Ухвала

від 17.12.2024 по справі 629/6859/24

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

629/6859/24

2/612/320/24

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

17 грудня 2024 року смт Близнюки

Суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Солом`янськоговідділу державноївиконавчої службиу містіКиєві Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)та ОСОБА_2 , треті особи-Шевченківський відділдержавної виконавчоїслужби умісті КиєвіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ),Акціонерне товариство«Універсал Банк»,Товариство зобмеженою відповідальністю«Світ Фінансів», про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

До Близнюківського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 , треті особи - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Акціонерне товариство «Універсал Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів», про зняття арешту з нерухомого майна накладеного постановою ВДВС Солом`янського РУЮ у місті Києві від 16.03.2015 у ВП № 46794954.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на праві приватної власності він є власником 5 земельних ділянок. Відповідно до інформаційної довідки, а саме актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень, на все нерухоме майно ОСОБА_1 накладено арешт постановою Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 березня 2015 року у ВП № 46794954, номер запису про обтяження: 9059590 (спеціальний розділ) від 16 березня 2015 року. Перевіркою АСВП і Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало ВП № 46794954 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2019/12, виданого 20 лютого 2015 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», правонаступником якого на сьогодні є Акціонерне товариство «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 115332,64 швейцарських франків, що еквівалентно 1714651,72 грн, 2135,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Виконавчий лист виданий на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року у справі № 2- 2019/12, яким задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 та стягнуто з останнього на користь Банку заборгованість за Кредитним договором в розмірі 115332,64 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення 1714651,72 грн, судовий збір в розмірі 2135,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 120,00 грн. 10 березня 2015 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 16 березня 2015 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 9059590. Надалі державним виконавцем Відділу також було винесено постанови про стягнення виконавчого збору від 18 березня 2015 року, про розшук майна боржника від 26 березня 2015 року, про зупинення виконавчого провадження від 26 березня 2015 року, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. 27 квітня 2015 року державним виконавцем Відділу керуючись п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчої дії) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження і направлено виконавчий документ з вказаною постановою, а також іншими документами, які складають матеріали ВП № 46794954, на проведення виконавчих дій на адресу Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві. Згідно відомостей АСВП в системі наявне виконавче провадження за номером ВП № 48290376 з примусового виконання виконавчого документа, яке перебувало у Відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, проте вказане виконавче провадження перебуває у стані «відмовлено у відкритті», тобто державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Перевіркою АСВП встановлено, що даний виконавчий документ повторно до примусового виконання не пред`являвся. Також у згаданій відповіді Відділу державної виконавчої служби зазначено, що надати належним чином завірені копії матеріалів ВП № 46794954 та більш детальну інформацію по даному виконавчому провадженню не виявляється можливим, оскільки були знищені із закінченням строку зберігання. Отже, накладений арешт на його майно порушує його права на володіння цим майном.

Розглянувши питання можливості відкриття провадження у вказаній справі, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Пункт 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначає, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). За приписами ч. 1ст. 59 Закону "Про виконавче провадження" передбачено: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. Тобто мається на увазі особа, яка не є стороною виконавчого провадження, саме вона має право звернутися до цивільного суду з позовною заявою про зняття арешту зі свого майна. У випадку ж, коли особа мала статус боржника у виконавчому провадженні, їй слід звертатись до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку, передбаченому розділом X Закону та відповідними розділами Цивільного процесуального кодексу або Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові у справі № 725/3352/23 від 06 травня 2024 року, який суд в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на майно позивача було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження.

Позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, оскільки являється боржником.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в своїх постановах від 02.06.2020 р. у справі №201/10187/18, від 20.06.2018 р. у справі №210/1072/15-ц, №712/12136/18 від 24.05.2021 року.

У справі № 577/4541/20 від 19.01.2022 року Верховний Суд зауважив, що боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він мав закрити провадження у справі з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Аналізуючи наведені норми та висновки Верховного Суду, слідує, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовом про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).

У цій справі арешт на майно було накладено державним виконавцем в порядку виконання рішення суду в межах виконавчого провадження, про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , отже позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки вказана позовна заява про зняття арешту з майна підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, слід відмовити у відкритті позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1-19, 186, 354, 447, 448 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Солом`янськоговідділу державноївиконавчої службиу містіКиєві Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)та ОСОБА_2 , треті особи-Шевченківський відділдержавної виконавчоїслужби умісті КиєвіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ),Акціонерне товариство«Універсал Банк»,Товариство зобмеженою відповідальністю«Світ Фінансів», про зняття арешту з майна відмовити.

Роз`яснити позивачу, що він в праві звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку визначеному Розділом VII ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Текст ухвали складено та підписано 17.12.2024.

Суддя С.М. Лобановська