Вирок

від 17.12.2024 по справі 183/10815/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/10815/24

№ 1-кп/183/1914/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2024 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024048080000055 стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саки Кримської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , такого, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

в с т а н о в и в:

Наказом управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області № 133 від 01.08.2024 заборонено лов річних раків (друга линька) з 05.08.2024 до 20.09.2024 у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) Дніпропетровської області.

Під час встановленого періоду заборони лову річкових раків (друга линька), а саме 12 вересня 2024 року в період часу приблизно з 18 години 00 хвилин до19години 00хвилин ОСОБА_6 ,маючи наметі протиправнийнамір тапрямий умисел,розуміючи протиправнийхарактер своїхдій,з метоюнезаконного зайняттяіншим воднимдобувним промислом,без передбаченогозаконом дозволу,в порушеннявимог ст.63Закону України«Про твариннийсвіт» від13.12.2001№ 2894-ІІІта пп.1п.1розділу IV«Правил любительськогорибальства»,затверджених НаказомМіністерства Аграрноїполітики тапродовольства Українивід 19.09.2022№ 700,згідно зякими забороняєтьсядобування (вилов)живих біоресурсівсітками тапастками усіхтипів іконструкцій,а такожіншими сітковимизнаряддями добування(вилову),за виняткомраколовок конструкції«хапка»,підсак таручних драг,тобто немаючи належного,законного дозволуна зайняттяіншим воднимдобувним промислом,виданого компетентниморганом,заздалегідь підготувавшись,використовуючи забороненізнаряддя лову-жилкову сіткудовжиною 30м.,вічком 40мм х40мм,жилкову сіткудовжиною 30м.,вічком 35мм х35мм,та трираколовки типу«парасолька»,перебуваючи нарічці «Самара»поблизу вул.Підгірної вс.Андріївка Самарівськогорайону Дніпропетровськоїобласті (географічнікоординати:48,7594490,35,4516100),здійснивнезаконний вилов водних біоресурсів, а саме: водних тварин раків, в період дії заборони лову річкових раків (друга линька), у кількості 17 екземплярів, вартістю 3332 гривні за один екземпляр, чим заподіяв істотну шкоду державі в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області, сума завданих збитків становить 56 644 гривні 00 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Своїми показаннями підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки.

Цивільний позов Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області визнав частково, а саме у сумі заподіяної шкоди за вилов раків у розмірі 56644 гривні.

Окрім повного визнання своєї вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у пред`явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 249 КК України підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України:

- показаннями представника потерпілого ОСОБА_4 , яка підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 98549,00 грн. підтримала у повному обсязі, оскільки вважає, що незалежно від виділення з матеріалів справи про адміністративне правопорушення матеріалів в окреме провадження і пред`явленого кримінального обвинувачення, особа повинна відшкодувати шкоду у повному обсязі, оскільки ця шкода охоплюється однією подією правопорушення;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12024048080000055 від 12.09.2024, відповідно до якого 12.09.2024 до ВП № 2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від інспектора відділу охорони рибоохоронних ресурсів про те, що в с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області було виявлено чоловіка, який проводив незаконний вилов риби (ЖЕО № 3902 від 12.09.2024);

- рапортом поліцейського ВП № 2 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 12.09.2024 о 21.01 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що головний державний інспектор відділу охорони рибоохоронних ресурсів затримали браконьєра ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 12.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 заступник начальника відділу охорони «ВБР» риболовний корпус просить прийняти міри до ОСОБА_6 , який незаконно виловлював раків 12.09.2024 в с. Андріївка;

- протоколом огляду від 12.09.2024 з фототаблицями, долученими до нього, в ході проведення якого було оглянуто ділянку місцевості в с. Андріївка Новомосковського району поблизу р. Самара, де ОСОБА_6 незаконно виловив, у тому числі, раків у кількості 17 штук;

- постановою про визнання і залучення до справи речових доказів від 05.10.2024 у виді човна дерев`яного, 2 риболовських сіток довжиною 30 м. та шириною 45 см., 3 раколовок, вилучених у ОСОБА_6 ;

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП № 000364 від 12.09.2024 та розрахунком суми збитків, долученим до нього, відповідно до яких ОСОБА_6 незаконним виловом раків кількістю 17 штук спричинив шкоду управлінню Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області у розмірі 56644,00 грн.;

- висновком експерта від 04.10.2024 № СЕ-19/104-24/40032-ФХЕД за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, відповідно до якого в розрахунковій відомості до протоколу серії ДП № 0003 64 відносно ОСОБА_6 (матеріали к/п), що складена заступником начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_8 , загальний розмір шкоди заподіяної внаслідок незаконного вилову риби та раків становить 98 549,00 грн., загальний розмір шкоди заподіяної внаслідок вилову риби підтверджується на суму 98 549,00 грн. Фактичні збитки, завдані незаконним вилученням перелічених водних біоресурсів з природного середовища, відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, становлять 98 549,00 грн., слід зазначити, що у постанові вказане незаконне видобування раків у кількості 17 шт., вилов яких здійснювався у період дії заборони на вилов даного виду біоресурсів, а саме 12.09.2024, вказана заборона встановлена згідно з Наказом управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області № 133 від 01.08.2024, що незалежно від кількості вилову раків шкода вважається істотною. Таким чином, за таким критерієм як «добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено» (у відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля»): шкода рибному господарству України, яка завдана незаконним вилученням водних біоресурсів з природного середовища, а саме: раків у кількості 17 шт., відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12024048080000055 від 12.09.2024, у сукупності з матеріальними збитками є істотною.

Так, у відповідності до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» відповідальність за кримінальне правопорушення проти довкілля, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. За таким критерієм, як «добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено», шкода рибному господарству України, яка завдана незаконним вилученням водних біоресурсів з природного середовища, а саме: раків у кількості 17 шт., в період дії заборони на вилов даного виду біоресурсів, а саме 12.09.2024, вказана заборона встановлена згідно Наказу управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області № 133 від 01.08.2024, що незалежно від кількості вилову раків шкода вважається істотною.

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у незаконному зайнятті іншим водним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_6 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бередо уваги,що заподіяна обвинуваченимшкода потерпілому не відшкодована.

Разом із тим, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Також, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який є таким, що не має судимості, вину свою визнав повністю, має на утриманні малолітнього сина, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Тому,з урахуваннямособливостей вказаногокримінального правопорушеннята обставинйого вчинення,особи обвинуваченогота йогоставлення доскоєного,за наявностіпом`якшуючої покарання обставини, та відсутності обставин, які обтяжують його, а також думки представника потерпілого, яка не наполягала на призначенні ОСОБА_6 суворого покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді пробаційного нагляду на рівні мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді пробаційного нагляду на вказаний вище строк буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_6 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 249 КК України.

Вирішуючи пред`явлений представником Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, суд дійшов такого висновку.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , яка виразилася у незаконному вилові об`єктів живих водних біоресурсів (риби та раків), державі в особі Управління державногоагентства зрозвитку меліорації,рибного господарствата продовольчихпрограм уДніпропетровській області спричинена майнова шкода у розмірі 98 549 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Із наданих суду доказів, долучених до позовної заяви, зокрема, розрахунку збитків до протоколу серії ДП № 000364 відносно ОСОБА_6 , вбачається, що загальна сума шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство, складає 98549,00 грн. Ця шкода складається зі збитків пов`язаних із незаконним виловом об`єктів живих водних біоресурсів: риби у розмірі 41905,00 грн., раків у розмірі 56644,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди завданої незаконним виловом раків у розмірі 56644,00 грн., доведені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що позов представника потерпілого в цій частині обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальної шкоди, пов`язаної незаконним виловом риби у розмірі 41 905,00 грн., суд вважає ці вимоги необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, відповідно до п. 3 ч. 2 якої підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Таким чином, підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди (деліктного зобов`язання) є такий юридичний факт, як завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є:

- наявність шкоди, при цьому за відсутності цього не виникають і самі деліктні зобов`язання;

- протиправність дій того, хто завдав шкоду, при цьому за загальним правилом шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає, якщо інше не встановлене законом;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіюваною шкодою;

- вина заподіювача шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою для покладення на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, з огляду на те, що позивачем не надано суду будь-яких доказів вини ОСОБА_6 у незаконному вилові риби, відсутні підстави для виникнення в обвинуваченого ОСОБА_6 цивільного обов`язку з відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби у розмірі 41905,00 грн.

Суд звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може свідчити про вину особи у вчиненні правопорушення.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року на човен дерев`яний, 2 риболовні сітки довжиною 30 метрів та шириною 45 сантиметрів, 3 раколовки, необхідно скасувати.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, у тому числі на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до предмета кримінального правопорушення та знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, а так само передбаченого, зокрема ч. 1 ст. 249 КК України.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи, що водні живі біоресурси, а саме виловлені раки, є предметом кримінального правопорушення, а дерев`яний човен, риболовні сітки та раколовки, які вилучені у ОСОБА_6 , є знаряддям незаконного промислу (знаряддям вчинення кримінального правопорушення), вказані речові докази підлягають спеціальній конфіскації.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів, які складають 2387 грн. 70 коп. (висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/104-24/40032-ФХЕД від 04.10.2024).

Запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. ст. 128, 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1ст.249ККУкраїни та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2024 року на човен дерев`яний, 2 риболовні сітки довжиною 30 метрів та шириною 45 сантиметрів, 3 раколовки скасувати.

Відповідно ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію до речових доказів водні живі біоресурси: 17 одиниць раків, які передані на зберігання відповідальній особі ОСОБА_9 , а також човен дерев`яний;2риболовні сіткидовжиною 30метрів ташириною 45сантиметрів;3раколовки,які переданіна зберіганнядо камеризберігання речовихдоказів ВП№ 2Новомосковського РВПГУНП вДніпропетровській області примусово безоплатно вилучити у власність держави.

Цивільний позов Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області матеріальні збитки завдані рибному господарству України у розмірі 56 644 гривень 00 копійок.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок кримінального правопорушення, стягнути за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/смт Губиниха/24062100, код отримувача ЄДРПОУ - 37988155, розрахунковий рахунок - UА298999980333189331000004617, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету - 24062100.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 2387 гривень 70 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченим та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1