Рішення

від 29.11.2024 по справі 946/9911/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/9911/23

Провадження № 2/946/1578/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання - Кріпакової К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання шлюбу неукладеним, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

20.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання шлюбу неукладеним, мотивуючи тим, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 15.06.2023 Новомосковськимм відділом реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у відсутності нареченого ОСОБА_2 , який з 05.05.2022 по час звернення до суду проживає за кордоном, з часу виїзду до України не повертався, а тому відповідно до ст. 48 СК України такий шлюб є неукладеним.

Процесуальні дії суду

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 січня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Аргументи учасників справи

Позивачка в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, згідно заяви представника від 29.11.2024 просять розглянути справу за їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, згідно заяви представника від 29.11.2024 просили розглянути справу за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечують.

Згідно відзиву ОСОБА_2 від 19.02.2024 року, позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в повному обсязі з тих підстав, відповідач вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з тих підстав, що особиста присутність особи, яка бажає укласти шлюб, підтверджується її підписом як згодою укласти шлюб, то відповідно доведення підписання/непідписання відповідних документів покладається саме на позивачку, що стверджує про відсутність ОСОБА_2 та непідписання ним заяв, на загальних підставах, зокрема шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення справжності підпису відповідачів під час оформлення шлюбу. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту не підписання ОСОБА_2 заяви про державну реєстрацію шлюбу та актового запису про шлюб. Наявність підписів відповідачів в актовому записі про шлюб позивачем не спростовано.

Згідно відзиву ОСОБА_3 від 19.02.2024, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи-позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16). Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення певних дій, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права. Окрім того, відповідач зазначає, що Верховний Суд України неодноразово наголошував (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), що під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , не порушує права позивача ОСОБА_1 та не впливає на її права та інтереси.

В судове засідання представник Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяви від 29.05.2024, 07.08.2024, 29.11.2024 про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Від шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_6 , який був зареєстрований 14.02.2004 Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 27, свідоцтво про одруження серія НОМЕР_1 від 14.02.2004, народилась позивачка ОСОБА_1 .

Шлюб розірвано рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10.03.2015 по справі №522/16482/ 14-ц.

Позивачка ОСОБА_1 є донькою відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 17.02.2004.

15 червня 2023 року Новомосковськом відділом реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис № 468 та видано повторно свідоцтво про одруження серія НОМЕР_3 від 21.07.2023 року.

Позиція суду

Згідно ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (частина перша статті 24 СК України).

Відповідно до частини першої статті 34 СК України, присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов`язковою.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до п.13, 14 глави 2 розділу III Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила), державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого.

Відповідно до статті 48 СК України, шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.

Вирішуючи питання про неукладеність шлюбу відповідно до статті 48 СК України та пунктів 13, 14 Правил і перевіряючи відсутність наречених при реєстрації шлюбу, суди встановлюють чи належить підпис на заяві про державну реєстрацію шлюбу та в актовому записі про шлюб особі, яка зареєструвала шлюб, який оскаржується. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2023 року у справі № 521/3657/22 (провадження № 61-12899св22).

З огляду на те, що особиста присутність особи, яка бажає укласти шлюб, підтверджується її підписом як згодою укласти шлюб, то відповідно доведення підписання/непідписання відповідних документів покладається саме на позивачку, що стверджує про відсутність відповідача ОСОБА_2 , зокрема шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення справжності підпису відповідача під час оформлення шлюбу.

При цьому позивачкою не було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи на предмет виконання відповідачем оспорюваного підпису в актовому записі про шлюб та не було надано належних та допустимих доказів у підтвердження обставин, на які вона посилалась в обґрунтування своїх вимог, щодо відсутності відповідача ОСОБА_2 та непідписання останнім заяви про державну реєстрацію шлюбу та актового запису про шлюб.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 16 ЦК України)

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2040/20).

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Позивачка ОСОБА_1 при зверненні до суду не обґрунтувала, яке її суб`єктивне право чи охоронюваний законом інтерес порушено або не визнається особами, до яких пред`явлено позов.

При цьому, самі по собі дії осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема щодо укладання шлюбу, навіть якщо шлюб здається іншим особам неукладеним, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Наявність у ОСОБА_1 сумніву стосовно неукладеності шлюбу між її батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в контексті того, чи був відповідач присутнім під час укладання шлюбу, не може слугувати достатньою підставою для захисту її цивільного права за відсутності доказів того, що таке право порушено, не визнається або заперечується відповідачем.

Разом із цим, позивачкою не надано доказів на підтвердження порушення її прав (інтересів) оспорюваним шлюбом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, здійснивши аналіз наданих суду доказів на предмет їх належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-83, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 34, 48 Сімейного кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання неукладеним шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15 червня 2023 року, та зобов`язання анулювати запис про шлюб - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Г.І.Смокіна