Рішення

від 16.12.2024 по справі 398/4216/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/4216/24

провадження №: 2/398/2596/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"16" грудня 2024 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Москалик В. В.,

з участі секретаря судового засідання Кулікової В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке додається до даного позову. Починаючи з грудня 2021 року син позивача повністю перебуває на його утриманні та вихованні. Позивач разом із сином проживає по АДРЕСА_1 . Матір`ю дитини є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачка за час спільного життя з позивачем зловживала алкогольними напоями, безвідповідальна та зовсім не цікавиться життям дитини. Періодично, на тривалий термін йде з дому на невизначений термін і відповідно не спілкується, не піклується та не надає матеріальної допомоги сину. Так у грудні 2021 року відповідач вчергове покинула своє місце проживання і відповідно місце проживання позивача з дитиною та поїхала у невідомому напрямку, місце знаходження її невідомо. Незважаючи на те, що відповідачка є матір`ю дитини, з грудня 2021 року вона повністю самоусунулася від виховання сина та його матеріального забезпечення. Жодним чином не цікавиться життям дитини, не телефонує, не вітає дитину зі святами, не виявляє бажання спілкуватися та приймати участь у її вихованні. На сьогоднішній день дитині виповнилося 11 років, з грудня 2021 року відповідачка жодного разу з ним не зустрічалася та не спілкувалася. Матеріальної допомоги відповідачка теж не надає, не цікавиться фізичним та духовним розвитком сина. Зважаючи на те, що дитина знаходиться на повному утриманні позивача, йому самому важко приділяти їй належну увагу та забезпечувати повний матеріальний достаток, відповідачка повністю ігнорує свої обов`язки щодо участі в житті дитини. Тому позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11.09.2024 у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.11.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, представник позивача подав зяву в якій просить провести розгляд справи без їх участі, зазначає, що на задоволенні позовних вимог наполягає.

В судове засідання представник органу опіки та піклування не з`явився, на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, зазначено, що не проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або пояснень по суті позовних вимог суду не надала, відзив на позов не подала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного висновку.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язання виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, яка містить вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав відносно дитини, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків.

Згідно зі ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності; 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Захарівською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області 15.05.2013, батьком дитини зазначено ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 6).

Відповідно до довідки Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області від 01.08.2024 № 137/04-16/5, малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з грудня 2021 року по теперішній час, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 03.10.2024 № 106 начальника ССО Великоандрусівської сільської ради та старости Захарівського старостинського округу проведено обстеження умов проживання по АДРЕСА_1 з метою вивчення умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , умови проживання задовільні, батько належним чином намагається виконувати свої обов`язки щодо належного виховання, утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , в сім`ї панує взаємоповага.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області № 171 від 19.08.2022 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно характеристики з місця проживання від 01.08.2017 № 530 гр. ОСОБА_1 характеризується позитивно (а.с. 11).

Відповідно до подання від 07.08.2017 депутата Степаненко Н.Б. Захарівської сільської ради та сусідів, зазначається, що по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_3 із співмешканцем ОСОБА_1 , в цивільному шлюбі, від якого мають дитину ОСОБА_4 , 2013 року народження, під час спільного проживання, коли ОСОБА_1 знаходився на роботі, ОСОБА_3 , постіно пиячила, залишала дитину без нагляду, не займалась вихованням дитини, виносила з дому продукти, вимінюючи їх на спиртні напої. Вихованням дитини займався батько ОСОБА_1 , який не вживає спиртні напої, займається вирощуванням сільськогосподарських продуктів з чого і живуть (а.с.13).

Згідно зі ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великоандрусівської сільської ради та висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини від 19.11.2024 № 45 зазначено, що вважається доцільним позбавити гр. ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У висновку зазначено, що гр. ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, не підтримує зв`язок з дитиною більше 10 років, місце її проживання невідоме, не виконує свої батьківські обов`язки щодо навчання та утримання малолітнього сина, не бажає займатись вихованням сина та не проживає з ним, чим порушує п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Як вже зазначено, законодавчо передбачено можливість позбавлення батька / матері судом батьківських прав, якщо він / вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову частину виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, хоча мають реальну можливість для цього.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Згідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141 СК України, випливає, що при вирішенні спору щодо позбавлення батьків батьківських прав, суд має враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом тільки в інтересах дитини.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком / матір`ю обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, відповідачка свідомо та систематично не виконує свої батьківські обов`язки, а тому є всі правові підстави для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1 211,60 грн.

Керуючись ст. ст. 150, 164, 166 СК України, ст. ст.4, 10-13, 76-83, 141, 200, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) батьківських прав по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 ; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 211,60 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 60 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК