Постанова

від 11.12.2024 по справі 904/4790/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 рокум. ДніпроСправа № 904/4790/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 (суддя Владимиренко І.В.; повне судове рішення складено 23.08.2024), постановлену за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 904/4790/21

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт», м. Дніпро,-

В С Т А Н О В И В:

1.Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт»

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 і від 17.11.2021, постановленими за результатами розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» і за підсумками попереднього судового засідання у справі № 904/4790/21, у якій просило відмовити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Інгосстрах» у визнання 2450000,00 грн, які ґрунтуються на умовах договору позички № 18/01/21 від 18.01.2021.

Заява мотивована тим, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 визнано недійсним договір позички № 18/01/21 від 18.01.2021, невиконання умов якого стало підставою звернення з заявою про визнання грошових вимог.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 19.08.2024 частково задовольнив заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, скасувавши ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021, постановлену за результатами розгляду грошових вимог на суму 2450000,00 грн у справі № 904/4790/21, із ухваленням нового рішення, яким визнав грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на суму 2450000,00 грн зі зміною мотивувальної частини ухвали.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 у справі № 904/4790/21 мотивована тим, що сам по собі факт визнання правочину недійсним не впливає на розмір грошових вимог, оскільки 2450000,00 грн, отримані боржником за визнаним в подальшому недійсним правочином, набули статус безпідставно отриманих грошових коштів, своєю чергою розмір кредиторських вимог залишився незмінним.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, ухваливши рішення про відмову у задоволенні грошових вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» у сумі 2450000,00 грн.

Скаржник зазначає, що після визнання недійсним правочину, на підставі якого виникли грошові вимоги, заява такого кредитора не підлягає задоволенню, оскільки відпала правова підстава виникнення грошових вимог визнання правочину недійсним, що є нововиявленою обставиною у даній справі.

Скаржник зауважує, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає можливості внесення змін до ухвали суду про визнання грошових вимог або до ухвал суду, постановлених за результатами попереднього засідання, тому після визнання недійсним правочину, на підставі якого кредитор звернувся з грошовими вимогами до боржника, ухвала про визнання таких вимог підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами, кредитор не позбавлений права звернення з іншою заявою про визнання грошових вимог, заявлених на інших підставах.

Скаржник вважає, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» має звернутися з іншою заявою про визнання грошових вимог у розмірі 2450000,00 грн, правовою підставою якої має бути безпідставне утримання грошових коштів, оскільки правочин за яким раніше ці грошові кошти передані боржнику, визнано недійсним.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» у відзиві заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Кредитор зазначає, що боржник має перед ним грошові зобов`язання у розмірі 2450000,00 грн, які виникли на підставі визнаного в подальшому договору позички недійсним, своє чергою після визнання правочину недійсним зобов`язання не припинилося, сума боргу залишається незмінною, змінилися лише підстави його виникнення.

Кредитор зауважує, що відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, тому визнання договору на підставі якого боржник отримав 2450000,00 грн недійсним, засвідчує наявність заборгованості у вказаному розмірі на момент звернення з заявою про визнання грошових вимог, оскільки вказана сума підлягала поверненню боржником з моменту її отримання. Оскільки правочин, на підставі якого вказані грошові кошти отримані боржником, визнано недійсним, обов`язок з їх повернення кредитору у боржника виник саме після їх отримання за відсутності правових на то підстав, тому такі грошові вимоги є конкурсними, а не поточними, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 у справі № 904/4790/21

В судовому засіданні 11.12.2024 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (позикодавець) 18.01.2021 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (отримувач) договір позички № 18/01/21, відповідно до умов пункту 1 якого позичкодавець передає у тимчасове користування (без набуття права власності) отримувачу грошові кошти в сумі 2450000,00 грн, а отримувач зобов`язується повернути позичкодавцю таку ж суму грошових коштів в строк до 31.01.2021. Передача коштів у позичку не є фінансовою послугою.

Платіжним дорученням № 633 від 21.01.2021 підтверджується перерахування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» 2450000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 прийнята до розгляду заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Імме» щодо відкриття провадження у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис».

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис», оформленого протоколом № 17052021 від 17.05.2021, вирішено змінити найменування товариства без зміни його організаційно-правової форми з «Приватофис» на «Монтана-естейт», здійснивши відповідні зміни до статуту.

Пунктом 1.2 статуту передбачено, що повне найменування товариства українською мовою Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 відкрито провадження у справі № 904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 визнані грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтана-естейт» у справі № 904/4790/21 у загальному розмірі 518510576,40 грн (4 черга). Грошові вимоги у сумі 2450000,00 грн визнані у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» обов`язку з їх повернення Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Інгосстрах» за договором позички № 18/01/21 від 18.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021, постановленою за підсумками попереднього судового засідання у справі № 904/4790/21, між іншим, внесені до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» у загальному розмірі 518510576,40 (4 черга). Грошові вимоги у розмірі 2450000,00 грн ґрунтуються на договорі позички від 18/01/21 від 18.01.2021.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи № 904/4790/21 з позовом про визнання недійсним договору позички № 18/01/21 від 18.01.2021.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 позов у справі № 904/4790/21 (904/6975/21) задоволено, визнано недійсним договір позички № 18/01/21, укладений 18.01.2021 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстра» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис».

6.Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою частково задоволено заяву щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Предметом апеляційного розгляду є перевірка дотримання місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права під час ухвалення рішення за результатами розгляду заяви з вимогами про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом;

Апеляційний господарський суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 зазначила, що суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Апеляційний господарський суд зазначає, що питання визнання обставин істотними є оціночним і вирішується судом, який розглядає відповідну заяву у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17.

Відповідно до частини четвертої статті 321 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 15.03.2023, прийнятій за результатами розгляду справи № 904/10560/17, зазначив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є універсальною, як щодо справ позовного провадження так і справ про банкрутство.

Таким чином, за нововиявленими обставинами переглядаються судові рішення у справі про банкрутство, зокрема ухвала про визнання грошових вимог та ухвала за результатами попереднього засідання, з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України за обґрунтуванням заявника.

Нововиявленою обставиною у даному випадку заявник вважає визнання недійсним правочину, невиконання якого стало підставою визнання грошових вимог у розмірі 2450000,00 грн судовими рішеннями, які заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошове зобов`язання (борг) зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у справі про банкрутство істотним є встановлення моменту виникнення грошового зобов`язання, оскільки від цього безпосередньо залежить визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні).

Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.01.2021, прийнятій за результатами розгляду справи у справі 916/4181/14.

При вирішенні питання обґрунтованості заявлених кредитором вимог у справі про банкрутство слід мати на увазі, що згідно зі статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Надаючи оцінку заяві Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» в частині визнання грошових вимог у розмірі 2450000,00 грн, місцевий господарський суд встановив отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» вказаної суми грошових коштів на виконання умов договору позички № 18/01/21 від 18.01.2021.

Своєю чергою, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 позов у справі № 904/4790/21 (904/6975/21) задоволено, договір позички № 18/01/21 від 18.01.2021 визнано недійсним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частина перша статті 236 Цивільного кодексу України встановлює, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, договір позички № 18/01/21 від 18.01.2021 є недійсним з моменту його укладення, а у Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» виник обов`язок повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Інгосстрах» отримані за цим правочином грошові кошти. Не зважаючи на ту обставину, що правочин, на підставі якого боржник отримав 2450000,00 грн, визнаний судом недійсним, з огляду на визначення цивільним законодавством наслідків і моменту недійсності правочину, апеляційний господарський суд доходить висновку, що грошове зобов`язання у сумі 2450000,00 грн існувало на момент розгляду місцевим господарським судом цих грошових вимог.

Таким чином, визнання недійсним правочину, на підставі якого боржник отримав зазначену суму грошових коштів, не вплинуло на момент виникнення грошового зобов`язання, що має істотне значення у справі про банкрутство, оскільки обов`язок з її повернення виник з моменту їх отримання з 21.01.2021, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим такі вимоги є конкурсними.

Колегія суддів зауважує, що на момент прийняття ухвали про визнання грошових вимог, строк повернення грошових коштів настав, а тому вказані вимоги правомірно визнані конкурсними. При цьому, визнання недійсним договору лише змінює правову підставу повернення цих коштів. В той же час фактичні обставини справи, що були підставою для визнання грошових вимог, залишились незмінними, а тому нововиявлені обставини не могли вплинути на правомірність задоволення грошових вимог в частині основного боргу за позикою.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд доходить висновку, що визнання недійсним правочину, на підставі якого боржник отримав від кредитора грошові кошти у сумі 2450000,00 грн, не впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену в ухвалі про визнання грошових вимог стосовно моменту виникнення грошового зобов`язання, у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в частині вимог заявника про відмову у визнанні грошових вимог у вказаному розмірі.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 у справі № 904/4790/21 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 у справі № 904/4790/21 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 17.12.2024

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ