Рішення

від 10.12.2024 по справі 523/3765/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/3765/24

Провадження №2/523/2894/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

за участю секретаряМельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні , в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду №5 в місті Одесі, справу за позовом

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім.. Пирогова» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» (адреса: 65102, м. Одеса, вул. Лиманна, буд. 170) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди,

Установив:

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 25 травня 2021 року позивачку було прийнято на посаду бухгалтера до ДП Клінічний санаторій імені Пирогова ЗАТ Укрпрофоздоровиця, звільнено 18.08.2023 року на підставі наказу № 132 від 18.08.2023 у зв`язку з п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Згідно із довідкою ДП Клінічний санаторій імені Пирогова ЗАТ Укрпрофоздоровиця, станом на 20 листопада 2023 року це підприємство перед нею має заборгованість по заробітній платі у сумі 13782.57 грн. Місячний заробіток позивачки складав за 6700 грн. 00 коп. (Мінімальна заробітна плата, станом на 2023 рік). Заборгованість підприємства по заробітній платі станом на листопад 2023 р. (на час звільнення): 13782.57 грн.

Позивачка мала право на отримання невиплаченої їй заробітній плати у день її звільнення. З вини відповідача позивачка не отримала свою заробітну плату у сумі 13782 гривень 57 копійок.

Крім того, розмір середнього заробітку за місяці затримки (вересень, жовтень, листопад, грудень, січень) виплати за розрахунками позивачки становить 33900 грн. (4 місяці по 6700 грн., 00 коп. - мінімальна заробітна плата за 2023 рік і 7100 грн. - мінімальна заробітна плата за 2024 рік). Таким чином, конституційне право на отримання заробітної плати у встановлені законом строки порушено та підлягає захисту. З цих підстав вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім заявлених вище позовних вимог, позивачка просила відшкодувати нанесену їй моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Ухвалою суду від "12 березня 2024 року відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 29,30).

03 квітня 2024 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача - ДП "Клінічний санаторій ім. Пирогова" фактично визнав, що заробітна плата у розмірі 13782.57 грн. не була вчасно виплачена ОСОБА_1 , однак не з вини відповідача, оскільки для перерахування заробітної плати позивачем не було надано на адресу підприємства актуальних реквізитів банківського рахунку і фактично здійснити перерахування грошових коштів не було можливим.

Відразу ж після отримання позовної заяви та актуальних банківських реквізитів 12 березня 2024 року ОСОБА_1 було перераховано належні їй грошові кошти у розмірі 13782.57 грн. (а.с. 32-53).

Таким чином, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати та моральної шкоди.

Представник позивача адвокат Ярчук Н. В. надала заяву в котрій просила пришвидшити розгляду справи та розглянути справу за відсутності позиваки та її представника, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. (а.с. 65,66).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином, причин неявки суду не сповістив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Свою правову позицію висловив в відзиві на позовну заяву. (а.с. 32,33).

Враховуючи вимогист. 223 ЦПК Українита ст.6 КонвенціїПро захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 травня 2021 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду бухгалтера до ДП Клінічний санаторій імені Пирогова ЗАТ Укрпрофоздоровиця, звільнено 18.08.2023 року на підставі наказу № 132 від 18.08.2023 у зв`язку з п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Згідно із довідкою ДП Клінічний санаторій імені Пирогова ЗАТ Укрпрофоздоровиця, станом на 20 листопада 2023 року це підприємство перед нею мало заборгованість по заробітній платі у сумі 13782.57 грн. (а.с. 7,9,13,14).

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення.

Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені ні пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимог про розрахунки.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку.

Однак, стороною позивача не надано доказів звернення до відповідача з відповідним проханням зверненням, з наданням відповідних банківських реквізитів, для перерахування належних до виплати сум заробітної плати у розмірі 13782.57 грн.

Вже після отримання копії позовної заяви із контактними даними позивача та її адвоката, 12 березня 2024 року ОСОБА_1 було перераховано належні їй грошові кошти у розмірі 13782.57 грн. (а.с. 53).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заробітна плата не була виплачена вчасно не з вини дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ», тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі не підлягають до задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди є похідними та без задоволення первісних позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, не можуть бути задоволені і вони.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, у ході розгляду даної справи позивачем, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів на спростування відзиву сторони відповідача, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Керуючись ст.ст. 3, 4-7,11-13,17- 18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім.. Пирогова» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» (адреса: 65102, м. Одеса, вул. Лиманна, буд. 170) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя