Постанова

від 11.12.2024 по справі 906/1044/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Справа № 906/1044/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.10.2024 у справі № 906/1044/23 (суддя Тимошенко О.М., повний текст рішення складено 01.10.2024)

за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9"

про визнання загальних зборів такими, що не відбулися, про визнання протоколів загальних зборів недійсними

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Житомирської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" (далі - відповідач, ОСББ "Ушакова 9") про визнання недійсними рішення загальних зборів членів ОСББ "Ушакова 9", які оформлені протоколом № 3 від 16.10.2020; скасування заборгованості по внескам до ОСББ у сумі 38 044, 88 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.09.2024 відмовлено в задоволенні позову.

13.09.2024 до суду першої інстанції надіслано заяву ОСББ "Ушакова 9" про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат. У вказаній заяві відповідач просить стягнути з відповідача 18 000 грн витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.10.2024 заяву ОСББ "Ушакова 9" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Ушакова 9" 3 000 грн витрат на правничу допомогу. Відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення 15 000 грн.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСББ "Ушакова 9" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.10.2024 у справі № 906/1044/23, в якій відповідач просить скасувати додаткове рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалити постанову, якою стягнути з позивача на користь відповідача 15 000 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідач із посиланням на норми ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України зазначає, що заява про намір подання доказів надання правничої допомоги протягом п`яти календарних днів з моменту ухвалення судом рішення у справі, була зроблена у вступній промові представника відповідача в судовому засіданні 29.07.2024 та у судових дебатах 10.09.2024, тому відмова суду першої інстанції стягнути судові витрати з позивача в розмірі 15 000 грн є безпідставною.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 07.10.2024 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Листом від 07.10.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Житомирської області.

14.10.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСББ "Ушакова 9" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.10.2024 у справі № 906/1044/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.11.2024 о 14:15 год.

Представник ОСББ "Ушакова 9" надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник ОСОБА_1 надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін; апеляційну скаргу розглядати без її участі. Представник позивача, із посиланням на норми ст. 123, 124, 221, 237, 238, 244 ГПК України, зазначає, що передумовами для застосування цих норм має бути: заява учасника про стягнення судових витрат; заява учасника про поважність причин неможливості до закінчення судових дебатів подання доказів цих витрат; висновок суду про поважність цих причин; клопотання учасника про призначення засідання для вирішення питання судових витрат. І тільки сукупність наведених умов може бути підставою для призначення судового засідання в порядку статті 221 ГПК та ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на підставі доказів, які не були подані до закінчення судових дебатів. Відповідач такої заяви (клопотання) не подавав. Повідомлення відповідача у відзиві про те, що він планує понести судові витрати є лише таким, що зроблене на виконання вимог ст. 124 ГПК України. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив додаткове рішення щодо судових витрат на підставі доказів, які не були подані до закінчення судових дебатів.

В судове засідання 11.12.2024 учасники справи не з`явилися.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення учасників справи про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, беручи до уваги клопотання сторін про розгляд справи без участі їх представників, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тож одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, зокрема у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас процесуальне законодавство передбачає критерії, які потрібно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу в судовому спорі. Так, за змістом частин першої та третьої статті 123 і частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляють між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.

Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.

У розумінні приписів частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Водночас у частинах п`ятій - сьомій, дев`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Наведені висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23.01.2014 у справі "East / West Alliance Limited" проти України" за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як встановлено апеляційним судом, 22.08.2023 ОСББ "Ушакова 9" було подано до Господарського суду Житомирської області відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив стягнути із позивача судові витрати у даній справі (т. 1, а. с. 31). До відзиву відповідач надав попередній (орієнтовний) розрахунок, в якому визначив попередню вартість витрат на правничу допомогу та зазначив, що вартість правничої допомоги за складання відзиву становить 3 000 грн, а також 1 000 грн за одне судове засідання, в якому буде брати участь адвокат (т. 1, а. с. 53).

Також відповідач надав до суду першої інстанції договір про надання правничої допомоги від 14.08.2023, який укладений між ОСББ "Ушакова 9" та АБ "Могильницький та партнери" з додатком, акт виконаних робіт, рахунок та платіжна інструкція, з яких вбачається, що на виконання договору від 14.08.2023 відповідач сплатив адвокатському бюро 3 000 грн за правничу допомогу, яка полягала у складанні відзиву на позов (т. 1, а. с. 60-62).

Так, рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.09.2024 відмовлено в задоволенні позову.

В той же час, відповідачем 13.09.2024 до суду першої інстанції надіслано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат. У вказаній заяві відповідач просив стягнути із позивача 18 000 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження вказаних витрат відповідачем додано до заяви: копії рахунків на оплату та копії платіжних інструкцій, а також акт наданих послуг від 12.09.2024 на суму 18 000 грн.

Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вказує, що представник ОСББ "Ушакова 9" у відзиві на апеляційну скаргу вказував попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а також заява про ухвалення додаткового рішення у справі із відповідними доказами подана відповідачем у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Проте процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).

Водночас положення ч. 8 ст. 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства, суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. З огляду на, що подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

При цьому суд вказує, що застосування положень ст. 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників. Наведена норма надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Як встановлено апеляційним судом, 14.08.2023 між АБ "Могильницький та партнери" та ОСББ "Ушакова 9" укладено договір про надання правничої допомоги, згідно п. п. 1.1., 1.1.1. якого предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у будь-якому статусі...; представництво інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства.

Пунктом 3.1. договору визначено, що гонорар - це винагорода адвокатського бюро за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором.

Згідно з п. 3.2. договору, гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору.

Згідно додатку 1 до договору про надання правничої допомоги від 14.08.2023 "Перелік та вартість правничої допомоги (послуг), які адвокатське бюро надало клієнту" передбачено: підготовка проєкту відзиву у справі до 3 год. - 3 000 грн, складання проєкту заперечення до 3 год. - 3 000 грн, представництво клієнта в Господарському суді Житомирської області 1 судове засідання - 1 000 грн, складання проєкту апеляційної скарги до 3 год. - 3 000 грн; представництво клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді 1 судове засідання - 1500 грн.

На виконання умов даного договору, між АБ "Могильницький та партнери" та ОСББ "Ушакова 9" складено та підписано акт наданих послуг від 18.08.2023 на суму 3 000 грн за підготовку проекту відзиву у справі.

Також до матеріалів справи долучено рахунок на оплату від 18.08.2023 № 20/08 та платіжна інструкція № 72 від 21.08.2023, з яких вбачається, що, на виконання договору від 14.08.2023, відповідач сплатив адвокатському бюро 3 000 грн за правничу допомогу, яка полягала у складанні відзиву на позов (т. 1, а. с. 61, 62).

Окрім того, відповідачем до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі додано: копії рахунку на оплату № 20/09 від 11.09.2023, платіжної інструкції № 66 від 12.09.2023, рахунку на оплату № 29/09 від 26.09.2023, платіжної інструкції № 67 від 27.09.2023, рахунку на оплату №18/10 від 03.10.2023, платіжної інструкції № 70 від 04.10.2023, рахунку на оплату № 20/11 від 21.11.2023, платіжної інструкції № 77 від 23.11.2023, рахунку на оплату № 20/12 від 04.12.2023, платіжної інструкції № 80 від 07.12.2023, рахунку на оплату № 20/01 від 17.01.2024, платіжної інструкції № 84 від 18.01.2024, рахунку на оплату № 10/02 від 01.02.2024, платіжної інструкції № 87 від 05.02.2024, рахунку на оплату № 36/02 від 28.02.2024, платіжної інструкції № 93 від 04.03.2024, рахунку на оплату № 21/04 від 02.04.2024, платіжної інструкції № 81 від 19.04.2024, рахунку на оплату № 21/05 від 16.05.2024, платіжної інструкції № 105 від 17.05.2024, рахунку на оплату № 32/05 від 29.05.2024, платіжної інструкції № 108 від 04.06.2024, рахунку на оплату № 32/07 від 29.07.2024, платіжної інструкції № 117 від 15.08.2024, рахунку на оплату № 18/09 від 10.09.2024, платіжної інструкції №122 від 10.09.2024.

Також, на виконання умов договору, між АБ "Могильницький та партнери" та ОСББ "Ушакова 9" складено та підписано акт наданих послуг від 12.09.2024 на суму 18 000 грн з переліком наданих послуг: складання відзиву у справі - 3000 грн; участь у 12-ти судових засіданнях - 12 000 грн; складання відзиву у справі - 3 000 грн.

В ході судового розгляду в суді першої інстанції представником відповідача було підготовлено та подано до суду відзив на позовну заяву на 7 арк. (т. 1, а. с. 31-37), відзив на позовну заяву, яка була подана до суду позивачем у новій редакції на 6 арк. (т. 1, а. с. 142-144), та у справі відбулося 12 судових засідань.

Проаналізувавши надані суду представником ОСББ "Ушакова 9" докази в підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, суд вважає, що заявником, відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, документально обґрунтовано розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі.

В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Апеляційний господарський суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Суд також звертає увагу на те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити розмір витрат на правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи заперечення позивача щодо стягнення судових витрат, оцінюючи витрати відповідача на правничу допомогу в суді першої інстанції із урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 9 000 грн за рахунок позивача; в іншій частині заяви слід відмовити.

На думку суду апеляційної інстанції зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Судом враховується, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, колегія суддів вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі витрати в сумі 9 000 грн в частині послуг, наданих на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, відповідають критеріям реальності та розумності, та не спростовані позивачем.

Апеляційним господарським судом не встановлено обставин того, що дана сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не відповідає критеріям необхідності, обґрунтованості та розумності.

В той же час, доводи позивача, викладені у запереченнях, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат, оскільки заявником, відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, доведено понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а доводи позивача вказаного не спростовують.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" задоволити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 01.10.2024 у справі №906/1044/23 скасувати.

Прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ушакова 9" (11700, Житомирська область, м.Звягель, вул. Ушакова, 9; код 43156776) 9 000 грн витрат на правничу допомогу.

3. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 17 грудня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.