Ухвала

від 17.12.2024 по справі 299/8494/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/8494/24

У Х В А Л А

17.12.2024 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біловар Богдан Юрійович, яка полягає у незаконному затриманні та позбавлення волі, в порядку ст.206 КПК України,

В С Т А Н О В И В:

До Виноградівського районного суду Закарпатської області 17.12.2024 року представник заявника подав скаргу щодо незаконного затримання та позбавлення волі в порядку ст.206 КПК України ОСОБА_1 .

Доводи скарги зводяться до того, що 04 грудня 2024 року стало відомо про те, що гомадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконно утримують в ІНФОРМАЦІЯ_2 де вчиняють відносно нього психологічний тиск та утримують проти його волі.

04 грудня 2024 року ОСОБА_1 був направлений на проходження військово-лікарської комісії, доставлений до інших відділів ТЦК та СП та вже 08 грудня 2024 року знову повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де перебуває на момент подання скарги.

Разом з тим представник зазначає, що відповідно до військово-облікового документу Резерв+ від 09.12.2024 р., ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримав тип відстрочки бронювання.

Тобто, ОСОБА_1 заброньований ТОВ «АВЕ Виноградів» у встановленому порядку Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Враховуючи викладені обставини, останній незаконного позбавлений волі, що суперечить всім діючим нормам національного законодавства.

Так, відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 16754 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, адвокатом Біловаром Богданом Юрійовичем, 16.12.2024 року повідомлено на лінію 102 про незаконне утримання ОСОБА_1 в приміщенні РТЦК, незважаючи на законні підстави його бронювання.

У зв`язку з цим просить постановити ухвалу, якою негайно звільнити з неволі ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 206 КПК України, для розгляду даної скарги з огляду на наступне.

Слідчий суддя, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального-процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України та Законом України «Про попереднє ув`язнення» вбачається, що слідчий суддя може зобов`язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Із змісту поданої скарги слідує, що ОСОБА_1 не є особою, яка тримається під вартою, в тому числі й у зв`язку з застосованим відносно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст. 208 КПК України та не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою, у порядку ст. 207 КПК України, не утримається правоохоронними органами у зв`язку із розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах жодного порушеного кримінального провадження.

Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з`ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов`язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.

Також, слідчий суддя враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 27 травня 2019 року (справа №766/22242/17), згідно з якою, відповідно до частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) не перевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду».

Наведені вище положення ст. 206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, «post factum», оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 року по справі №766/22242/17.

Крім того, положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України та Законом України «Про попереднє ув`язнення» вбачається, що слідчий суддя може зобов`язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відтак, у відкритті провадження за поданою скаргою слід відмовити.

Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що дана ухвала не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді або в іншому судовому порядку і не перешкоджає захисту прав особи, яка подала скаргу, в порядку, передбаченому КПК України.

Керуючись ст. ст. 9, 303 ,304, 309, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біловар Богдан Юрійович, яка полягає у незаконному затриманні та позбавлення волі в порядку ст.206 КПК України відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження за скаргою надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

На ухвалу слідчого судді про відмову у відкритті провадження може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя В. Р. Трагнюк