Рішення

від 11.12.2024 по справі 947/21897/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/21897/24

Провадження № 2/947/4582/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року

иївський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (код ЄДРПОУ 19357325), Публічного акціонерного товариства Дельта Банк» ( код ЄДРПОУ 34047020) треті особи: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41407330), Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ в Одеській області (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ 43611850) про зняття арешту з майна та припинення розшуку,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 11.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 про зняття арешту, накладеного постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 06.09.2011 року (виконавчий лист 2-4184 19042010) на майно ОСОБА_1 , а саме на автомобіля Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 , 2007 року випуску; припинення розшуку автомобіля марки Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 2007 року випуску (власник ОСОБА_1 ), накладеного постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 06.09.2011 року в інтересах ТОВ «Укрпромбанк»; припинення розшуку автомобіля марки Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 2007 року випуску (власник ОСОБА_1 ), накладеного постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26.03.2014 року в інтересах ПАТ «Дельта Банк»; припинення розшуку автомобіля марки Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 2007 року випуску (власник ОСОБА_1 ), накладеного постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 15.08.2016 року в інтересах ПАТ «Дельта Банк»; виключення запису про обтяження із Реєстру обтяжень рухомого майна, що належить ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що під час виконавчого провадження №19261052 з примусового виконання виконавчого листа №2-4182 виданого Київським районним судом м. Одеси 19.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 грошових сум на користь ТОВ «Укрпромбанк» постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 06.09.2011 року було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , а саме на автомобіля Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 , 2007 року випуску, але незважаючи на закінчення виконавчого провадження ( у звязку із поверненням виконавчого листа) 18.12.2012 року арешт з автомобіля не було знято що порушує право позивача на мірне володіння власним майном.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №204/2494/20 надана правова оцінка ефективності обраного позивачами способу захисту порушеного права у вигляді наявного , накладеного постановою державного виконавця, арешту на майно боржника уз урахуванням факту закриття самого виконавчого провадження.

Відповідно до ст.447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з чч.35 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» в разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Судами , по вказаної справі, було встановлено, що позивач є боржником перед банком, а також є стороною виконавчого провадження.

У п.24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7.02.2014 №6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розд.VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) вчиняла відповідні дії, оскільки виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Таким чином заявлені позивачем, який одночасно був стороною виконавчого провадження боржником, вимоги про звільнення майна з під арешту накладеного постановою державного виконавця, не підлягають розгляду у порядку позовного провадження а повинні бути предметом розгляду судом при звернення заявника зі скаргою, під час розгляду якої судом повинно бути встановлено факт обґрунтованості накладеного арешту та підстави для його зняття.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).

Враховуючи викладене суд приходить до висновку що у даному випадку позовні вимоги не є належними та ефективним способом захисту порушеного права сторони виконавчого провадження а тому не підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», Публічного акціонерного товариства Дельта Банк» треті особи: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ в Одеській області (філія ГСЦ МВС) про зняття арешту, накладеного постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 06.09.2011 року (виконавчий лист 2-4184 19042010) на майно ОСОБА_1 , а саме на автомобіля Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 , 2007 року випуску; припинення розшуку автомобіля марки Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 2007 року випуску (власник ОСОБА_1 ), накладеного постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 06.09.2011 року в інтересах ТОВ «Укрпромбанк»; припинення розшуку автомобіля марки Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 2007 року випуску (власник ОСОБА_1 ), накладеного постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26.03.2014 року в інтересах ПАТ «Дельта Банк»; припинення розшуку автомобіля марки Daewoo Nexia р/н НОМЕР_2 2007 року випуску (власник ОСОБА_1 ), накладеного постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 15.08.2016 року в інтересах ПАТ «Дельта Банк»; виключення запису про обтяження із Реєстру обтяжень рухомого майна, що належить ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 17.12.24

Суддя В. О. Луняченко