Рішення

від 03.12.2024 по справі 903/408/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2024 року Справа № 903/408/24

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС"

про стягнення 448 161,06 грн. збитків

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА"

про стягнення: 237 600.00 грн.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Сосновська Ю.П.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: н/з

від відповідача за первісним позовом: Бубела В.А., Дягель В.М.

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" (позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" про стягнення 448 161,06 грн. збитків за втрачений товар та судових витрат у справі, що складаються з судового збору в сумі 6 722,42 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

Ухвалою суду від 29.05.2024 суд перейшов до розгляду справи №903/408/24 за правилами загального позовного провадження та прийняв зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" до Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" про стягнення 237 600,00 грн. боргу за договором перевезення вантажів №2 від 21.09.2022 до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднати зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №903/408/24.

Ухвалою суду від 01.07.2024 розгляд справи призначено на 16.07.2024 на 10:50 год.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шума М.С. з 02.07.2024 по 22.07.2024 судове засідання по справі №903/408/24, що призначено на 16.07.2024, не відбулося.

Ухвалою суду від 23.07.2024 справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 30 липня 2024 року на 12:10 год.

30.07.2024 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" надійшла заява про відкладення підготовчого засідання на іншу дату та час.

Представник позивача за первісним позовом щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" про відкладення розгляду справи поклався на розсуд суду.

Ухвалою суду від 30.07.2024 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 03.09.2024.

03.09.2024 на адресу суду від представника відповідача за зустрічним позовом надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: належним чином завірені фото таблиці на 18 -ти арк., якими підтверджуються як зазначає представник ТзОВ "ВВН ТРАНС" збереження ввіреного вантажу .

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні зазначив про відсутність отримання ТзОВ "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" самого клопотання, водночас зазначив про наявність вказаних додатків.

Ухвалою суду від 03.09.2024 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 24.09.2024 на 11:45 год.

Ухвалою суду від 12.09.2024 постановлено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

24.09.2024 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: належним чином завірені фото таблиці на 18 -ти арк., якими підтверджуються як зазначає представник ТзОВ "ВВН ТРАНС" збереження ввіреного вантажу.

24.09.2024 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" надійшла заява про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2024 в режимі відеоконференції щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи на по суті не заперечив.

Суд протокольною ухвалою від 24.09.2024 долучив до матеріалів справи клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" про приєднання доказів до матеріалів справи .

Господарський суд протокольною ухвалою від 24.09.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 22.10.2024 на 10:40 год.

17.10.2024 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

Ухвалою суду від 22.10.2024 розгляд справи відкладено на 19.11.2024.

Ухвалою суду від 19.11.2024 розгляд справи відкладено на 03.12.2024.

Ухвалою суду від 03.12.2024 постановлено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

Представник позивача за первісним позовом повторно в судове засідання 03.12.2024 не з`явився, додаткових пояснень суду не надав.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача/позивача за зустрічним позовом у задоволенні судом первісного позову заперечили та відмовити в його задоволенні з підстав викладених у зустрічній позовній заяві .

Зустрічні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити останні в повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві та додаткових поясненнях у справі.

Заслухавши пояснення представників відповідача/позивача за зустрічним позовом, розглянувши докази, подані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:

21.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦЛОГІСТИКА» (Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВН ТРАНС» (Перевізник, ВІдповідач) укладено Договір №2 про перевезення вантажів.

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник доручає, а перевізник на умовах даного Договору власними (орендованими, іншими) транспортними засобами, за відповідну оплату здійснює перевезення визначеного товаротранспортними накладними вантажу з визначеного замовником місця завантаження до пункту його розвантаження.

Вантажем за цим Договором є товар вказаний в Заявках (Додатку №1 до цього Договору).

Відповідно до п.3.2.1. Договору, перевізник зобов`язаний прийняття-передачу вантажу здійснювати відповідно до діючих технічних вимог та стандартів по кількості та якості з забезпеченням його збереження під час перевезення.

Згідно з п.3.2.5. Договору, Перевізник зобов`язаний безперешкодно допускати представників замовника для здійснення контролю з питань правильності приймання-передачі вантажу, його перевезення.

Відповідно до п.3.2.7. Договору, Перевізник зобов`язаний негайно інформувати замовника за допомогою засобів зв`язку про затримку транспортних засобів перевізника на шляху його прямування, простої його під завантаженням (розвантаженням), що перешкоджає своєчасній доставці вантажу.

Згідно з п.4.1. Договору, ціна на послуги узгоджується сторонами в заявках на перевезення (додаток №1 до даного Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору і вказуються у рахунках перевізника

Відповідно до п.6.2. Договору, за повну або часткову втрату, псування вантажу з будь- яких підстав під час його перевезення, перевізник відшкодовує замовнику його повну вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня встановлення його недостачі і відшкодовує всі спричинені збитки в повному обсязі.

Згідно з п.6.5. Договору, при встановленні зловживань зі сторони перевізника у вигляді розкрадання вантажу або його компонентів, він відшкодовує замовнику в повному обсязі спричинені збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 909 ЦК України унормовано, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право па одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плазу. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року (далі - Конвенція), ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Статтею 3 Конвенції визначено, що перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди.

Відповідно до статей 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної; вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Пунктами 1,2 статті 17 Конвенції визначено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за затримку доставки.

Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг І наслідки яких він не міг відвернути.

Відповідно до Комерційного інвойсу №BSG-2209/6 від 22.09.2022 року Позивачем у BSG Sp.z o.o. придбано товар, а саме: скло, на загальну суму 11 264,97 доларів США.

Відповідно до Договору №2 про перевезення вантажів від 21.09.2022, Відповідач мав здійснити перевезення вантажу з визначеного Позивачем місця завантаження до пункту його розвантаження.

21.09.2022 між сторонами було укладеного Додаток №1 до Договору про перевезення вантажів №2 від 21.09.2022 року (далі за текстом Додаток №1). Відповідно до якого було визначено умови перевезення та вартість перевезення вантажу, а саме: маршрут м. Збучин (PL, Республіка Польща) - м. Біла Церква, Київська обл. (UA, Україна); автомобіль (т/з) та водій (DAF д.н.з. НОМЕР_1 / АС2В85ХО, Кукнерик Сергій); вимоги до т/з (тент, верхнє завантаження, CMR); вага (22 000 кг); дата і час завантаження (22.09.2022 на 10:30); вантажовідправник, його адресата тел. контактної особи (08-106 Zbuczyn, ul. Siedlecka, 101а, +3 80969442903); адреса митного оформлення (на місці); митний перехід (Ягодин / Дорогуськ); адреса митного оформлення (м. Малехів Львівської області, вул. Т. Дороша, 20а); дата і час розвантаження (По прибуттю); адреса розвантаження (Україна, Київська область, м. Біла Церква); додаткові умови (понаднормовий простій понад 48 год. на території Європи - 100 євро/доба та 50 євро/доба на тер-ї України).

Пунктом 2 Заявки 1 визначено, що вартість перевезення становить 54 800, 00 грн. безготівка на вивантаженні автомобіля та 64 000 ,00 грн. готівка на вивантаженні, а всього по перевезенню: 118 800, 00 грн., що складає загальну вартість перевезення згідно з Заявкою 1, яка підписана уповноваженими особами та скріплена печатками Замовника та Перевізника.

На виконання умов Договору № 2 від 21.09.2022 Замовником було надано, а Перевізником отримано заявку на здійснення перевезення вантажу, із погодженням умов та вартості перевезення, а саме: маршрут м. Збучин (PL, Республіка Польща) - м. Біла Церква, Київська обл. (UA, Україна); автомобіль (т/з) та водій (Mersedes д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , Швець Сергій); вимоги до т/з (тент, верхнє завантаження, CMR); вага (22 000 кг); дата і час завантаження (22.09.2022 на 10:30); вантажовідправник, адреса та тел. конт. особи (08-106 Zbuczyn, ul. Siedlecka, 101а, +380969442903); адреса митного оформлення (на місці); митний перехід (Ягодин / Дорогуськ); адреса митного оформлення (м. Малехів Львівської області, вул. Т. Дороша, 20а); дата і час розвантаження (По прибуттю); адреса розвантаження (Україна, Київська область, м. Біла Церква); додаткові умови (понаднормовий простій понад 48 год. на території Європи - 100 євро/доба та 50 євро/доба на території України).

Пунктом 2 Заявки 1 визначено, що вартість перевезення становить 54 800,00 грн. безготівка на вивантаженні автомобіля та 64 000 ,00 грн. готівка на вивантаженні, а всього по перевезенню: 118 800,00 грн., що складає загальну вартість перевезення згідно з Заявкою 2, яка підписана уповноваженими особами та скріплена печатками Замовника та Перевізника.

Матеріалами справи підтверджуються, що перевізником було подано у визначені у заявках місце, дату та час, вантажні автомобілі, які відповідали вимогам перевезення, а саме: д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_4 та д.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , які було прийнято до завантаження, із оформленням відповідних документів, необхідних для здійснення міжнародного вантажного автомобільного перевезення за визначеним маршрутом та CMR (а.с. 32-33).

Позивач за первісним позовом зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС"станом на час звернення до суду товар на суму 11 264,97 доларів США, що еквівалентно 448 161,06 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" не повернув.

07.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" направлено вимогу щодо виконання зобов`язання за Договором №07/11/22/2 від 07.11.2022 .

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з п. 1 ст. 18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 224 ГК України під збитками визначає витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, згідно статті 225 ГК України, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язань другою стороною.

Статтею 623 ЦК України унормовано, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потребує доведення наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини; за відсутності одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.12.2010 у справі №06/113-38).

За змістом ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 8.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 за № 363 (надалі Правила) вантаження, закріплення, укриття, ув`язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються Замовником.

Перевізник може за погодженням із Замовником взяти на себе вантаження і розвантаження вантажів. Участь водія у вантаженні або розвантаженні може мати місце тільки за його згодою.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання п. 5.2 умов Договору №2 від 21.09.2022 ТзОВ "ВВН ТРАНС" після виконання перевезень на підставі Заявки 1 та Заявки 2, Перевізником на електронну адресу Замовника направлено документи, для проведення розрахунків за надані послуги перевезення вантажів згідно поданих ТзОВ "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" заявок від 21.09.2022.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" не вчиняло дії, які передбачені п.2 Заявки 1, п.2 Заявки 2 від 21.09.2022 в частині проведення; оплати (розрахунку) в межах визначених цими заявками сум та підписання актів виконаних робіт та відповідних відміток в товарно-супровідних документах (CMR) Замовник не вчинив.

Факт надання послуг з перевезення вантажу на підставі укладеного Договору № 2 відповідно до умов Заявки № 1 (Додаток №1 до Договору про перевезення вантажів №2 від 21.09.2022 р.) за маршрутом: м. Збучів (Республіка Польща) - м. Біла Церква, Київська область (Україна) ТзОВ "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" не заперечується та не спростовується.

Відповідач за первісним позовом надав суду пояснення та завірені фото таблиці на 18 -ти арк., якими підтверджує наявність ввіреного вантажу, що спростовує доводи позивача за первісним позовом щодо відсутності такого вантажу, оскільки, вказаний вантаж є цілим, неушкодженим та зберігається на території ТзОВ "ВВН ТРАНС" (Волинська обл.,Ковельський район, с. Вербка, вул. Ватутіна, 61В).

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що в спірних правовідносинах Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" не доведено, що невиконання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" умов Договору призвели до завдання збитків у заявленій до стягнення сумі, позаяк в межах даної справи не доведено, що порушення відбулося з вини саме відповідача за первісним позовом .

Щодо зустрічного позову.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частини перша статті 526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 920 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Матеріали справи, зокрема міжнародною товарно - транспортною накладною CMR (а.с. 32-33), свідчать про належне виконання Позивачем за зустрічним позовом умов укладеного між сторонами Договору №2 від 21.09.2022 щодо доставки за замовленням Відповідача за зустрічним позовом вантажу .

В той же час, Відповідачем за зустрічним позовом неналежно виконані договірні зобов`язання в частині оплати за перевезення. Розрахунок з ТОВ "ВВН ТРАНС" за надані послуги проведено не було, сума в розмірі 237 600,00 грн. від ТОВ "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" позивачем за зустрічним позовом не отримана.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, підписаної в Женеві 1956 р. Транспортним відділом Європейської економічної комісії ООН, до якої приєдналася Україна згідно із Законом України від 01.08.2006р., передбачено, що ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені у договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною.

Відповідно до ч.І ст.4 конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застовуються положення цієї Конвенції.

Згідно ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Суд зауважує, що Перевізником було подано у визначені у заявках місце, дату та час, вантажні автомобілі, які відповідали вимогам перевезення, які було прийнято до завантаження, із оформленням відповідних документів, необхідних для здійснення міжнародного вантажного автомобільного перевезення за визначеним маршрутом та CMR (а.с. 32-33).

Факт надання послуг з перевезення вантажу на підставі укладеного Договору № 2 відповідно до умов Заявки № 1 (Додаток №1 до Договору про перевезення вантажів №2 від 21.09.2022 р.) за маршрутом: м. Збучів (Республіка Польща) - м. Біла Церква, Київська область (Україна) відповідачем за зустрічним позовом не заперечується та не спростовується.

Матеріалами справи підтверджено, що ТзОВ "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" взяті на себе зобов`язання не виконало, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним існує заборгованість перед ТзОВ "ВВН ТРАНС" в розмірі 237 600,00 грн, яка не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення повністю, як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із прийняттям судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом, сплата судового збору покладається на позивача за первісною позовною заявою, у зв`язку з задоволенням зустрічних позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" про стягнення 448 161,06 грн збитків - відмовити.

2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" про стягнення: 237 600.00 грн. заборгованості - задоволити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦЛОГІСТИКА" (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 316, код ЄДРПОУ 42827904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВН ТРАНС" (45032, Волинська обл., Ковельський район, с. Вербка, вул. Ватутіна, 61 В, код ЄДРПОУ 43722486) 237 600,00 грн. заборгованості .

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

13.12.2024

СуддяМ. С. Шум