вимоги або привести заяву у відповідність до вже заявлених вимог; надати перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна; у випадку доповнення заявленої вимоги про призначення опікуна, сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн; надати докази про його належність до осіб, які можуть бути заявниками у даній категорії справ, зокрема, що він є членом сім`ї чи близьким родичем особи, яку просить визнати недієздатною.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Відповідно до ч.1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин заяву слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185,260,261,353 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків заяви10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали,

Роз`яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду

Копію ухвали надіслати заявнику.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/1706

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя:підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.