Рішення

від 13.12.2024 по справі 682/2620/24

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/2620/24

Провадження № 2/682/1027/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

13 грудня 2024 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Кисельової А.М.,

представника позивача - органу опіки та піклування Крупецької сільської ради - Кордиш В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу № 682/2620/24 в порядку загального позовного провадження за позовом органу опіки та піклування Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Орган опіки та піклування Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що на обліку служби у справах дітей Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області перебуває малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в АДРЕСА_1 , відомості про батька - ОСОБА_3 внесені відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. 03.10.2020 на лінію "102" надійшло повідомлення від органів охорони здоров`я, а саме від пологового відділення КП "Славутська ЦРЛ", по факту відмови від новонародженої дитини ОСОБА_1 , 1996 року народження, жителькою с.Крупець Славутського району. 05.10.2020 начальником служби у справах дітей Морозом С.В., головним спеціалістом служби у справах дітей Кушнір І.В., начальником відділу освіти, молоді, соціального захисту населення Крупецької сільської ради Зубовою Ж.М. у Славутській ЦРЛ було проведено бесіду з ОСОБА_1 , остання в ході бесіди пояснила, що хлопчика народила ІНФОРМАЦІЯ_1 в домашніх умовах, забирати дитину із полового відділення лікарні відмовляється. В присутності членів комісії ОСОБА_1 написала заяву про влаштування сина в КНП "Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини".

19.10.2020 року, відповідно до розпорядження Славутської РДА №206/2020-р малолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштований на повне державне утримання до КНП "Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини" згідно із заявою матері ОСОБА_1 , у зв`язку із тяжким матеріальним становищем.

За повідомленням адміністрації КНП "Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини" від 10.10.2023 року, за час перебування дитини у закладі мати жодного разу сина не відвідувала, не писала, не телефонувала, не цікавилася долею дитини, не приймала участі у її вихованні та утриманні. Ця родина перебувала під соціальним супроводом з метою проведення роботи з батьками щодо створення умов для повернення дитини в біологічну родину та підвищення рівня виховного потенціалу сім`ї, але позитивного результату це не дало. Під час бесіди з ОСОБА_1 , остання повідомила, що не має змоги та бажання повернути малолітнього сина на виховання та утримання у свою родину, не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав.

Представник органу опіки та піклування Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області просив позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 грудня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в особі органу опіки та піклування Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що під час бесіди з ОСОБА_1 , остання повідомила, що не має змоги та бажання виховувати малолітнього сина, не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про визнання позову та проведення розгляду справи у її відсутність.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.10.2020 року, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до інформації Славутського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записано ОСОБА_3 відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).

Відповідно до характеристики, виданої КНП "Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини" ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на вихованні у даному закладі.

Згідно відповіді КНП "Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини" від 10.10.2023 року №1120, за час перебування дитини у закладі ( з 20.11.2020 року) мати жодного разу сина не відвідувала, не писала, не телефонувала, не цікавилася долею дитини, не приймала участі у її вихованні та утриманні.

Окрім того, 05.09.2024 року ОСОБА_1 написала заяву до ограну опіки та піклування про те, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 .

З відповіді Славутського відділу поліції НП ГУНП у Хмельницькій області від 07.10.2020 року слідує, що 03.10.2020 року на лінію "102" надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я, а саме пологового відділення КП "Славутська ЦРЛ" по факту відмови від новонародженої дитини ОСОБА_1 , 1996 року народження.

З наказу №2 служби у справах дітей Крупецької сільської ради від 22.04.2021 року "Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах", вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку, як дитина, що перебуває у складних життєвих обставинах, яка проживає на території Крупецької територіальної громади. З актів №17 від 23.04.2024 року та № 52 від 31.10.2024 року обстеження умов проживання родини ОСОБА_1 слідує, що з ОСОБА_1 проживає син ОСОБА_6 , син ОСОБА_5 знаходиться в будинку дитини, умови проживання незадовільні.

З виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 06.04.2021 року, ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства.

Рішенням виконавчого комітету Крупецької сільської ради №129 від 09.09.2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування Крупецької сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 164 ч.1 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Поведінка відповідачки, яка тривалий час взагалі не спілкується із дитиною, не виховує її, дитина перебуває на повному державному утриманні у КНП "Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини", за час перебування дитини у закладі, з 20.11.2020 року, жодного разу сина не відвідувала, не телефонувала йому, не цікавилася долею дитини, не приймала участі у її вихованні та утриманні, що свідчить про її байдуже ставлення до дитини та про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

П. 2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що відповідачка за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишила дитину в пологовому будинку, в подальшому дитина була влаштована за її заявою до державного закладу КНП "Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини", після чого зв`язок між матір`ю дитини і дитиною припинився, мати жодного разу не відвідувала дитину у державному закладі, не допомагала їй матеріально, не цікавилася життям та здоров`ям дитини.

Таким чином позивачем доведено, що поведінка відповідачки відносно неповнолітньої дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав.

Поведінка відповідачки, яка тривалий час взагалі не спілкується із дитиною, не виховує її, не утримує матеріально, не бажає виховувати дитину та піклуватися про неї, свідчить про її байдуже ставлення до дитини та про свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Згідно висновку органу опіки та піклування Крупецької сільської ради від 09.09.2024 року №129 позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

У статті 12 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Оцінивши усі докази в їх сукупності, суд дійшов до переконання, що позбавлення батьківських прав відповідачки відповідає інтересам дитини, так як відповідачка ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а саме: тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, а своєю негативною поведінкою щодо самоусунення (ухилення) від її виховання, показує поганий приклад, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

При розподілі судових витрат суд виходить із положень ст.141 ЦПК України і стягує з відповідачки на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп., оскільки орган опіки та піклування Крупецької сільської ради звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 150, 164 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов органу опіки та піклування Крупецької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/ або в підсистемі "Електронний суд".

Повний текст рішення складено 17.12.2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва