Рішення

від 12.12.2024 по справі 757/56686/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56686/23-ц

пр. 2-4814/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання «Ро Лекс» та ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою Адвокатського об`єднання «Ро Лекс» (далі - АО «Ро Лекс») та ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 10 000,00 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 21 грудня 2020 року між позивачем та АО «Ро Лекс» був укладений договір про надання правової допомоги № 2-1 12-2020. Підставою звернення позивача до адвоката стала дорожньо-транспортна пригода в результаті якої позивач отримав тілесні ушкодження, а його транспортний засіб - значні технічні пошкодження.

За вказаним договором АО «Ро Лекс» прийняло на себе зобов`язання представляти інтереси ОСОБА_1 , захищати його права та законні інтереси.

ОСОБА_2 зобов`язався вирішити питання про виплату страхового відшкодування.

Під час підписання договору, позивач передав ОСОБА_2 кошти у розмірі 400,00 доларів США, що станом на 21 грудня 2020 року становило 11 128,00 грн.

Коли позивач звернувся до страхової компанії, то дізнався, що адвокат ОСОБА_2. до них не звертався, тому страхове відшкодування не виплачувалось.

Як зазначає позивач, ОСОБА_2 посилався на труднощі виконання договору про надання правової допомоги, а потім не відповідав на телефонні дзвінки позивача.

Позивач вважає, що така поведінка суперечить Правилам адвокатської етики та вимогам укладеного договору про надання правової допомоги, а тому просить задовільнити позовні вимоги.

15 грудня 2023 року ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі для розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 грудня 2020 року між АО «Ро Лекс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги № 21/12-2020, відповідно до якої адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу, здійснювати представництво інтересів клієнта, захищати його права, свободи та законні інтереси.

Відповідно до пункту 2.1 Договору правова допомога складає собою сукупність вчинюваних адвокатами адвокатського об`єднання дій та здійснюваних ними заходів, направлених на забезпечення повного та всебічного захисту прав, свобод та інших законних інтересів клієнта.

Відповідно до пункту 3.2 Договору адвокатське об`єднання здійснює надання правової допомоги якісно, добросовісно, з дотриманням вимог чинного законодавства, проте будь-яке положення цього договору не може тлумачитись як надання адвокатським об`єднанням обіцянок, гарантій чи запевнень щодо забезпечення конкретних результатів надання послуг при здійсненні правової допомоги клієнту. Адвокатське об`єднання не несе відповідальності коли настання негативного результату зумовлено явно протиправними діями та/або бездіяльністю адвокатського об`єднання.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У ч. 2 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ст. 26 даного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 даного Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до нього застосовуються загальні вимоги договірного права. Частина ч. 5 цієї статті передбачає, що зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 28 Правил адвокатської етики порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Не погодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Згідно із статтею 31 Правил адвокатської етики, клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, має право розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт та/або особа, яка уклала договір в інтересах клієнта, зобов`язаний сплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар за всю роботу, що була виконана (надані послуги) чи підготовлена до виконання, а також компенсувати усі витрати за цим договором. Розірвання договору про надання правової допомоги з ініціативи клієнта та/або особи, яка уклала договір в інтересах клієнта, не є показником незадовільної роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об`єднання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Отже, відносини, що виникли між сторонами є зобов`язальними з приводу надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України та ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши докази в сукупності, та ту обставину, що позивач не надав будь-яких доказів сплати коштів Адвокатському об`єднанню «Ро Лекс» чи ОСОБА_2 , суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених коштів не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову в частині стягнення надмірно сплачених коштах, то немає й підстав для задоволення похідних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

За приписами частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, то сплачений судовий збір позивачем не компенсується відповідачами.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 1-22, 509, 525, 526, 610, 626, 629, 901 ,903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 139-141, 174, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адвокатського об`єднання «Ро Лекс» (адреса: вул. Лютеранська, буд. 15, кв. 15, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 43334824) та ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про стягнення надмірно сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С. В. Вовк