Ухвала

від 17.12.2024 по справі 485/2469/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №485/2469/24

Провадження №1-кс/485/441/24

УХВАЛА

17 грудня 2024 року м. Снігурівка

Слідчий суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка клопотання начальника Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_3 щодо вирішення питання про передачу заборонених предметів в дохід держави ,

встановив:

Начальник Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив вирішити питання про передачу заборонених предметів в дохід держави.

Вказане клопотання мотивував тим, що 12.09.2024 року під час проведення загального обшуку відділення №5 начальником відділення відділу нагляду і безпеки капітаном внутрішньої служби ОСОБА_5 спільно з молодшими інспекторами відділу нагляду і безпеки прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_6 та сержантом внутрішньої служби ОСОБА_7 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Sony Xperia», в непрацюючому стані.

Начальник Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_4 просив розгляд клопотання проводити без представників адміністрації "Снігурівська виправна колонія (№5)".

Прокурор в судове засідання не з`явився та не повідомив причини своєї неявки.

Оглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

Згідно протоколу вилучення від 12.09.2024 року та висновку від 20.09.2024 року, затвердженого начальником Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)", особу котрій належить даний телефон не встановлено.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.

Відповідно до положень ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Виходячи зі змісту ч.7 ст.102 Кримінально-виконавчого кодексу України вбачається, що Зберігання засудженими при собі речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені у засуджених речі та предмети, які заборонено використовувати в колоніях, вилучаються, про що посадовою особою колонії складається протокол. За клопотанням установи виконання покарання слідчий суддя розглядає питання про конфіскацію таких речей та предметів або про передачу їх на зберігання до звільнення засудженого відповідно до положень розділу VIII Кримінального процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що до компетенції слідчого судді віднесено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про конфіскацію вилучених саме у засуджених.

В даному випадку має бути встановлено особу (її анкетні дані (число, місяць, рік народження), за допомогою яких можливо ідентифікувати дану особу), у якої виявлено та вилучено речі та предмети, які заборонено використовувати в колоніях.

Як вбачається з матеріалів клопотання, такі речі виявлені та вилучені не у засуджених, адміністрацією колонії не встановлено власників таких.

Отже, слідчий суддя, розглядаючи клопотання, приймає рішення або про задоволення клопотання, або про відмову у його задоволенні, і не наділений правом з власної ініціативи вирішувати питання, які віднесені до компетенції посадової особи установи викання покарань.

На підставі вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Крім цього, слід зазначити, що клопотання є процесуальним документом, в якому особа звертається з офіційним проханням про проведення процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень.

Чинний КПК України не містить вимог щодо структури та змісту клопотання про вирішення питання, стосовно вилучених у засуджених заборонених для зберігання речей та предметів. Разом з тим, такий документ повинен відповідати загальним вимогам, які ставляться до текстів управлінських документів.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 4 глави 9 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 р., текст управлінського документа повинен бути чітким, конкретним, лаконічним, інформативним та відповідати орфографічним, лексичним, морфологічним, синтаксичним, стилістичним, пунктуаційним нормам. Текст документа повинен стосуватися того питання, яке сформульоване в заголовку до тексту, чітко відображати причину й мету створення документа, розкривати суть конкретної справи, містити аргументовані докази, висновки, пропозиції. Текст, як правило, складається з вступної, мотивувальної та заключної частин. Вступна частина містить підставу, обґрунтування або мету складення документа, мотивувальна - обґрунтування позиції установи, в заключній - висновки, пропозиції, рішення, прохання. Текст документа містить інформацію, для фіксування якої його створено. Інформація в тексті документа викладається стисло, грамотно, зрозуміло та об`єктивно.

Вищенаведеним правовим нормам подане начальником Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_8 клопотання не відповідає. До того ж, клопотання не містить норми законодавства, які дають право особі звертатись до слідчого судді з даним клопотанням.

Керуючись "Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", затверджених наказом Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.2018 року, ст.ст.59, 102 КВК України, ст.ст.370-371,395, 537 КПК України, слідчий суддя

постановив:

В задоволенні клопотання начальника Державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_3 щодо вирішення питання про передачу заборонених предметів в дохід держави, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 17.12.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1