Рішення

від 10.12.2024 по справі 523/7458/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/7458/24

Провадження №2/523/3830/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р.Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1), Акціонерне товариство «Одесагаз» Управління експлуатації газового господарства м. Одеси (адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1) про захист прав споживачів та повернення надмірно сплачених коштів за оплату природного газу,

Установив

ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом та просила стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності «Одесагаз-Постачання» на її користь надмірно сплачені кошти за постачання природного газу за період з жовтень 2021 року по травень 2022 року в розмірі 3640 грн. 45 коп.

В обґрунтування вимог позову ОСОБА_2 посилається на те, що відповідно до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1386/27831 від 06.11.2015 позивачка ОСОБА_2 до жовтня 2021 року була споживачем природного газу від постачальника ТОВ «Одесагаз-Постачання» за обліковими даними: особистий рахунок № НОМЕР_1 точка обліку газифікованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 .

З жовтня 2021 року позивачка автоматично була переведена до постачальника природним газом ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальником «останньої надії» на умовах Типового договору постачання природного газу.

В квітні місяці 2022 року ОСОБА_2 при сплаті в банківській установі кошти за оплату послуги природним газом дізналась про наявність заборгованості за послуги з газопостачання перед постачальником ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Позивачка не погодилась із утвореною заборгованістю і звернулась з відповідними заявами про проведення актів звірки фактичного використання об`єктом споживача об`ємів природного газу до AT «Одесагаз» та ТОВ «Одесагаз-Постачання». Проте, як зазначила позивачка, обґрунтованої відповіді або пропозицій щодо вирішення вказаного питання вона не отримувала, лише формальні відписки. У зв`язку з чим, на теперішній час утворилась заборгованість за послуги з газопостачання перед постачальником ТОВ «ГК «Нафтогаз України» яка складає 5591,17 грн.

Відповідно до облікових даних розміщених на сайті ТОВ «ГК «Нафтогаз України» борг виник у позивачки за період з жовтня 2021 року по травень 2022 року у зв`язку з тим, що позивачка взагалі за вказаний період не сплачувала періодичні платежі за споживання природним газом. Проте, як виявилось в подальшому, за вказаний спірний період ОСОБА_2 сплачувала періодичні платежі за споживання природним газом згідно із об`ємом споживання нею газом помилково до постачальника ТОВ «Одесагаз-Постачання».

ОСОБА_2 не була обізнана, що вона з жовтня 2021 року як споживач включена до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та їх присвоєно системою особовий рахунок № НОМЕР_2 . Вона продовжувала сплачувала у банківських установах рахунки за споживання природним газом на розрахункові рахунки постачальника природного газу, які були у наявності банківської установи. Всі оплати за споживання природним газом ОСОБА_2 проводились вчасно.

Позивачка зверталась до відповідача із відповідною заявою про повернення надмірно сплачених коштів за спірний період, проте їй було відмовлено у поверненні посилаючись на те, що сплачені нею періодичні платежі були зараховані на погашення нібито утвореної заборгованості перед постачальником ТОВ «Одесагаз-Постачання» за 2020-2021 роки, а надлишкова сума у розмірі 876,81 грн. їй була повернута. На усні звернення до AT «Одесагаз», як до Оператора ГРМ, з надання пояснень, чому при оплаті періодичних платежів за споживання природним газом не було вказані нові реквізити та не змінений особовий рахунок позивача, була надана формальна відповідь та усно повідомлено, що вони не володіють інформацією. Слід зазначити, що ОСОБА_2 не була обізнана і не погоджується із утвореною заборгованістю за спожитий природний газ перед постачальником ТОВ «Одесагаз-Постачання» за 2020-2021 роки.

Підсумовуючи викладене в позовній заяві, позивачем за період з жовтня 2021 року по травень 2022 року було помилково здійснено оплату за спожитий газ на рахунок ТОВ «Одесагаз-Постачання», в той час як в цей період постачальником було ТОВ «ГК «Нафтогаз України», в наступних сумах: листопад 2021 року - 368 грн., грудень 2021 року - 644 грн., січень 2022 року - 1288 грн., лютий 2022 року - 1177,60 грн., березень 2022 року - 1039,66 грн., загальна сума 4517,66 грн. та з поверненням 876,81 грн., остаточна сума складає - 3640,45 грн. Вищевказану переплату відповідачем не повернуто та не спростовано факт переплати, дана сума не може бути врахована як оплата на наступний розрахунковий період, оскільки відповідач у вказаний період не здійснював позивачу постачання газу.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 07 травня 2024 року було відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін по справі та надано відповідачу строкдля подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для поданнявідзиву на позовну заяву. (а.с. 27,28).

Представником відповідача ОСОБА_3 30 травня 2024 року надано відзив на позовну заяву.

Як зазначено в відзиві, в своєму позові позивач просить стягнути з ТОВ «ОДЕСАГАЗ - ПОСТАЧАННЯ» на свою користь кошти у сумі 3640,45 грн. які він вважає такими, що надмірно сплачені за послуги постачання природного газу, відповідач з позовними вимогами не згодний з наступних причин.

Поняття «надміру сплачених коштів» визначено положеннями п.п.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України «Визначення понять» відповідно до яких, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

З моменту приєднання ОСОБА_2 до умов Типового договору постачання природного газу ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі оплати послуг постачання природного газу на її особовому рахунку № НОМЕР_1 щомісяця обліковувалась заборгованість.

Побутовий споживач ОСОБА_2 змінила постачальника природного газу ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» на іншого починаючи з 29.09.2021 року. На момент зміни постачальника природного газу на її особовому рахунку обліковувалась заборгованість за послуги постачання природного газу у сумі 3 549,65 грн.

Відповідно до п.11 розд.V Правил постаання природного газу кошти, що надходили на рахунок № НОМЕР_1 було зараховано в рахунок погашення заборгованості.

Після зміни ОСОБА_2 постачальника природного газу ТОВ «ОДЕСАГАЗПОСТАЧАННЯ» на іншого, у період з жовтня 2021 року по березень 2022 року позивачем на рахунок ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» було сплачено кошти на загальну суму 4517,26 грн. з яких 3549,65 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості, що обліковувалась на особовому рахунку позивача.

Відповідно, станом на 1 травня 2022 року переплата за особовим рахунком № НОМЕР_1 становила 876,81 грн.

У серпні 2022 року за заявою позивача їй було повернено переплату, що обліковувалась на особовому рахунку № НОМЕР_1 у сумі 876,81 грн.

Отже, нарахування за послуги постачання природного газу ОСОБА_2 здійснювались відповідно до вимог Типового договору постачання природного газу, Правил постачання природного газу - на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм розподіленого позивачу природного газу згідно діючого тарифу в кожен розрахунковий період. На особовому рахунку № НОМЕР_1 побутового споживача ОСОБА_2 відсутні надмірно сплачені кошти, тому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. (а.с. 49-58).

Третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» надано пояснення щодо позову. (а.с. 70-75).

Стороною позивача адвокатом Корнієнко Ю. А. 20 червня 2024 року надано відповідь на відзив.

Як зазначив представник позивача у відповіді на відзив, відповідач до відзиву на позовну заяву додає розрахунок таблицю нарахування за послуги постачання природного газу з моменту приєднання ОСОБА_2 до умов Типового договору постачання природного газу ТОВ «Одесагаз-Постачання», де початок періоду вказується грудень місяць 2017 року. Проте, відповідач недостовірно надав інформацію про початок приєднання позивача до постачальника ТОВ «Одесагаз-Постачання» та про те, що у позивача обліковувалась на той час заборгованість.

Відповідно до книжечки про облік та розрахунок оплати за природний газ позивачка ОСОБА_2 почала користуватися природним газом та приєдналась до постачальника ТОВ «Одесагаз-Постачання» з 22 березня 2018 року (дата коли позивач придбала дану квартиру) та на цей момент зроблена відмітка відповідальним працівником ТОВ «Одесагаз-Постачання» про те, що на цей день боргу у ОСОБА_2 не має. Однак, як вказано у таблиці відповідача борг обліковується, а отже є протиріччя між наданими доказами відповідача, де слід вважати, що доказ наданий відповідачем є неналежними та не допустимими в розумінні цивільного судочинства та таким, що вводить суд в оману. Крім того, з даного доказу не можливо встановити хронологію утворення заборгованості, її дійсний розмір, період. Як сам відповідач вказував у відзиву на позовну заяву, заборгованості погашалась за рахунок періодичних платежів, тож про яку саме має на увазі відповідач заборгованість за користування природним газом і за який період не вирахувано, яка сума була погашена заборгованості за певний місяць певного року також не вирахувано.

Разом з тим, відповідач стверджуючи, що заборгованість у позивача виникала з моменту приєднання її до постачальника, жодного разу не надіслав позивачу вимогу або претензію про погашення заборгованості. Також, відповідач не надав інших доказів до суду, що свідчать про дійсну утворену заборгованість за певний період. (а.с. 125,126).

Стороною відповідача 02 липня 2024 року надано заперечення на відповідь на відзив.

Як зазначив відповідач, відповідно розрахунку нарахування за послуги постачання природного газу здійснювались побутовому споживачу ОСОБА_2 починаючи з червня 2018 року, в свою чергу споживач здійснив оплату за послуги постачання природного газу вперше у жовтні 2018 року в сумі 561,00 грн на той час, коли заборгованість за попередні розрахункові періоди споживання природного газу ОСОБА_2 на її особовому рахунку становила 2 679,42 грн.

Наступну оплату у сумі 1459,50 грн. споживач здійснила у грудні 2018 року з урахуванням здійснених Оператором ГРМ коригувань об`єму розподіленого ОСОБА_2 природного газу заборгованість на той час становила 5 674,36 грн.

Постачальник природного газу не приймає участі у формуванні об`єму розподіленого споживачу природного газу. Постачальник природного газу лише використовує дані Оператора ГРМ про об`єм розподіленого природного газу цьому споживачу у здійсненні нарахувань за послуги постачання природного газу за відповідною формулою.

У разі коригування Оператором ГРМ об`єму розподіленого споживачу природного газу, автоматично відбувається коригування нарахувань за послуги постачання природного газу.

Відповідно наданого розрахунку за особовим рахунком № НОМЕР_1 такі коригування було здійснено у червні 2018 року, жовтні 2018 року, грудні 2018, лютому 2019 року, травні 2020 року, серпні 2020 року.

Таким чином, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. (а.с. 129-139).

Представник позивача адвокат Корнієнко. Ю. А. надала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності та відсутністю позивачки, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. (а.с. 167).

Також адвокат Корнієнко. Ю. А. окремою заявою повідомила суд про те, що позивач 20 листопада 2024 року отримала паспорт громадянина України, де вказано її прізвище як « ОСОБА_4 » та просила врахувати зазначене при проголошенні рішення по суті позову. (а.с. 168-170).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином, причин неявки суду не сповістив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Свою правову позицію висловив в відзиві та за заперечення на відповідь на відзив. (а.с. 45,46).

Треті особи в судове засідання не прибули, про розгляд справи обізнані належним чином, причин неявки суду не сповістили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались.

Враховуючи вимогист. 223 ЦПК Українита ст.6 КонвенціїПро захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача та третіх осіб.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1386/27831 від 06.11.2015 позивачка ОСОБА_2 до жовтня 2021 року була споживачем природного газу від постачальника ТОВ «Одесагаз-Постачання» за обліковими даними: особистий рахунок № НОМЕР_1 точка обліку газифікованого об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу,який укладається на умовах Типового договору постачаня природного газу на умовах , які є однаковими для всіх споживачів за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до розд. ІІ Типового договору постачання природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП №2500 від 30.09.2015 року постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Відповідно до розд. IV Типового договору постачання природного газу Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.

Періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.

Відповідно до викладеного, постачальник природного газу здійснює нарахування за послуги природного газу побутовому споживачу на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм розподіленого природного газу цьому споживачу, що відображені на Інформаційній платформі Оператора ГТС. за відповідний розрахунковий період, у разі якщо побутовий споживач включений до реєстру споживачів відповідного постачальника.

З моменту приєднання ОСОБА_2 до умов Типового договору постачання природного газу ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі оплати послуг постачання природного газу на її особовому рахунку № НОМЕР_1 щомісяця обліковувалась заборгованість.

Побутовий споживач ОСОБА_2 змінила постачальника природного газу ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» на іншого починаючи з 29.09.2021 року. На момент зміни постачальника природного газу на її особовому рахунку обліковувалась заборгованість за послуги постачання природного газу у сумі 3 549,65 грн.

Відповідно до п.11 розд.V Правил постаання природного газу кошти, що надходили на рахунок № НОМЕР_1 було зараховано в рахунок погашення заборгованості.

Після зміни ОСОБА_2 постачальника природного газу ТОВ «ОДЕСАГАЗПОСТАЧАННЯ» на іншого, у період з жовтня 2021 року по березень 2022 року позивачем на рахунок ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» було сплачено кошти на загальну суму 4517,26 грн. з яких 3549,65 грн. було зараховано в рахунок погашення заборгованості , що обліковувалась на особовому рахунку позивача.

Відповідно, станом на 1 травня 2022 року переплата за особовим рахунком № НОМЕР_1 становила 876,81 грн.

У серпні 2022 року за заявою позивача їй було повернено переплату, що обліковувалась на особовому рахунку № НОМЕР_1 у сумі 876,81 грн.

Отже, нарахування за послуги постачання природного газу ОСОБА_2 здійснювались відповідно до вимог Типового договору постачання природного газу, Правил постачання природного газу - на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм розподіленого позивачу природного газу згідно діючого тарифу в кожен розрахунковий період. На особовому рахунку № НОМЕР_1 побутового споживача ОСОБА_2 відсутні надмірно сплачені кошти.

У разі коригування Оператором ГРМ об`єму розподіленого споживачу природного газу, автоматично відбувається коригування нарахувань за послуги постачання природного газу.

Відповідно наданого розрахунку за особовим рахунком № НОМЕР_1 такі коригування було здійснено у червні 2018 року, жовтні 2018 року, грудні 2018, лютому 2019 року, травні 2020 року, серпні 2020 року.

Таким чином посилання позивача на те, що заборгованість виникла до набуття у власність нерухомого майна за котрим обліковується заборгованість за газ, суд не приймає до уваги, оскільки у червні 2018 року, жовтні 2018 року, грудні 2018, лютому 2019 року, травні 2020 року, серпні 2020 року були здійснені коригування об`єму розподіленого споживачу природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» (адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1), Акціонерне товариство «Одесагаз» Управління експлуатації газового господарства м. Одеси (адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1) про захист прав споживачів та повернення надмірно сплачених коштів за оплату природного газу залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя