Постанова

від 09.12.2024 по справі 910/23532/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа №910/23532/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Руденко М.А.

Андрієнка В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники учасників справи:

від позивача: Подпалов М.Г.

від відповідача: Бабченко Ю.Ю.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 (повний текст складено 25.03.2024)

у справі №910/23532/13 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Лакталіс-Миколаїв"

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Дочірнє підприємство "Лакталіс-Україна" (далі - ДП "Лакталіс-Україна") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 05.09.2013 №15-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №16-04/02.13.

Позовні вимоги обґрунтовані недоведеністю АМК порушення ДП "Лакталіс-Україна" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а також невідповідністю застосованого в оспорюваному рішенні штрафу принципу пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Короткий зміст судових рішень та мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у справі №910/23532/13 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 апеляційну скаргу ДП "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у справі №910/23532/13 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у справі №910/23532/13 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 05.09.2013 №15-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №16-04/02.13.

Стягнуто з АМК на користь ДП "Лакталіс-Україна" 1 147,00 грн судового збору.

Стягнуто з АМК на користь ДП "Лакталіс-Україна" 1 720,50 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2019 касаційну скаргу АМК задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №910/23532/13 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підставою для скасування судових рішень у цій справі стало те, що попереднім судовим інстанціям належало відповідними засобами доказування (у т.ч., за необхідності, шляхом призначення відповідної експертизи) вичерпно з`ясувати обставини і докази визначення товару, що реалізовувався, саме як творогу - з урахуванням та на підставі відповідних стандартів або інших правил, обов`язкових для виробника (поширювача) товару. Відповідні обставини судами належним чином не з`ясовані і доказово не перевірені.

Верховний Суд зауважив, що поза розглядом та оцінкою суду першої інстанції залишилися обставини та докази, пов`язані з розробкою і використанням та доведенням до споживача продукції під назвою "творог", "творог ніжний" іншим, ніж позивач, підприємством, а саме - Приватним акціонерним товариством "Лакталіс-Миколаїв" (далі - ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв"). Апеляційний господарський суд, своєю чергою, дійшов неправильного висновку про те, що результати опитування не є належними доказами у справі. Такий висновок не узгоджується із законодавчими положеннями, згідно з якими: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України); доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення (частина 1 статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Жоден законодавчий чи інший нормативний акт не виключає результати проведених опитувань з числа доказів у справі. За недослідження відповідних обставин і доказів висновки попередніх судових інстанцій в даній справі є передчасними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем докази на спростування вимог позивача є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем на обґрунтування заявленого позову. Таким чином, оцінивши в сукупності обставини, встановлені АМК під час розгляду справи №16-04/02.13, які знайшли своє відображення у оспорюваному рішенні АМК №15-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу", місцевий господарський суд дійшов висновку, що дане рішення АМК прийняте при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, при відповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Лакталіс-Україна" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ДП "Лакталіс-Україна" посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та незаконним, а також частково ухваленим поза межами його повноважень, визначених Конституцією України, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) та законодавством про захист економічної конкуренції, з недотриманням принципів верховенства права, невиконанням рішення Верховного суду в подібних (тотожних) правовідносинах.

Так, на переконання позивача, судом першої інстанції порушені норми частини 5 статті 236 ГПК України, в частині ухвалення необґрунтованого рішення, оскільки судом застосований формальний підхід до вивчення доказів, наявних у матеріалах справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи, на які посилається апелянт, зокрема, висновки експертизи, підготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр" від 08.11.2023, які дають чіткі відповіді на питання, які були суттєвими при винесенні оскаржуваного рішення відповідача, зокрема:

- норми ДСТУ 4554:2006 не поширюються на продукт, який виготовлявся ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" та реалізовувався позивачем (питання 4 експертного висновку);

- норми ДСТУ 4554:2006 не є вичерпними для виробництва сиру кисломолочного;

- консистенція сиру кисломолочного (грудки, крем і т.ін.) жодним чином не впливають на визначення товару як сиру кисломолочного;

- продукт, який виготовлявся ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" та реалізовувався позивачем, є сиром кисломолочним (питання 1,2 експертного висновку);

- поняття "творог" і "сир кисломолочний" є тотожними;

- рівень КУО молочнокислих бактерій 1х106 не є споживчою характеристикою "сиру кисломолочного" і не може бути однією з визначальних ознак сиру кисломолочного (сторінка 24 експертного висновку), а згідно з пунктом 4 сфери застосування та Таблиці 3 пункту 5.2.3 ДСТУ є показником безпечності та придатності його споживання людьми в термін придатності не більше 7 діб з дня його виготовлення;

- сир кисломолочний, який виготовлявся ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" та реалізовувався позивачем, вироблявся з застосуванням технічних умов, які передбачають додаткову термічну обробку, і як наслідок, згідно з пунктом 1.2 сфери застосування ДСТУ цей стандарт не поширюється на виробництво сиру кисломолочного термізованого, яким є крем сирковий термізований;

- ДСТУ та технічні умови не є нормативними документами, що регулюють виготовлення (технологічний, виробничий процес) сиру кисломолочного та крему сиркового термізованого, а дають виробникам можливість порівняти властивості вироблених ними продуктів харчування з унормованими показниками, встановленими зазначеними нормативними документами.

ДП "Лакталіс-Україна" також звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що, згідно з доказами у справі не спростованими ані місцевим судом, ані відповідачем, позивач не має жодного відношення до виробництва крему сиркового термізованого, розроблення технічних умов, присвоєння цьому харчовому продукту видової назви "крем сирковий термізований Творог ніжний", маркування упаковки (етикетки) цього продукту будь-яким написами, в тому числі домінуючим написом "ТВОРОГ", "ТВОРОГ Ніжний" та терміном "крем сирковий термізований Творог ніжний", який є видовою назвою цього харчового продукту, що була присвоєна йому виробником - ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв", а не позивачем.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 апеляційну скаргу ДП "Лакталіс-Україна" у справі №910/23532/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/23532/13.

22.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/23532/13.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.05.2024.

У судовому засіданні 29.05.2024 оголошено перерву до 12.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ДП "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.07.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.08.2024.

Судове засідання, призначене на 28.08.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді ОСОБА_1. на лікарняному з 19.08.2024 до 28.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 розгляд апеляційної скарги ДП "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 призначено на 02.10.2024.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, матеріали справи №910/23532/13 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 справу №910/23532/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Руденко М.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 прийнято до провадження апеляційну скаргу ДП "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Руденко М.А., Андрієнко В.В. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.10.2024.

У судовому засіданні 17.09.2024 оголошено перерву до 14.11.2024.

Розгляд справи, призначений на 14.11.2024, не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В., який входить до складу колегії суддів, у відряджені з 09.11.2024 до 14.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 розгляд апеляційної скарги ДП "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 призначено на 02.12.2024.

У судовому засіданні 02.12.2024 оголошено перерву до 09.12.2024.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

22.05.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, АМК подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу ДП "Лакталіс-Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 - без змін.

Так, у відзиві АМК зазначає, що твердження про те, що позивач не може бути відповідальним за розміщення всіх написів на упаковці продукції, в т.ч. домінуючого напису "Творог" і, як наслідок, відповідальним за введення в оману споживачів, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та є необґрунтованими.

Також, відповідач вказує, що рішенням АМК від 05.09.2013 №15-р/тк позивача притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме визнано дії ДП "Лакталіс-Україна" щодо розміщення на упаковці (етикетці) крему сиркового термінованого торгової марки "President" напису "ТВОРОГ" порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а не за порушення санітарного законодавства. Наведене свідчить, що положення Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" не підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що спростовує відповідні доводи апеляційної скарги ДП "Лакталіс-Україна".

АМК звертає увагу на те, що в рішенні детально досліджені положення Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів у їх сукупності та встановлено, що відповідно до пунктів 7 та 31 назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів.

Крім того, на переконання, АМК опитування споживачів, проведене останнім, є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом як у справі АМК, так і для суду, у розумінні статей 76-79 ГПК України, тому суд першої інстанції безпідставно не врахував такий доказ.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

21.05.2024, через систему "Електронний суд", ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" подані письмові пояснення по суті спору, в яких останнє просить суд задовольнити апеляційну скаргу ДП "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13.

Так, ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" вважає, що судом першої інстанції, так само як і АМК, під час розгляду антимонопольної справи:

- не доведено належним чином та будь-якими доказами, що позивач, який не є виробником продукту або третя особа, зобов`язані були застосовувати при виготовленні крему сиркового термізованого, властивості якого не відповідають властивостям унормованим національним стандартом, національний стандарт, а не Технічні умови України;

- не доведено, що національний стандарт був в період вчинення позивачем так званого "порушення" та на день прийняття відповідачем оспорюваного позивачем рішення єдиним нормативним документом, який регулював виробництво сиру кисломолочного;

- не доведено, що властивості крему сиркового термізованого, повною видовою назвою якого є "крем сирковий термізований Творог ніжний", яку йому присвоїв виробник - ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв", а не позивач, повинні відповідати властивостям унормованим національним стандартом, а не властивостям унормованим Технічними умовами України;

- не доведено шляхом спростування чотирьох доказів у судовій справі будь-якими іншими доказами чи доводами те, що крем сирковий термізований не є: творогом (укр. сиром кисломолочним); сиром кисломолочним термізованим та одним з різновидів сиру кисломолочного; сиром кисломолочним термізованим м`якої та мазкої консистенції;

- не доведено те, що саме позивач вчинив дії передбачені частиною 1 статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" маркуванням упаковки (етикетки) домінуючим написом "ТВОРОГ" або "ТВОРОГ Ніжний" видовою назвою продукту "крем сирковий термізований Творог Ніжний" присвоєною ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв", яку згідно, зокрема з пунктом 7 Технічного регламенту має право присвоїти лише ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв", як єдиний виробник цього харчового продукту, який правомірно використовує (застосовує) розроблені та затверджені ним Технічні умови України погоджені та зареєстровані компетентними органами влади України;

- повністю не доведено обґрунтованість та законність оспорюваного позивачем рішення АМК.

Окрім наведеного вище, третя особа вважає, що відповідач, а потім суд першої інстанції публічно звинуватили позивача та товариство у виготовленні та реалізації споживачам небезпечного для них харчового термізованого кисломолочного продукту, стверджуючи, що відповідний показник КУО є показником безпечності всіх сирів кисломолочних.

29.05.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, позивачем подані заперечення на відзив АМК на апеляційну скаргу ДП "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 09.12.2024 з`явились представники сторін.

Третя особа своїх представників в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, третя особа повідомлена судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/23532/13 розглядається за її відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Тимчасової адміністративної колегії АМК від 05.09.2013 №15-р/тк (далі - рішення №15-р/тк) у справі №16-04/02.13 визнано дії ДП "Лакталіс-Україна" щодо розміщення на упаковці (етикетці) крему сиркового термізованого торгової марки "President" напису "ТВОРОГ" порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо, невизначеному колу осіб неповних відомостей. Зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів цього суб`єкта господарювання.

За вказане порушення, на ДП "Лакталіс-Україна" накладено штраф у розмірі 34 000 000,00 грн, а також зобов`язано у двомісячний строк з дня одержання рішення привести інформацію, розміщену на упаковці (етикетці) крему сиркового термізованого торгової марки "President", у відповідність з характеристиками цього продукту.

ДП "Лакталіс-Україна" подано до АМК заяву від 11.10.2013 №296 про перегляд рішення №15-р/тк у справі №16-04/02.13 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, у зв`язку з наявністю істотних обставин, які не були і могли бути відомі органам АМК на час прийняття рішення №15-р/тк.

Рішенням АМК від 14.12.2017 №704-р залишено без змін рішення №15-р/тк у справі №16-04/02.13 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Не погоджуючись з висновками Тимчасової адміністративної колегії АМК про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання недійним рішення №15-р/тк з підстав: недоведеності факту поширення неповних відомостей; недоведеності оманливого характеру інформації та можливістю впливу такої інформації на наміри осіб щодо придбання товару; застосування штрафних санкцій, що не відповідають принципам співрозмірності; а також підстав, викладених позивачем у своїй заяві про доповнення підстав позову від 19.02.2018.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ДП "Лакталіс-Україна" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню виходячи з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що АМК є державним органом з спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу АМК обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови АМК, його заступників, державних уповноважених АМК, голів територіальних відділень АМК, у спеціальних процесуальних засадах діяльності АМК, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників АМК на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

За приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" АМК будує свою діяльність на принципах: законності, гласності, захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єктів господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" АМК здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться АМК, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу (стаття 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За змістом статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість, встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: пояснення сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК приймають відповідне рішення.

Згідно з пунктом 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90299, у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом АМК обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган АМК керувався, приймаючи рішення.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" органи АМК у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією, зокрема, є такі дії у конкуренції, як поширення інформації, що вводить в оману.

Відносини, пов`язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20.03.1883, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Згідно зі статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

При цьому, для доведення складу порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", необхідно встановити, що:

1) суб`єкт господарювання повідомляє безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповні, неточні, неправдиві відомості, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення;

2) такі відомості можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання;

3) дії можуть призвести до досягнення неправомірних переваг у конкуренції.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації (стаття 15-1);

- вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом (стаття 20).

Вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина 1 статті 59).

Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 7, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції") або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частини 1 статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/18025/17, від 20.11.2018 у справі №915/1253/17, від 02.06.2020 у справі №915/1889/19, від 18.02.2021 у справі №910/450/20 та від 05.10.2021 у справі №910/15594/18.

Як вбачається з рішення №15-р/тк, за повідомленням ДП "Лакталіс-Україна", виробництво та реалізація продукту "ТВОРОГ Ніжний" у пластикових стаканах 100 г та 400 г торговельної марки "President" з написом на боковій поверхні упаковки "крем сирковий термізований" (далі - Продукція) здійснюється з 12.01.2010. Продукція реалізується на всій території України.

Виробництво Продукції на замовлення ДП "Лакталіс-Україна" здійснює ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв". Назву "Творог ніжний" присвоєно крему сирковому термінованому, відповідно до наказу ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" від 11.03.2010 №198/1-к.

Дизайн упаковки Продукції "Творог ніжний" ТМ "President" розроблено дизайнером ДП "Лакталіс-Україна" ОСОБА_2 (наказ від 11.10.2010 №698/1-к та договір виконання робіт від 15.12.2009) на замовлення ДП "Лакталіс-Україна" Оскільки макет етикетки Продукції затверджено ДП "Лакталіс-Україна", саме останнє несе відповідальність за зміст і поширення інформації на упаковці (етикетці) Продукції.

За результатами аналізу зовнішнього оформлення упаковки Продукції АМК встановлено, що домінуючою інформацією, розміщеною на упаковці, є позначення торговельної марки "President" та напис "ТВОРОГ", оскільки вони виконані контрастними кольорами великими літерами. Натомість на тих частинах упаковки, які при розміщенні Продукції у торговельній мережі є зазвичай найбільш доступними для огляду споживачем, інформація щодо загальної назви продукції, а саме "Крем сирковий термізований", є відсутньою (упаковка 100 г, кришка упаковки 400 г) або розміщена значно дрібнішим шрифтом, ніж домінуючі елементи на упаковці (центральна бокова частина упаковки 400 г).

На переконання АМК, одночасне розміщення на упаковці продукції назви "Творог ніжний" та виду продукції "Крем сирковий термізований" не дає споживачу можливості однозначно визначитися щодо виду цього товару; а розміщення у доступний для споживача спосіб лише назви "Творог ніжний", без зазначення інформації про справжній вид продукції, може вказувати споживачеві на те, що продукція є сиром кисломолочним, при тому, що крем сирковий термізований ДП "Лакталіс-Україна" і сир кисломолочний є різними за своїми властивостями продуктами. Зокрема, вони відрізняються один від одного за строком придатності, за мікробіологічними показниками (у т.ч. за наявністю бактерій).

Оскаржуване рішення №15-р/тк ґрунтується, у тому числі, на редакції ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний. Технічні умови", що діяла на час прийняття цього рішення.

Назву "Творог ніжний" присвоєно крему сирковому термізованому відповідно до наказу ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" від 11.03.2010 №198/1-к, а макет етикетки Продукції затверджено ДП "Лакталіс-Україна".

Дизайн упаковки продукту, який містив домінуючий напис "творог", розроблено на замовлення та узгоджено ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв", якому належить зазначений об`єкт інтелектуальної власності.

У листі ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв", наданому до Київського міського територіального відділення АМК, зазначено, що відповідальним за зміст інформації, яка розміщена на етикетках продукції, є ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв". Виробництво пакувальних матеріалів (стаканів, кришок зі стікерами) здійснювалося на замовлення ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв", за затвердженими ним дизайном і кресленнями.

Як вбачається з висновку науково-технічної експертизи від 26.07.2017 доктора технічних наук ОСОБА_3, зробленого на виконання відповідного договору з ДП "Лакталіс-Україна", "кількість молочних бактерій не менше 1х106 в 1 грамі сиру кисломолочного не може бути сталим показником для цього виду молочної продукції", а при застосуванні методу термізації як додаткового бар`єру немає необхідності в нормуванні кількості молочнокислої бактеріальної мікрофлори у сирі кисломолочному наприкінці його терміну придатності".

Так, з урахуванням доводів третьої особи та наявних у матеріалах справи фактичних даних, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме ДП "Лакталіс-Україна" є суб`єктом господарювання, який несе відповідальність за зміст і поширення інформації на упаковці (етикетці) продукції, з огляду на таке.

На упаковку Продукції позивача навколо бокової поверхні стакана наклеєна етикетка. Інформація щодо Продукції розміщена на її кришці та на етикетці. На кришці та на центральних бокових поверхнях етикетки (тобто на тих частинах упаковки, які при розміщенні Продукції у торговельній мережі є доступними для огляду споживачем) розміщено зображення торговельної марки "President", напис "ТВОРОГ Ніжний", зображення миски, наповненої білою субстанцією, в якій міститься ложка та позначення "0%", що вказує на жирність Продукції.

На іншій боковій поверхні упаковки Продукції дрібним шрифтом розміщено інформацію щодо Продукції, зокрема, щодо її виду: "Крем сирковий термізований "Творог ніжний" нежирний, та складу: "молоко коров`яче знежирене, закваска бактеріальна, сичужний фермент".

За результатами аналізу зовнішньою оформлення упаковки Продукції АМК встановлено, що домінуючою інформацією, розміщеною на упаковці, є позначення торговельної марки "President" та напис "ТВОРОГ", оскільки вони виконані контрастними кольорами і великими літерами. Натомість на тих частинах упаковки, які при розміщенні Продукції у торговельній мережі є зазвичай найбільш доступними для огляду споживачем, інформація щодо загальної назви Продукції, а саме "Крем сирковий термінований" є відсутньою (упаковка 100 грам, кришка упаковки 400 грам) або розміщеною значно дрібнішим шрифтом, ніж домінуючі елементи на упаковці (центральна бокова частина упаковки 400 грам).

Водночас, завдяки розміщенню на упаковці (етикетці) Продукції домінуючої інформації у вигляді напису "ТВОРОГ", ДП "Лакталіс-Україна" повідомляє споживачам про певні споживчі властивості Продукції.

Згідно з пунктами 7 та 31 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.10.2010 №487 (далі - Технічний регламент), назва харчового продукту повинна бути зрозумілою для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, надавати можливість відрізняти певний вид харчового продукту від інших аналогічних видів харчових продуктів. Назва харчового продукту може бути доповнена комерційною (фірмовою) назвою. Комерційна (фірмова) назва та знак для товарів і послуг не можуть заміняти назву харчового продукту.

Споживачу невідомо, яка з назв цього продукту є комерційною (власною) назвою, а яка загальною. Одночасне розміщення на упаковці Продукції назви "Творог ніжний" та виду Продукції "Крем сирковий термінований" не дає споживачу однозначно визначитись щодо виду цього товару. А розміщення у доступний для споживача спосіб лише назви "Творог ніжний", без зазначення інформації про справжній вид Продукції, може вказувати споживачеві на те, що Продукція є сиром кисломолочним.

За змістом пункту 6 Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів у маркуванні, оформленні, рекламуванні харчових продуктів забороняється використання будь-якої інформації, яка вводить в оману споживача або містить інформацію щодо властивостей харчового продукту, яких у нього немає.

Пунктом 5 Технічного регламенту встановлено, що маркування харчових продуктів та спосіб, яким його виконують, не повинні вводити в оману споживача стосовно:

- характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності зберігання), походження, способу виробництва чи одержання;

- необґрунтованого зазначення інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає;

- повідомлення щодо особливих властивостей харчового продукту, хоча всі подібні продукти мають такі самі властивості.

Сир кисломолочний має вироблятися відповідно до ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний". Згідно з ДСТУ 4554:2006: "кисломолочний сир - білковий молочний продукт, що містить переважно казеїн та сироваткові білки, і який виробляють сквашуванням молока заквашувальними препаратами із застосуванням способів кислотної або кислотно-сичужної коагуляції білка".

Відповідно до пункту 5.1 ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний": "Кисломолочний сир повинен відповідати вимогам цього стандарту і його виробляють згідно з технологічними інструкціями та рецептурами, затвердженими у встановленому порядку з дотриманням державних санітарних правил для підприємств молокопереробної промисловості".

Однак за інформацією, наданою ДП "Лакталіс-Україна" АМК під час розгляду справи, Продукція виробляється не відповідно до ДСТУ 4554:2006, а відповідно до змін №14 до ТУ У 15.5 23624594.013:2002 "Крем та біокрем сирковий" (далі - Умови), погоджених із заступником Головного Державного санітарного лікаря України (на підставі Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.07.2009 №05.03.02-06/43549) та зареєстрованих Державним підприємством "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" 27.07.2009 за №094/001260/14.

Згідно з Умовами "технічні умови поширюються на крем (крем сирковий сирковий виріб, що має густу, нетекучу консистенцію), біокрем та біфідокрем сирковий сирковий виріб, що має густу, нетекучу консистенцію, який виробляється із кисломолочного сиру, з додаванням або без додавання вершків, або без використання продуктів переробки молока; із додатковим застосуванням або без застосування харчових добавок, в т.ч. стабілізаторів консистенції - стабілізуючих систем чи згущувачів, камеді акації (гуміарабік); регуляторів кислотності; глюкози, і/або фруктози, і/або лактулози, і/або інуліну, і/або LISTESSE і/або інших нробіотичних та харчових добавок; без або з додатковим використанням цукру, з доданням чи без додання підсолоджувачів, кухонної солі, смако-ароматичних речовин, наповнювачів, в тому числі концентрованих, відновлених або натуральних соків, натуральних харчових барвників; без застосування, або з додатковим збагаченням вітамінів, та/або мінеральними речовинами, та/або полі ненасиченими жирними кислотами, або їх композиціями, що призначені для харчової промисловості (виготовлення сиркових виробів та інших продуктів харчування), для харчування населення і реалізуються через торгівельну мережу та у закладах ресторанного господарства".

Відповідно до пункту 5.3.1 ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний": "для виробництва сиру кисломолочного використовують: закваски або заквашувальні препарати прямого внесення вітчизняного виробництва, згідно з чинними нормативними документами або аналогічні закордонного виробництва за наявності гігієнічного висновку центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров`я України".

Згідно з пунктом 5.2.3 ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний": кількість молочнокислих бактерій КУО в одному грамі сиру кисломолочного не менше 1х106.

Відповідно до пункту 3.3.8 Умов (мікробіологічні показники крему та біокрему) крем термізований не містить молочнокислих бактерій.

Таким чином, сир кисломолочний відрізняється від крему сиркового термізованого за мікробіологічними показниками, зокрема за наявністю бактерій.

Крім того, відповідно до ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний": строк придатності сиру кисломолочного визначено залежно від пакування - від 36 годин до 7 діб.

Разом з тим, строк придатності Продукції, відповідно до Умов та інформації, розміщеної на упаковці Продукції, зазначений як період між датою виробництва і кінцевою датою споживання та становить 30 діб.

При цьому, з метою визначення Продукції, що реалізувалася позивачем саме як сиру кисломолочного (творогу) або крему сиркового термізованого судом першої інстанції задоволено клопотання позивача та призначено у справі комплексну фізико-хімічну та товарознавчу експертизу харчової продукції.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

- Чи є надані зразки Продукту в упаковці місткістю 100 (сто) грам сиром кисломолочним?

- Чи є надані зразки Продукту в упаковці місткістю 400 (чотириста) грам сиром кисломолочним?

- Чи мають надані на дослідження зразки Продукту, що розфасований в упаковку місткістю 100 грам та місткістю 400 грам, властивості, інформація про які наведена у маркуванні цього Продукту?

- Чи поширюються вимоги ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний. Технічні умови", в редакції, яка діяла з 01.01.2007 до 01.04.2014, на надані на дослідження зразки Продукту?

- Чи є показник кількості КУО молочнокислих бактерій не менше 1х106 в 1 грамі сиру кисломолочного показником, який визначає споживчі властивості сиру кисломолочного?

- Чи є термін придатності наданих на дослідження зразків Продукту споживчою властивістю, яка вказує на те, що цей Продукт не є сиром кисломолочним?

- Чи входять або чи додані до складу Продукту згідно з інформацією, що розміщена на наданих АМК на дослідження оригіналах етикеток Продукту місткістю 100 грам та місткістю 400 грам: вершки, вершкове масло, наповнювачі, підсолоджувачі та інші інгредієнти немолочного походження?

- Чи відповідає маркування наданих АМК на дослідження оригіналів етикеток Продукту місткістю 100 грам та 400 грам дійсним товарним характеристикам цього товару, як цього вимагають Закон України "Про захист прав споживачів" та Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції", та чи є інформація про Продукт повною?

- Чи вводять в оману споживачів відомості про Продукт, розміщені на наданих АМК на дослідження оригіналах етикеток Продукту місткістю 100 грам та місткістю 400 грам?

За результатами проведення експертизи Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський експертно-дослідний центр" складено висновок від 23.10.2023 №15172 з якого вбачається:

1. Надані зразки продукту "крем сирковий термізований "ніжний" нежирний" в упаковках по 100 г є сиром кисломолочним термізованим (рос.: "творог термизированный").

2. Надані зразки продукту "Крем сирковий термізований "Ніжний" нежирний" в упаковках по 400 г є сиром кисломолочним термізованим (рос.: "творог термизированный").

3. Надані зразки продукту "Крем сирковий термізований "Ніжний" нежирний" в упаковках по 100 г та 400 г (об`єкти №№1, 2) мають властивості, інформація про яку наведена у маркуванні на упаковках цих зразків.

4. Вимоги ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний. Технічні умови", в редакції, яка діяла з 01.01.2007 до 01.04.2014, не поширюється на надані на дослідження зразки Продукту "Крем сирковий термізований "ніжний" нежирний", оскільки відповідно до пункту 1.2 стандарту цей стандарт не поширюється на готовий продукт (сир кисломолочний), підданий тепловому оброблянню (термізації), якій піддавався продукт.

5. Нормативно встановлений ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний. Технічні умови" показник кількістю КУО молочнокислих бактерій не менше 1х10? в 1 грамі сиру кисломолочного не є показником, який визначає характерні споживчі властивості сиру кисломолочного.

6. Термін придатності наданих на дослідження зразків продукту (об`єкти №№1, 2) не являється споживчою властивістю, яка вказує на те, що цей продукт не є сиром кисломолочним термізованим.

7. Вершки, вершкове масло, наповнювачі, підсолоджувачі та інші інгредієнти немолочного походження не входять до складу продукту.

8. Маркування наданих на дослідження оригіналів етикеток (упаковок) продукту місткістю 100 г та 400 г відповідають дійсним споживчим властивостям цього товару і оформлене, відповідно до вимог Закону України "Про захист прав споживачів", окрім маркування упаковок словом "Творог", яке є терміном іноземного походження. Інформація про продукт, надання якої споживачеві є обов`язковим, надана у повному обсязі.

9. Відомості про продукт, розміщенні на наданих на дослідження оригіналах етикеток (упаковок) Продукту місткістю 100 г та 400 г, у тому числі домінуючий напис на оригіналах етикеток (упаковках) продукту "Творог" є такими, що не вводять в оману споживачів.

З дослідної частини висновку слідує, що ДСТУ 2212:2003 "Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять" чітко розрізняє поняття кисломолочного продукту та термізованого кисломолочного продукту.

Кисломолочний продукт - це молочний продукт (відновлений, рекомбінований), який виробляють ферментацією молока (маслянки, сироватки) спеціальними мікроорганізмами.

Термізований кисломолочний продукт - це кисломолочний продукт, підданий тепловому оброблянню за температури понад 60? С, що суттєво зменшує кількість заквашувальної мікрофлори.

Кисломолочний сир (рос. творог) - це кисломолочний продукт, який виробляють сквашуванням молока, маслянки чи її суміші з молоком, заквашу вальними препаратами із застосуванням способів кислотної, кислотно-сичужної або термокислотної коагуляції білка.

Сиркові вироби - кисломолочні продукти, які виробляють із кисломолочного сиру, з додаванням вершків, вершкового масла, наповнювачів.

Під час дослідження встановлено, що вмістом упаковок, зображення яких міститься в матеріалах судової справи був сир кисломолочний термізований м`який та мазкої консистенції.

У той же час, як зазначає місцевий господарський суд, в оскаржуваному рішенні №15-р/тк вказано не на те, що крем сирковий термізований "Творог ніжний" торгівельної марки "President" ДП "Лакталіс-Україна" мав відповідати вимогам ДСТУ 4554:2006 Сир кисломолочний. Технічні умови", а на те, що пересічний споживач може сприйняти продукт з назвою "ТВОРОГ ніжний" саме як сир кисломолочний, вироблений, відповідно до ДСТУ 4554:2006 "Сир кисломолочний. Технічні умови", який був єдиним стандартом, що регулював виробництво сиру кисломолочного.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, у тому числі шляхом призначення відповідної експертизи, суд першої інстанції з`ясував обставини і докази визначення товару, що реалізовувався як творог, з урахуванням відповідних стандартів та правил. Продукція, яка реалізовувалась позивачем не є сиром кисломолочним, оскільки не відповідає відповідним характеристикам, що підтверджується наведеними вище обставинами.

Зважаючи на те, що крем сирковий термізований ДП "Лакталіс-Україна" і сир кисломолочний є різними продуктами за своїми споживчими властивостями, розміщення на частинах упаковки (етикетки), які є найбільш доступними для огляду споживачем, великим шрифтом напису "ТВОРОГ", разом з одночасним зазначенням на боковій поверхні етикетки, що це є крем сирковий термізований, може не надати можливості споживачу визначитись щодо виду цього продукту.

Отже, розміщуючи на упаковці Продукції суперечливу інформацію, а саме на частинах упаковки (етикетки), які є найбільш доступними для огляду споживачем, напису "ТВОРОГ Ніжний" без зазначення там інформації щодо виду Продукції, а саме "Крем сирковий термінований", ДП "Лакталіс-Україна" поширювало серед невизначеного кола осіб неповні відомості щодо виду Продукції, що може ввести в оману цих осіб та вплинути па їх наміри щодо придбання саме цього продукту.

Оскільки на тих частинах упаковки, які при розміщенні Продукції у торговельній мережі є зазвичай найбільш доступними для огляду споживачем, зазначено лише напис "ТВОРОГ", а інформація щодо загальної назви Продукції, а саме "Крем сирковий термінований", є відсутньою (упаковка 100 грам, кришка упаковки 400 грам) або розміщеною значно дрібнішим шрифтом, ніж домінуючі елементи на упаковці (центральна бокова частина упаковки 400 грам); враховуючи загальне композиційне оформлення упаковки, а також те, що в місцях реалізації цей товар розміщено поряд із сиром кисломолочним, споживач, ідентифікуючи зазначений продукт як сир кисломолочний, який є традиційним кисломолочним продуктом, користь якого забезпечується, зокрема, завдяки наявності корисних молочних бактерій та певній кількості білка, а не як крем сирковий термізований, може зацікавитися таким товаром, сприймаючи його за сир кисломолочний (творог).

Таким чином, для того щоб дізнатися про загальну назву (справжній вид) Продукції, споживач міг звернути увагу на бокову поверхню упаковки Продукції. Водночас, оскільки на доступних для безпосереднього огляду частинах упаковки вказано напис "ТВОРОГ", споживач може не побачити необхідності в тому, щоб додатково з`ясовувати справжній вид Продукції на боковій поверхні упаковки, та може сприйняти продукцію за сир кисломолочний (творог).

Також, місцевий господарський суд надав оцінку обставинам та доказам, пов`язаним з розробкою і використанням та доведенням до споживача продукції під назвою "творог", "творог ніжний" іншим, ніж позивач, підприємством, а саме - ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв".

ДП "Лакталіс-Україна" здійснює діяльність на ринку молока і молочної продукції України. Предметом діяльності позивача є, зокрема, виробництво та реалізація молочної продукції і торгова діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування.

Враховуючи наведене, ДП "Лакталіс-Україна" є суб`єктом господарювання у значенні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За повідомленням ДП "Лакталіс-Україна", виробництво та реалізація Продукції здійснюється з 12.01.2010. Продукція реалізується на всій території України.

Виробництво Продукції на замовлення ДП "Лакталіс-Україна" здійснює ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" (м. Миколаїв).

Назву "Творог ніжний" присвоєно крему сирковому термізованому, відповідно до наказу ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" від 11.03.2010 №198/1-к.

Відповідно до наданих пояснень ДП "Лакталіс-Україна" виробник молочної продукції затверджує технічний текст (склад продукції тощо) і передає до відділу маркетингу ДП "Лакталіс-Україна". Останнє затверджує макет етикетки продукції, при цьому відповідає за зміст та розміщення інформації щодо торгової марки, власної та загальної назв продуктів та розміщення зображень.

Дизайн упаковки Продукції "Творог ніжний" ТМ "President" розроблено дизайнером ДП "Лакталіс-Україна" ОСОБА_2 (наказ від 11.10.2010 №698/1-к та договір виконання робіт від 15.12.2009) на замовлення ДП "Лакталіс-Україна".

Отже, оскільки макет етикетки Продукції затверджено ДП "Лакталіс-Україна", саме останнє несе відповідальність за зміст і поширення інформації на упаковці (етикетці) Продукції.

На переконання суду першої інстанції, саме ДП "Лакталіс-Україна" реалізовуючи Продукцію на ринку молока і молочної продукції України з такою етикеткою поширювало інформацію, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо невизначеному колу осіб, неповних відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів цього суб`єкта господарювання.

Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не може бути відповідальним за розміщення всіх написів на упаковці продукції, в т.ч. домінуючого напису "Творог" і, як наслідок, відповідальним за введення в оману споживачів, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та є необґрунтованими.

Разом із тим, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Як стверджує позивач, передбаченим частиною 1 статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", є доведення суб`єктом господарювання (виробником чи імпортером товару) до споживачів будь-яким способом, безпосередньо або опосередковано, викривленої (неповної, неточної, неправдивої, недостовірної) інформації щодо споживчих властивостей товару, які в цього товару відсутні, що вплинуло чи може вплинути на наміри споживачів щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання. Йдеться саме про виробника чи імпортера товару, оскільки лише виробники та імпортери товарів є джерелом їх надходження на товарні ринки України, інші ж суб`єкти господарювання, в свою чергу, всього лише придбають в них товари та реалізовують торговельним закладам, а останні - споживачам. При цьому, упаковка (етикетка) продовольчого товару, згідно з законодавством про захист прав споживачів та законодавства з безпечності та якості харчових продуктів є його невід`ємною частиною і має містити назву виду споживчого товару, його склад, термін придатності, споживчі властивості (кількість калорій, білків, жирів та вуглеводів в 100 грамах харчового продукту), повну назву виробника, його адресу чи адресу його виробничих потужностей, на яких вироблений товар, тощо.

Отже, належною особою, яку органи АМК мають право притягувати до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого зазначеною вище статтею, може бути лише суб`єкт господарювання - виробник чи імпортер відповідного товару, оскільки інші суб`єкти господарювання отримують товар від них вже в упаковці з усіма написами на них, а законодавство про захист прав споживачів, про безпечність та якість харчових продуктів не зобов`язує їх перевіряти товар на відповідність написів на упаковках вимогам законодавства.

За приписами частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не зобов`язаний робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, суд першої інстанції фактично дійшов таких висновків:

- позивач є виробником продукту;

- позивач маркував упаковку (етикетку) продукту всіма написами, в тому числі домінуючим написом "ТВОРОГ" та повною назвою, якою є "крем сирковий термізований Творог ніжний";

- позивач є розробником "Производственной рецептуры крему творожного термизорованного "Творог нежный", згідно з якою отримується сир кисломолочний (рос. творог );

- позивач є розробником ТУ У 15.5 23624594.013:2002 "Крем та біокрем сирковий", погоджених заступником Головного Державного санітарного лікаря України (на підставі Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.07.2009 №05.03.02-06/43549) та зареєстрованих державним підприємством "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" 27.07.2009 за №094/001260/14 та Змін №14 до них.

При цьому, єдиним доказом того, що ДП "Лакталіс-Україна" є виробником продукту, як в рішенні АМК, так і рішенні місцевого суду, є посилання на процитований ними статут позивача, який містить опис можливих видів господарської діяльності ДП "Лакталіс-Україна.

У той же час, апелянт стверджує, що:

- виробником продукту з домінуючим написом "ТВОРОГ" на упаковці (етикетці) продукту є ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв". Саме третя особа на виконання ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи надавало судовим експертам зразки продукту в упаковках. Позивач не мав і не має виробничих потужностей з виробництва будь-яких споживчих товарів, у тому числі молочних та кисломолочних, дозволів на провадження такої господарської діяльності від Державної санітарно-епідеміологічної служби України, яка діяла на час прийняття рішення АМК, про що позивач та третя особа повідомляли господарські суди, в тому числі місцевий суд, який ухвалив оскаржуване позивачем рішення. Зазначені факти не спростовані ані відповідачем, ані місцевим судом;

- "Производственная рецептура крему творожного термизорованного "Творог нежный" розроблена, затверджена та застосовувалась у виробництву продукту і до цього часу застосовується лише єдиним виробником цього продукту - ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" та є його приватною власністю. Доказом зазначеного є, зокрема, саме ця рецептура, на якій містяться підписи, ПІБ та зазначення посад лише працівників третьої особи;

- розробником ТУ У 15.5 23624594.013:2002 "Крем та біокрем сирковий", погоджених з заступником Головного Державного санітарного лікаря України (на підставі Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.07.2009 №05.03.02-06/43549) та зареєстрованих Державним підприємством "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" 27.07.2009 за №094/001260/14, та Змін №14 до них також є Третя особа. Доказом цього є, зокрема титульні сторінки цих двох нормативних документів з відповідними реквізитами, що наявні в матеріалах судової справи;

- виробник продукту - ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" замовив розробку дизайну та макету упаковки (етикетки) позивачу. З метою виконання цього замовлення позивач прийняв на роботу дизайнера. Це замовлення дизайнером виконано, після чого позивач реалізував її третій особі, яка без будь-яких зауважень до якості та змісту прийняла та оплатила макет;

- виробник продукту - ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв" розмістив замовлення реальних упаковок (етикеток) з домінуючим написом "ТВОРОГ" за затвердженим ним макетом у інших суб`єктів господарювання, отримав їх та оплатив це замовлення. В подальшому цей же виробник (ПрАТ "Лакталіс-Миколаїв"), а не позивач, наповнив ці упаковки в технологічному процесі кремом сирковим термізованим та реалізував його позивачу на виконання укладеного з останнім договору, а позивач здійснив постачання товару торговельним закладам для реалізації кінцевим споживачам.

За приписами статті 2 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" законодавство про безпечність та якість харчових продуктів складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. Спеціальне законодавство країни щодо окремих категорій харчових продуктів повинне відповідати положенням цього Закону".

В пунктах 1 та 2 Технічного регламенту зазначено, що Цей Технічний регламент розроблений, відповідно до вимог Законів України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (771/97-ВР), "Про захист прав споживачів" (1023-12), а також положень Директиви Європейського Парламенту та Ради від 20.03.2000 №2000/13/ЄС про наближення законодавства держав-членів про етикетування, оформлення та рекламування продуктів харчування і Директиви Комісії від 30.01.2008 №2008/5/ЄС щодо обов`язкового зазначення на етикетці певних продуктів харчування деякої докладної інформації, окрім тієї, що передбачена у Директиві 2000/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради, визначає загальні вимоги до маркування (етикетування) розфасованих харчових продуктів, які вводяться в обіг в Україні. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на маркування (етикетування) розфасованих продуктів харчування, що реалізуються кінцевому споживачу через оптову або роздрібну торговельну мережу, а також закладам ресторанного господарства (ресторанам, їдальням, лікарням та іншим аналогічним закладам). Для окремих видів розфасованих харчових продуктів відповідними актами законодавства, а в разі їх відсутності - нормативними документами можуть установлюватися додаткові вимоги до їх маркування, крім тих, що передбачені цим Технічним регламентом.

Статтею 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" визначено, що:

- виробництво - це господарська діяльність, пов`язана з виробленням об`єктів санітарних заходів, включаючи всі стадії технологічного процесу, у тому числі виготовлення, підготовку, змішування та пов`язані з цим процедури, обробку, наповнення, пакування, переробку, відновлення та інші зміни стану об`єкта;

- обіг - це переміщення (транспортування) або зберігання та будь-які дії, пов`язані з переходом права власності чи володіння,включаючи продаж, обмін або дарування;

- оператор потужностей - це виробник, який здійснює передбачені цим Законом види діяльності, використовуючи потужності (об`єкти), які належать йому на правах власності або користування;

- неправильно маркований харчовий продукт - це харчовий продукт, маркування якого не відповідає вимогам законодавства, зокрема, якщо: етикетка підроблена або вводить в оману; харчовий продукт продається під назвою іншого продукту; інформація на етикетці представлена недержавною мовою; харчовий продукт упакований, заповнений у тару або підготовлений таким чином, що це вводить в оману; етикетка харчового продукту не відповідає обов`язковим вимогам цього Закону щодо етикетування харчового продукту; етикетка містить слова, словосполучення або дані, які важко прочитати або зрозуміти звичайному споживачу за звичайних умов використання, показу та продажу товару.

В пункті 7 Технічного регламенту зазначено, що назву продукту встановлює виробник з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

Зазначений Технічний регламент на день прийняття рішення АМКУ був нормативно-правовим актом законодавства про безпечність та якість харчових продуктів.

Отже, згідно з наведеними вище нормативно-правовими актами законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі відповідно до пункту 7 Технічного регламенту, на який посилається місцевий суд в оспорюваному судовому рішенні та відповідач у рішенні АМКУ №15-р/тк:

1) назву харчовому продукту має право присвоїти лише його виробник;

2) відповідальність за неточну, неповну, недостовірну або незрозумілу для споживачів інформацію про харчовий продукт на його упаковці, етикетці також може нести лише виробник відповідного харчового продукту;

3) неточність, неповнота, недостовірність або незрозумілість для споживачів інформації про харчовий продукт на його упаковці, етикетці тощо встановлюється органами Держспоживстандарту в установленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що особою, яка може бути притягнута до відповідальності органами АМК за вчинення порушення, передбаченого частиною 1 статті 15-1 Закону України Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді розміщення на упаковці товару неповної, неточної, недостовірної інформації, може бути лише виробник або імпортер товару, яким не є позивач. При цьому, відповідач необґрунтовано та незаконно визнав ДП "Лакталіс-Україна" відповідачем у справі та суб`єктом вчинення порушення, передбаченого статтею 15-1 вищенаведеного Закону.

Також, під час розгляду справи №16-04/02.13, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення №15-р/тк, Київське територіальне відділення АМК, зокрема, проводило анкетування споживачів з метою встановлення, яким чином на останніх впливає таке оформлення упаковки крему сиркового термізованого.

В опитуванні брали участь споживачі різних вікових та соціальних груп (студенти, працівники, домогосподарки, пенсіонери).

За результатами опитування встановлено, що 78,2% респондентів вважають, що під назвою "ТВОРОГ ніжний" мається на увазі сир кисломолочний з ніжною консистенцією, можливо, також зі зменшеною часткою вмісту жиру. Крім цього, як зазначали респонденти "Творог ніжний" - це неправильний переклад назви продукту з російської мови на українську.

На запитання щодо придбання товару "крем сирковий термінований", якщо інформація щодо виду продукту буде розміщена великими літерами поруч з власною назвою продукту, 55,8% респондентів відповіли, що не придбали б таку продукцію.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Збір доказів здійснюється АМК, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність).

Колегія суддів також погоджується з доводами позивача, що анонімне опитування респондентів, здійснене співробітниками відповідача та використання останнім "результатів" такого опитування з метою доведення "порушення" ДП "Лакталіс-Україна" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції є незаконним, оскільки анкети не є усними запротокольованими поясненнями громадян (респондентів - споживачів харчових продуктів), а фактично є анонімками, на відміну від персоніфікованого опитування респондентів, яке не було здійснене відповідачем, а отже, не можуть бути доказами вчинення позивачем порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції згідно зі статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки такий засіб встановлення в відповідачем фактичних даних не передбачений цією статтею.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами розгляду справи колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем докази в обґрунтування позову є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем у заперечення проти задоволення заявленого позову.

Оцінивши обставини у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на АМК, відповідно до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/23532/13 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

3. Визнати недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 05.09.2013 №15-р/тк "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №16-04/02.13.

4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код 00032767) на користь Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" (03117, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 67; ідентифікаційний код 25593656) 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн 00 коп судового збору.

5. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідентифікаційний код 00032767) на користь Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" (03117, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 67; ідентифікаційний код 25593656) 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/23532/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 17.12.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді М.А. Руденко

В.В. Андрієнко