Ухвала

від 17.12.2024 по справі 336/6684/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/6684/24

Провадження №: 2/336/2680/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17грудня 2024 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Савеленко О.А.,

за участі секретаря судового засідання Подліянової Т.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Запорізька товарна біржа «Торг-Інвест» про визнання договору міни дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа: Запорізька товарна біржа «Торг-Інвест» про визнання договору міни дійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є матір?ю двох доньок: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У червні 1994 року ОСОБА_1 щоб покращити житлові умови для себе та своїх доньок, на той час неповнолітньої ОСОБА_7 та повнолітньої ОСОБА_8 , вирішила придбати у власність 73/100 частини будинку АДРЕСА_1 , який на праві власності належав ОСОБА_4 , шляхом міни дво-кімнатної квартири АДРЕСА_2 (загальною площею 51,7 кв.м., жилою площею 30,3 кв.м,), яка належала на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на вищевказаний будинок.

Таким чином, після домовленості сторін, про міну квартири на будинок, між ними за допомогою Запорізької Товарної Біржі «Торг- Інвест» був укладений Договір міни нерухомості Н-121 який в подальшому, був зареєстрований в Запорізькому бюро технічної інвентаризації та записаний до реєстраційної книги за N?143/21123 від 05.10.1994 року.

При укладанні договору міни нерухомості сторонам директором 3ТБ «Торг-Інвест» було роз?яснено, що з моменту реєстрації договору в БТІ, право власності позивачів на будинок який вони придбали шляхом міни, рахується належно оформленим. Про обов?язковість проведення будь-яких додаткових дій, щодо реєстрації права власності на нерухомість, в тому й числі нотаріального посвідчення, а ні уповноваженими особами третьої особи, а ні працівниками Запорізького БТІ при реєстрації договору міни, сторонам

угоди роз`яснено не було.

Тому сторони, з впевненістю вважаючи, що оформлена угода про міну квартири та житлового будинку, належним чином зареєстрована, обмінялись ключами від нерухомості, здійснили перереєстрацію місця проживання, та вселились до нового житла.

Крім того, з 1994 року по теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно проживають в будинку, здійснюють його поточний ремонт та виконують роботи, щодо підтримки споруди в належному стані, поліпшення власних житлових умов, тощо, тому вважають, що є власниками майна та правомірно володіють 73/100 частинами будинку по АДРЕСА_1 , який придбали, шляхом укладання договору міни нерухомості.

Крім цього, позивачами повністю виконані умови договору, у передбаченому законом порядку, а угода міни з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною.

У подальшому позивачі вирішили, що ОСОБА_3 , у зв?язку з переїздом на постійне місце проживання подарує свою частину нерухомого майна старшій сестрі ОСОБА_2 .. При зверненні до нотаріуса з питанням дарування частини нерухомості, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , нотаріусом повідомлено, що хоч при наявності витягів з Державного реєстру речових прав наявна інформація про власників будинку АДРЕСА_1 , розпорядитись майном власники не мають змоги, так як договір міни був посвідчений на товарній біржі, що не є підставою набуття права власності на майно. Лише нотаріальне посвідчення договору міни є належним, тому за відсутності такого посвідчення договору, їм запропоновано в судовому порядку вирішити їх питання.

У зв`язку з цим позивача звернулися до суду та просили визнати дійсним договір міни нерухомості Н-121 від 23.06.1994 року, за яким ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_11 73/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , укладеного та посвідченого на Запорізькій Товарній Біржі «Торг-Інвест» та зареєстрованого в ЗМБТІ за № 143/21123 від 05.10.1994 року.

Рух справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2024 відкрито проводження у справі, призначено підготовче судове засідання на 29.08.2024 року.

29.08.2024 року підготовче судове засідання відкладено на 16.10.2024 року у зв`язку з неявкою відповідача по справі.

16.10.20204 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11.11.2024 року.

11.11.2024 року сторони у судове засідання не з`явились, від представника позивачів надійшла заява про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами. Відповідач причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.12.2024 року.

17.12.2024 року сторони до суду не з`явились.

Відповідач жодного разу до суду не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, будь яких клопотань не подав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

23.06.1994 року, між ОСОБА_1 яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4 укладено договір міни згідно якого ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 міняють належну їм квартиру АДРЕСА_2 на 73/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 . Договір посвідчено на Запорізькій Товарній Біржі «Торг-Інвест» та зареєстрованого в ЗМБТІ за № 143/21123 від 05.10.1994 року (а.с. 17-19).

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав право власності на 73/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 73/300 частини за кожною ( а.с. 14-16).

Дата державної реєстрації 27.05.2024 року, державний реєстратор Бачурин О.Ю., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 73382486 від 29.05.2024 року, документи подані для державної реєстрації: договір міни, серія та номер Н-121, виданий 23.06.1994, видавник Запорізька товарна біржа «Торг-Інвест».

Окрім іншого, до матеріалів справи долучено докази зміни прізвищ позивачів (а.с. 21-44).

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Суд встановив, що на час укладення угоди діяли норми ЦК України (в редакції 1963 року), а тому, суд вважає можливим при розгляді справи застосувати цей Кодекс, оскільки, згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакціїї 2003 року), останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності - з 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст.153 ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Закон України «Про товарну біржу» в редакції, діючий на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржи та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.

Згідно ч. 1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Висновки суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами зареєстровано право власності на будинок у встановленому законом порядку, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав, отже державною визнано факт набуття права на нерухоме майно.

Окрім того, на час укладення договору міни, обов`язкове нотаріальне посвідчення цього договору не вимагалось, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості

З матеріалів справи вбачається, що така реєстрація договору міни від 23.06.1994 року була здійснена Запорізьким БТІ 05.11.1994 року.

Так у позовній заяві як на підставу звернення до суду з позовом позивачі посилаються на те, що при зверненні до нотаріуса з питанням укладення договору дарування частини будинку та його посвідчення їм було відмовлено.

Між тим, як до позовної заяви так і у судовому засіданні відповідних доказів представником позивачів не подано.

За таких обставин, судом не встановлено порушення прав позивачів, їх невизнання або оспорювання, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272,, 280-282, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Запорізька товарна біржа «Торг-Інвест» про визнання договору міни дійсним відмовити.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . місце реєстрації: АДРЕСА_1

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП невідомо, місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2024.

Суддя О.А. Савеленко