Ухвала

від 09.12.2024 по справі 203/6528/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/6528/24

Провадження № 4-с/0203/23/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій остання посилалась на те, що при відвідуванні сайту «Дія» дізналась про те, що на її нерухоме майно накладено арешт. Звернувшись до Донецького ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 19.08.2024 року, вона дізналась, що у Пролетарському районному ВДВС м.Донецьк ГТУЮ у Донецькій області перебувало виконавче провадження №42936115 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 14.11.2013 року у справі №255/10762/13-к, виданого Ворошиловським районним судом м.Донецька в частині цивільного позову, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 95000 грн., 6100 грн. витрат на правову допомогу, а всього 101100 грн. 10.11.2014 року було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу. Посилаючись на те, що повторно виконавчий лист для примусового виконання не пред`являвся, а наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту, за умови відсутності відкритих виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у її права на мирне володіння майном, скаржник просила визнати незаконною бездіяльність Донецького ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна та зобов`язати останній зняти арешт з усього нерухомого майна, накладений в рамках виконавчого провадження №42936115.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.11.2024 року скаргу було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В призначене судове засідання скаржник не з`явились, в поданій скарзі просила розглядати справу без її участі.

Заінтересовані особи до суду також не з`явився, про причини своєї неявки не повідомили.

За вказаних обставин, враховуючи положення ч.3 ст.211, ч.2 ст.247, ст.450 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з даних ЄДРСР, відомості якого суд має право користуватись при здійснення судочинства відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень», що вироком Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14.11.2013 року у справі №255/10762/13-к, було залишено без розгляду цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Інкомстрах» матеріальної та моральної шкоди, роз`яснивши потерпілій ОСОБА_2 право пред`явлення позову в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25.03.2014 року вирок суду першої інстанції в частині залишення цивільного позову без розгляду було скасовано, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково і стягнуто на її користь: з ПрАТ «СК «Інкомстрах» 16872 грн. 63 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 21872 грн. 63 коп.; з цивільного відповідача ОСОБА_1 - 95000 грн. на відшкодування моральної шкоди і 6100 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 101100 грн.

З листа Донецького ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.08.2024 року вбачається, що внаслідок реорганізації останній є правонаступником Пролетарського районного ВДВС м.Донецьк ГТУЮ у Донецькій області. 10.04.2014 року державним виконавцем Пролетарського районного ВДВС м.Донецьк ГТУЮ у Донецькій області було відкрито виконавче провадження №42936115 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ворошиловським районним судом м.Донецька 14.11.2013 року у справі №255/10762/13-к про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 101100 грн. 10.04.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. Постановою державного виконавця від 10.11.2014 року на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Надати будь-яку вичерпну інформації по вказаному виконавчому провадженню не уявляється можливим, оскільки приміщення, матеріально-технічна база та документація Пролетарського ВДВС м.Донецьк ГТУЮ у Донецькій області, знаходяться на тимчасово окупованій території. В частині зняття арешту з майна, заявниці роз`яснено положення ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державну реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 11.04.2014 року о 10:00:28 державним реєстратором Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку, зареєстровано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна ОСОБА_1 , на підставі постанови, винесеної 10.04.2014 року старшим державним виконавцем Пролетарського ВДВС у виконавчому провадженні №42936115, номер запису про обтяження 5314309 (спеціальний розділ).

Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 4 ст.263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 року у справі №569/12295/16-ц (провадження№14-451цс18) та від 10.04.2019 року у справі №806/2886/17 (провадження №11-1248апп18), скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, пов`язані з виконанням виконавчих документів, виданих на виконання вироків в частині задоволення цивільного позову в кримінальній справі, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 оскаржується бездіяльність виконавчої служби щодо не зняття арешту з майна, накладеного в рамках виконавчого провадження з виконання вироку в частині задоволення цивільного позову, вказана скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа від 14.11.2013 року та пред`явлення його до виконання були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження №606-XIV, який втратив чинність 05.10.2016 року.

За змістом ст.11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із ст.49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із ст.47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із ст.48 цього Закону.

Згідно з п.9 ч.1 ст.47 Закону №606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.5 ст.47 Закону №606-XIV).

Пунктом 8 ч.1 ст.49 Закону №606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч.2 ст.50 Закону №606-XIV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, з огляду на наведені норми Закону №606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

Оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.47 Закону №606-XIV, не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону, тому на час повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з майна боржника.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.03.2020 року у справі№817/928/17(адміністративне провадження №К/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з положеннями ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.07.2021 року у справі№2-356/12(провадження №61-5972св19), від 03.11.2021 року у справі№161/14034/20(провадження №61-1980св21), від 22.12.2021 року у справі№645/6694/15-ц(провадження №61-18160св19), від 26.01.2022 року у справі №127/1541/14-ц (провадження №61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.01.2023 року у справі№127/1547/14-ц(провадження №61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.01.2023 року у справі№2-3600/09(провадження №61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно з п.5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення п.5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до п.7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05.10.2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За ч.ч.1,2, п.1 ч.4 ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судом під час розгляду скарги, виданий Ворошиловським районним судом м.Донецька 14.11.2013 року у справі №255/10762/13-к виконавчий лист, було пред`явлено стягувачем ОСОБА_2 для примусового виконання в квітні 2014 року та постановою державного виконавця Пролетарського районного ВДВС м.Донецьк ГТУЮ у Донецькій області від 10.11.2014 року повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно листа Донецький ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та даних АСВК, що є у відкритому доступі вбачається, що на теперішній час відкритих виконавчих проваджень за виконавчим листом від 14.11.2013 року у справі №255/10762/13-к на виконанні не перебуває, відомості щодо його повторного пред`явлення для виконання після повернення 10.11.2014 року та переривання відповідних строків, відсутні.

Суд враховує, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження у відповідності до ст.447 ЦПК України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Згідно п.20 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №5112/5 від 02.04.2021 року, визначено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбаченихчастиною першоюстатті 37 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючисьчастиною четвертоюстатті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.

Копії постанов виконавця, передбачені цим пунктом, в день їх винесення надсилаються відповідним органам, установам, посадовим особам для їх виконання. У випадках, передбачених законом, на підставі постанови про скасування заходів примусового виконання виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що подальше обтяження майна боржника ОСОБА_1 у вигляді арешту її нерухомого майна, що триває на протязі більше 10 років, накладеного постановою державного виконавця від 10.04.2014 року у виконавчому провадженні №42936115, за яким виконавчий лист було повернуто стягувачу та який після 10.11.2014 року повторно його для примусового виконання не пред`являв та пропустив відповідний строк для пред`явлення, а також невжиття виконавчою службою відповідних заходів щодо скасування арешту за зверненням боржника, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В своїй скарзі ОСОБА_1 просила визнати незаконною бездіяльність Донецького ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна та зобов`язати останній зняти арешт з усього нерухомого майна, накладений в рамках виконавчого провадження №42936115.

Поряд з цим, враховуючи положення ст.451 ЦПК України, а також, що питання про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні належить до компетенції державного виконавця, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги, визнавши неправомірною бездіяльність Донецького ВДВС у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження №42936115 та зобов`язати вказаний відділ вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою від 10.04.2014 року старшого державного виконавця Пролетарського ВДВС у виконавчому провадженні №42936115.

Керуючись ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,211,223,247,258-260,447,451 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження №42936115.

Зобов`язати Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (34333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Академічна, буд.20, код ЄДРПОУ 44409188) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного на підставі постанови старшого державного виконавця Пролетарського районного відділу державної виконавчої служби м.Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 10 квітня 2014 року в рамках виконавчого провадження №42936115 (номер запису про обтяження: 5314309 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 11.04.2014 року 10:00:28).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 09 грудня 2024 року.

Суддя С.Ю.Казак