Справа №705/5469/24
2-а/705/79/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Моросліп А.Р.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ніколайчук О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17 вересня 2024 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Уманської міської ради відносно неї була винесена постанова №10/1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення р.VI п.5 пп.2 Правил благоустрою Уманської міської територіальної громади, за що передбачена відповідальність за ст.152 КУпАП, якою на неї накладено штраф у розмірі 340 гривень.
Вказану постанову вважає незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки розгляд справи відбувався не об`єктивно, що призвело до незаконного притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Свою думку, обґрунтовує тим, що 10 вересня 2024 року о 14-45 під час перевірки було виявлено нібито вона влаштувала стихійне сміттєзвалище на землі комунальної власті поруч з будинком АДРЕСА_1 .
В свою чергу вона жодних стихійних сміттєзвалищ не влаштовувала, твердих побутових відходів позбувається шляхом складування їх у контейнери для побутових відходів №00212, №00213 ТОВ «Екоклінер» (ЄДРПОУ 39153528), з яким у неї укладено договір на вивезення твердих побутових відходів та оплачені відповідні послуги, в тому числі за листопад 2018 року. Контейнери розташовані між будинками 22А і 22Б по вул.Успенській в м.Умані. Належність території до землі комунальної власності і дозвіл на їх розміщення їй не відомі.
Звертає увагу, що у постанові про адміністративне правопорушення в якості адреси вчинення правопорушення вказана вулиця Мануїльського м.Умані, проте дана адреса є недійсною, оскільки вулиця Мануїльського була перейменована у вулицю Стару прорізну на підставі розпорядження Уманської міської ради «Про перейменування вулиць та провулків міста Умані» №16-р від 19 лютого 2016 року, про що не могло бути не відомо Комісії, якби розгляд справи проводився об`єктивно. Отже постанова складена з порушенням ст.ст.276, 278 та 283 КУпАП.
Факт розміщення побутових відходів у дворі спільного користування поблизу будинку 7а по вулиці Стара Прорізна було виявлено і достеменно зафіксовано Комісією 05 жовтня 2018 року, про що був складений акт обстеження та фотофіксації місця порушення законодавства у сфері благоустрою, який наданий Комісією у якості доказу у справі 705/4903/18 при оскарженні Постанови №14/23 від 30.10.2018 про притягнення її до адміністративної відповідальності (яка була скасована). Отже на підставі п.7 ст.247 та ст.38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате підлягає закриттю.
Просить суд, скасувати постанову про адміністративне правопорушення №10/1 від 17.09.2024 та провадження у справі закрити.
Від представника відповідача адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яким позов не визнали, заперечують проти його задоволення, вважають, що дії адміністративної комісії відповідали нормам чинного законодавства та обставинам справи.
В обґрунтування своєї позиції зазначають, що до адміністративної комісії надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії 000226 від 11.09.2024, складений інспектором КП «Уманська муніципальна варта» Кривулько Наталією Анатолівною відносно ОСОБА_1 , яка порушила п.п.2 п.5 Р VI Правила благоустрою Уманської міської територіальної громади затверджених рішенням Уманської міської ради від 09.08.2021 №4-19/8, а саме: на момент перевірки 10.09.2024 о 14:45 год. ОСОБА_1 створила стихійне сміттєзвалище на землі комунальної власності поруч з будинком АДРЕСА_1 . Розгляд протоколу було призначено на засіданні комісії на 17 вересня 2024 року. На підставі зазначеного протоколу та матеріалів доданих до нього (акт обстеження та фотофіксація місця порушення) колегіальним органом адміністративною комісією виконавчого комітету Уманської міської ради 17.09.2024 винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Стверджують, що при розгляді справи Адмінкомісією позивач брала участь особисто та визнала, що дані речі (саме так вона характеризує тверді побутові відходи) належить їй, і вона не вважає їх складання сміттєзвалищем.
Звертають увагу, що в позовній заяві позивач зазначила, що 10.09.2024 о 14:45 жодних сміттєзвалищ не влаштовувала. Про те, до адміністративних матеріалів працівниками «Уманської муніципальної варти» були додані докази у вигляді фотофіксації з місця вчинення правопорушення, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою проживання позивачки. На фото доданих до адміністративних матеріалів зображено, що на території біля будинку наявне різного роду сміття, яке розкидане по всьому подвір`ю у тому числі і поліетиленові пакети, дерев`яні та пластикові вироби, вироби з текстилю (одяг), картонні коробки з вмістом речей, які не можуть бути вживані декілька разів та втратили споживчі властивості, тобто тверді побутові відходи.
Враховуючи викладене та обставини адміністративної справи, вважають, що адміністративне стягнення накладене правомочним органом (адміністративною комісією виконавчого комітету Уманської міської ради), в діях ОСОБА_1 присутні всі ознаки проступку, що підтверджується протоколом від 11.09.2024 Серія 000226, за який законом передбачена адміністративна відповідальність відповідно за ст.152 КУпАП, строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності не сплив, отже і підстав для визнання неправомірною та скасування постанови №10/1 від 17.09.2024 немає.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити її позовні вимоги. Пояснила, що правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, вона не вчиняла. Сміттєзвалище, біля будинку, в якому вона мешкає за адресою АДРЕСА_2 не влаштовувала. В будинку за вказаною адресою, крім неї проживає ще 4 родини, територія на якій виявили сміття є територією загального користування, а доказів того, що сміттєзвалище влаштоване саме нею, відповідачем ніяких не надано. Твердження представника відповідача про те, що під час засідання комісії по розгляду протоколу серії 000226 від 11.09.2024 вона визнавала належність речей зі стихійного сміттєзвалища не відповідають дійсності, оскільки під час розгляду її ніхто не слухав, а просто оголосили рішення та вручили постанову.
Представник відповідача адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала всі заперечення, що були викладені у відзиві на позовну заяву. Разом з цим, представник відповідача заявила клопотання, в якому просила надати їй час та можливість подати додаткові докази своєї позиції, однак будь-яких поважних причин, які перешкоджали подати такі докази разом з відзивом до суду не зазначила, в зв`язку з чим судом у задоволенні такого клопотання було відмовлено.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов до такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до змісту вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як передбачено приписами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Уманської міської ради винесено постанову №10/1 від 11.09.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень на ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови 10.09.2024 о 14 год.45 хв. було виявлено, що ОСОБА_1 створила стихійне сміттєзвалище на землі комунальної власності поруч з будинком АДРЕСА_1 , чим порушила вимоги пп.2 п.5 Розділ VI Правил Благоустрою Уманської міської територіальної громади, затверджених рішенням Уманської міської ради від 09.08.2021 року №4-19/8, за що передбачена відповідальність ст.152 КУпАП.
Рішенням 19 сесії VIII скликання Уманської міської ради від 09.08.2021 №4-19/8 затверджено Правила благоустрою Уманської міської територіальної громади.
Правила благоустрою Уманської міської територіальної громади (далі Правила) це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території Уманської міської територіальної громади. Підставою для розроблення і затвердження цих Правил є вимоги статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України 27 листопада 2017 року № 310 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 року за № 1529/31397.
Пунктом 1 розділу ІХ Правил передбачено, що контроль у сфері благоустрою населеного пункту спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», інших нормативно-правових актів, у тому числі цих Правил.
Згідно пп.2 п.5 Розділу VI Правил громадянам заборонено створювати звалища та скидати будь-які відходи у балки, яри тощо на території Уманської міської територіальної громади.
За змістом ст.152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Диспозиція ст. 152 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення норми конкретного нормативно правового акту, яким встановлюються відповідні стандарти, норми та правила благоустрою територій населених пунктів, яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано будь-яких доказів порушення позивачем норм і стандартів благоустрою Уманської міської територіальної громади, які б вказували на вчинення правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, як то: пояснення свідків, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відео зйомки, тощо.
Як вбачається з положень ст. 251, 252, 279 КУпАП, орган (посадова особа), розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, в тому числі надає оцінку зібраним доказам.
Наявність вищевказаних обставин та відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 свідчить про недоведеність її вини у вчиненні вищевказаного правопорушення поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За ч.ч. 3-5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінка ж доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд також враховує правову позицію, викладену в постанові ВС у справі №177/525/17 від 08.07.2020, згідно якої притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Отже, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
При цьому суд враховує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з положень КУпАП, сама по собі не є доказом у справі про адміністративне правопорушення щодо вчинення адміністративного правопорушення, а є лише рішенням суб`єкта владних повноважень, яке приймається ним на підставі оцінки доказів у справі.
Враховуючи наведене, постанову у справі про адміністративне правопорушення, яка надана позивачем, суд не може визнати належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.08.2019 року по справі №712/12830/16-а.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимог ч.2 ст. 77 КАС України не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та, відповідно, правомірність оскаржуваної постанови.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Практика Європейського суду з прав людини, зокрема: рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавенте проти Латвії», вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За такихобставин судприходить довисновку пронаявність достатніхпідстав длязадоволення позовута відповіднодо п.3ч.3ст.286КАС Українискасовує рішеннясуб`єктавладних повноваженьі закриваєсправу проадміністративне правопорушенняв зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, оскільки суд дійшов до висновку про те, що в діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, то є достатні підстави для задоволення позову, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись, ст. ст. 7, 9, 152, 247, 251, 268, 280, 283 КУпАП, ст. ст.2, 5, 72-79, 90,241-246, 255, 268, 286, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Уманської міської ради № 10/1 від 17.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ст.152 КУпАП про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складене 30.10.2024.
Суддя: Р. В. Піньковський
Суд | Уманський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123806649 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Піньковський Р. В.
Адміністративне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Піньковський Р. В.
Адміністративне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Піньковський Р. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні