Рішення

від 16.12.2024 по справі 682/2243/24

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/2243/24

Провадження № 2/682/883/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

16 грудня 2024 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Матвєєвої Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Кисельової А.М.

позивачки ОСОБА_1 .

За участю неповнолітньої дитини ОСОБА_2

представника позивача - адвоката Горщара Б.А.

представника органу опіки та піклування Славутської міської ради - Шаргородської Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Славутської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

09.09.2024 до суду надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування поданого позову позивачка зазначила, що з 06.02.2015 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Славутським міськрайонним відділом ДРАЦС у Хмельницької області. До реєстрації вказаного шлюбу, вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , який рішенням Славутського міськрайонного суду від 24.07.2014 року, розірвано. В період шлюбу з ОСОБА_3 у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу і до цього часу проживає з нею.

З часу припинення між ними сімейних відносин, понад десять років, батько ОСОБА_5 участі у його вихованні, навчанні, лікуванні не приймає, особисто не відвідує, в тому числі не спілкується в телефонному режимі, різних соціальних мережах тощо. Батько дитини ОСОБА_3 на даний момент на території України не перебуває. Грошове утримання не надає, не зважаючи на рішення суду про стягнення аліментів, свій обов`язок по утриманню дитини не виконує. Відповідно до довідки - розрахунку Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.07.2024 року заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина станом на 01.07.2024 року становить 310 863,50 грн. Батько дитини ухиляється від виконання батьківського обов`язку, а саме не піклується про здоров`я дитини, її моральний та фізичний розвиток, про що свідчать наступні докази. Як вбачається з відповіді навчального закладу Славутського ліцею Славутської міської ради від 07.06.2024 року № 01-56/129, організацією навчання дитини ОСОБА_6 займається мама ОСОБА_7 . За час навчання батько не цікавився станом навчання дитини у педагогів ліцею, батьківські збори не відвідував, участі у заходах організованих навчальним закладом для здобувачів освіти та їх батьків не брав. Згідно відповіді КП «Славутський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 07.06.2024 року, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 здоровий, батько ОСОБА_3 не цікавиться здоров`ям дитини. Декларація укладена мамою ОСОБА_1 та з часу укладення декларації із сімейним лікарем, саме мати приводила дитину регулярно на медичний огляд, в разі хвороби.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради від 22.08.2024 року № 04-31/631, останній вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Просила суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою суду від 17.10.2024 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 21.11.2024 року.

21.11.2024 року підготовче судове засідання у справі закрито та призначено судовий розгляд на 16.12.2024 року.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, зазначила, що батько дитини понад 10 років не виконує батьківських обов`язків відносно дитини - ОСОБА_5 , не цікавиться його життям, 2-3 рази на рік телефонує йому і запитує в нього як у нього справи, проте жодної матеріальної допомоги на його утримання не надає, аліментів не сплачує. Її син професійно займається футболом, мав можливість їхати на змагання до Болгарії, Польщі, проте батько не надав дозволу на виїзд дитини за кордон. ОСОБА_5 сам ініціював питання про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, оскільки батько ніяким чином не піклується про нього, не займається його вихованням, відсутній у його життя. Разом з тим, державні органи вимагають згоди батька на зміну реєстрації проживання дитини, на виїзд дитини за кордон, що є перешкодою для реалізації його законних прав.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Горщар Б.А. підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини позову.

Неповнолітній ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав згоду на позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно нього, підтвердив, що батько самоусунувся від його виховання, його життям та успіхами в навчанні та спорті не цікавиться, матеріально не допомагає.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду справи, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подавав, у зв`язку із чим ухвалою суду було постановлено проводити заочний розгляд даної справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник Органу опіки і піклування виконавчого комітету Славутської міської ради Шаргородська Н.І. підтримала висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що мати дитини звернулася до органу опіки і піклування стосовно неналежного виконання батьком дитини ОСОБА_3 батьківських обов`язків. Було встановлено, що після припинення шлюбних відносин із батьком дитини, ОСОБА_3 не займається вихованням дитини ОСОБА_5 , не піклується про нього, не цікавиться його життям, не утримує дитину.

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 допитані в судовому засіданні показали суду, що ОСОБА_3 вони не бачать в житті ОСОБА_5 , він жодного разу не відвідував школу, не був присутнім на батьківських зборах, змаганнях, днях народженнях дитини. Неодноразово обіцяв ОСОБА_5 придбати йому спортивний одяг, взуття для гри в футбол, проте обіцянки не виконував. Матеріальної допомоги дитині не надає, ОСОБА_5 ніколи до батька в гості не їздив, спілкується лише з його батьками, бабусем та дідусем, які передають йому подарунки.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 27 Конвенції, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з п. 15 постанови Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 16 вказаної Постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батьків до дитини (постанова Верховного суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися без результатними.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення у справі «Хант проти України», від 07 грудня 2006 року, п.п. 57-58).

У п. 47-49 рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути порядодне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .

З витягу з реєстру територіальної громади від 18.10.2023 року слідує, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про шлюб слідує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 06.02.2015 року до теперішнього часу. Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.03.2015 року слідує, що ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.02.2024 року слідує, що ОСОБА_13 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.06.2008 року народження, позов ОСОБА_11 до ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки - розрахунку Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.07.2024 року заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_6 станом на 01.07.2024 року становить 310 863,50 грн. З відповіді навчального закладу Славутського ліцею Славутської міської ради від 07.06.2024 року № 01-56/129 вбачається, що організацією навчання дитини ОСОБА_6 займається мама ОСОБА_7 . За час навчання батько не цікавився станом навчання дитини у педагогів ліцею, батьківські збори не відвідував, участі у заходах організованих навчальним закладом для здобувачів освіти та їх батьків не брав. Згідно відповіді КП «Славутський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 07.06.2024 року, батько ОСОБА_3 не цікавиться здоров`ям дитини - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Декларація укладена мамою ОСОБА_1 та з часу укладення декларації із сімейним лікарем, саме мати приводила дитину регулярно на медичний огляд, в разі хвороби.

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради від 22.08.2024 року № 04-31/631 слідує, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З пояснень дитини ОСОБА_6 слідує, що батько в його житті відсутній, він не спілкується з ним останні 10 років життя, не утримує його, не надає йому жодної допомоги.

Отже, додані стороною позивача до позову докази підтверджують факт умисного, систематичного невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його свідому відмову від участі в житті дитини.

Під час розгляду справи в суді знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_3 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина, що призвело до того, що дитина не бажає спілкуватися з ним та висловила згоду на позбавлення батька батьківських прав.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_8 не підтримує сімейних зв`язків із ОСОБА_3 через його небажання спілкуватися з дитиною, займатися її вихованням, утримувати її, відповідач проживає окремо від дитини, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача батьківських прав сприятиме найвищим інтересам дитини та забезпечить її нормальний моральний, психологічний розвиток та стабільне та спокійне життя в іншій родині, оскільки позивачка перебуває в іншому шлюбі і має дітей від іншого шлюбу.

З цих підстав, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають до задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1221,20 грн.

Керуючись ст. 150, 164 СК України, ст. 12, 81, 141, 263, 265, 280-283, 289 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 17.12.2024 року.

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва