Вирок
від 16.12.2024 по справі 126/1923/20
БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/1923/20

Провадження № 1-кп/126/28/2024

"16" грудня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження № 12018020090000118 від 02.03.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Флорино Бершадського району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що Бершадську станцію швидкої медичної допомоги (далі - Бершадська СШМД) створено відповідно до рішення 13 сесії Вінницької обласної ради від 18.12.2012 № 449, яка була спільною комунальною власністю територіальних громад Вінницької області з центром у м. Бершадь з Чечельницьким, Тростянецьким. Крижопільським, Теплицьким, Піщанським відділеннями, була юридичною особою з дня її реєстрації, мала самостійний баланс, користувалася правом оперативного управління щодо закріпленого майна, мала печатку, штамп закладу, код ЄРДПОУ, своє найменування, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби та інші рахунки в установах банків. ОСОБА_4 на підставі наказу головного лікаря Бершадської станції швидкої медичної допомоги ОСОБА_7 № 4-к від 01.03.2013 переведено на посаду бухгалтера Бершадської станції швидкої медичної допомоги, яку остання займала до 01.12.2016.

Працюючи на посаді бухгалтера з розрахунку заробітної плати Бершадської СШМД, в силу займаної посади ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка виконує адміністративно-господарські функції, відповідно до розділу ІІ Посадової інструкції бухгалтера з розрахунку заробітної плати Бершадської СШМД, яка 01.03.2013 затверджена головним лікарем Бершадської СШМД ОСОБА_7 (далі - Посадова інструкція), із якою ОСОБА_4 01.03.2013 була ознайомлена під підпис, здійснювала прийом, аналіз та контроль табелів обліку робочого часу і готувала їх до лічильної обробки, приймала і контролювала правильність оформлення листків про тимчасову непрацездатність, довідок з догляду за хворими та інших документів, підтверджувала право на відсутність працівника на роботі, готувала їх до лічильної обробки, а також для складання встановленої бухгалтерської звітності; здійснювала нарахування заробітних плат працівникам підприємства, здійснювала контроль за витрачанням фонду оплати праці; здійснювала реєстрацію бухгалтерських проводок та їх рознесення; здійснювала нарахування та перерахування страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, заробітних плат робітників та службовців, інших виплат та платежів, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства; готувала періодичну звітність по єдиному соціальному внеску в установлені терміни, стежила за збереженням бухгалтерських документів, оформляла їх відповідно до встановленого порядку для передачі в архів; вела на основі відомостей виплату зарплати працівникам підприємства, здійснювала контроль за дотриманням касової дисципліни, розрахунки з підзвітними особами; готувала дані для складання балансу й оперативних зведень, звітів про доходи і витрати грошових коштів.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Посадової інструкції ОСОБА_4 мала право підписувати організаційно-розпорядчі документи з питань, що входять до її функціональних обов`язків, а також платіжних та інших фінансових документів.

ОСОБА_4 , будучи відповідно до розділу ІV Посадової інструкції матеріально-відповідальною особою, усвідомлюючи, що вона особисто забезпечує контроль за використанням фонду оплати праці, дотриманням встановлених правил та розрахунків і платіжних зобов`язань, списанням у встановлені терміни дебіторської та кредиторської заборгованості, утриманням податків до державного бюджету та інших платежів, діючи із корисливих мотивів, внесла завідомо недостовірні відомості до бухгалтерської документації зазначеної установи.

Після чого, діяльність Бершадської СШМД з метою оптимізації мережі медичних закладів області, раціонального використання бюджетних коштів було припинено та на підставі рішення Вінницької обласної ради 9 сесії 7 скликання від 15.07.2016 №159 «Про припинення окремих закладів медицини шляхом приєднання до Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Вінницький обласний центр екстреної допомоги та медицини катастроф»» (далі - КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК»), в результаті припинення Бершадської СШМД шляхом приєднання, майно, права та обов`язки останньої перейшли до правонаступника - КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК».

У зв`язку з реорганізацією Бершадської СШМД шляхом приєднання до КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК», ОСОБА_4 на підставі наказу голови комісії з припинення «Бершадської СШМД» ОСОБА_7 №114-ОД від 21.11.2016 було зараховано на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності філії Бершадська станція екстреної медичної допомоги (далі-філія Бершадська СЕМД), яку остання займала до 08.02.2018.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК», ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей до бухгалтерської документації вказаної установи, умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в порушення Посадової інструкції, із якою належним чином була ознайомлена, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Бершадь Бершадського району Вінницької області, вул. Будкевича 1а, внесла до відомостей нарахування заробітної плати та відомостей розподілення виплат на карткові рахунки працівників КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК» недостовірні відомості, що є недотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 44 від 24 січня 2012 року.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №4643/20-21 від 19 червня 2020 року ОСОБА_4 безпідставно привласнила грошові кошти Бершадської СШМД, займаючи посаду бухгалтера Бершадської СШМД, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, безпідставно нарахувала собі надбавку за складність та напруженість в роботі за грудень 2013 року в сумі 402 грн. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 без належного встановлення керівником премії, шляхом безпідставного нарахування, привласнила грошові кошти Бершадської СШМД, зокрема в грудні 2014 року в сумі 1630 грн, в грудні 2015 року в сумі 3465 грн, в липні 2016 в сумі 2050 грн.

Крім того ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності філії Бершадська СЕМД в грудні 2016 року, шляхом перевищення розмірів премії, встановлених наказами керівника, привласнила кошти в сумі 9109 грн, належні філії ОСОБА_8 .

Також, відповідно до висновку судової економічної експертизи №3635/19-21,2428-2498/20-21 від 31 березня 2020 року (далі - висновок експертизи) ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, безпідставно привласнила бюджетні грошові кошти, належні Бершадській СШМД, в період з 01.03.2013 по 01.12.2016 та філії Бершадська СЕМД з 01.12.2016 по 30.09.2017 в загальній сумі 192571 грн. 79 коп., шляхом безпідставного перерахування коштів на власні карткові рахунки, частину з яких вона перерахувала на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 190037 грн. 36 коп., а іншу частину коштів в сумі 2534 грн. 43 коп. перерахувала на власний картковий рахунок, відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», які в подальшому використала на власні потреби, зокрема:

- у 2013 році ОСОБА_4 відповідно до відомостей розрахункових листів за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 повинна була отримати заробітну плату в розмірі 16910 грн. 06 коп., натомість остання внесла недостовірні дані до відомостей на виплату коштів, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких остання на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», отримала 100850 грн. 65 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 83940 грн. 59 коп.;

- у 2014 році ОСОБА_4 відповідно до відомостей розрахункових листів за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 повинна була отримати заробітну плату в розмірі 21722 грн. 93 коп., натомість остання внесла недостовірні дані до відомостей на виплату коштів, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких остання на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», отримала 54584 грн. 12 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 32861 грн. 19 коп.;

- у 2015 році ОСОБА_4 відповідно до відомостей розрахункових листів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 повинна була отримати заробітну плату в розмірі 30428 грн. 51 коп., натомість остання внесла недостовірні дані до відомостей на виплату коштів, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких остання на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», отримала 63570 грн., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 33141 грн. 49 коп.;

- у 2016 році ОСОБА_4 відповідно до відомостей розрахункових листів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 повинна була отримати заробітну плату в розмір 45710 грн. 82 коп., натомість остання внесла недостовірні дані до відомостей на виплату коштів, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких остання на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», отримала 72020 грн. 03 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 26309 грн. 21 коп.;

- у 2017 році ОСОБА_4 відповідно до відомостей розрахункових листів за період з 01.01.2017 по 30.09.2017 повинна була отримати заробітну плату в розмірі 66801 грн. 48 коп., натомість остання внесла недостовірні дані до відомостей на виплату коштів, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких остання на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», отримала 80586 грн. 36 коп., та до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на підставі яких остання на власний картковий рахунок, відкритий у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», отримала 2534 грн. 43 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 16319 грн. 31 коп.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи бухгалтером по заробітній платі Бершадської СШМД в період 01.03.2013 по 01.12.2016 та бухгалтером відділу бухгалтерського обліку та звітності філії Бершадська СЕМД в період з 01.12.2016 по 08.02.2018, являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення недостовірних відомостей до розрахункових відомостей, провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки 39 працівникам Бершадської СШМД та філії Бершадська СЕМД на загальну суму 93480 грн. 07 коп., чим здійснила розтрату бюджетних коштів на вказану суму.

Так, протягом 2013 року ОСОБА_4 шляхом внесення недостовірних відомостей до розрахункових відомостей провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки 5 працівникам Бершадської СШМД на загальну суму 14960 грн. 29 коп., а саме:

- ОСОБА_9 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2013 заробітну плату в розмірі 15020 грн. 38 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_9 , на підставі яких він отримав 18340 грн. 86 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 3320 грн. 48 коп.;

- ОСОБА_10 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2013 заробітну плату в розмірі 19621 грн. 46 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_10 , на підставі яких він отримав 27599 грн. 65 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 7978 грн. 19 коп.;

- ОСОБА_11 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2013 в розмірі 14884 грн. 70 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_11 , на підставі яких він отримав 17990 грн. 07 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 3105 грн. 37 коп.;

- ОСОБА_12 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2013 в розмірі 22395 грн. 53 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_12 , на підставі яких він отримав 22495 грн. 53 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 100 грн.;

- ОСОБА_13 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2013 по 31.12.2013 в розмірі 12767 грн. 73 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_13 , на підставі яких вона отримала 13223 грн. 98 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 456 грн. 25 коп.

Протягом 2014 року ОСОБА_4 шляхом внесення недостовірних відомостей до розрахункових відомостей провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки 6 працівникам Бершадської СШМД на загальну суму 13815 грн. 14 коп., а саме:

- ОСОБА_14 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2014 по 31.12.2014 в розмірі 26585 грн. 45 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_14 , на підставі яких він отримав 26684 грн. 17 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 98 грн. 72 коп.;

- ОСОБА_15 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2014 по 31.12.2014 в розмірі 17376 грн. 89 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_15 , на підставі яких він отримав 17450 грн. 63 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 73 грн. 74 коп.;

- ОСОБА_16 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2014 по 31.12.2014 в розмірі 35805 грн. 84 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_17 , на підставі яких вона отримала 36721 грн. 44 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 915 грн. 60 коп.;

- ОСОБА_10 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2014 по 31.12.2014 в розмірі 28324 грн. 01 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_10 , на підставі яких він отримав 37965 грн. 69 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 9641 грн. 68 коп.;

- ОСОБА_18 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2014 по 31.12.2014 в розмірі 21146 грн. 49 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_18 , на підставі яких він отримав 21774 грн. 03 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 627 грн. 54 коп.;

- ОСОБА_19 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2014 по 31.12.2014 в розмірі 21327 грн. 90 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_19 , на підставі яких вона отримала 23785 грн. 76 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 2457 грн. 86 коп.

Протягом 2015 року ОСОБА_4 шляхом внесення недостовірних відомостей до розрахункових відомостей провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки 9 працівникам Бершадської СШМД на загальну суму 18278 грн. 46 коп., а саме:

- ОСОБА_20 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 34385 грн. 72 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_20 , на підставі яких він отримав 34885 грн. 72 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 500 грн.;

- ОСОБА_21 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 37310 грн. 20 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_21 , на підставі яких він отримав 40636 грн. 12 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 3325 грн. 92 коп.;

- ОСОБА_22 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 34829 грн. 62 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_22 , на підставі яких він отримав 39146 грн. 20 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 4316 грн. 58 коп.;

- ОСОБА_23 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 18304 грн. 55 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_23 , на підставі яких вона отримала 19504 грн. 55 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1200 грн.;

- ОСОБА_24 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 6361 грн. 17 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_24 , на підставі яких він отримав 7654 грн. 64 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1293 грн. 47 коп.;

- ОСОБА_25 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 27878 грн. 44 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_25 , на підставі яких він отримав 28278 грн. 44 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 400 грн.;

- ОСОБА_10 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 50924 грн. 44 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_10 , на підставі яких він отримав 53791 грн. 19 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 2866 грн. 75 коп.;

- ОСОБА_26 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 38649 грн. 79 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_26 , на підставі яких він отримав 40928 грн. 71 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 2278 грн. 92 коп.;

- ОСОБА_13 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2015 по 31.12.2015 в розмірі 18323 грн. 70 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_13 , на підставі яких вона отримала 20420 грн. 52 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 2096 грн. 82 коп.

Протягом січня - листопада 2016 року ОСОБА_4 шляхом внесення недостовірних відомостей до розрахункових відомостей провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки 13 працівникам Бершадської СШМД на загальну суму 37093 грн. 75 коп., а саме:

- ОСОБА_27 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 30253 грн. 44 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_27 , на підставі яких він отримав 31076 грн. 01 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 822 грн. 57 коп.;

- ОСОБА_21 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 41667 грн. 35 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_21 , на підставі яких він отримав 45830 грн. 36 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 4163 грн. 01 коп.;

- ОСОБА_28 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 21822 грн. 52 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_28 , на підставі яких він отримав 22222 грн. 95 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 400 грн. 43 коп.;

- ОСОБА_29 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 26103 грн. 87 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_29 , на підставі яких він отримав 30337 грн. 36 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 4233 грн. 49 коп.;

- ОСОБА_22 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 26739 грн. 73 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_22 , на підставі яких він отримав 28227 грн. 65 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1487 грн. 92 коп.;

- ОСОБА_30 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 34308 грн. 60 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_31 , на підставі яких він отримав 37581 грн. 69 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 3273 грн. 09 коп.;

- ОСОБА_32 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 17921 грн. 45 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_33 , на підставі яких він отримав 18172 грн. 52 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 251 грн. 07 коп.;

- ОСОБА_34 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 39003 грн. 22 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_35 , на підставі яких вона отримала 41728 грн. 28 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 2725 грн. 06 коп.;

- ОСОБА_36 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 17614 грн., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_37 , на підставі яких він отримав 18933 грн. 66 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1319 грн. 66 коп.;

- ОСОБА_38 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 11239 грн. 75 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_39 , на підставі яких він отримав 12439 грн. 75 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1200 грн.;

- ОСОБА_40 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 75038 грн. 66 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_41 ,. на підставі яких він отримав 82746 грн. 73 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 7708 грн. 07 коп.;

- ОСОБА_42 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 76975 грн. 22 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_43 , на підставі яких вона отримала 82321 грн. 59 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 5346 грн. 37 коп.;

- ОСОБА_44 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.12.2016 в розмірі 42914 грн. 70 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_45 , на підставі яких він отримав 47077 грн. 71 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 4163 грн. 01 коп.

В період з 01.12.2016 по 31.12.2016 ОСОБА_4 шляхом внесення недостовірних відомостей до розрахункових відомостей провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки 2 працівникам філії Бершадської СЕМД на загальну суму 3872 грн. 40 коп., а саме:

- ОСОБА_22 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.12.2016 по 01.12.2016 в розмірі 2727 грн. 46 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_22 , на підставі яких він отримав 4671 грн. 38 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1943 грн. 92 коп.;

- ОСОБА_46 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.12.2016 по 31.12.2016 в розмірі 7764 грн. 75 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_47 , на підставі яких він отримав 9693 грн. 23 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1928 грн. 48 коп.;

В період з 01.01.2017 по 30.09.2017 ОСОБА_4 шляхом внесення недостовірних відомостей до розрахункових відомостей, провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки 5 працівникам філії Бершадської СЕМД на загальну суму 5460 грн. 03 коп., а саме:

- ОСОБА_48 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 30.09.2017 в розмірі 27570 грн. 38 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_49 , на підставі яких вона отримала 28842 грн. 38 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1272 грн.;

- ОСОБА_46 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 30.09.2017 в розмірі 58247 грн. 06 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_50 , на підставі яких він отримав 59459 грн. 72 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1212 грн. 66 коп.;

- ОСОБА_51 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 30.09.2017 в розмірі 2544 грн., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_52 , на підставі яких вона отримала 3612 грн. 49 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1068 грн. 49 коп.;

- ОСОБА_53 відповідно до відомості розрахункових листів повинна була отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 30.09.2017 в розмірі 12487 грн. 19 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_54 , на підставі яких вона отримала 13616 грн. 98 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 1129 грн. 79 коп.;

- ОСОБА_55 відповідно до відомості розрахункових листів повинен був отримати заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 по 30.09.2017 в розмірі 21728 грн. 51 коп., проте ОСОБА_4 внесла недостовірні відомості до відомості зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_56 , на підставі яких він отримав 22505 грн. 60 коп., таким чином сума зайво перерахованих коштів склала 777 грн. 09 коп.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера Бершадської СШМД, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом квітня, серпня - грудня 2013 року провела нарахування заробітної плати головному лікарю Бершадської СШМД ОСОБА_7 виходячи з посадових окладів, розміри яких перевищували встановлені, зокрема у квітні 2013 року нараховано оклад в сумі 2416 грн. 60 коп., при встановленому штатним розписом 2198 грн. та впродовж серпня-грудня 2013 року - в сумі 2377 грн. при встановленому штатним розписом 2198 грн., що призвело до безпідставного нарахування ОСОБА_7 завищеного розміру посадового окладу за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 1113 грн. 60 коп. Крім того встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи вищевказану посаду, в період 2014-2016 років провела нарахування надбавки за особливі умови праці головному лікарю Бершадської СШМД у розмірах, передбачених наказами по Бершадській станції, без рішення керівника вищого рівня, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів у вигляді нарахування надбавки за особливі умови праці на загальну суму 9813 грн. 51 коп. Також встановлено, що ОСОБА_4 в період з 01.02.2015 по 31.12.2015 провела нарахування надбавки за складність та напруженість в роботі головному лікарю Бершадської станції ОСОБА_7 без рішення керівника вищого рівня, що призвело до безпідставного нарахування вказаної надбавки за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 11925 грн. 31 коп. Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності філії Бершадської СЕМД у грудні 2016 року безпідставно провела нарахування головному лікарю Бершадської станції ОСОБА_7 премії за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 3444 грн.. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно провела нарахування коштів головному лікарю Бершадської станції ОСОБА_7 , що призвело до розтрати бюджетних коштів на загальну суму 26296 грн. 42 коп., що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 4643/20-21 від 19 червня 2020 року.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера Бершадської СШМД, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом березня, серпня - жовтня 2013 року та січня, лютого 2014 року провела нарахування заробітної плати головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 виходячи з посадових окладів, розміри яких перевищували встановлені, зокрема у березні 2013 року нараховано оклад в сумі 2634 грн. 90 коп., при встановленому штатним розписом 1875 грн. 60 коп., впродовж серпня-жовтня 2013 року - в сумі 2002 грн. 60 коп. при встановленому штатним розписом 1875 грн. 60 коп, та протягом січня, лютого 2014 року - в сумі 2002 грн. 60 коп при встановленому штатним розписом 1919 грн. 12 коп., що призвело до безпідставного нарахування головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 завищеного розміру посадового окладу за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 1307 грн. 26 коп. Крім того встановлено, що ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, протягом лютого-жовтня 2015 року провела нарахування надбавки за особливі умови та особливий характер праці головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 у розмірах, які перевищують встановлені розміри в наказах, а також без наказів по Бершадській станції, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів у вигляді нарахування надбавки за особливі умови та особливий характер праці на загальну суму 2304 грн. 24 коп. Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем, у грудні 2013 року та у грудні 2014 року безпідставно, без наказів керівника, провела нарахування головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 премії за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 2278 грн.. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно провела нарахування коштів головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 , що призвело до розтрати бюджетних коштів на загальну суму 5889 грн. 50 коп., що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 4643/20-21 від 19 червня 2020 року.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера Бершадської СШМД, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом березня, квітня, серпня - листопада 2013 року провела нарахування заробітної плати головному бухгалтеру Бершадської СШМД ОСОБА_17 , виходячи з посадових окладів, розміри яких перевищували встановлені, зокрема у березні 2013 року нараховано оклад в сумі 4213 грн. 80 коп., при встановленому штатним розписом 1978 грн., у квітні 2013 року нараховано оклад в сумі 2171 грн., при встановленому штатним розписом 1978 грн., впродовж серпня-листопада 2013 року - в сумі 2139 грн. при встановленому штатним розписом 1978 грн., що призвело до безпідставного нарахування ОСОБА_17 завищеного розміру посадового окладу за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 3072 грн. 80 коп. Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, безпідставно, без наказів керівника, провела нарахування головному бухгалтеру Бершадської СШМД ОСОБА_17 премії за рахунок бюджетних коштів, зокрема в грудні 2013 року - в сумі 2139 грн., в грудні 2014 року - в сумі 2139 грн., в квітні 2015 року - 2139 грн., в грудні 2015 року - в сумі 5131 грн., в липні 2016 року - в сумі 2976 грн., в листопаді 2016 року - в сумі 2976 грн., що в загальній сумі складає 17500 грн.. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 в грудні 2013 року та у вересні 2014 року провела нарахування матеріальної допомоги головному бухгалтеру Бершадської станції ОСОБА_17 без належного її встановлення керівником на загальну суму 4278 грн..

Так, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно провела нарахування коштів головному бухгалтеру Бершадської станції ОСОБА_17 , що призвело до розтрати бюджетних коштів на загальну суму 24850 грн., що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 4643/20-21 від 19 червня 2020 року.

Таким чином, ОСОБА_4 відповідно до висновку судової економічної експертизи № 3635/19-21,2428-2498/20-21 від 31 березня 2020 року та висновку судової економічної експертизи №4643/20-21 від 19 червня 2020 року, зловживаючи своїм службовим становищем, безпідставно здійснила розтрату бюджетних грошових коштів, належних державі в загальній сумі 150515 грн. 99 коп. Крім цього, як зазначено вище ОСОБА_4 відповідно до висновку судової економічної експертизи №3635/19-21,2428-2498/20-21 від 31 березня 2020 року та висновку судової економічної експертизи №4643/20-21 від 19 червня 2020 року, зловживаючи своїм службовим становищем, безпідставно привласнила бюджетні грошові кошти, належні Бершадській СШМД в період з 01.03.2013 по 01.12.2016 та філії Бершадська СЕМД з 01.12.2016 по 30.09.2017 в загальній сумі 209227 грн. 87 коп. Своїми умисними діями, ОСОБА_4 заподіяла майнової шкоду державі на загальну суму 359743 грн. 86 коп.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 на підставі наказу головного лікаря Бершадської станції швидкої медичної допомоги ОСОБА_7 №4-к від 01.03.2013 переведено на посаду бухгалтера Бершадської станції швидкої медичної допомоги Вінницької обласної ради (далі Бершадської СШМД), яку остання займала до 01.12.2016.

Під час роботи на посаді бухгалтера з розрахунку заробітної плати Бершадської СШМД, в силу займаної посади ОСОБА_4 , була службовою особою, яка виконувала адміністративно-господарські функції. У період часу з 01.03.2013 по 01.12.2016, перебуваючи на робочому місці в м. Бершадь Бершадського району Вінницької області по вул. Будкевича, 1А, в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей з метою заволодіння бюджетними коштами.

З цією метою, ОСОБА_4 , перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Бершадь Бершадського району Вінницької області, вул. Будкевича, 1А, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, внесла в системі клієнта банку акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі АТ КБ «Приват Банк») завідомо недостовірні відомості до офіційних документів, а саме до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників зазначеної установи, що призвело до безпідставного перерахування коштів на власний картковий рахунок ОСОБА_4 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 165915 грн. 06 коп., а також на карткові рахунки інших працівників Бершадської СШМД, які відкриті у АТ КБ «ПриватБанк», на загальну суму 69277 грн. 49 коп., зокрема:

- у період з 01.01.2013 по 31.12.2013 ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких ОСОБА_4 на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», було зайво перераховані грошові кошти в сумі 83940 грн. 59 коп. Також, протягом вказаного періоду ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких проведено безпідставне нарахування бюджетних коштів на карткові рахунки 5 працівникам Бершадської СШМД на загальну суму 14960 грн. 29 коп., зокрема: ОСОБА_9 - 3320 грн. 48 коп., ОСОБА_10 - 7978 грн. 19 коп., ОСОБА_11 - 3105 грн. 37 коп., ОСОБА_12 - 100 грн., ОСОБА_13 - 456 грн. 25 коп.;

- у період з 01.01.2014 по 31.12.2014 ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких ОСОБА_4 на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», було зайво перераховані грошові кошти в сумі 32861 грн. 19 коп. Також, протягом вказаного періоду ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких проведено безпідставне нарахування бюджетних коштів на карткові рахунки 6 працівникам Бершадської СШМД на загальну суму 13815 грн. 14 коп., зокрема: - ОСОБА_14 - 98 грн. 72 коп., ОСОБА_15 - 73 грн. 74 коп., ОСОБА_16 - 915 грн. 60 коп., ОСОБА_10 - 9641 грн. 68 коп., ОСОБА_18 - 27 грн. 54 коп., ОСОБА_19 - 2457 грн. 86 коп;

- у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких ОСОБА_4 на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», було зайво перераховані грошові кошти в сумі 33141 грн. 49 коп. Також, протягом вказаного періоду ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких проведено безпідставне нарахування бюджетних коштів на карткові рахунки 9 працівникам Бершадської СШМД на загальну суму 18278 грн. 46 коп., зокрема: ОСОБА_20 - 500 грн., ОСОБА_21 - 3325 грн. 92 коп., ОСОБА_22 - 4316 грн. 58 коп., ОСОБА_23 - 1200 грн., ОСОБА_24 - 1293 грн. 47 коп., ОСОБА_25 - 400 грн., ОСОБА_10 - 2866 грн. 75 коп., ОСОБА_26 -2278 грн. 92 коп., ОСОБА_13 - 2096 грн. 82 коп;

- у період з 01.01.2016 по 01.12.2016 ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких ОСОБА_4 на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», було зайво перераховані грошові кошти в сумі 18506 грн. 22 коп. Також, протягом вказаного періоду ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких проведено безпідставне нарахування бюджетних коштів на карткові рахунки 13 працівникам Бершадської СШМД на загальну суму 37093 грн. 75 коп., зокрема: - ОСОБА_27 - 822 грн. 57 коп., ОСОБА_21 - 4163 грн. 01 коп., ОСОБА_28 - 400 грн. 43 коп., ОСОБА_29 - 4233 грн. 49 коп., ОСОБА_22 - 1487 грн. 92 коп., ОСОБА_57 - 3273 грн. 09 коп., ОСОБА_58 - 251 грн. 07 коп., ОСОБА_59 - 2725 грн. 06 коп., ОСОБА_60 - 1319 грн. 66 коп., ОСОБА_61 - 1200 грн., ОСОБА_62 - 7708 грн. 07 коп., ОСОБА_63 - 5346 грн. 37 коп., ОСОБА_64 - 4163 грн. 01 коп.

Після чого Бершадську СШМД на підставі рішення Вінницької обласної ради 9 сесії 7 скликання від 15.07.2016 №159 «Про припинення окремих закладів медицини шляхом приєднання до Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання «Вінницький обласний центр екстреної допомоги та медицини катастроф»» (далі - КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК»), приєднано до КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК». У зв`язку з реорганізацією Бершадської СШМД шляхом приєднання до КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК» ОСОБА_4 на підставі наказу голови комісії з припинення «Бершадської СШМД» ОСОБА_7 №114-ОД від 21.11.2016 було зараховано на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності філії Бершадська станція екстреної медичної допомоги (далі-філія Бершадська СЕМД), яку остання займала до 08.02.2018.

Під час роботи на вказаній посаді ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка виконувала адміністративно-господарські функції, у період часу з 01.12.2016 по 30.09.2017, перебуваючи на робочому місці в м. Бершадь Бершадського району Вінницької області по вул. Будкевича, 1А, продовжуючи свій злочинний умисел, внесла до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами.

З цією метою, ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, внесла в системі клієнта банку АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» завідомо недостовірні відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників зазначеної установи, що призвело до безпідставного перерахування коштів на власні карткові рахунки ОСОБА_4 , відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на загальну суму 24122 грн. 30 коп., а також на карткові рахунки інших працівників філії Бершадська СЕМД, які відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 9332 грн. 43 коп., зокрема:

- у період з 01.12.2016 по 31.12.2016 ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких ОСОБА_4 на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», було зайво перераховані грошові кошти в сумі 7802 грн. 99 коп. Також, протягом вказаного періоду ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких проведено безпідставне нарахування бюджетних коштів на карткові рахунки 2 працівникам філії Бершадська СЕМД на загальну суму 3872 грн. 40 коп., зокрема ОСОБА_65 - 1928 грн. 48 коп., ОСОБА_22 - 1943 грн. 92 коп;

- у період з 01.01.2017 по 30.09.2017 ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль», та на підставі яких ОСОБА_4 на власні карткові рахунки, відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль», було зайво перераховані грошові кошти в сумі 16319 грн. 31 коп. Також протягом вказаного періоду ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників, які в подальшому надала до АТ КБ «ПриватБанк», та на підставі яких проведено безпідставне нарахування бюджетних коштів на карткові рахунки 5 працівникам філії Бершадська СЕМД на загальну суму 5460 грн. 03 коп., зокрема - ОСОБА_66 - 1272 грн., ОСОБА_65 - 1212 грн. 66 коп., ОСОБА_67 - 1068 грн. 49 коп., ОСОБА_68 - 1129 грн. 79 коп., ОСОБА_69 - 777 грн. 09 коп.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера Бершадської СШМД, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом квітня, серпня грудня 2013 року внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та провела нарахування заробітної плати головному лікарю Бершадської СШМД ОСОБА_7 виходячи з посадових окладів, розміри яких перевищували встановлені, зокрема у квітні 2013 року нараховано оклад в сумі 2416 грн. 60 коп., при встановленому штатним розписом 2198 грн. та впродовж серпня-грудня 2013 року - в сумі 2377 грн. при встановленому штатним розписом 2198 грн., що призвело до безпідставного нарахування ОСОБА_7 завищеного розміру посадового окладу за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 1113 грн. 60 коп. Крім того встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи вищевказану посаду, в період 2014-2016 років внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та провела нарахування надбавки за особливі умови праці головному лікарю Бершадської СШМД у розмірах, передбачених наказами по Бершадській станції, без рішення керівника вищого рівня, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів у вигляді нарахування надбавки за особливі умови праці на загальну суму 9813 грн. 51 коп. Також встановлено, що ОСОБА_4 в період з 01.02.2015 по 31.12.2015 внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та провела нарахування надбавки за складність та напруженість в роботі головному лікарю Бершадської станції ОСОБА_7 без рішення керівника вищого рівня, що призвело до безпідставного нарахування вказаної надбавки за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 11925 грн. 31 коп. Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності філії Бершадської СЕМД у грудні 2016 року внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та безпідставно провела нарахування головному лікарю Бершадської станції ОСОБА_7 премії за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 3444 грн.. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно провела нарахування коштів головному лікарю Бершадської станції ОСОБА_7 , що призвело до розтрати бюджетних коштів на загальну суму 26296 грн. 42 коп., що підтверджується висновком судової економічної експертизи №4643/20-21 від 19 червня 2020 року.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера Бершадської СШМД, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом березня, серпня жовтня 2013 року та січня, лютого 2014 року внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та провела нарахування заробітної плати головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 виходячи з посадових окладів, розміри яких перевищували встановлені, зокрема у березні 2013 року нараховано оклад в сумі 2634 грн. 90 коп., при встановленому штатним розписом 1875 грн. 60 коп., впродовж серпня-жовтня 2013 року - в сумі 2002 грн. 60 коп. при встановленому штатним розписом 1875 грн. 60 коп, та протягом січня, лютого 2014 року - в сумі 2002 грн. 60 коп при встановленому штатним розписом 1919 грн. 12 коп., що призвело до безпідставного нарахування головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 завищеного розміру посадового окладу за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 1307 грн. 26 коп. Крім того встановлено, що ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, протягом лютого-жовтня 2015 року внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та провела нарахування надбавки за особливі умови та особливий характер праці головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 у розмірах, які перевищують встановлені розміри в наказах, а також без наказів по Бершадській станції, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів у вигляді нарахування надбавки за особливі умови та особливий характер праці на загальну суму 2304 грн. 24 коп. Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем, у грудні 2013 року та у грудні 2014 року внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та безпідставно, без наказів керівника, провела нарахування головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 премії за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 2278 грн. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно провела нарахування коштів головному фельдшеру Бершадської СШМД ОСОБА_35 , що призвело до розтрати бюджетних коштів на загальну суму 5889 грн. 50 коп., що підтверджується висновком судової економічної експертизи №4643/20-21 від 19 червня 2020 року.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду бухгалтера Бершадської СШМД, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, протягом березня, квітня, серпня листопада 2013 року внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та провела нарахування заробітної плати головному бухгалтеру Бершадської СШМД ОСОБА_17 , виходячи з посадових окладів, розміри яких перевищували встановлені, зокрема у березні 2013 року нараховано оклад в сумі 4213 грн. 80 коп., при встановленому штатним розписом 1978 грн., у квітні 2013 року нараховано оклад в сумі 2171 грн., при встановленому штатним розписом 1978 грн., впродовж серпня-листопада 2013 року - в сумі 2139 грн. при встановленому штатним розписом 1978 грн., що призвело до безпідставного нарахування ОСОБА_17 завищеного розміру посадового окладу за рахунок бюджетних коштів на загальну суму 3072 грн. 80 коп. Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, внесла завідомо неправдиві відомості до відомостей нарахування заробітної плати та безпідставно, без наказів керівника, провела нарахування головному бухгалтеру Бершадської СШМД ОСОБА_17 премії за рахунок бюджетних коштів, зокрема в грудні 2013 року - в сумі 2139 грн., в грудні 2014 року - в сумі 2139 грн., в квітні 2015 року - 2139 грн., в грудні 2015 року - в сумі 5131 грн., в липні 2016 року - в сумі 2976 грн., в листопаді 2016 року- в сумі 2976 грн., що в загальній сумі складає 17500 грн.. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 в грудні 2013 року та у вересні 2014 року провела нарахування матеріальної допомоги головному бухгалтеру Бершадської станції ОСОБА_17 без належного її встановлення керівником на загальну суму 4278 грн..

Таким чином, ОСОБА_4 шляхом внесення в системі клієнта банку АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» завідомо недостовірних відомостей до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників Бершадської СШМД та філії Бершадська СЕМД, а також шляхом безпідставного внесення завідомо неправдивих відомостей до відомостей нарахування основної та додаткової заробітної плати головному лікарю ОСОБА_7 , головному фельдшеру ОСОБА_35 , головному бухгалтеру ОСОБА_17 та своєї призвела до безпідставного перерахування бюджетних коштів на власні карткові рахунки, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль», а також на карткові рахунки інших працівників Бершадської СШМД та філії Бершадська СЕМД на загальну суму 359743 грн. 86 коп., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинила тяжкі наслідки.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ст.191 ч. 4 КК України, а саме в привласненні та розтраті чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах та ч. 2 ст. 366 КК України, тобто у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувачення щодо ОСОБА_4 та просив суд визнати її повністю винною у вчинені інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч. 4 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України. Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник потерпілого - ОСОБА_70 в судовому засіданні підтримала обвинувачення щодо ОСОБА_4 , просила суд визнати її винною у вчинені інкримінованих їй кримінальних правопорушень та задовольнити цивільний позов. Суду пояснила, що на її думку, обвинувачена працюючи на посаді бухгалтера з розрахунку заробітної плати Бершадської СШМД та на посаді бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності Філії Бершадської СЕМД, в силу займаної посади будучи службовою особою, яка виконує адміністративно-господарські функції, здійснила привласнення та розтрату частини коштів КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК», що вказано в обвинувальному акті. Просила відшкодувати завдану злочинними діями обвануваченої матеріальну шкоду. При цьому, зазначила, що вона не була безпосереднім свідком вказаних подій.

Допитана в судовому засіданні в якості обвинуваченої ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні не визнала та пояснила, що розрахунки відомостей про нарахування і виплати заробітної плати дійсно готувала вона. Однак, розрахунки відомостей не здійснювались вручну, а через комп`ютер в закладі, на якому було встановлено відповідну програму розрахунків. Підставою до всіх нарахувань заробітної плати, надбавок і премій, що здійснювалось на комп`ютері, були вихідні дані, які надавали їй в паперовому виді інші спеціалісти закладу. Ці відомості вносились до бази комп`ютера Бершадської СШМД та Філії в електронній формі. Це були штатний розпис з посадовими окладами, табеля виходу працівників, накази на преміювання, накази про надбавки, накази на відпустки та інші документи. Для нарахування заробітної плати використовувались вихідні дані (зазначені в документах), які надавали відповідні спеціалісти закладу: економіст ОСОБА_19 надавала тарифікацію, яка завірялась головним бухгалтером та головним лікарем, штатний розпис з посадовими окладами, накази на надбавки за стаж, класність, за санітарний транспорт, безперервний стаж та інше. Відділ кадрів в особі ОСОБА_71 - накази на відпустки, накази про преміювання, про відрядження, про сумісництво і суміщення. Усі накази були підписані головним лікарем. Старші фельдшера надавали табеля відпрацьованого часу, які підписувались головним лікарем. Кошторис щодо фонду заробітної плати не надавався і в розрахунку відомостей нею не використовувався. Після складеного на комп`ютері розрахунку зазначених відомостей, вона підписувала ці документи та передавала для перевірки та для підпису головному бухгалтеру та головному лікарю. Складені відомості лише з одним її підписом ніколи в закладі не використовувалися для складення розрахунків платіжних відомостей, меморіального ордеру ф. № 5 та платіжних доручень для перерахування коштів від закладу до комерційних банків. В її посадові обов`язки не входило і не передбачено право здійснювати підпис на цих документах. Щодо виплати зарплати окремим працівникам, банківські картки яких не працювали, то вона здійснювала їх за окремими відомостями на виплату заробітної плати в зв`язку з чим і могла утворитися розбіжність між даними відомостей нарахування їй зарплати та збільшеним розміром коштів на її картковому рахунку. В період її діяльності з 2013 по лютий 2018 роки в Бершадській СШМД щорічно по декілька разів на рік її роботу систематично контролювали ревізори КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК» на предмет правильності ведення бухгалтерського обліку, обґрунтованого нарахування заробітної плати, надбавок, премій працівників у відомостях нарахування та виплати заробітної плати, та складених нею звітів. Також перевірялись бухгалтерські облікові документи, що слугували до розрахунку. Однак, жодного разу не було виявлено помилок в складених нею документах чи недостовірності відомостей. Після проведення таких перевірок складались акти за результатами ревізій. Просить суд винести відносно неї виправдувальний вирок.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 , вважає, що слідством вину його підзахисної не доведено та у справі відсутні будь-які докази, які б підтвердили обвинувачення. Зокрема аналіз наданих стороною обвинувачення доказів у співставленні з нормами КК України та вимогами КПК України дає підстави вважати, що сторона обвинувачення не довела привласнення і розтрати чужого майна, з огляду відсутності доказів про статус ОСОБА_4 , як службової особи, те, що ОСОБА_4 було ввірене майно (бюджетні кошти) і вона мала право ними розпоряджатись, те, що в силу своїх посадових обов`язків вона вчинила дії направлені на привласнення ввіреного їй майна (бюджетних коштів) та через невідповідність експертних висновків фактичним обставинам, а тому в її діях відсутній склад злочину передбачений ч. 4 ст.191 КК України. Сторона обвинувачення доводить інкримінований ОСОБА_4 злочин, як належними і обґрунтованими доказами, висновками двох економічних експертиз № 3635/19-21,2428-2498/20-21 від 31.03.2020, № 4643/20-21 від 19.06.2020, проте обвинувачення не вказує який є взаємозв`язок між цими експертними висновками з вищезазначеними елементами об`єктивної сторони інкримінованого злочину за ознаками ч. 4 ст.191 КК України. Обвинувачення вважає що ОСОБА_4 вчинила привласнення і розтрату чужого майна, однак, таких висновків зазначені експертизи не надали. Ні в одній із зазначених експертиз не має висновку про те, що саме ОСОБА_4 привласнила бюджетні кошти на загальну суму 209 227 грн. 87 коп., оскільки не є тотожними поняттями терміни безпідставно виплачена та перерахована зарплата (без зазначення особи) та привласнення і розтрата, що вчинена конкретною особою. Вилучені документи фінансово-господарської діяльності КУ«ТМО Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» не було отримано в законний спосіб в межах строків визначених судом і навіть не направлено на проведення двох судових експертиз до їх призначення згідно до постанов слідчих СВ Бершадського відділу поліції від 16.05.2019 та від 15.06.2020. Підтвердженням незаконності проведення позапланової ревізії є зміст акту ревізії. В самому акті позапланової ревізії № 15-30/2 не зазначено норму закону відповідно до якої проведена позапланова виїзна ревізія. Вказана прокурором та в акті позапланової ревізії № 15-30/2 від 09.04.2019 єдина підстава до проведення позапланової ревізії, як звернення КУ«ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», без посилання на норму закону та судове рішення не відповідає нормі ч. 2 ст.19 Конституції України і є незаконною. Крім того, ОСОБА_4 без підпису головного бухгалтера та головного лікаря закладу не могла самостійно розпоряджатися та заволодіти бюджетними коштами, що були у її віданні чи були їй переданні. Стороною обвинувачення в якості доказів не надано жодних бухгалтерських документів про вчинення фінансових операцій за підписом лише самої ОСОБА_4 , відомості розподілу коштів, платіжні доручення, видаткові касові ордери на видачу коштів від Бершадської СШМД та Філії на банківські картки в комерційних банках на своє ім`я та на ім`я працівників закладу. Не надано експертних висновків, актів інвентаризацій, ревізій, перевірок контролюючих органів які би підтвердили наявність розходжень між нарахування і виплатою зарплати надбавок і премій закладу з плановими показниками кошторису коштів закладу, та перевитратою бюджетних коштів, що завдало недостачу і шкоди закладу. Ні одного доказу перевитрат кошторису бюджетних коштів закладом в період 2013 -2017 років суду не надано. Жоден свідок, спеціаліст чи експерт в суді не повідомив про факти нарахування і виплати зарплати, премій і надбавок працівникам закладу з перевитратами кошторису коштів закладу в період 2013-2017 років. Сторона обвинувачення не надала суду доказів яким саме способом було здійснено розрахунки відомостей нарахування і виплати заробітної плати, надбавок і премій вручну чи на комп`ютері в закладі та яким чином внесено недостовірні дані до відомостей про нарахування заробітної плати та відомостей розподілення виплат на карткові рахунки працівників. Обвинувачення не надало доказів про видачу ОСОБА_4 електронних ключів на право підпису відомостей на розподіл коштів на карткові рахунки працівників для входження в банківську систему клієнт-банк для розподілу коштів Бершадської СШМД та Філії в комерційних банках AT КБ «Приватбанку» та ПАТ «Райфайзен банк Аваль». Також належне оформлення платіжних документів на видачу заробітної плати працівників щоразу перевірялось Бершадським відділенням казначейства як щодо дотримання форми так і щодо розміру суми перерахування відповідно до кошторису закладу. Жодного разу казначейство не підтвердило перевитрату бюджетних коштів закладу згідно до кошторису. Також не могли бути прийнятими банками для здійснення розрахункових операцій платіжні доручення на перерахування коштів від Бершадської СШМД до комерційних банків де знаходились рахунки працівників і самої ОСОБА_6 , оскільки до положень Статуту КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК» «Бершадська станція екстреної медичної допомоги» від 2016 та Статуту від 2019 право підпису на розпорядження коштами належить виключно керівнику закладу - головному лікарю. Сторона обвинувачення не надала суду жодної відомості з підписом лише ОСОБА_4 .. Незважаючи на те, що обвинувачення вважає що діями ОСОБА_4 заподіяно майнову шкоду на суму 359743, 86 грн., не надано доказів фінансових звітів, довідок, актів ревізій, аудиторських перевірок, актів інвентаризацій, експертних висновків про виявлену недостачу бюджетних коштів та припинення шкоди на зазначену суму. Крім того вважає, що після виходу ОСОБА_4 з відпустки в лютому 2018, потерпілий (цивільний позивач) зобов`язаний був провести до її звільнення інвентаризацію у встановленому законом порядку, з урахуванням того, що в подальшому ОСОБА_6 звільнена за втрату довіри (Наказом № 37-ос від 08.02.2018р.за п.2ст.41 КЗпП України). Незважаючи на такі обставини Бершадська СШМД незаконно ухилилась від проведення інвентаризації згідно до вимог Положення № 879. Не надано доказів про наявність заборгованості заробітної плати закладу перед працівниками. Систематичне привласнення коштів тривалий час з 2013 по 2017 роки на значну суму 209227 грн. 87 коп. та розтрату коштів на загальну суму 150515,99 грн. як наслідок неминуче потягнуло би їх недостачу і невиплату працівникам закладу, що привело би до чисельних скарг і позовів працівників закладу. Також стороною обвинувачення не доведено і не надано доказів того, що відомості нарахування основної та додаткової зарплати, відомості зарахування коштів на карткові рахунки працівників є «офіційними документами». А тому вважає, що оскільки ОСОБА_6 не є службовою особою згідно до приписів ст. 18 та примітки до ст. 364 КК України, в даному випадку відсутні докази наявності елементу об`єктивної сторони складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - «чуже майно, яке було ввірено службовій особі, чи перебувало в її віданні», відомості нарахування основної та додаткової зарплати, відомості зарахування коштів на карткові рахунки працівників не є «офіційними документами», тому його підзахисна не може бути визнана в даному провадженні суб`єктом злочинів передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, в зв`язку з чим дане кримінальне провадження повинно бути закрито згідно до ч. 1 ст. 373, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Суд з урахуванням положень ч. 6 ст. 22 КПК України створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Згідно із ч.1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, сторона обвинувачення посилається на дані, які містяться в письмових документах, висновках експертиз, речових доказах та на відповідні покази свідків, експертів допитаних в судовому засіданні.

За клопотанням сторони обвинувачення допитані експерти ОСОБА_72 та ОСОБА_73 , які надали наступні свідчення:

Допитаний в якості експерта ОСОБА_72 повідомив суду, що у 2019 році на підставі направлення начальника Північного офісу було проведено позапланову ревізію діяльності Бершадської екстреної медицини. Підставою проведення ревізії було звернення КУ «ТМО Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в частині діяльності Бершадської станції екстреної медичної допомоги за період з 2013 по 2017 рік. Ревізія проведена на підставі ч. 13 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного фінансового моніторингу» та постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 року. В ході ревізії було встановлено цілий ряд правопорушень, що призвело до нанесення збитків державному бюджету. А саме, заробітна плата працівникам нараховувалась у завищених сумах. Тобто, на картку працівникам перераховувались кошти більші ніж вказані у відомостях про нарахування заробітної плати. Таких випадків встановлено 56. Нарахуванням заробітної плати працівникам займалась бухгалтер ОСОБА_74 .. Перевищення фонду заробітної плати не встановлено, що пояснюється специфікою нарахування заробітної плати працівникам медицини. З приводу виявлених порушень надали пояснення лише головний лікар. Головний бухгалтер та бухгалтер по заробітній платі ОСОБА_75 не надали пояснень. Ревізія проводилась на підставі оригіналів документів та належним чином завірених копій документів. Акт перевірки був надісланий до правоохоронних органів. ОСОБА_76 була відповідальною за формування відомостей про нарахування заробітної плати. Головний бухгалтер здійснює функції контролю за нарахуванням та виплатою бюджетних коштів.

Допитана в якості експерта Вінницького відділення КНДІСЕ ОСОБА_73 підтвердила свій висновок, викладений за результатами проведеної в даному кримінальному провадженні судової економічної експертизи від 31.03.2020, що проводилася на підставі постанови від 16.05.2019 винесеної заступником начальника СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_77 .. Для проведення цієї експертизи, експертам було достатньо наданих матеріалів. При цьому, проведення дослідження експертизи відбувалося за наданими їй слідчими копіями документів, які вона вважала достатніми для свого дослідження. Вона не перевіряла повноту отриманих матеріалів, не перевіряла наявність процесуальних документів на підтвердження законності походження отриманих матеріалів. На її думку це компетенція слідчого, а не експерта.

Також в судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення були допитані свідки, які надали наступні свідчення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_78 показала суду, що вона працювала головним бухгалтером Бершадської станції швидкої допомоги з травня 2017 по грудень 2018 року. З бухгалтером ОСОБА_75 вона пропрацювала лише 4 місяці. Бухгалтер ОСОБА_76 працювала на посаді з 2013 року по 2018 рік. Вона відповідно до посадової інструкції займалась нарахуванням заробітної плати працівникам. До своїх службових обов`язків вона ставилась не дуже відповідально в результаті чого було зайво перераховано кошти працівникам у вигляді заробітної плати. До неї, як до головного бухгалтера, звернулись працівники та повідомили, що їм невірно нараховується заробітна плата. Вона провела перевірку та виявила недоліки у правильності нарахування заробітної плати бухгалтером ОСОБА_75 , про що була складена відповідна довідка. Про даний факт було повідомлено керівництво закладу. В послідуючому було проведено ревізію правильності нарахування заробітної плати, в ході якої були виявлені порушення з боку бухгалтера ОСОБА_74 ..

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 повідомила суду, що з 2013 року по 2016 року вона працювала головним бухгалтером Бершадської станції швидкої допомоги. У її підпорядкуванні була бухгалтер по заробітній платі ОСОБА_74 .. Скарг на роботу бухгалтера ОСОБА_75 не було, особисто до неї ніхто не звертався зі скаргами. Нарахуванням заробітної плати займалась бухгалтер ОСОБА_74 .. Вона не перевіряла правильність нарахування заробітної плати, оскільки це великий об`єм роботи. Фінансові зобов`язання та платіжні доручення, які направлялись до державного казначейства, підписувала вона, як головний бухгалтер та головний лікар. Вона особисто знайомила ОСОБА_75 з її посадовими обов`язками. Відомості про нарахування заробітної плати, які складала ОСОБА_75 , вона не перевіряла. Вона перевіряла зведену відомість - меморіальний ордер № 5. Також вона перевіряла, щоб заробітна плата працівників була в межах фонду заробітної плати. Випадків перевищень фонду оплати праці не було. Також вона особисто не отримувала заробітну плату у завищеному розмірі.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 , повідомив суду, що він обіймав посаду головного лікаря Бершадської станції швидкої допомоги в період з 2013 по 2017 рік. В його обов`язки входило загальне керівництво станцією швидкої допомоги. Всі бухгалтерські документи на підпис надавала йому головний бухгалтер ОСОБА_17 .. За час його роботи, роботу станції перевіряли спеціалісти з обласного відділу. Порушень в частині неправильності нарахування та виплати заробітної плати не було виявлено. Заробітна плата виплачувалась працівникам шляхом перерахування на карткові рахунки. Документи, щодо нарахування та виплати заробітної плати він не перевіряв, оскільки не має економічної освіти. Цим питанням займалась головний бухгалтер. Випадків перевищень фонду оплати праці не було.

Допитана в якості свідка ОСОБА_79 повідомила суду, що її чоловік працював у Бершадській станції швидкої допомоги з 2011 по 2016 рік. Звільнившись чоловік поїхав працювати за кордон. Вона звернулась до бухгалтерії станції щоб отримати довідку про заробітну плату свого чоловіка. Звіривши дані вона виявила, що чоловікові нараховано більшу заробітну плату аніж виплачено. З цим питанням вона звернулась до бухгалтера ОСОБА_75 , яка повідомила їй, що при виплаті заробітної плати її чоловіку у нього не спрацювала картка, а тому кошти повернулись. Через деякий час ОСОБА_75 повернула їй недовиплачені кошти.

Допитані в якості свідків громадяни ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_12 , ОСОБА_29 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_18 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_54 , ОСОБА_35 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_15 , ОСОБА_94 , надали суду аналогічні покази та повідомили суду, що вони є працівниками Бершадської станції швидкої допомоги. Заробітну плату вони отримували на карткові рахунки. Відділ бухгалтерії знаходився у м. Бершадь. Хто нараховував їм заробітну плату їм не відомо. Заробітна плата приходила на картку вчасно і приблизно в одному і тому ж розмірі. Сума яка приходила на карту та сума яка вказувалась у письмових документах збігалась. Жодних претензій з приводу нарахування заробітної плати не мають.

Допитана в якості свідка ОСОБА_95 повідомила суду, що вона працює завідувачем відділу кадрів з 2017 року по даний час. Вона готувала проект наказу про звільнення ОСОБА_74 .. З посадовими інструкціями бухгалтера від 2013 року та 2017 року ОСОБА_75 ознайомлена, про що свідчить її підпис на інструкціях. Вказані інструкції вилучені працівниками поліції. Чи була ОСОБА_75 матеріально-відповідальною особою їй не відомо.

Також, на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 стороною обвинувачення були надані, а судом досліджені:

- наказ головного лікаря Бершадської станції швидкої медичної допомоги ОСОБА_7 №4-к від 01.03.2013 переведено на посаду бухгалтера Бершадської станції швидкої медичної допомоги, яку остання займала до 01.12.2016;

- посадову інструкцію № 26 бухгалтера з розрахунку заробітної плати Бершадської СШМД, 01.03.2013 затверджену головним лікарем Бершадської СШМД ОСОБА_7 ;

- наказ голови комісії з припинення «Бершадської СШМД» ОСОБА_7 № 114-ОД від 21.11.2016 відповідно якого ОСОБА_4 зараховано на посаду бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності філії Бершадська станція екстреної медичної допомоги, яку остання займала до 08.02.2018;

- посадову інструкцію № 26 бухгалтера Філії КУ ТМО "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" "Бершадська СШМД" затверджену головним лікарем ОСОБА_96 ;

- Статут КУ ТМО "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф";

- відомості розрахункових листів нарахування заробітної плати та виплату коштів працівникам Бершадської СШМД,;

- відомості зарахування коштів на карткові рахунки працівників Бершадської СШМД, які відкриті у АТ КБ «ПриватБанк»;

- Акт ревізії № 15-30/2 від 09.04.2019 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунальної установи "Територіальне медичне об`єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної Ради" в частині діяльності Бершадської СЕМД за період з 01.03.2013 по 30.09.2017 з додатками;

- довідку проведення перевірки правильності зарахування коштів на карткові рахунки працівників Бершадської СЕМД за період з 01.03.2013 по 30.09.2017;

- висновок судової економічної експертизи № 4643/20-21 від 19.06.2020 року, відповідно якої за результатами дослідження зазначений в акті Управління північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області № 15-30/2 від 09.04.2019 року розмір безпідставно нарахованої основної та додаткової заробітної плати головному головному лікарю ОСОБА_7 , головному фельдшеру ОСОБА_35 , головному бухгалтеру ОСОБА_17 та бухгалтеру ОСОБА_75 КУ «Бершадська станція швидкої медичної допомоги Вінницької обласної ради» за період 01.03.2013 по 30.11.2016 та філії КУ «Територіальне медичне об`єднання «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» «Бершадська станція екстреної медичної допомоги» за період з 01.01.2013 по 30.09.2017 року документально підтверджується у сумі 73692,00 грн.;

- висновок судової економічної експертизи № 3635/19-21,2428-2498/20-21 від 31.03.2020 року, відповідно якої за результатами дослідження зазначений в акті Управління північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області № 15-30/2 від 09.04.2019 року розмір безпідставно виплаченої та перерахованої по банку заробітної плати КУ «Бершадська станція швидкої медичної допомоги Вінницької обласної ради» за період 01.03.2013 по 30.11.2016 та філії КУ «Територіальне медичне об`єднання «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» «Бершадська станція екстреної медичної допомоги» за період з 01.01.2013 по 30.09.2017 року підтверджується документально підтверджується у сумі 271181,71 грн., що на 61319,64 грн. менше ніж за даними перевірки. Причини розбіжностей по кожному працівнику вказані в Додатках № 1-5 до висновку експертизи. У зв`язку із відсутністю розрахунків нарахування на заробітну плату податків (єдиного соціального внеску), висновки акту № 15-30/2 від 09.04.2019 щодо безпідставного нарахування на фонд заробітної плати податків у сумі 22922,26 грн. не видається за можливе підтвердити. У зв`язку із відсутністю розрахунків утримання податків по кожному працівнику (утримання податків та зборів), висновки акту № 15-30/2 від 09.04.2019 щодо безпідставного утримання податків і зборів у сумі 17 938,99 грн. не видається за можливе підтвердити;

- додатки, на підставі котрих проведені вищевказані експертизи.

Згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вказаного, суд приймає до уваги також надані стороною обвинувачення ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, протоколи слідчих, постанови про призначення експертизи; відеозаписи банківських установ, довідки про витрати проведених експертиз, постанови про приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів, акти здачі - приймання висновку судового експерта, спеціаліста, оскільки дані докази містять інформативний характер, підтверджують належність інших доказів та законність їх здобуття, однак вважає за можливе не вдаватися до їх аналізу, оскільки дані докази не містять даних про доведення чи спростування вини обвинуваченої ОСОБА_4 ..

Проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору їх належності, допустимості і достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до наступних висновків.

Завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (стаття 2 КПК України).

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, згідно з вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Проаналізувавши всі вищенаведені надані стороною обвинувачення письмові документи, покази свідків, експертів суд приходить до висновку, що винність обвинуваченої поза розумним сумнівом не доведена належними та допустимими доказами з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 КК України спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, кримінальне правопорушення, суб`єктом якого може бути лише певна особа.

Осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії і керувати ними, про що йде мова в ч.1 ст.19 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочину завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Склад злочину це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільне небезпечне діяння, як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.

Об`єктивними ознаками злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними суб`єкт і суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з цих ознак, складу злочину не утворюють.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що вона працюючи на посаді бухгалтера з розрахунку заробітної плати Бершадської станції швидкої медичної допомоги в період з 01.03.2013 по 01.12.2016 та на посаді бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності Філії Бершадська станція екстреної медичної допомоги в період з 01.12.2016 по 08.02.2018, будучи службовою особою, яка виконує адміністративно-господарські функції, діючи із корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей до бухгалтерської документації зазначених установ, умисно, з метою особистого збагачення, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Бершадь Бершадського району Вінницької області, вул. Будкевича 1а, безпідставно привласнила бюджетні кошти належні Бершадській СШМД та Філії Бершадська СЕМД в загальній сумі 209227 грн. 87 коп., шляхом безпідставного перерахування коштів на власні карткові рахунки, частину з яких вона перерахувала на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», а іншу частину коштів перерахувала на власний картковий рахунок, відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», які в подальшому використала на власні потреби. Також вона, будучи бухгалтером по заробітній платі Бершадської СШМД в період 01.03.2013 по 01.12.2016 та бухгалтером відділу бухгалтерського обліку та звітності філії Бершадська СЕМД в період з 01.12.2016 по 08.02.2018, являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення недостовірних відомостей до бухгалтерської документації зазначених установ, провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки працівникам Бершадської СШМД та філії Бершадська СЕМД на загальну суму 150515 грн. 99 коп., чим здійснила розтрату бюджетних коштів на вказану суму. Своїми умисними діями, ОСОБА_4 заподіяла майнової шкоди державі на загальну суму 359743 грн. 86 коп., тобто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Також обвинувачується у тому, що вона перебуваючи на посаді бухгалтера з розрахунку заробітної плати Бершадської станції швидкої медичної допомоги з 01.03.2013 по 01.12.2016 та на посаді бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності Філії Бершадська станція екстреної медичної допомоги з 01.12.2016 по 08.02.2018, будучи службовою особою, яка виконувала адміністративно-господарські функції, перебуваючи на робочому місці в м. Бершадь Бершадського району Вінницької області по вул. Будкевича, 1А, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, внесла в системі клієнта банку акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та приватного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» завідомо недостовірні відомості до офіційних документів, а саме до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників зазначеної установи, що призвело до безпідставного перерахування коштів на власні карткові рахунки ОСОБА_4 , відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на загальну суму 192571 грн. 79 коп., а також на карткові рахунки інших працівників Бершадської СШМД, які відкриті у АТ КБ «ПриватБанк», на загальну суму 93480 грн. 07 коп. Також вона шляхом безпідставного внесення завідомо неправдивих даних до відомостей нарахування основної та додаткової заробітної плати головному лікарю ОСОБА_7 , головному фельдшеру ОСОБА_35 , головному бухгалтеру ОСОБА_17 та своєї призвела до безпідставного перерахування бюджетних коштів на загальну суму 73692 грн. Своїми умисними діями ОСОБА_4 внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників зазначених установ, відомостей нарахування основної та додаткової заробітної плати головному лікарю ОСОБА_7 , головному фельдшеру ОСОБА_35 , головному бухгалтеру ОСОБА_17 та своєї, що призвело до заподіяння майнової шкоди державі на загальну суму 359743 грн. 86 коп., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинила тяжкі наслідки, тобто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Провівши судовий розгляд кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 виходячи з наступного.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене статтею 191 КК України, може бути вчинене у формі:

1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;

2) розтрати такого майна зазначеною особою;

3) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (за умови, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб`єкт кримінального правопорушення має право оперативного управління цим майном).

Привласнення - це протиправне і безоплатне вилучення (утримання, неповернення) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.

В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище. Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним.

Розтрата - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатна передача, обмін, передача в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.

В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті на момент пред`явлення вимоги про повернення ввірене майно у винного відсутнє.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов`язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.

На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом кримінального правопорушення, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.

Суб`єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Загальною ознакою привласнення, розтрати або заволодіння є особливе відношення винного до майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірене, перебуває в її віданні, або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна. Юридичною підставою для такого відношення винного до майна є цивільно-правові відносини, договірні відносини, спеціальне доручення, службові повноваження. Іншими словами, суб`єкт злочину здійснює повноваження щодо майна на законній підставі: наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці, зберіганню майна тощо.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», у статті 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 456/1181/15-к, ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України від 28.01.2021 у справі № 757/55923/16-к, постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 409/1994/15-к).

Нормою ч. 4 ст.191 КК України визначено конкретні форми злочинних дій інкримінованого злочину це привласнення, розтрата, заволодіння чужого майна, яке було ввірене службовій особі чи перебувало в її віданні, якщо вони вчинені у великих розмірах.

Обвинувачення кваліфікує дії ОСОБА_4 як привласнення та розтрата чужого майна, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах, хоча як зазначалося вище, з об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене статтею 191 КК України, має три різні форми складу злочину.

На думку суду, сторона обвинувачення об`єднала різні склади злочину (привласнення, розтрату та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем) в одну фабулу, з метою штучного створення підстав для збільшення суми збитків, що дало можливість для безпідставного створення підгрунтя для кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за більш важкою частиною складу злочину, а саме за ч. 4 ст. 191 (вчинене у великих розмірах).

Так, факт безпідставного нарахування заробітної плати бухгалтером ОСОБА_4 собі особисто кваліфікується досудовим слідством як привласнення, а факт безпідставного нарахування заробітної плати працівникам закладу як розтрата. Однак, дані факти ніяким чином не пов`язані між собою, не мають спільного умислу та мети, розірвані як в часі вчинення так і в способі, а тому і не можуть кваліфікуватись в сукупності за однією статтею, не містять в собі ознак як привласнення так і розтрати, оскільки дії бухгалтера як службової особи, якій не було ввірено майно та не перебувало в її віданні повинні б кваліфікуватись як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.

Суб`єктом привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем є особа, яка досягла 16 років. При цьому суб`єктом привласнення та розтрати може бути як приватна, так і службова особа, а суб`єктом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем - тільки службова особа.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 даного Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом.

Адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, їхніх заступників, керівників відділів підприємств тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Для визначення того, чи є особа спеціальним суб`єктом інкримінованого злочину, слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи.

Суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, того, що, ОСОБА_4 є саме тією службовою особою, яка виконувала організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарчі функції в Бершадській СШМД та Філії Бершадської станція екстреної медичної допомоги, що дозволило їй самостійно складати та видавати бухгалтерські документи на підставі яких вона самостійно могла розпоряджатись бюджетними коштами закладу.

Також, в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_4 було ввірено чуже майно, яким вона могла розпоряджатись і що в силу своїх посадових обов`язків вона вчинила дії направлені на привласнення чи розтрату ввіреного їй майна (бюджетні кошти належні Бершадській СШМД та Філії Бершадської СМЕД ) тобто воно знаходилось у її правомірному володінні.

Свої доводи обвинувачення обгрунтовує положеннями розділу 11 та п. 5 розділу ІІІ Посадової інструкції бухгалтера Бершадської СШМД від 01.03.2013 та висновками судово-економічних експертиз від 31.03.2020 № 3635/19-21, 2428-2498/20-21 від 19.06.2020 № 4643/20-21.

Проте суд вважає, що такі висновки обвинувачення спростовуються дослідженими в суді доказами

П. 3 ст. 8 Закону Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Крім того, на керівника покладено обов`язок щодо створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п.6 ст. 8 Закону № 996).

Водночас, у п. 7 ст. 8 Закону № 996 визначені наступні обов`язки головного бухгалтера щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності:- забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; - організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; - участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; - забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

В п. 8 ст. 9 Закону № 996, визначено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Таким чином, у Законі передбачено відповідальність керівника, головного бухгалтера та інших посадових осіб, які приймають участь у здійсненні фінансово-господарських операцій відповідно до складених первинних документів. З метою чіткого розмежування відповідальності за окремі напрямки фінансово-господарської діяльності для кожного працівника повинна бути розроблена посадова інструкція, у якій, зокрема, повинні бути чітко визначені права, повноваження, обов`язки та відповідальність за їх невиконання в межах чинного законодавства.

У разі якщо у бухгалтера посадовими обов`язками не визначено обов`язок перевіряти законність та правильність складання наказів та інших документів, то і відповідальність за помилки та порушення при їх складанні не може бути на нього покладена. У такому випадку відповідальність буде нести особа (особи), яка склала розпорядчий документ, а бухгалтер є лише виконавцем відповідного розпорядження чи наказу.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 11 Закону, фінансову звітність підписує керівник (власник) підприємства або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. А значить, головний бухгалтер має поставити підпис на документах фінзвітності, тобто підтвердити її достовірність.

Отже, підписуючи фінзвітність головний бухгалтер бере на себе відповідальність за достовірність фактів та відомостей, викладених в ній. А ось безпосереднє подання фінзвітності є обов`язком і входить до сфери відповідальності керівника підприємства або його власника.

Згідно наказу № 4-к 01.03.2013 ОСОБА_4 , прийнята на посаду бухгалтера Бершадської СШМД та після реорганізації 15.07.2016 продовжила роботу на цій посаді згідно до запису в трудовій книзі від 01.12.2016. Пунктом 1 Посадової інструкції бухгалтера з розрахунку зарплати Бершадської СШМД від 01.03.13 передбачено, що ця посада відноситься до категорії фахівців.

Згідно до наказу про прийняття на роботу № 4-к від 01.03.2013 та запису в її трудовій книжці № 7 від 01,03.2013 ОСОБА_4 була прийнята на посаду бухгалтера до Бершадської станції швидкої медичної допомоги, а тому не займала посади керівника державної установи, його заступника, чи керівники структурного підрозділу бухгалтерії.

Відповідно до Посадової інструкції бухгалтера Бершадської СШМД від 01.03.2013 в трудові обов`язки ОСОБА_4 не входило виконання адміністративно -господарських функцій. В розділі 11 посадової Інструкції від 01.03.13 «Завдання та обов`язки» не передбачено обов`язку виконання адміністративно-господарських функцій, як це вказано у висунутому ОСОБА_4 , обвинувальному акті.

В посадовій інструкції бухгалтера Філії КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги» від 01.05.2017 також не передбачено виконання адміністративно - господарських функцій. В п. 1.2 даної Інструкції вказано що бухгалтер безпосередньо підпорядковується головному лікарю, та головному бухгалтеру.

Згідно до абз. 4 п. 4.2 положень Статуту Бершадської СШМД від 18.12.2012 право розпоряджатись коштами закладу належить тільки керівнику - головному лікарю.

Стороною обвинувачення не додано жодного документу, наказу, розпорядження, посадової інструкції, договору, платіжних доручень, касових ордерів чи інших управлінських чи фінансово-господарських документів закладу, що підтверджують виконання ОСОБА_4 адміністративно-господарських обов`язків Бершадської СШМД та Філії КУ «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги».

Вказане також не підтверджується свідченнями ОСОБА_17 , наданими в судовому засіданні, яка вказала, що з 2013 року по 2016 року вона працювала головним бухгалтером Бершадської станції швидкої допомоги і бухгалтер по заробітній платі ОСОБА_97 була у її підпорядкуванні. Хоча нарахуванням заробітної плати займалась бухгалтер ОСОБА_75 , правильність нарахування заробітної плати, покладалася саме на неї як головного бухгалтера, оскільки документи підписувала вона, як головний бухгалтер та головний лікар. Вона перевіряла, щоб заробітна плата працівників була в межах фонду заробітної плати. Випадків перевищень фонду оплати праці не було. Також вона особисто не отримувала заробітну плату у завищеному розмірі.

Свідок ОСОБА_7 , який обіймав посаду головного лікаря Бершадської станції швидкої допомоги в період з 2013 по 2017 рік теж підтвердив, що всі бухгалтерські документи на підпис йому надавала головний бухгалтер ОСОБА_17 .. За час його роботи на посаді головного лікаря роботу станції перевіряли спеціалісти з обласного відділу. Порушень в частині неправильності нарахування та виплати заробітної плати не було виявлено.

З урахуванням відсутності доказів на підтвердження статусу службової особи ОСОБА_4 , в частині її повноважень щодо виплати заробітної плати, вважаю доводи обвинувачення в цій частині сумнівними і недоведеними в законному порядку.

Крім того, аналіз наданих стороною обвинувачення доказів у співставленні з нормами КК України та вимогами КПК України дає підстави вважати, що сторона обвинувачення не довела привласнення і розтрати чужого майна ОСОБА_4 , шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем з огляду відсутності доказів, що вона взагалі була службовою особою, яка виконує адміністративно - господарські функції і вона наділена правами розпорядження, управління, доставки і використання або зберігання бюджетних коштів закладу, оскільки ні в наказі про прийняття на роботу бухгалтера, ні в посадових інструкціях бухгалтера з розрахунку зарплати Бершадської СШМД від 01.03.2013, ні в посадовій інструкції № 26 бухгалтера Філії КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК»), від 01.05.2017, ні в Статуті Бершадської СШМД затвердженого рішенням 13 сесії Вінницької обласної ради № 449 від 18.12.2012 повноважень щодо розпорядження та володіння бюджетними коштами у ОСОБА_4 не передбачено, оскільки згідно з абз. 4 п. 4.2 Статуту Бершадської СШМД від 18.12.2012 право розпорядження коштами закладу належить тільки головному лікарю.

Сторона обвинувачення не надала в суд бухгалтерських, банківських чи розпорядчих документів Бершадської СШМД та Філії КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК», про право розпорядження ОСОБА_4 бюджетними коштами в період з 2013 по 2017, якими вона могла особисто розпоряджатись чи вони перебували в її віданні в силу посадових обов`язків; відсутні договори на право здійснення розрахунково-касового обслуговування в закладі, на право отримання в банках, казначействі та розпорядження бюджетними коштами закладу; відсутні електронні ключі на ім`я ОСОБА_4 про право доступу в систему клієнт банк в комерційних банках AT КБ «Приватбанку» та ПАТ «Райфайзен банк Аваль»; відсутній договір про повну матеріальну відповідальність і таке інше.

Отже, з цих підстав суд вважає, що в даному випадку відсутні докази наявності елементу об`єктивної сторони складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 безпідставно привласнила бюджетні кошти належні Бершадській СШМД та Філії Бершадська СЕМД в загальній сумі 209227 грн. 87 коп., шляхом безпідставного перерахування коштів на власні карткові рахунки, частину з яких вона перерахувала на власний картковий рахунок, відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», а іншу частину коштів перерахувала на власний картковий рахунок, відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», які в подальшому використала на власні потреби. Також обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 шляхом внесення недостовірних відомостей до бухгалтерської документації провела безпідставне перерахування бюджетних коштів на карткові рахунки працівникам Бершадської СШМД та філії Бершадська СЕМД на загальну суму 150515 грн. 99 коп., чим здійснила розтрату бюджетних коштів на вказану суму.

Обвинувачена ОСОБА_4 , пояснення якої підтвердили свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_7 , пояснила, що розрахунки відомостей про нарахування і виплати заробітної плати готувала вона, однак розрахунки відомостей не здійснювались вручну, а через комп`ютер в закладі, на якому було встановлено відповідну програму розрахунків. Підставою до всіх нарахувань заробітної плати, надбавок і премій, що здійснювалось на комп`ютері, були вихідні дані, які надавали їй в паперовому виді інші спеціалісти закладу. Ці відомості вносились до бази комп`ютера Бершадської СШМД та Філії КУ «ТМО Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» в електронній формі. Після складеного комп`ютером розрахунку зазначених відомостей вона підписувала ці документи та передавала для перевірки та для підпису головному бухгалтеру та головному лікарю. Складені відомості лише з одним її підписом ніколи в закладі не використовувалися для складення розрахунків платіжних відомостей, меморіального ордеру ф. № 5 та платіжних доручень для перерахування коштів від закладу до комерційних банків. В її посадові обов`язки не входило і не передбачено право здійснювати підпис на цих документах.

Свідки ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_12 , ОСОБА_29 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_18 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_54 , ОСОБА_35 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 , ОСОБА_28 , ОСОБА_26 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_15 , ОСОБА_94 , зазначили, що заробітна плата їм приходила на картку вчасно і приблизно в одному і тому ж розмірі. Сума яка приходила на карту та сума яка вказувалась у письмових документах збігалась. Претензій з приводу нарахування заробітної плати небуло.

Згідно до «Положення про ведення касових операцій в національній валюті України» затвердженого Постановою НБУ № 148 від 29.12.2017 за одним підписом бухгалтера ОСОБА_4 не міг бути належним чином оформленим і прийнятим до розрахунку ні один платіжний документ. Належне оформлення платіжних документів на видачу заробітної плати працівників щоразу перевірялось Бершадським відділенням казначейства як щодо дотримання форми так і щодо розміру суми перерахування відповідно до кошторису закладу. Жодного разу казначейство не підтвердило перевитрату бюджетних коштів закладу згідно до кошторису. Ці обставини підтверджуються Листами Управління державного казначейства у Бершадському районі Вінницької області від 26.01.2022 та від 08.02.2022.

Також суд вважає, що не могли бути прийнятими банками для здійснення розрахункових операцій платіжні доручення на перерахування коштів від Бершадської СШМД до комерційних банків де знаходились рахунки працівників і самої ОСОБА_6 за підписом лише самої обвинуваченої, оскільки до положень Статуту КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК» «Бершадська станція екстреної медичної допомоги» від 2016 та Статуту від 2019 право підпису на розпорядження коштами належить виключно керівнику закладу - головному лікарю. Сторона обвинувачення не надала суду жодної відомості з підписом лише самої ОСОБА_4 ..

Також слід зауважити, що в досліджених письмових доказах, а саме в відомостях зарахування коштів на карткові рахунки працівників, підпис ОСОБА_6 взагалі відсутній, оскільки в силу своїх посадових обов`язків такі не затверджувалися і не підписувалися бухгалтером ОСОБА_6 , а підписувалися або головним бухгалтером або головним лікарем.

В результаті чого залишається незрозумілим яким чином ОСОБА_4 самостійно мала можливість перераховувати бюджетні кошти на власні карткові рахунки та карткові рахунки працівників закладу.

Відповідно до правових висновків, які викладені у постанові ВСУ від 23.01.2014 року по справі № 5-48к-13 розтрата суми бюджетних коштів має наслідком їх недостачу на рахунках закладу.

Суд погоджується з думкою захисту, що систематичне привласнення коштів тривалий час з 2013 по 2017 роки на значну суму 209227 грн. 87 коп. та розтрату коштів на загальну суму 150515 грн. 99 коп., як наслідок неминуче потягнуло би їх недостачу і невиплату працівникам закладу, проте належних і допустимих доказів де відображено на відповідних облікових рахунках річних, квартальних фінансових звітах закладу відомостей про наявність на балансі закладу облікових даних про недостачу, реальну майнову шкоду, прямі майнові збитки стороною обвинувачення не надано. Не надано акти ревізії, аудиторських перевірок, акти інвентаризації Бершадської БСШМД та ревізори КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК», якими встановлено недостачу бюджетних коштів закладу в період з 2013 по 2017 роки, хоча згідно до пояснень як обвинуваченої так і головного лікаря та головного бухгалтера, в період діяльності ОСОБА_4 з 2013 по лютий 2018 роки в Бершадській СШМД щорічно по декілька разів на рік її роботу систематично контролювали ревізори КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК» на предмет правильності ведення бухгалтерського обліку, обґрунтованого нарахування заробітної плати, надбавок, премій працівників у відомостях нарахування та виплати заробітної плати, та складених нею звітів. Також перевірялись бухгалтерські облікові документи, що слугували до розрахунку. Однак, жодного разу не було виявлено помилок в складених нею документах чи недостовірності відомостей. Після проведення таких перевірок складались акти за результатами ревізій, які в матеріалах кримінального провадження відсутні і стороною обвинувачення не витребовувалися.

Свідок ОСОБА_72 в судовому засіданні пояснив, що наявність збитків і шкоди в у фінансових звітах КУ ТМО Бершадської СШМД не відображено через те, що такий результат діяльності закладу у наявних звітах закладу не передбачено. Що бюджетні кошти в закладі, які передбачались на заробітну плату працівників, не перевищували суму коштів, яка була передбачена кошторисом закладу.

Однак такі пояснення свідка ОСОБА_98 суд оцінює критично, оскільки вони не відповідають діючому «Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів» затвердженого МФУ № 44 від 24.01.2012 у фінансовій звітності, що стосується порядку заповнення Пояснювальної записки та форм щодо розкриття елементів фінансової та бюджетної звітності відповідно якого відображається наступне: «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей» (форма № 15) (додаток 17), який складається розпорядниками бюджетних коштів і відображає недостачі та крадіжки грошей і матеріальних цінностей в розрізі заходів, що були проведені для їх усунення за звітний рік. В заповненні звіту за формою № 15 (додаток 17) відображаються суми за недостачами на початок звітного року, де у рядку 011 «з них віднесено на винних осіб» відображаються суми недостач, які на початок звітного року віднесені на винних осіб.

Жодних звітів в яких відображені суми недостач в Бершадській СШМД чи КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК» матеріали кримінального провадження не містять.

Іншим доказом не доведення стороною обвинувачення факту привласнення ОСОБА_4 коштів, а відтак їх нестачі є ненадання акту інвентаризації після звільнення обвинуваченої з роботи в лютому 2018 року. Оскільки відповідно до вимог п.7 розділу 1, п. 5 розд. 11 «Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» затвердженої наказом Міністерства Фінансів України № 879 від 02.09.2014 зазначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємство зобов`язано проводити інвентаризацію активів і зобов`язань.

Проведення інвентаризації є обов`язковими при зміні матеріально-відповідальних осіб; при встановленні фактів крадіжок і зловживань.

Виходячи з цих положень закону, після виходу ОСОБА_4 з відпустки в лютому 2018 потерпілий зобов`язаний був провести до її звільнення інвентаризацію у встановленому законом порядку, з урахуванням того, що в подальшому ОСОБА_4 була звільнена за втрату довіри (Наказ № 37-ос від 08.02.2018 за п. 2 ст.41 КЗпП України).

Відтак ненадання суду належного доказу акту інвентаризації Бершадської СШМД та КУ «ТМО «ВОЦЕМДМК» про встановлення недостачі бюджетних коштів, заподіяння шкоди закладу, при звільненні в лютому 2018 ОСОБА_4 є тією обставиною, яка позбавляє сторону обвинувачення права стверджувати про наявність в діях обвинуваченої привласнення і розтрату ввірених бюджетних коштів, спричинення шкоди бюджетному закладу, а цивільного позивача підстав та права до задоволення позовних вимог.

Обвинувачення обгрунтувало свої доводи привласнення та розтрати обвинуваченою бюджетних коштів висновками економічних експертиз від 31.03.2020 за № 3635/19-21, 2428-2498/20-21та від 19.06.2020 за № 4643/20-21.

Проте зазначеними експертними висновками не встановлено а ні розтрати, ні привласнення, ні недостачі бюджетних коштів, ні реальної майнової шкоди, ні прямих майнових збитків, які бувають при розтраті.

Стороною обвинувачення не доведено сам факт умислу ОСОБА_4 на розтрату бюджетних коштів і її корисливий мотив в цьому.

Перерахування коштівпрацівникам вбільшому розмірініж передбаченоїхніми посадовимиокладами доводитьлише халатневідношення обвинуваченоїдо своїхпосадових обов`язків,що відображенов Актіревізії №15-30/2від 09.04.2019.

При оцінці досліджених в судовому засіданні доказів у їх сукупності з урахуванням положень щодо їх належності та допустимості, а рівно і клопотань сторони захисту щодо недопустимості окремих з них, суд виходить з наступних положень чинного законодавства.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на його користь, саме у цьому полягає основоположний принцип презумпції невинуватості.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні № 1-31/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постановлення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ при винесенні вироків» № 5 від 29.06.1990 року, в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені в судовому засіданні, а всі сумніви у справі, в тому числі що стосуються достатності зібраних фактичних даних, якщо вичерпані всі можливості їх доповнення та усунення, повинні тлумачитися і вирішуватися на користь підсудних.

Статті 370, 373 КПК України вказують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у Рішенні по справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії № 10590/83 від 6 грудня 1988 р. та § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" № 4291/98 від 13 січня 2005 року.

Таким чином, у правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається обвинувальний ухил, по суті якого кожен, хто постав перед судом повинен бути визнаний винним, а навпроти гарантується та усіляко забезпечується презумпція невинуватості особи.

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимими доказів, отриманих в ході досудового слідства, а саме Акту позапланової виїзної ревізії управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області № 15-30/2 від 09.04.2019, постанов слідчих про призначення судових економічних експертиз від 16.05.2019 та від 15.06.2020, а також висновків експертів від 31.03.2020 за № 3635/19-21, 2428-2498/20-21 та від 19.06.2020 за № 4643/20-21 з підстав, зазначених у тексті промови під час судових дебатів.

Суд не погоджується з доводами захисника ОСОБА_99 , про порушення порядку проведення позапланової виїзної ревізії, оскільки в ході розгляду справи, з показів представника потерпілого ОСОБА_100 , експерта ОСОБА_98 , судом встановлено, що підставою її проведення було виявлення фактів недоліків у правильності нарахування заробітної плати працівникам закладу. Оскільки КУ «ТМО Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з грудня 218 року перебувало в стадії реорганізації, головний лікар КУ «ТМО Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_96 відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» мав повне право звернутися до контролюючого органу про проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КУ «ТМО Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за період з 2013 по 2017 рік.

Проте щодо процесуальних моментів у зборі доказів стороною обвинувачення та на посилання на Акт позапланової виїзної ревізії управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області № 15-30/2 від 09.04.2019, як на доведення вини обвинуваченої, суд погоджується із доводами сторони захисту щодо недопустимості зазначеного доказу та вважає, що зазначений документ не може використовуватися як доказ вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй злочинів та є недопустимим виходячи із наступного.

Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-12, визначаючи правові та організаційні засади здійснення такого контролю, встановлює, серед іншого, завдання, функції та права органу державного фінансового контролю.

В силу положень статей 2, 10, 11 Закону, а також підпунктів 5, 15 пункту 5 Положення про державну фінансову інспекцію (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 310, далі - Положення) правообов`язком в описаному вище значенні є і проведення за наявності законних підстав ревізій контролюючим органом, і пред`явлення керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкових до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 15 пункту 5 Положення).

За змістом статті 4 Закону ревізія є формою інспектування і полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

З огляду на вказані норми, акт ревізії не є документом, що створює правові наслідки для суб`єкта інспектування, але є документом, що фіксує певні факти і обставини, які можуть стати підставою для «законної вимоги» контролюючого органу на адресу підконтрольного суб`єкту або для здійснення цим органом самостійно заходів до усунення виявлених порушень законодавства шляхом звернення до суду в інтересах держави (пункт 8 або 10 частини першої статті 10 Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 93 КПК України обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок та проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України одним із процесуальних джерел доказів є документи, до яких пунктом 4 частини другої статті 99 КПК України віднесено і висновки ревізій та акти перевірок.

Суд погоджується з доводами сторони захисту і приходить до висновку, що збирання доказів стороною обвинувачення відбулося з грубим порушенням норм чинного законодавства, а саме ч. 2 ст. 93 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не надано жодного належного доказу про те в який спосіб було добуто даний доказ (Акт позапланової виїзної ревізії управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області № 15-30/2 від 09.04.2019) на досудовому слідстві, на підставі яких нормативних актів даний доказ було приєднано до матеріалів кримінального провадження (ухвала слідчого судді, протокол тимчасового доступу до документів та ін.). Не надано доказів якому правоохоронному органу управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області направило Акт позапланової ревізії № 15-30/2 від 09.04.2019 після проведеної ревізії, як він був прийнятий прокуратурою та на яких підставах він був приєднаний до матеріалів кримінального провадження.

З цих підстав Акт позапланової ревізії № 15-30/2 від 09.04.2019 повинен бути визнаний неналежним і недопустимим доказом.

Стороною захисту заявлено також про недопустимість висновків експертів від 31.03.2020 за № 3635/19-21, 2428-2498/20-21 та від 19.06.2020 за № 4643/20-21.

При оцінці порядку виконання експертизи та оцінці цих доказів на предмет його допустимості, з урахуванням міркувань сторони захисту щодо недопустимості такого висновку, суд виходить з наступного.

Статтею 87 ч. 2 п. 1 КПК України щодо недопустимості доказів передбачено, що Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, докази, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, можна зробити висновок, що у цьому кримінальному провадженні збирання доказів могло здійснюватися виключно сторонами кримінального провадження або потерпілим.

Висновок експерта повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження (ст. 101 КПК України).

На момент призначення та проведення експертизи питання порядку призначення та проведення експертизи у кримінальному провадженні були унормовані положеннями КПК України, Законом України «Про судову експертизу» № 4038, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.98 року.

Статтею 242 КПК України в редакції, яка діяла на момент призначення та проведення експертиз, передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Слідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо: визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Із досліджених в суді матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставою до проведення економічних експертиз були постанови слідчих СВ Бершадського відділу поліції від 16.05.2019 та від 15.06.2020.

Отже стороною обвинувачення не надано суду доказів про дотримання законного порядку призначення експертиз в цьому кримінальному провадженні, оскільки в матеріалах відсутні ухвали слідчого судді, про призначення експертизи, а отже відсутні докази того, що слідчий взагалі звертався з такими клопотаннями до суду.

Стороною обвинувачення не надано суду доказів про те, що досудовим слідством до призначення та проведення двох економічних експертиз в даній кримінальній справі було дотримано законний порядок їх призначення, вжито усіх розшукових заходів до пошуку і виявлення документів фінансово-господарської діяльності, бухгалтерських документів в Бершадській СШМД, КУ ТМО, та розшуковими заходами встановлено відсутність документів, що слугували підставою до нарахування заробітної плати, надбавок та премій працівникам закладу в період з 2013 по 2017 роки, як це доводить обвинувачення.

При цьому, як зазначалося, із висновків зазначених економічних експертиз вбачається, що ні в одній із них не має висновку про те, що саме ОСОБА_4 привласнила бюджетні кошти чи допустила їх розтрату шляхом зловживання своїм службовим становищем. Висновки експертиз містять лише рецензійний характер, підтверджучи акт ревізії, при цьому не відображають даних про правильність чи неправильність нарахування заробітної плати, не підтверджують та не спростовують факт законності нарахування заробітної плати бухгалтером ОСОБА_4 , що унеможливлює покладення таких висновків в основу обвинувачення ОСОБА_4 ..

Крім того, судово-економічна експертиза - це експертні дослідження матеріальних об`єктів (документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності) що містять інформацію про обставини справи та підлягають дослідженню у суді за їх змістом та формою і допомагають суду досягти об`єктивності у доказуванні. Однак у даному випадку при проведенні судово-економічних експертиз експерти фактично дали відповіді на правові питання, вдаючись у аналіз лише правильності проведення позапланової виїзної ревізії, не надавши відповідь про законність чи незаконність нарахування заробітної плати бухгалтером ОСОБА_4 , яке і не ставилось органами слідства перед експертами.

Також органом обвинувачення дії ОСОБА_6 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 366 КК України, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

Суд має вирішити питання чи винувата обвинувачена ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України чи достатньо сукупності доказів для підтвердження фактичних обставин, які сторона обвинувачення вважає встановленими, а також чи підтверджується ними наявність всіх елементів складу цього злочину.

У постанові від 15 лютого 2021 року Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (справа № 727/5768/18, провадження № 51-1328 кмо 19) висловила позицію щодо предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.

У примітці до ст. 358 КК України визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис).

Офіційними можуть бути визнані і документи, що виходять від приватних осіб, за умови якщо вони або посвідчені від імені відповідного органу, підприємства, установи, організації уповноваженими службовими чи іншими компетентними особами, або надходять до відання цих організацій (діловодства) чи передаються їм для зберігання або використання (докладніше див. коментар до ст. 358 КК).

Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Об`єктивна сторона злочину характеризується активною поведінкою - діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання для цього свого службового становища (СПВССУ. - С. 341-347). За частиною 1 ст. 366 КК карається злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з таких альтернативно передбачених у диспозиції дій, як: а) складання неправдивого офіційного документа; б) видача неправдивого офіційного документа; в) внесення до офіційного документа неправдивих відомостей; г) інше підроблення офіційного документа (ВВСУ. - 2006. - № 8. - С. 17).

Внесення до документів неправдивих відомостей означає внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності.

Отже, у таких справах потрібно звертати увагу на те, чи правильно кваліфіковано дії підозрюваного, чи є нібито підроблений документ офіційним, і в чому конкретно виражається підроблення; чи є підозрюваний посадовою особою і суб`єктом службового підроблення.

ОСОБА_4 ставиться в вину те, що вона своїми умисними діями внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а саме до відомостей зарахування коштів на карткові рахунки працівників зазначених установ, відомостей нарахування основної та додаткової заробітної плати головному лікарю ОСОБА_7 , головному фельдшеру ОСОБА_35 , головному бухгалтеру ОСОБА_17 та своєї, що призвело до заподіяння майнової шкоди державі на загальну суму 359743 грн. 86 коп., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, чим спричинила тяжкі наслідки.

Однак, органами слідства не вказано в обвинувальному акті, які саме відомості підроблені, дата, час, місце, мету, спосіб складення таких відомостей, кількість таких відомостей, а лише зазначено в загальному про їх підроблення.

Згідно з обвинуваченням предметом злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є відомості зарахування коштів на карткові рахунки працівників та відомості нарахування основної та додаткової заробітної плати.

Проте вказані відомості не можуть бути визнані судом офіційними документами, оскільки вони не відповідають вимогам, визначеним у примітці до ст. 358 КК України.

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст. 2).

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши надані відомості, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що такі не можна вважати офіційними, оскільки вони хоч і мають певне юридичне значення, однак не містять необхідних реквізитів, що притаманні офіційному документу, вищезазначені відомості були виготовлені у довільній формі. Ці відомості не мають обов`язкових реквізитів, форма яких була типовою встановленого зразка, або затверджена у встановленому порядку. Окрім цього, підписи на відомостях про зарахування коштів на карткові рахунки працівників належать головному лікарю та головному бухгалтеру підприємства. Такі відомості не затверджувались та не підписувались бухгалтером ОСОБА_6 , а тому і не можуть бути покладені у вину обвинуваченій ОСОБА_4 ..

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, у якому відсутній один з елементів його складу, а саме, предмет злочину.

Крім того, як було встановлено, ОСОБА_4 не є службовою особою в розумінні ч. 3 ст.18 КК України, через що не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Відсутність хоча б одного з елементів злочину свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є злочином.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений; 3) у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Європейський Суд неодноразово зазначав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», п.150).

Таким чином, з урахуванням викладеного, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях стороною обвинувачення не надано і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, а тому суд з підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України, вважає за необхідне визнати ОСОБА_4 невинуватою і виправдати її.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду. Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність в діях обвинуваченої інкримінованих їй складів кримінальних правопорушень, то позов прокурора слід залишити без розгляду.

Обвинуваченій на стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на проведення судових економічних експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 64395 грн. 36 коп. слід віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України та виправдати її на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю наявності в її діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Роз`яснити виправданій ОСОБА_6 право на поновлення в її правах, обмежених під час кримінального провадження. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», виправданій ОСОБА_6 роз`яснити, що на підставі вироку у неї виникає право на відшкодування їй завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Вінницької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної Ради" до обвинуваченої ОСОБА_6 про стягнення шкоди у розмірі 359743 грн. 86 коп., заподіяної внаслідок вчинення кримінальних правопорушень - залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст.129 КПК України.

Документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Витрати на проведення судових економічних експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 64395 грн. 36 коп. віднести на рахунок держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя ОСОБА_1


Суд	Бершадський районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	16.12.2024
Оприлюднено	19.12.2024
Номер документу	123810384
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти власності Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Рудь О. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 16.12.2024 по справі 126/1923/20БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —126/1923/20

Вирок від 16.12.2024

Вирок
від 16.12.2024 по справі 126/1923/20
БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ