Рішення

від 28.11.2024 по справі 604/1267/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1267/24

Провадження № 2-о/604/86/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участі: секретаря судового засідання Костів О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Тернопільське професійне училище сфери послуг та туризму», Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року представниця заявниці ОСОБА_2 адвокат Драус О.О. звернулась до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якій просила суд: встановити факт належності ОСОБА_1 , диплому серії НОМЕР_1 виданого 26 лютого 1985 року про закінчення середнього МПТУ №4 ОСОБА_3 за професією «Кравець верхнього чоловічого, жіночого і дитячого одягу з умінням розкрою» та встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05 травня 1985 року.

Свої вимоги представниця позивачки мотивує тим, що вона з метою призначення пенсії звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Під час проведення розрахунку стажу для обчислення розміру пенсії, виявлено, що у наявних документах містяться розбіжності щодо запису імені заявниці. Через наявні розбіжності у дипломі та трудовій книжці неможливо зарахувати заявниці у трудовий стаж періоди навчання та праці. Виправити наявні розбіжності в написанні імені в позасудвоому порядку неможливо, тому заявниця змушена звернутись до Підволочиського районного суду Тернопільської області.

Встановлення вказаних фактів необхідно заявниці для реалізації її права на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2024 року було відкрито провадження у даній справі за правилами окремого провадження та призначено дату судового засідання.

Представниця заявниці в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності та відсутності заявниці, заявлені вимоги підтримала.

Представниця заінтересованої особи в судове засідання не з`явилась, подала до суду відзив, згідно якого просила розгляд справи проводити без участі представника заінтересованої особи та просить суд відмовити у задоволенні заяви. Так, на їх думку, у вказаному випадку присутній спір про право, оскільки встановлення факту заявниці треба для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України, а отже пов`язано з вирішенням спору про право, а саме права на пенсію. А тому є підстави для залишення заяви без розгляду.

Суд, враховуючи процесуальну позицію представниці заявниці, представниці заінтересованої особи, викладених у заявах та відзиві, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно 22 серпня 2000 року, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Оленівка Волноваського району Донецької області, про що 19 вересня 1966 року зроблено відповідний актовий запис за №58. Вказано що батьками дитини є: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 01 вересня 2000 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Оленівка Волноваського району Донецької області одружились 08 вересня 1984 року, про що зроблено відповідний актовий запис №9. Прізвище дружини після одруження змінено на ОСОБА_7 .

Згідно копії адресного листка прибуття, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Оленівка Волноваського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_3 прибула до села Городниця Підволочиського району Тернопільської області.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 виданого Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області 09 грудня 1997 року, прізвище, ім`я по батькові заявниці у даній цивільній справі записано як ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії диплому серії НОМЕР_1 від 26 лютого 1985 р., який складено українською та російською мовами вбачається, що цей диплом видано ОСОБА_3 ( ОСОБА_8 ) про те, що вона 01 вересня 1981 року. вступила до середнього МПТУ №3 м. Тернополя і 26 лютого 1985 року закінчила повний курс середнього професійно-технічного училища за професією «Кравець верхнього чоловічого, жіночого і дитячого одягу з умінням розкрою четвертого розряду».

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 05 березня 1985 року. яка складено російською мовою заповнена на ім`я ОСОБА_1 (« ОСОБА_9 »), ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій містяться записи про трудову діяльність за період з 01 вересня 1981 року по 30 червня 2011 року.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно з пунктами 1, 6 частини 1, статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно листа ВСУ від 01 січня 2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Факт, про вставлення якого просить заявник, має юридичне значення для охорони її прав, свобод та інтересів, оскільки надає правові підстави для отримання пенсії у розмірі, відповідно до трудового стажу та періоду навчання, частина якого не зарахована, у зв`язку із певними технічними описками, а саме невірно записаним прізвищем та по батькові заявниці.

Відповідно до п.8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі диплому, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на перерахунок пенсії.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Заявниця не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати відсутнім трудовий стаж заявниці за період ведення трудової книжки. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у зв`язку з неточностями в написанні прізвища та імені заявниці (в свідоцтві про народження заявниці серії НОМЕР_3 від 22 серпня 2000 року; свідоцтві про одруження заявниці серії НОМЕР_4 від 01 вересня 2000 року; дипломі серії НОМЕР_1 від 26 лютого 1985 року; трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 05 березня 1985 року) внаслідок неправильного написання та імені прізвища заявниці, у неї виникають труднощі щодо призначення пенсії відповідно до законодавства.

В заяві заявниця вказує, що встановлення вказаних фактів необхідно для реалізації її права на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Крім того, суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у дипломі про її освіту і невірність написання її прізвища та по батькові не може бути підставою для позбавлення заявниці її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії.

Щодо доводів представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про наявність спору про право слід зазначити, що такий спір відсутній, оскільки у даній цивільній справі встановлюється лише факт належності особі документу про освіту, в якому неправильно записане прізвище та ім`я заявниці.

На думку суду, розбіжність в документах щодо написання імені не є спором про право та усувається при розгляді справи в порядку окремого, а не позовного провадження. Заявник у своїх вимогах не ставить питання щодо підтвердження отримання нею освіти, конкретного трудового стажу чи визначення їй розміру пенсії, а лише просить визнати належність їй документу, а саме диплому про освіту та трудової книжки, у яких є певні описки та неточності.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, виходячи з наведеного, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки суд вважає встановленим факт належності заявниці у даній цивільній справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 диплому серії НОМЕР_1 від 26 лютого 1985 року та трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05 березня 1985 року.

Керуючись ст.ст. 265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Тернопільське професійне училище сфери послуг та туризму», Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 правовстановлюючого документа - диплома серії НОМЕР_1 виданого 26 лютого 1985 року про закінчення середнього МПТУ №3 м. Тернополя за професією «кравець верхнього чоловічого, жіночого і дитячого одягу з умінням розкрою» який виданий 26 лютого 1985 року на ім`я « ОСОБА_3 ».

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 правовстановлюючого документа - трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05 березня 1985 року, яка складена російською мовою та видана на ім`я ОСОБА_1 (« ОСОБА_9 »).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.Б. Сташків