Ухвала

від 17.12.2024 по справі 947/40560/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/40560/24

Провадження № 2-о/947/718/24

УХВАЛА

17.12.2024 року

Суддя Київського районного суду м.Одеси Калініченко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

16.12.2024 року до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему Електронний суд надійшла заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаної заяви в порядку окремого провадження було розподілено судді Калініченко Л.В.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положеньКонституції України.

Згідно з ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Визначаючи розмір судового збору в цій справі, судом приймається, що заявником заявлено заяви в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою заяви в порядку окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою заяви в порядку окремого провадження справляється у розмірі 605,60 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи викладене, враховуючи подання заявником заяви до суду в електронній формі, за пред`явленою заявою підлягає сплаті судовий збір у розмірі 484,48 грн., як 80% від 605,60 грн.

Заявником до заяви не надано квитанції на підтвердження сплати судового збору в сумі 484,48 грн., однак подано заяву про звільнення від сплати судового збору, з підстав скрутного матеріального становища.

Згідно із частинами першою та третьоюстатті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від14 травня 1981 року та практику Європейського суду з прав людини, які встановлюють, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Водночас, у рішенні по справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року ЄСПЛ констатує, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Відповідно дост. 8 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним законом, що регламентує порядок і підстави сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Визначальним чинником, який дає підстави для застосування статті 8 законодавець пов`язав із поняттям «майнового стану сторони».

Однак, в такій реакції поняття «майнового стану сторони» є оціночним в кожній окремій справі.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції Українипередбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Приймаючи викладені положення, суд з наданих заявником до суду доказів встановив, що заявник ОСОБА_1 , є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком. У відповідності до відомостей про застраховану особу, останні відомості про отримані ОСОБА_1 доходів датовані 2006-2008 роками.

Інших доказів про розмір пенсії, наявності у власності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, карткових рахунок з відомостями про рух коштів, відносно заявника не надано.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані до суду документи в сукупності, які надають можливість встановити наявність у заявника скрутного матеріального стану, з метою забезпечення останньому доступу до суду, однак приймаючи до уваги обов`язок сплачувати судовий збір на користь держави, суд приходить до висновку про можливість застосування положеньст. 136 ЦПК України, у зв`язку із чим слід відстрочити заявникові суму належного до сплати судового збору у розмірі 484,48 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Суд також зазначає, що у відповідності до ч.2 ст. 136 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно достатті 257цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Керуючисьст. 136 ЦПК України,Законом України «Про судовий збір», суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі задовольнити частково.

Відстрочити заявнику - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплату судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок до ухвалення судового рішення за наслідком розгляду цивільної справи №947/40560/24 за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявникові, що у відповідності до ч.2 ст. 136 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно достатті 257цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л. В. Калініченко