Ухвала

від 12.12.2024 по справі 916/4452/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

12 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4452/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від ОСОБА_1 адвокат Тарасов С.О.

Від ОСОБА_2 адвокат Тіньковський О.Г.

Від ТОВ «ДУНАЙСЬКИЙ АГРАРІЙ» - адвокат Гресь О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову,

по справі №916/4452/24

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: ОСОБА_2

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКИЙ АГРАРІЙ»

про стягнення 645 318,90 доларів США заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_4 ; будинок АДРЕСА_5 ; квартиру АДРЕСА_6 ; земельні ділянки із кадастровими номерами: 4610136300:06:014:0359; 4622482000:01:007:0005; 4623680400:08:000:0008.

ОСОБА_1 заявляє про намір звернення із позовом до суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 645318,90 доларів США, у зв`язку із порушенням взятих на себе за укладеним 15.12.2020 р. договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (корпоративних прав) зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості придбаної частки статутного капіталу.

За посиланням заявника, вжиття заходів забезпечення позову у справі необхідно задля охорони матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій із боку відповідача у тому числі від продажу майна, що належить на праві власності відповідачу, в контексті того, що відповідач користується придбаною часткою у розмірі 20% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙСЬКИЙ АГРАРІЙ" (Код ЄДРПОУ 38686368), не сплативши свій борг за укладеним 15.12.2020 р. договором, що є несправедливим, і порушує права позивача на отримання належних їй як учаснику товариства коштів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задоволено; вжито заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- будинок АДРЕСА_2 ;

- квартиру АДРЕСА_3 ;

- квартиру АДРЕСА_4 ;

- будинок АДРЕСА_5 ;

- квартиру АДРЕСА_6 ;

- земельні ділянки із кадастровими номерами: 4610136300:06:014:0359; 4622482000:01:007:0005; 4623680400:08:000:0008;

в межах ціни позову у сумі 645318,90 доларів США.

Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що предметом майбутнього позову ОСОБА_1 визначено стягнення з ОСОБА_2 645318,90 доларів США заборгованості, беззаперечним правом якого є можливість в будь-який момент розпорядитися власністю/відчужити майно, яке знаходиться у його власності, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для накладання арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 та перелічено у заяві ОСОБА_1 , в межах ціни майбутнього позову у розмірі 645318,90 доларів США, адже це є співмірним із заявленими позовними вимогами.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову по справі №916/4452/24.

Апелянт вказує, що між сторонами наявний спір щодо грошових коштів, які просить стягнути Заявник з відповідача на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, та не стосується захисту позивачем прав, пов`язаних з процедурою реалізації корпоративного права, оскільки предметом спору у даній справі є примусове виконання договірних зобов`язань. Оскільки між сторонами виник спір не з корпоративних правовідносин, заявниця звернулася до суду за захистом своїх майнових прав, такий спір, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Апелянт також зазначає, що вартість майна, на яке накладено арешт значно перевищує ціну позову

Крім того, апелянт вказав, що він мав право подати свої пояснення та докази щодо непропорційності арешту. Не викликавши Відповідача, суд порушив його право на захист та принцип рівності сторін.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 та відмовити у задоволенні заяви адвоката Тарасов С.О. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову по справі №916/4452/24.

Позивач зазначає, що оскільки спір у даній справі виник при виконанні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства щодо здійснення оплати вартості частки, то він підсудний виключно Господарському суду Одеської області.

Позивач вказує, що відповідач до своєї апеляційної скарги не надав належних та допустимих доказів вартості арештованого майна, а також не співмірності вжитого місцевим господарським судом заходу забезпечення позову.

Крім того, позивач вказав, що місцевий господарський суд реалізуючи дискреційні повноваження мав право, а не обов`язок викликати відповідача у судове засідання для розгляду заяви позивача. Відповідач не навів в апеляційній скарзі із посиланням на норму права наявності виняткового випадку, який би покладав на місцевий господарський суд обов`язок викликати відповідача для розгляду заяви позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 у справі № 916/4452/24 без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову по справі №916/4452/24; призначено справу №916/4452/24 до розгляду на 03.12.2024 о 14:30.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/4452/24 до 11.12.2024 о 14:00 год.

Одним з доводів апеляційної скарги у даному випадку було посилання на те, що між сторонами виник спір не з корпоративних правовідносин, заявниця звернулася до суду за захистом своїх майнових прав, тому такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів виходить з того, що Верховний Суд (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) у постанові від 13.05.2024 у справі № 916/5151/23, скасував рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з тих підстав, що оскільки положення ст. 138 ГПК України передбачають з`ясування питання щодо дотримання правил підсудності позову, на забезпечення якого подається відповідна заява, враховуючи вимоги Глави 2 ГПК України "Юрисдикція", у випадку, коли спір не може бути розглянутий у судовому порядку будь-якої юрисдикції, що підтверджує відповідне законодавче унормування, положення Статуту та стала судова практика, яка вказує на відсутність юрисдикції судів України, які входять до системи судоустрою, стосовно певної категорії спорів, у господарського суду відсутні підстави для вжиття в таких спорах заходів забезпечення позову.

Колегія суддів у справі № 916/5151/23 визнала помилковими посилання апеляційного суду на те, що при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже у цьому випадку підлягає дослідженню не обґрунтованість позову по суті, а питання юрисдикції такого спору як судам України, які входять до системи судоустрою, так і господарським судам, відповідно до закону, Статуту та сталої судової практики, що може здійснюватися судом й на стадії прийняття позовної заяви відповідно до пункту 1 частини першої ст. 175 ГПК України. Помилкове незастосування судом першої інстанції норми пункту 1 частини першої ст. 175 ГПК України на стадії прийняття позовної заяви не може бути підставою для забезпечення судом позову у спорі, вирішення якого очевидно не відноситься до його юрисдикції.

Так, у пункті 3.4. постанови Верховного Суду у справі № 916/5151/23 зазначено, що « 3.4.Колегія суддів зазначає, що за змістом наведеної норми, у вирішенні питання про забезпечення позову необхідно, зокрема, здійснювати оцінку дотримання правил підсудності господарському суду позову, на забезпечення якого подається відповідна заява. Відповідно, норми ГПК України щодо юрисдикції зумовлюють по аналогії процесу і необхідність здійснювати оцінку предметної та суб`єктної юрисдикції (підсудності) господарським судам позову, на забезпечення якого подається відповідна заява, на стадії розгляду заяви про забезпечення позову. Інший підхід може зумовити забезпечення позову за позовом, який не підлягає розгляду в судах України (зокрема господарських судах), на нерозумний строк, зокрема до стадії розгляду спору по суті, та невиправдано вплинути на права/легітимні інтереси осіб, яких стосується забезпечення позову.»

Таким чином, у вказаній постанові Верховний Суд дійшов правового висновку про те, що за змістом частини першої ст. 138 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову необхідно, зокрема, здійснювати оцінку дотримання правил підсудності господарському суду позову, на забезпечення якого подається відповідна заява. Відповідно, норми ГПК України щодо юрисдикції зумовлюють по аналогії процесу і необхідність здійснювати оцінку предметної та суб`єктної юрисдикції (підсудності) господарським судам позову, на забезпечення якого подається відповідна заява, на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.06.2024 р. у справі № 916/5137/23 (у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів).

Втім, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.10.2024 справу № 903/497/24 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування ч.1 ст. 138 ГПК України, викладених у постанові КГС ВС від 13.05.2024 р. у справі № 916/5151/23 (№ в ЄДРСР 119168154) та постанові КГС ВС від 10.06.2024 р. у справі № 916/5137/23 (№ в ЄДРСР 119618062) (прийнятих у складі колегій суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів) з огляду на вказане вище, а також, ураховуючи, що за змістом норм ГПК України під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову ( такий правовий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема і у постанові від 01.06.2022 р. у справі № 380/4273/21 ).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 30.10.2024 р. вважає, що наявні мотиви і підстави для відступу від правових висновків щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 13.05.2024 р. у справі № 916/5151/23 та від 10.06.2024 р. у справі № 916/5137/23, та вважає, що у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову оцінка наявності/відсутності права Позивача на звернення до суду, підстав заявлених позовних вимог, юрисдикції у справі повинна здійснюватися судом в іншому порядку та на іншій стадії і в такому випадку не мала надаватись судом апеляційної інстанції під час перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, оскільки на стадії розгляду заяви про забезпечення позову суд не вирішує та не розглядає справу по суті.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.11.2024 прийнято до розгляду справу № 903/497/24 за касаційною скаргою Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2024. Розгляд касаційної скарги Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі № 903/497/24 призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 916/4452/24, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи № 903/497/24.

Як передбачено п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах ( в іншій справі ) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 про забезпечення позову по справі №916/4452/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду судового рішення у справі №903/497/24.

Зобов`язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі з долученням копій підтверджуючих документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран