Постанова

від 16.12.2024 по справі 910/9109/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа№ 910/9109/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Скрипки І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 про повернення зустрічного позову

у справі №910/9109/24 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов трейд бердянськ" та 2. ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про внесення змін до Договору іпотеки у зв`язку з істотною зміною обставин повернуто.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 було відкрито апеляційне провадження та, у тому числі, встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; зареєстрованим місцем проживання відповідачки є місто Бердянськ Запорізької області, тому копію позовної заяви та вказану ухвалу вона не отримала, а про справу дізналась на офіційних веб-порталах "Судова влада України" та "", тому 20.09.2024 її представником було подано клопотання про відкладення розгляду справи та 26.09.2024 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, на що йому було повідомлено про можливість ознайомитись з матеріалами справи лише у жовтні, тому 17.10.2024 він повторно подав заяви про ознайомлення з матеріалами справи через електронний кабінет та 18.10.2024 ознайомився з позовною заявою та ухвалою від 05.08.2024, таким чином датою вручення ухвали від 05.08.2024 є 18.10.2024, отже останнім днем для подачі відзиву та зустрічного позову було 04.11.2024, а зустрічний позов було подано 21.10.2024, тобто в межах строку, наданого судом, проте суд помилково зробив розрахунок строку на подання відзиву (зустрічного позову) не з дня отримання судом повідомлення про доставлення копрії судового рішення до електронного кабінету особи, а з моменту подання ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи, що є грубим порушенням приписів ст.242 ГПК України; на момент подання вказаного клопотання відповідачка не була ознайомлена із позовною заявою та додатками до неї і не отримувала ухвалу про відкриття провадження, а судом було порушено порядок повідомлення учасників процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 10 грудня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (позивачу, представнику відповідача, третій особі 2) та рекомендованим поштовим відправленням (третій особі 1).

09.12.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення посилаючись на те, що ухвала про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06.08.2024, а 20.09.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Шульга А.В. було укладено Договір про надання правової допомоги (згідно відомостей з ордеру) і адвокат зобов`язаний мати зареєстрований кабінет в ЄСІТС, отже з 20.09.2024 представник відповідачки мав доступ через свій електронний кабінет до матеріалів даної справи, однак з невідомих причин клопотання про ознайомлення з матеріалами справи було подано представником лише 17.10.2024; згідно положень ч.7 ст.242 ГПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє, отже з 20.09.2024 розпочинається відлік процесуального строку, пов`язаного з отриманням доступу до судових рішень у справі; в порушення обов`язку, визначеного ч.7 ст.120 ГПК України, ОСОБА_1 не повідомила суд про своє фактичне місце проживання, яке можна було б добросовісно використовувати для листування, натомість у апеляційній скарзі вона для листування зазначає тільки адресу реєстрації свого місця проживання на окупованій території у м. Бердянськ Запорізької області, усвідомлюючи, що доставка поштової кореспонденції на окуповану територію є неможливою,

Частиною 2 статті 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 2 статі 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів оскарження, у липні 2024 року Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" через систему "Електронний суд" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов трейд бердянськ" та ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника ТОВ "Азов Трейд Бердянськ" перед позивачем (а.с.1-12).

Адресою відповідачки зазначено: АДРЕСА_2 .

Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 05 серпня 2024 року (а.с.13-15) ухвалив наступне:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ" (04211, м. Київ, Оболонська набережна, буд. 1, корп. 3; ідентифікаційний код: 39597159) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

4. Підготовче засідання призначити на 23.09.24 о 10:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 22 .

5. Попередити учасників справи про наслідки неявки в судове засідання відповідно до вимог ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

6. Зобов`язати позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

7. Встановити, у відповідності до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу учасників справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду.

8. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч.3, 4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

9. Попередити відповідача, що відповідно до ч. 10 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

10. Запропонувати третім особам у строк до 13.09.2024 подати суду письмові пояснення по суті спору.

11. Звернути увагу учасників судового процесу, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

12. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.

13. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до 13.09.2024 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України.

14. Попередити учасників судового процесу, що суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

15. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвала була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06.08.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120798314).

20.09.2024 представник ОСОБА_1 (відповідачки) - адвокат Шульга А.В. подав до Господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.16-22).

У вказаному клопотанні представник відповідачки вказав, що ухвалою від 05.08.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 23.09.2024 на 10:50. Про зазначену ухвалу ОСОБА_1 дізналась на офіційних веб-порталах "Судова влада України" та "" і в ухвалі зазначено про встановлення відповідачу строку - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали для подання обґрунтованого письмового відзиву тощо, проте оскільки вона не отримала позовну заяву із додатками до неї та ухвалу суду про відкриття провадження у справі, їй потрібен строк для отримання даної ухвали та позовної заяви, строк для ознайомлення з ними та строк для підготовки відзиву на позовну заяву. У вказаній справі інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Шульга А.В., однак з об`єктивних причин (участь в іншому засіданні у справі №459/1610/20) він не має можливості з`явитись 23.09.2024 о 10:50 у судове засіданні, тому просить відкласти його на іншу дату.

До клопотання додані: роздруківка з веб-порталу "Судова влада України" щодо справи №459/1610/20; ордер серії АІ №1707616 від 20.09.2024; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.10.2008.

Зі змісту ордеру вбачається, що він виданий адвокатом Шульгою А.В. на підставі договору про надання правничої допомоги №ВЮА/20/09/24-Ш від 20.09.2024 (а.с.21).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 повідомлено відповідачку і третіх осіб про відкладення підготовчого засідання на 21.10.2024 о 12:00 (а.с.23).

Вказана ухвала опублікована на офіційному веб-сайті Господарського суду міста Києва 24.09.2024 в 12:44 (а.с.24).

26.09.2024 представник ОСОБА_1 (відповідачки) - адвокат Шульга А.В. подав до Господарського суду міста Києва заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.25-28).

16.10.2024 представник ОСОБА_1 (відповідачки) - адвокат Шульга А.В. подав до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с.29-30).

У апеляційній скарзі представник відповідачки вказує, що 18.10.2024 він ознайомився з позовною заявою та ухвалою від 05.08.2024 у електронному кабінеті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 повідомлено відповідачку і третіх осіб про відкладення підготовчого засідання на 18.11.2024 о 12:20 (а.с.31).

Вказана ухвала опублікована на офіційному веб-сайті Господарського суду міста Києва 22.10.2024 в 13:05 (а.с.32).

21.10.2024 представник ОСОБА_1 (відповідачки) - адвокат Шульга А.В. подав до Господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву до АТ "ПроКредитБанк" про внесення змін до Договору іпотеки у зв`язку з істотною зміною обставин (а.с.33-58).

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про внесення змін до Договору іпотеки у зв`язку з істотною зміною обставин повернуто заявниці.

Ухвала мотивована тим, що зустрічна позовна заява мала бути у строк для подання відзиву, відповідачці стало відомо про розгляд справи принаймні з 20.09.2024, що підтверджується клопотанням її представника від 20.09.2024 про відкладення розгляду справи, отже зустрічна позовна заява була подана у строк до 07.10.2024, однак подана 21.10.2024, тобто поза межами процесуального строку, і відповідачкою не було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви.

Правовою підставою для повернення зустрічної позовної заяви стала частина 6 статті 180 ГПК України, за змістом якої зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічного позову, з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

В свою чергу, частиною 1 ст. 113 ГПК України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частинами 1, 2 ст. 114 ГПК України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно з частиною 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 судом встановлено відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду відзиву на позовну заяву.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідачки є: АДРЕСА_2 .

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309, м. Бердянськ Бердянської міської територіальної громади з 27.02.2022 відноситься до тимчасово окупованих територій.

Пунктом 21 розділу XI ГПК України визначено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Частиною 2 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Згідно частини 7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

У тексті зустрічної позовної заяві відповідачка вказує, що з лютого 2022 року місцем проживання її та двох її дітей є квартира, яка є предметом договору іпотеки ( АДРЕСА_1 ), однак в порядку ч.7 ст.120 ГПК України не повідомила суд про зміну місця проживання.

При цьому, частиною 10 ст. 176 ГПК України передбачено, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Зі змісту клопотання представника ОСОБА_1 (відповідачки) - адвоката Шульги А.В. від 20.09.2024 про відкладення розгляду справи вбачається, що про ухвалу від 05.08.2024 про відкриття провадження та про встановлення строку на подання відзиву ОСОБА_1 дізналась на офіційних веб-порталах "Судова влада України" та "".

Пунктами 2, 5, 6 ст.6 ГПК України встановлено, що позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

У клопотанні від 20.09.2024, яке подане представником відповідачки - адвокатом Шульгою А.В., зазначено, що у нього наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Позовна заява АТ "ПроКредит Банк" була подана через систему "Електронний суд", отже адвокат Шульга А.В. мав можливість ознайомитись із матеріалами справи починаючи з 20.09.2024 як у електронному кабінеті, так і безпосередньо у суді, однак, за його доводами, зробив це лише 18.10.2024.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що станом на 20.09.2024 відповідачка була вже обізнана про розгляд справи та про її право подати відзив на позовну заяву, про що зазначає безпосередньо представник відповідачки у клопотанні про відкладення розгляду справи.

При цьому, посилання відповідачки на необізнаність зі змістом позовної заяви обґрунтовано відхилене судом першої інстанції, оскільки відповідно до статті 6 ГПК України, представник відповідачки - адвокат, має зареєстрований електронний кабінет, а відтак ознайомлення з позовною заявою, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі як відповідачки, так і представника відповідачки - адвоката.

Відтак, оскільки станом на 20.09.2024 відповідачка була обізнаний як про розгляд справи, так і про право подати відзив на позовну заяву, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що кінцевим строком для подання відповідачкою як відзиву на позовну заяву, так і зустрічного позову є 07.10.2024 включно, однак, зустрічна позовна заява подана відповідачкою 21.10.2024, тобто поза межами процесуального строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частинами 1, 2 ст. 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Однак, з матеріалів оскарження ухвали вбачається, що жодних клопотань про продовження строку на подання як відзиву на позовну заяву, так і зустрічного позову до закінчення строку для подання означених заяв по суті спору, відповідачкою не заявлялось.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки вона подана з пропуском встановленого процесуального строку, без заявлення клопотання про його поновлення чи продовження.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а судові витрати пов`язані із поданням апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року - без змін.

2. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Верховного суду.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

І.М. Скрипка