Справа № 507/2415/24
Провадження № 1-кп/507/85/2024
Номер рядка звіту 93
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2024 рокуселище Любашівка
Любашівський районний суд Одеської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Любашівка кримінальне провадження №12024162360000257, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
Одеської області смт. Любашівка, громадянина України, з середньою
спеціальною освітою, механізатора ТОВ «Тілігул», одруженого, депутатом не
обирався, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
раніше не судимого,
про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:прокурор ОСОБА_4
сторона захисту:обвинувачений ОСОБА_3
ВСТАНОВИВ:
16 липня 2024 року, близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_3 на автомобілі марки «ВАЗ 2103» синього кольору, на ґрунті особистих неприязних відносин (ревнощів), з метою з`ясування стосунків з ОСОБА_5 , приїхав до домоволодіння останнього за адресою: АДРЕСА_2 , та заїхав на територію подвір`я вказаного домоволодіння.
У той же день та час, після неодноразових невдалий спроб викликати ОСОБА_6 з будинку на бесіду, у ОСОБА_3 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, раптово виник протиправний умисел та корисливий мотив спрямований на таємне викрадення поліетиленових каністр з дизельним пальним, які знаходились на подвір`ї вищевказаного домоволодіння.
Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, у період дії воєнного стану, який введено на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХвід 24.02.2022 та продовженого відповідно до Указів Президента України № 133/2022від 14.03.2022 (затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ), №259/2022 від 18.04.2022 (затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ), №341/2022 від 17.05.2022(затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ), №573/2022 від 12.08.2022 (затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ), №757/2022 від 07.11.2022 (затвердженого Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ), №58/2023 від 06.02.2023 (затвердженого Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ), №254/2023 від 01.05.2023 (затвердженого Законом України від 02.05.2023 №3057-ІХ), №451/2023 від 26.07.2023 (затвердженого Законом України від 27.07.2023 №3275-ІХ), №734/2023 від 06.11.2023 (затвердженого Законом України від08.11.2023 №3429-ІХ), №49/2024 від 05.02.2024 (затвердженого Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ), №271/2024 від 06.05.2024 (затвердженого Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ), перебуваючи на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з подвір`я здійснив крадіжку чотирьох бувших у використанні полімерних каністр ємкістю 20 літрів кожна, з дизельним паливом в кількості 80,00 літрів, вартістю 51 гривня 99 копійок за 1 літр, на загальну суму 4159 гривень 20 копійок, яке
належить філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України» (код ЄДРПОУ: 456201645), помістивши каністри у свій автомобіль марки «ВАЗ 2103» синього кольору, після чого поїхав з місця вчинення кримінального правопорушення, а викраденими каністрами з дизельним паливом розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв філії «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України» (Код ЄДРПОУ - 456201645) матеріальну шкоду на загальну суму 4159 гривень 20 копійок.
Таким чином, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.4ст.185КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставинивчинення злочину,викладеного вобвинувальному актіта зокрема розповів, що 16 липня 2024 року, вночі, перебуваючи в стані алкольного сп`яніння, поїхав до ОСОБА_5 , щоб з`ясувати стосунки, але останній до нього не вийшов, він побачив на подвір`ї каністри, які були повні, скориставшись тим, що його ніхто не бачить, завантажив каністри із дизельним пальним у свій автомобіль, після чого поїхав додому. Викрадені каністри із дизельним пальним повернув.
Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_7 згідно заяви просив кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 розглянути у його відсутність, викрадене майно повернуто, підприємство претензій не має, просив призначити обвинуваченому покарання відповідно до закону.
Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєні злочину, повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.
У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також їм зрозуміло, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч.4 ст.185 КК України, за ознакою таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно дост.50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При обранні покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є громадянином України, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, працює механізатором ТОВ «Тілігул» та за місцем роботи характеризується виключно позитивно, на утримані має неповнолітню дитину, раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не знаходиться. Поряд із тим, суд враховує пом`якшуючі та обтяжуючу обставини.
Так, відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
З урахуванням обставин кримінального провадження і даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання в межах мінімальної санкції ч.4ст.185КК України у виді позбавлення волі.
Під час судового розгляду судом проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності. За такихобставин, суд,реалізуючи принципзаконності,справедливості таіндивідуалізації покарання,вважає за необхідне застосувати ст.75
КК України, тобто звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням.
При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
За вимогами ч. 4 ст.174 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, а отже накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 23 липня 2024 року арешт на майно, яке визнано речовим доказом, слід скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ухвалив :
Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 5 років позбавлення волі.
На підставіст.75КК Українизвільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно дост.76КК Українизобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ: чотири каністри іздизельним паливом, на які накладено арешт відповідно до ухвали слідчого судді Любашівського районного суду від 23 липня 2024 року, які передано на зберігання в.о. лісничому Троїцького лісництва філії «Південний лісовий офіс» ОСОБА_8 передати Філії «Південний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 23 липня 2024 року арешт на майно, яке визнано речовим доказом - скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Учасники судовогопровадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Любашівський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 19.12.2024 |
Номер документу | 123815329 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Любашівський районний суд Одеської області
Дармакука Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні