Рішення

від 21.11.2024 по справі 758/2710/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2710/24

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Лукавої Ю.Р., позивача ОСОБА_1 , розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (надалі за текстом - відповідач), третя особа: Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Це підтверджується Свідоцтвом про смерть від 28.05.2008 року. Серії НОМЕР_1 . виданим Відділом державної реєстрації смерті у місті Києві, про що зроблений актовий запис №10403.

ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про смерть та будинкової книги, був прописаний в будинку АДРЕСА_1 , з 01.10.1966 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Це підтверджується довідкою КП «Поділ-Житло» від 22.10.2008 року № 364.

Після його смерті відкрилася спадщина за законом, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

14 листопада 2022 року позивач звернулась до 14-ї Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Киева) з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її двоюрідного брата - ОСОБА_2 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 листопада 2022 року державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчук І.О. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, через те, що неможливо встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах спадкової справи не мас документів, що підтверджують родинні зв`язки з померлім.

5 жовтня 2023 року рішенням Деснянського районного суду міста Києва у справі №754/7686/23, яке набрало законної сили 7 листопада 2023, встановленні факти родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач повторно звернулась до 14-ї Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її двоюрідного брата - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 лютого 2024 державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Ястремською Ж.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, через те, що спадкоємицею пропущений строк, встановлений для прийняття спадщини, та не встановлення факту проживання однією сім`єю.

Враховуючи викладене, позивач з метою захисту своїх прав на спадкове майно, як спадкоємець після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , звертається із даним позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, виходячи із наступного.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 07.03.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

11.10.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній просив ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства України та розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити.

Представник відповідача просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та ухвалити Рішення згідно вимог чинного законодавства.

Представник третьої особи надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які пояснили, що….

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.05.2008 року, серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації смерті у місті Києві, про що зроблений актовий запис №10403 (а.с. 10).

ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про смерть та будинкової книги, був прописаний в будинку АДРЕСА_1 , з 01.10.1966 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Це підтверджується довідкою КП «Поділ-Житло» від 22.10.2008 року № 364 (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, а саме на квартиру АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що 14 листопада 2022 року позивач звернулась до 14-ї Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Киева) з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її двоюрідного брата - ОСОБА_2 , який номер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 листопада 2022 року державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчук І.О. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, через те, що неможливо встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки в матеріалах спадкової справи не мас документів, що підтверджують родинні зв`язки з померлім (а.с. 63-64).

5 жовтня 2023 року рішенням Деснянського районного суду міста Києва у справі №754/7686/23, яке набрало законної сили 7 листопада 2023, встановленні факти родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є рідною тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 64-66).

Позивач повторно звернулась до 14-ї Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її двоюрідного брата - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20 лютого 2024 державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Ястремською Ж.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, через те, що спадкоємицею пропущений строк, встановлений для прийняття спадщини, та не встановлення факту проживання однією сім`єю (а.с. 12).

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 565/1145/17 (Постанова від 26.06.2019 року).

Судом встановлено, що причинами пропуску строку для прийняття спадщини стали: пошук і підготовка документів, які підтверджують факт родинних зв`язків із спадкодавцем, епідемія корона вірусу, початок військової агресії російської федерації, хвороба та смерть чоловіка спадкоємця.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є строк два місяці з моменту набрання законної сили цим рішенням.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити;

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після матері, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - Київська міська рада (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141);

Третя особа - Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора (місцезнаходження : 04108, м. Київ, пр. Правди, 33, код ЄДРПОУ 39023114);

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гребенюк