Рішення

від 05.12.2024 по справі 333/9306/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження №2/333/4728/24

Справа №333/9306/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05 грудня 2024 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі :

головуючої - судді Варнавської Л.О..,

за участю секретаря - Меркулової М.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в місті Запоріжжя цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», треті особи: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нерухомим майном, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Іваниця О.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», (далі АТ «Ощадбанк» , треті особи: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , в якому просить суд скасувати (припинити) обтяження - заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 21.06.2005 10:32:18 за №2105637. Вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Позивачка після смерті своєї матері подала до Шостої Запорізької державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. До спадкового майна ввійшла 1/3 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

04 липня 2024 року, під час оформлення спадщини, перевіркою нотаріусом Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено наявність заборони, яка позбавляє в подальшому здійснити оформлення спадщини та реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану частину буднику.

За інформацією, отриманою від ОСОБА_3 ще при житті, позику отриману в Ощадбанку в 1989 році, вона на протязі декількох років повернула в повному обсязі. Про це додатково свідчить і той факт, що починаючи з 1989 року від Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (далі - АТ «Ощадбанк») не надходило жодних претензій чи вимог про сплату боргу, не ініціювалися судові справи та відповідні виконавчі провадження. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що наявність в реєстрі інформації про чинну заборону на нерухоме майно є виключно наслідком того, що після виплати спадкодавцем боргу, не було вчинено своєчасно відповідних дій про зняття заборони. З сайту Автоматизованої системи виконавчих провадження вбачається, що будь-які виконавчі провадження відкриті відносно ОСОБА_3 відсутні.

17 вересня 2024 року Першою Запорізькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 надано засвідчену копію аркушу витягу з Реєстру Першої Запорізької державної нотаріальної контори для реєстрації заборони відчуження жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників, а також арештів (заборони) накладених на будинки судовими та слідчими органами за 1985-1989 роки, з якого вбачається наявність запису про накладення обтяження відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , борг 3 тисячі на 10 років. Даний витяг надано листом Першої Запорізької державної нотаріальної контори від 17.09.2024 року № 1988/01-16, в якому також зазначено про наявність запису про накладення заборони на нерухоме майно, зробленого на підставі повідомлення Комунарського відділення Ощадбанку м.Запоріжжя, дата накладення заборони 02.08.2024 року, та що до теперішнього часу заборона не знята, та що повідомлення та іншу інформацію надати не має можливості через сплив трирічного строку їх зберігання та знищення.

Представник ОСОБА_1 , звертався 17.09.2024 року до АТ «Ощадбанк» з листом вих. № 17-09-2024/4 про зняття обтяження, заборони відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Але отримав відмову, оскільки справа не зберігається.

Позивачка зазначає, що іншої можливості та способу зняття обтяження у неї не має. Наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна архівного запису щодо заборони відчуження позбавляє ОСОБА_1 здійснити оформлення спадщини та реєстрації права власності за нею на вказану частину будинку, тобто наявність заборони на нерухоме майно перешкоджає їй у здійсненні права власності.

28.10.2024 року провадження по справі відкрито, постановлено справу розглядати у спрощеному провадженні.

04.12.2024 року представником відповідача ОСОБА_4 надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог з тих підстав, що Банк є неналежним відповідачем. В матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження існування кредитних або інших правовідносин між АТ «Ощадбанк» та позивачем. Згідно інформації що є в базах даних, які знаходяться у ведені підрозділів центрального апарату АТ «Ощадбанк» у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні невиконані кредитні зобов`язання перед АТ «Ощадбанк», які могли привести до внесення запису про обтяження прав або майна позивача у 2005 році (дати автоматичного перенесення до електронної бази даних запису про заборону реєстратором). Крім того, в реєстрах заставленого майна АТ «Ощадбанк», станом на дату подання цього відзиву відсутня інформація щодо перебування будь-якого нерухомого майна, яке належить позивачу в заставі банку. Згідно наявних доказів в матеріалах позовного провадження відсутні будь-які посилання на те, що заборона була накладена за ініціативою або участю АТ «Ощадбанк».

В судове засідання позивачка та представник позивача адвокат Іваниця О.О. не з`явились. Адвокатом надано заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, на позові наполягали, просили суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, відповідно до відзиву на позовну заяву просив суд розглянути справу за відсутності представника.

Третя особа державний нотаріус Шостої запорізької державної нотаріальної контори надала заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, жодних заяв, клопотань на адресу суду не надано.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис №2595.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , відповідно до якого зазначено, що батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ; свідоцтвом про укладення шлюбу згідно якого вбачається, що ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_7 , після реєстрації шлюбу було змінено прізвище на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до довідки вданої державним нотаріусом Шостої запорізькою державною нотаріальною конторою І.Г. Зайцевою зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкова справа №705/2003. Спадщиною зазначена: 1/3 частка житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що 21.06.2005 року о 10:32:18 за №2105637 реєстратором Запорізький обласний державний нотаріальний архів, зареєстровано обтяження № 2105637. Підстава обтяження - договір застави б/н Ощадбанк №8199; Об`єкт обтяження - будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; Власник - ОСОБА_3 .

Згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що у системі відсутні зареєстровані жодні виконавчі провадження відносно ОСОБА_3 .

15.10.2024 року АТ «Державний ощадний банк» надано відповідь на адвокатський запит від 17.09.2024 року щодо зняття обтяження, заборони відчуження житлового будинку за результатами розгляду якого що інформація яка є предметом розгляду є банківською таємницею. Додатково зазначено, що для можливості зняття обтяження на майно, банком повинні бути надані нотаріусу первинні документи (повідомлення кредитора з зазначеними реквізитами кредитних зобов`язань та за наявності відповідний правочин (договір), які свідчать про виконання зобов`язань за договором іпотеки.

Як вбачається з відповіді державного нотаріуса Першої запорізької державної нотаріальної контори Трипольської Катерини, згідно з даних Реєстру для реєстрації заборони відчуження жилих будинків (частин будинків) та квартир в багатоквартирному будинку житлово - будівельного колективу індивідуальних забудовників, а також арештів (заборони) накладених на будинки судовими та слідчими органами за 1985-1989 роки, є запис про накладення заборони на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , який було зроблено на підставі повідомлення б/н від 01.08.1989 року Комунарським відділенням ощадбанку м.Запоріжжя на ім`я ОСОБА_3 , рік народження не вказано, р.н.о.к.п.п. не вказано, підстава обтяження: договір застави. Дата накладення заборони 02.08.1989 року. До теперішнього часу заборона не знята. Надати більш точну відповідь не має можливості, оскільки повідомлення на підставі яких накладались арешти (заборони) у 1989 році зберігались три роки та у зв`язку зі спливом їх терміну зберігання знищені.

З наведеного вбачається, що на час звернення позивачки до суду арешт накладений на все майно спадкодавця ОСОБА_3 в інтересах Комунарського відділення ощадбанку м. Запоріжжя втратив свою актуальність, оскільки гр.. ОСОБА_10 не має невиконаних зобов`язань по відношенню до відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», що визнається представниками останнього.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.ст.316, 317 ЦК України, право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежного від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1, 2, 5 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкоємця на таке майно та перевірки відсутності заборон або арешту цього майна.

Згідно з підпунктом 4.17 пункту 4 глави 10 розділу ІІ вказаного Порядку, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийнявши спадщину після смерті матері, позивач вважається власником з моменту її відкриття, однак, у зв`язку з наявністю арешту, позивач не може реалізувати своє право на її оформлення.

Наявність протягом тривалого часу (понад 35 років) нескасованих арештів на майно померлої матері позивачки, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку зацікавлених осіб, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Суд наголошує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинне призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Щодо посилання відповідача АТ «Державний ощадний банк України» на ті обставини, що позивачем заявлено вимоги до неналежного відповідача, слід зазначити наступне.

В постанові № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна», викладений підхід до визначення кола осіб, які мають бути залучені до участі в справі за позовами про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна), який фактично не втратив свою чинність, а саме позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Як вбачається з матеріалів справи обтяження накладено на підставі повідомлення Ощадбанку, тобто зазначені заходи вчинено в інтересах АТ «Ощадбанк».

Натомість, відповідач не надав суду доказів правомірності обмеження права власності позивача, а так само доказів наявності у позивача перед банком невиконаних грошових зобов`язань.

Враховуючи наявність накладеного обтяження на майно та відсутність підстав, які би виправдовували обмеження права власності позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом припинення такого обтяження.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрацію обтяжень проводиться, серед іншого, на підставі судового рішення щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830, відомості про припинення обтяження реєструються на підставі судового рішення або заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації (крім випадку, коли строк дії публічного обтяження обмежено законом) не більш як на п`ять років.

На підставі судового рішення або заяви щодо припинення обтяження виключенню підлягає запис стосовно всього рухомого майна, що є предметом обтяження. У разі коли на підставі судового рішення припинено обтяження на індивідуально визначене рухоме майно, відомості про яке містяться в записі про обтяження рухомого майна, що містить відомості про декілька об`єктів рухомого майна, припинення обтяження здійснюється реєстратором шляхом внесення змін до відповідного запису в Реєстрі, а саме - виключення відомостей із запису про відповідне індивідуальне визначене рухоме майно, щодо якого припинено обтяження.

Відомості про припинення обтяження на підставі судового рішення можуть бути зареєстровані також за зверненням боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, або самостійно реєстратором у зв`язку з отриманням судового рішення в своєму електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Вимога позову про виключення цього запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна задоволенню не підлягає, оскільки така дія прямо передбачена вищевказаним законом.

Враховуючи те, що позивач не наполягав на стягненні судових витрат з відповідача, судові витрати слід залишити за позивачами.

Керуючись ст.ст. 2-13,76-80, 141,258,263-265,266 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк», треті особи: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нерухомим майном - задовольнити.

Припинити обтяження у вигляді арешту нерухомого майна житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 21.06.2005 10:32:18 за № 2105637 реєстратором: Запорізький обласний державний нотаріальний архів, Запорізька обл., м.Запоріжжя, б-р Центральний, 20, НОМЕР_2; derzharhiv-zp@i.ua, тип обтяження: заборона (архівний запне), підстава обтяження: договір застави, Б/н, Ощадбанк №_8199, об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , Причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: Архівний номер: 512195ZАР1, Архівна дата: 14.08.1997, Дата виникнення: 01.08.1989, № реєстра: 17460-101, внутр. № 8F01652F29ЕЕ46303F2В.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська