Рішення

від 17.12.2024 по справі 229/6541/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/2058/2024

ЄУН 229/6541/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 грудня 2024 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого суддіШевченко Л. В., за участю секретаря судового засідання Сови Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,

У С Т А Н О В И В :

23.09.2024 року адвокат Шевченко Олег Анатолійович, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВТ № 1052862 від 09.08.2024 року, ордеру на надання правничої допомоги серії ВТ № 1052863 від 09.08.2024 року, в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до Дружківського міського суду з позовом до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно нотаріально посвідченого договору про поділ спадщини від 04.07.2018 року, ОСОБА_3 (мати позивачів 1, 2), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , є спадкоємцями за законом у рівних частинах кожний до майна ОСОБА_4 , 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України ( ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, так як на день смерті спадкодавця була неповнолітньою) та відповідно поданої ОСОБА_2 19 листопада 2012 року приватному нотаріусу Ясинуватського районного нотаріального округу Дорменюк Ю. М. заяви про прийняття спадщини за № 265, поданою ОСОБА_3 10 грудня 2012 року приватному нотаріусу Ясинуватського районного нотаріального округу Дорменюк Ю.М. за № 298. Майно, яке входить до складу спадщини складається з наступного: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу будинку від 09 липня 1998 року (нотаріально посвідчений); земельної ділянки площею 2,8 га, 0,21 га та земельної ділянки 0,05 га. Відповідно до ст. 1278 ЦК України ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зробили поділ спадщини. ОСОБА_3 дружині спадкодавця перейшла у власність земельна ділянка площею 2,8 га, 0,21 га та земельна ділянки 0,05 га, про що отримано свідоцтво про право на спадщину за законом. Позивачам 1, 2 дітям спадкодавця переходить у власність (в рівних частинах кожному) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вищезазначеного договору з урахуванням здійсненого поділу спадщини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 будуть видані відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом. Так, з метою отримання свідоцтва на право на спадщину позивачами 1, 2 подано відповідні заяви до приватного нотаріусу Черкаського міського нотаріального округу Кондакової Нелі Володимирівни. Нотаріусом винесено постанови від 27.08.2024 року за № 207/02-31 та від 09.08.2024 року за № 172/02-03 про відмову у вчиненні нотаріальної дії. В обґрунтування підстав для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріус зазначає наступне. Згідно з п. 4.16. п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. На підтвердження права власності спадкодавця на зазначений житловий будинок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наданий Договір купівлі-продажу будинку, що був посвідчений приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу Єніною Л. М. 09.07.1998 року за реєстровим № 1648. Згідно з п. 3. ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Згідно п. 4.19 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Згідно з інформацією а Державного реєстру речових прав від 09.08.2024 року відомості про право власності на зазначений будинок відсутні. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Враховуючи те, що у позивачів наявний оригінал договору купівлі-продажу будинку, який зареєстрований в БТІ у відповідності до діючого на момент укладення договору законодавства, вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на будинок є обґрунтованими, не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 24.09.2024 року вказану позовну заяву залишив без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

02.10.2024 року представник позивачів ОСОБА_5 через систему «Електорнний суд» на виконання ухвали суду від 24.09.2024 року подав до суду заяву про усунення недоліків. До заяви додані квитанції про сплату судового збору та довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 29.09.2024 року (унікальний реєстраційний номер 201-20240929-0008496686).

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 07.10.2024 року прийняв до розгляду, відкрив провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку загального позовного провадження, та призначив по вказаній справі підготовче засідання. Відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 28.11.2024 року закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Представник позивачів ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, 17.12.2024 року від нього надійшла заява про розгляд справи без участі позивачів та представника позивача, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки він суд не повідомив. Заяв та клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання від відповідача на адресу суду не надходило. У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, заочно у відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, проти чого позивач не заперечує.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожнаособа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , про що 16.07.2012 року складено відповідний актовий запис № 23, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (арк. с. 25).

19.11.2012 року приватним нотаріусом Дорменюк Ю. М. після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа за номером у спадковому реєстрі 53749359, номером у нотаріуса 93/2012 (арк. с. 33).

Майно, яке входить до складу спадщини складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 2,8 га, 0,21 га та земельної ділянки 0,05 га.

Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 09.07.1998 року серії ААО № 678860, посвідченого приватним нотаріусом Ясинуватського районногонотаріального округу Єніною Л. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 648, ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_4 купив житловий будинок на земельній ділянці, що знаходиться в АДРЕСА_1 (арк. с. 23-24).

З реєстраційного посвідчення, виданого Донецьким бюро технічної інвентаризації 15.09.1998 року, вбачається, що житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.1998 року № 648 і записано в реєстрову книгу № 6 під реєстровим № 979 (арк. с. 34).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1 , складеного 02.07.1998 року, загальна площа будинку складає 105,0 кв. м, житлова 58,1 кв. м, підсобна 46,9 кв. м (арк. с. 35-41).

З довідки про оціночку вартість об`єкта нерухомості вбачається, що оціночна вартість житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 792310,27 грн (арк. с. 59-61).

Згідно з договором про поділ спадщини від 04.07.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Ясинуватського районного нотаріального округу Дорменюк Ю. М. та та зареєстрований в реєстрі за № 514, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи добровільно і перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій та керуючи ними уклали договір про таке. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом у рівних частках кожний до майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, так як на день смерті спадкодавця була неповнолітньою) та відповідно поданої ОСОБА_2 19 листопада 2012 року приватному нотаріусу Ясинуватського районного нотаріального округу Дорменюк Ю. М. заяви про прийняття спадщини за № 265, поданою ОСОБА_3 10 грудня 2012 року приватному нотаріусу Ясинуватського районного нотаріального округу Дорменюк Ю. М. за № 298. Відповідно до ст. 1278 ЦК України ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , зробили поділ спадщини за яким: ОСОБА_3 дружині спадкодавця переходить у власність земельна ділянка площею 2,80 га з кадастровим номером 1425585400:04:000:0322, земельна ділянка площею 0,21 га з кадастровим номером 1425585400:04:000:1193 та земельна ділянки 0,05 га з кадастровим номером 1425585400:04:000:2022, що розташовані на території Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ОСОБА_2 , ОСОБА_1 дітям спадкодавця, переходить у власність (в рівних частинах кожному) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього договору з урахуванням здійсненого поділу спадщину ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 будуть видані відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом (арк. с. 31-32).

Приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н. В. винесено постанови від 09.08.2024 року за № 172/02-31 та 27.08.2024 року за № 207/02-31 про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку в праві на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з неможливістю підтвердити право власності ОСОБА_4 на спадкове майно.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією вся територія Донецького району Донецької області з 07.04.2014 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із частиною першоюстатті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 цього Кодексу).

Зіст. 317 ЦК України вбачається, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 2 статті 328 ЦК Українивстановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З приписівстатті 391 ЦК України слідує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згіднозі ст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно дост. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленомузаконом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповіднодо ч. 4 ст. 334ЦК Україниправа на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно з вимогами цьогоЗакону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникло до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 ст. 2 Закону у випадках, визначених ст. 28 цьогоЗакону, та в інших випадках, визначених законом, що передбачено ч. 4 ст. 3Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Згідно з ч. 2ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 22Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 1 ст. 24Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»однією з підстав для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Частина 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачає, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначенихстаттею 28цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачем про це документів (Витягів) або проставлення відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

З огляду на те, що з реєстраційного посвідчення, виданого Донецьким бюро технічної інвентаризації 15.09.1998 року, вбачається, що житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.1998 року № 648 і записано в реєстрову книгу № 6 під реєстровим № 979, і це посвідчення містить проставлений відповідний штамп ДКП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», суд дійшов висновку, що речове право ОСОБА_4 на нерухоме майно є дійсним, оскільки його реєстрація проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 27Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Надані позивачами докази по справі свідчать про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на житловий будинок.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, беручи до уваги, що у позивачів відсутня можливість підтвердити своє право власності на майно в інший спосіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати за позивачами право власності на кожним на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, з огляду на відсутність вимог про компенсацію понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому на підставі ст. 141 ЦПК Українисуд вважає за доцільне залишити їх за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 142, 200, 206, 229, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_2 ;

позивач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Покровська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44790232, адреса: пл. Незалежності, буд. 11, м. Покровськ, Донецька область.

Cуддя Л. В. Шевченко