Рішення

від 16.12.2024 по справі 522/16207/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/7304/24

Справа № 522/16207/24-Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

16 грудня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Одесі цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Комсервіс» про зобов`язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника Яківець М.В. 23.09.2024 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Комсервіс» про зобов`язання здійснити перерахунок за період з 01.01.2018 по 30.08.2024 за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у відповідності до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №365 від 26.11.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . На вказану адресу від відповідача постійно приходять рахунки на оплату комунальних послуг, які позивачка сплачувала на банківські реквізити зазначені у таких рахунках. В Договорі оферти від 31.12.2017 додатків не зазначено, тоді як зміни вносяться до Додатку «Перелік послуг». ТОВ «Олімп.Комсервіс» відповідних заходів не здійснював, тарифи постійно збільшувалися, а власники квартири не повідомлялися про збільшення тарифів та складової таких тарифів. Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №365 від 26.11.2015 встановлено розмір тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, таке рішення залишається чинним, однак тарифи відповідача не відповідають такому рішенню виконкому. Відповідач з 2018 року застосовує тарифи, встановлені ним самим, які не погодження з Виконавчим комітетом Одеської міської ради, тому позивач вважає такі тарифи незаконними та такими, що не відповідають низці нормативно-правових актів.

Ухвалою від 24.09.2024 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 29.10.2024.

До суду 08.10.2024 надійшов відзив на позову заяву від представника ТОВ «Олімп.Комсервіс» Тащі Л.Ю. згідно якого просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

На обґрунтування відзиву зазначено, що позивачу відомо про наявність рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради з моменту його оприлюднення, тобто з 26.11.2015. Позивачка просить перерахувати заборгованість починаючи з 01.01.2018, однак строк позовної давності сплив за вимого про здійснення перерахунку з 01.01.2018 по 30.08.2021. Факт введення воєнного стану сам по собі не є підставою для поновлення процесуального строку. Тому, відповідач просить закрити провадження у справі за вимогами щодо перерахування заборгованості до 30.08.2021 у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Надані позивачем докази жодним чином не підтверджують порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача, адже рахунок на оплату не є первинним документом та носить інформаційний характер. Починаючи з 2017 року тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території не є регульованим та не підлягає затвердженню уповноваженими органами.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 29.10.2024 розгляд справи було відкладено на 10.12.2024.

У судове засідання 10.12.2024 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені у встановленому законом порядку. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про проведення розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Відповідач причини неявки суду не повідомив, з будь-якими заявами до суду не звертався.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 16 грудня 2024 року.

Суд,дослідивши матеріалисправи,оцінивши доказив їхсукупності,приходить донаступних висновків.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відносини що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються, зокрема положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно із пунктом 5 частиною 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» від 08.09.2011 (а.с.13).

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем щомісячно на адресу позивача надсилаються рахунки-фактури для оплати комунальних послуг. Позивач не погоджується з розміром тарифів, за якими відповідачем здійснюються вказані нарахування, та вважає, що останні повинні відповідати розміру встановленому рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради Одеської міської ради №365 від 26.11.2015.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 120 Конституції України встановлено, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з у тримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відході тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 року у справі № 760/16111/15-ц зазначив, що «залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/ тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються та затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом».

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №365 від 26.11.2015 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , для ТОВ ОЛІМП.КОМСЕРВІС вирішено: 1. Встановити товариству з обмеженою відповідальністю ОЛІМП.КОМСЕРВІС тарифи на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території:

Прибирання сходових кліток - 0,563 грн (Розмір тарифу за 1 кв.м, на місяць, з єдиним податком);

Прибирання прибудинкової території - 0,278 грн;

Технічне обслуговування ліфтів - 0,270 грн;

Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації - 0,437 грн;

Поливання дворів, клумб і газонів - 0,002 грн;

Освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води - 0,296 грн;

Енергопостачання ліфтів - 0,239 грн;

Дератизація - 0,027 грн;

Дезінсекція - 0,031 грн;

Обслуговування систем диспетчеризації - 0,603 грн.

Технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення - 0,331 грн;

Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами - 0,022 грн;

Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, розміщених на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території - 0,660 грн;

Вивезення побутових відходів - 0,332 грн.

Усього тариф становить 4,091 грн.

Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №365 від 26.11.2015 оприлюднено в газеті «Думська площа» (додаток до газети «Одесский вестник») №49 від 04.12.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004№ 1875-ІУ (втратив чинність 01.05.2019), ціни/тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Так в ч. 2 та ч. З ст. 31 цього Закону було визначено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Крім того, законодавець врахував, що у виконавця можуть збільшитись витрати на надання послуги, а тому в ч. 10 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від № 1875-ІУ (втратив чинність 01.05.2019) передбачив, що у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів.

Таким чином, до 01 травня 2019 року ціни/тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також їх зміна, затверджувались виключно органами місцевого самоврядування.

Як вже зазначалось, тариф на послуги Позивача із утримання будинку і споруд та прибудинкової території, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , був встановлений Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 365 від 26.11.2015.

Цим рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради, встановлено тариф на послугу Позивача із утримання будинку і споруд та прибудинкової території в розмірі 4,091 грн. за 1 кв.м. на місяць (з єдиним податком).

Таким чином, до 01 травня 2019 року Позивач мав право нараховувати плату за утримання будинку і споруд та прибудинкової території виключно за цим тарифом, а у випадку збільшення своїх витрат - звертатись до органу місцевого самоврядування для затвердження змін.

01 травня 2019 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, який кардинально змінив порядок визначення та погодження ціни на послуги Позивача.

Згідно цього Закону, такої послуги як утримання будинку і споруд та прибудинкової території вже немає, а натомість статтею 5 цього Закону віднесено до житлово-комунальних послуг житлову послугу - послугу з управління багатоквартирним будинком, яка й включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.

В статті 6 цього Закону, визначено що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні) та управитель.

Згідно ч. 2 та ч. З ст. 10 цього Закону, вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ст. 18 Закону, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

У ч. 1 ст. 15 Закону визначено, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

У статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем.

Суду не надані докази, що Співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 приймали жодного рішення щодо визначення ТОВ «ОЛІМП.КОМСЕРВІС» управителем цього будинку й не затверджували умови надання ним таких послуг.

Договір від 14.05.2012 на управління житловими будинком і прибудинковою територію не приймається судом до уваги, адже він укладений між Дослідницькою станцією каратину винограда і плодових культур ІЗР НААН та ТОВ «Олімп.Комсервіс».

Тому, із набранням 01.05.2019 чинності Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, сторони повинні керуватись положеннями пункту 3 і Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

В цьому пункті передбачено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені з виконавцями таких послуг або з управителями, визначеними згідно із цим Законом, до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі щодо вивезення побутових відходів - за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

З дати введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуги з управління багатоквартирним будинком, зміна будь-яких умов договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додатків і кошторисів (цін/тарифів) до них забороняється та вважається нікчемною. Виконавець таких послуг або управитель має право достроково розірвати відповідний договір, попередивши про це споживачів не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору

Таким чином, з 01 травня 2019 року ТОВ «ОЛІМП.КОМСЕРВІС» мало право: продовжувати надавати послугу з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за ціною/тарифом який був затверджений у встановленому порядку до 01.05.2019; розпочати надавати послугу із управління багатоквартирним будинком - у випадку визначення його управителем та затвердження умов зборами співвласників будинку; відмовитись від надання послуг.

Оскільки, ТОВ «ОЛІМП.КОМСЕРВІС» не відмовилось надавати послуги й управителем його не було визначено, відповідно Позивач мав право продовжувати надавати послугу з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за ціною/тарифом який був затверджений у встановленому порядку до 01.05.2019 - тобто 4,091 гри. за 1 кв.м. на місяць (з єдиним податком).

Незважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, Позивачем неправомірно здійснювались нарахування плати за утримання будинку і споруд та прибудинкових територій за вартістю послуги більшою ніж було затверджено органом місцевого самоврядування, про що свідчать рахунки, які направлялися позивачу для сплати (наприклад за рахунком-факторою №130 від 01.04.2022 тариф на утримання будинку та прибудинкової території обрахований у розмірі 11,785 грн).

Відповідач помилково вказує, що з 2017 року тарифи не є регульованими, адже незважаючи на прийняття Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIIІ 9 листопада 2017 року, Закон введений в дію з 1 травня 2019 року, відповідно до п.1 Прикінцевих та Перехідних положень.

Тому, суд не приймає до уваги публічну оферту, викладену на сайті ТОВ «Олімп.Комсервіс» в 2017 році про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Крім того, позивач правильно відзначає, що тарифів до цієї публічної оферти немає на офіційному сайті відповідача, всупереч п. 5.2. публічної оферти, яким відзначено, що, зокрема, розмір щомісячної плати (нормативних витрат, пов`язаних з утримання будинку, прибудинкової території) визначається в Додатку «Перелік послуг».

Отже, суд дійшов висноку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс» здійснити по квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_1 помісячний перерахунок за період часу з 01.01.2018 по 30.08.2024 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у відповідності до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 3365 від 26.11.2015.

Стосовно строків позовної давності, які відповідач просить суд застосувати з 01.01.2018 по 30.08.2021, слід зазначити наступне.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Згідно частини четвертої статті 267 наведеного Кодексу, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У цій справі позивач звернувся до суду з позовом 22.09.2024 (дата формування позову в системі «Електронний суд») та просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг починаючи з 01.01.2018 по 30.08.2024, тобто за загальними правилами, строк позовної давності за найдавнішою вимогою (01.01.2018) сплив 01.01.2021.

Разом з тим, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин продовжувався та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до ч. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, на час спливу позовної давності за найдавнішою вимогою (01.01.2018) на території України діяв карантин, тому строк позовної давності продовжився до 30.06.2023.

Крім того, згідно з ч. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, 30.06.2023, коли було відмінено карантин, вже діяв воєнний стан, на період дії якого також зупиняються строки позовної давності.

Враховуючи зазначене, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача помиляється в тому, що строки позовної давності є процесуальними строками, тому помилково вказує, що саме по собі запровадження в Україні воєнного стану не є підставою для поновлення процесуального строку, адже як запровадження карантину так і запровадження воєнного стану призвело до зупинення перебігу строку позовної давності.

Крім того, наслідком подання позову з пропуском строку позовної давності є відмова у задоволенні позову, у разі якщо позовні вимоги є обґрунтованими, а ніяк не закриття провадження у справі, про що просить представник відповідача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду з даним позовом позивач оплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн (а.с.28), тому, у зв`язку з задоволенням позову та сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Олімп-Комсервіс»про зобов`язанняздійснити перерахунокза житлово-комунальніпослуги задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП.КОМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34872816, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 49/1), здійснити по квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , помісячний перерахунок за період часу з 01 січня 2018 року по 30 серпня 2024 року за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у відповідності до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №365 від 26 листопада 2015 року.

Стягнути з Товариство зобмеженою відповідальністю«ОЛІМП.КОМСЕРВІС»(кодЄДРПОУ 34872816,м.Одеса,вул.Фонтанська дорога,буд.49/1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) витрати по оплаті судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 16 грудня 2024 року.

Суддя: В.Я. Бондар