Постанова

від 03.12.2024 по справі 461/3374/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/3374/24 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/811/2023/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши ум.Львові упорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справи апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по ремонту та обслуговуванню житла «Айсберг» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

16.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства по ремонту та обслуговуванню житла «Айсберг» про стягнення переплати за утримання будинку та прибудинкової території.

Просила стягнути з комунального підприємства по ремонту та обслуговуванню житла «Айсберг» на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по квартирі, що знаходить за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 13800 грн.

Позов обгрунтованийтим,що вонабула власникомквартири заадресою: АДРЕСА_2 з 09.06.2021.22.12.2023позивач відчужилавказану квартиру.Зазначає,що згіднодоговору купівлі-продажуцієї квартиривід 09.06.2021,вона небрала насебе обов`язківпо погашеннюзаборгованості занадані послугивідповідача попередньомувласнику цієїквартири,а томурозмір переплати,що здійсненапозивачем,становить 13805,09грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по ремонту та обслуговуванню житла «Айсберг» про стягнення коштів відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що 09.06.2021 ОСОБА_1 придбала квартируза адресою: АДРЕСА_2 .22.12.2023позивач продалацю квартиру,що підтверджуєтьсядоговором купівлі-продажу.Зазначає,що згіднодоговору купівлі-продажуцієї квартири,вона небрала насебе обов`язківпо погашеннюзаборгованості занадані послугивідповідачем попередньомувласнику цієїквартири,а томурозмір переплати,що здійсненапозивачем,становить 13805,09грн.Факт сплати нею 23146,16 грн за квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 підтверджується наданим ЛКП «Айсберг» розрахунком нарахувань за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території за цю квартиру. Крім того, факт сплати нею 23 146,16 грн підтверджується і платіжною інструкцією на 10000 грн від 09.02.2023, платіжною інструкцією на 8892,36 грн від 09.05.2023, платіжною інструкцією на 1253,50 від 29.08.2023, платіжною інструкцією на 3000 грн від 02.04.2023. Сума всіх зазначених платіжних інструкцій становить 23 146,16 грн.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

ЛМКП «Айсберг» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційноїінстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надала суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо переплати за надані послуги.

Однак з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Відповідно дост.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги», споживачздійснює оплатуза спожитіжитлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживачне звільняєтьсявід оплатижитлово-комунальнихпослуг,отриманих нимдо укладеннявідповідного договору. Забажанням споживачаоплата житлово-комунальнихпослуг можездійснюватися шляхомвнесення авансовихплатежів згідноз умовамидоговору пронадання відповіднихжитлово-комунальнихпослуг. Дієздатніособи,які проживаютьта/абозареєстровані ужитлі споживача,користуються нарівнізі споживачемусіма житлово-комунальнимипослугами танесуть солідарнувідповідальність зазобов`язаннями зоплати житлово-комунальнихпослуг. Структураплати виконавцюкомунальної послугивизначається згідноз договоромпро наданнявідповідної комунальноїпослуги,укладеним завимогами цьогоЗакону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно доч.7ст.8ЗаконуУкраїни «Прожитлово-комунальніпослуги», виконавець комунальної послуги має праворозглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Власність, відповідно до частини четвертої статті 319 ЦК України, зобов`язує; зокрема, за статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майно, тому за відсутності відповідної умови в договорі про відчуження нерухомого майна вимоги до нового власника про стягнення заборгованості за отриманими комунальними послугами попереднього власника є безпідставними.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20).

При цьому у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-3604св20) зроблено висновок про те, що діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не договорено в договорі купівлі-продажу.

Судом встановлено, що 09 червня 2021 року ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 09 червня 2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пастернаком М.М. зареєстрованого у реєстрі № 905 (а.с.7-8). Договір купівлі-продажу від 09 червня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_2 стала власником квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника.

22 грудня 2023 року ОСОБА_1 відчужила квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу (а.с.5-6).

Відтак, ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_3 в період з 09 червня 2021 року по 22 грудня 2023 року.

ЛМКП «Айсберг» здійснює надання послугз утримання, обслуговування та ремонту житлових будівель будинку АДРЕСА_4 .

Як убачається з матеріалів справи, за вказаний період відповідачем нараховано ОСОБА_1 за утримання будинку та прибудинкових територій 9 341,07 грн, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до платіжних інструкцій від 09 лютого 2023 рокуна суму 10000 грн(а.с.56), від 09.05.2023 на суму 8892,36 грн(а.с.58), від 29.08.2023 на суму 1253,80 грн(а.с.55), від 02.04.2023 на суму 3000 грн(а.с.57), саме ОСОБА_2 було сплачено відповідачу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території загальну суму у розмірі 23146,16 грн. Вказані платіжні інструкції у графі «призначення платежу», містять відмітку «утримання будинків та прибудинкових територій». Відомості про оплату таких у рахунок авансу відсутні.

Також оплата ОСОБА_1 за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на суму 23146,16 грн, підтверджується відомістю про нарахування та оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території наданого відповідачем (а.с.9).

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 було оплачено за комунальні платежі за адресою: АДРЕСА_1 за період перебування квартири у її власності (з 09 червня 2021 року по 22 грудня 2023 року) у сумі 23 146,16 грн, таким чином переплата позивача за утримання, обслуговування та ремонту житлових будівель будинку відповідачу становить 13805,09 грн.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, позивач не вчиняла правочинів щодо прийняття боргу з оплати послуг за утримання будинку та прибудинкових територій попереднього власника вказаної квартири. Дані про переведення нею авансованих платежів у матеріалах справи відсутні. Таким чином ОСОБА_1 було здійснено переплату за утримання будинку та прибудинкових територій, відтак вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Ураховуючи викладене, оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 червня 2024 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по ремонту та обслуговуванню житла «Айсберг» про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по ремонту та обслуговуванню житла «Айсберг» на користь ОСОБА_1 13 800 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 16.12.2024

Головуючий

Судді