Ухвала

від 12.12.2024 по справі 758/15759/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/15759/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гугл» про захист гідності, честі та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИЛА:

До Подільського районного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гугл» про захист гідності, честі та ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2024 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Однак, в порушення вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесу особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до п. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 62 ЦПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Статтею 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви. Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Статут товариства може передбачати можливість кожного або окремих членів колегіального виконавчого органу діяти від імені товариства без довіреності або можливість усіх чи окремих членів виконавчого органу вчиняти дії від імені товариства без довіреності виключно разом.

Директор, у разі вчинення правочину юридичною особою, виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у постанові від 27.04.2022 року № 761/1062/21. У постанові ВС від 16.02.2022 року у справі № 554/7761/20 зроблено висновок, що: «дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Одна якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав та обов`язків через, зокрема, свої органи управління.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами само представництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Тобто, процесуальний закон визначає, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (ст. 60 ЦПК України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у ч. ч. 1, 4 ст. 62 ЦПК України.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному судочинстві можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Так, з позовної заяви вбачається, що вона підписана Оберемко Романом Анатолійовичем повноваження якого підтверджуються довіреністю № 12/11/24 від 12 листопада 2024 року, яка надана Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» в особі директора ОСОБА_2, однак представником позивача не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1».

За таких обставин, представнику позивача слід надати суду належні документи на підтвердження повноважень у вказаній цивільній справі.

Крім цього, згідно з ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивачем в порушення ст. 175 ЦПК України, не вказано інформації щодо відповідачів, зокрема: повної адреси місця проживання чи перебування ОСОБА_1 (область, район), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем надіслано позовну заяву відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Гугл», однак в порушення ст. 177 ЦПК України, не додано до позовної заяви докази надіслання відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками.

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали судді.

На підставі викладеного та керуючись та керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гугл» про захист гідності, честі та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня отримання ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леся БУДЗАН