Рішення

від 02.12.2024 по справі 496/6956/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/6956/24

Провадження № 2/496/2996/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернуласядо суду із позовом в якому просить визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,64 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у КСП «Троїцьке» у селі Троїцьке Біляївського району Одеської області та належало спадкодавцю - ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0220900, виданого Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 06 лютого 1998 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 573 від 06 лютого 1998 року в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , актовий запис № 49, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 23 липня 2004 року. Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складалася з: житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 та права на земельну частку (пай) розміром 2,64 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться у КСП «Троїцьке» у селі Троїцьке Біляївського району Одеської області та належало спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0220900, виданого Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 06 лютого 1998 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 573 від 06 лютого 1998 року. З метою оформлення спадщини вона вчасно звернулася до Біляївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. 23 вересня 2005 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме - на житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за № 2-1842. Листом Біляївської районної державної нотаріальної контори № 592/02-14 від 25 лютого 2020 року, їй було повідомлено, що у зв`язку з тим що нею не надано правовстановлюючі документи на право на земельну частку (пай) землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Троїцьке» в селі Троїцьке Біляївського району Одеської області, розміром 2,64 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на ім`я ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надати оригінал сертифікату у неї не має можливості, оскільки він був загублений ще за життя батька, наявна лише його копія. У відповіді від 12.08.2024 року на адвокатський запит за №1 від 07. 08. 2024 року Яськівська сільська рада ТГ надає інформацію стосовного сертифікату: сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0220900 площею 2,64 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості) зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №573 від 06.02.1998 року, земельна ділянка розташована на території колишнього КСП «Троїцьке » с. Троїцьке, Біляївського району, Одеської області, виданий Біляївською РДА Одеської області дійсно був виданий на ім`я ОСОБА_3 : державний акт на право власності на земельну ділянку на вищевказаний сертифікат не видавався. Відповідно до викопіювання з проекту організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП «Троїцьке» земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 2,64 закріплена за гр. ОСОБА_3 . У зв`язку з викладеним представник позивача звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 11.11.2024 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано інформацію від державного нотаріуса державної нотаріальної контори Одеської області (а.с. 29-30).

Ухвалою суду від 22.11.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання (а.с.57).

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, але від представника надано заяву в якій просить судовий розгляд провести за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали (а.с. 55).

Представник Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області у судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву в якій просить провести розгляд справи за відсутності їх представника (а.с. 58).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 49 (а.с. 15).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою померлого, тобто спадкоємцем першої черги, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданого Троїцькою сільською радою Біляївського району Одеської області від 21.02.1995 року, актовий запис № 40 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 2,64 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на землях Колективного сільськогосподарського підприємства «Троїцьке», розташованої в с. Троїцьке Біляївського району Одеської області.

Звернувшись до приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу Одеської області з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 отримала відповідь від 25.02.2023 року № 592/02-14 про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,64 га, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності на вищевказане спадкове майно за ОСОБА_3 та їй було рекомендовано звернутися до суду, з питанням визнання права власності на вказану земельну ділянку (а.с. 22).

Як роз`яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0220900 ОСОБА_3 на підставі рішення Біляївської районної державної адміністрації від 05.12.1996 року № 383/96 отримав у власність земельну частку (пай) розміром 2,64 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП «Троїцьке» (а.с. 19).

З витребуваної копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті батька (а.с. 35-54).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності з ст. 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Також документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), в тому числі є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.4, 81, 211, 223, 247, 259,263,265,268, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 321, 328, 391, 392, 1216, 1217, 1218, 1220, 1261 ЦК України, ст. 41 Конституції України суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, яка знаходиться за адресою: вул. Центральна, 78, с. Яськи, Одеського району Одеської області Одеська області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 2,64 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що знаходиться на землях Колективного сільськогосподарського підприємства «Троїцьке», розташованої в с. Троїцьке Одеського району (колишнього Біляївського району) Одеської області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0220900 виданого на підставі рішення Біляївської районної державної адміністрації від 05.12.1996 року № 383/96.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2024 року.

Суддя О.І. Трушина