Рішення

від 03.12.2024 по справі 904/2402/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2024м. ДніпроСправа № 904/2402/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

прокурор: Буршаєвський К.Л.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Першотравенськ Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації, м. Дніпро

до Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, c. Богинівка Синельниківського району Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Філія "Новомосковське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації з позовом до Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та просить:

- зобов`язати усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією - Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,5465 га, що знаходиться в межах земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 32,9210 га, кадастровий номер 1223881000:02:001:0051, проведену на підставі рішення державного реєстратора Петропавлівської селищної ради № 60432662 від 17.09.2021 з одночасним припиненням речового права комунальної власності Брагинівської сільської ради на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право власності 2458331612238);

- зобов`язати усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією - Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,5465 га, що знаходиться в межах земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн прокурор просить стягнути з відповідача на користь його платника - Дніпропетровської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави, яке відбулося через недотримання законодавства під час передачі частини земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 1,5465 га у складі земельної ділянки площею 32,9210 га з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051 (далі - спірна частина земельної ділянки) у комунальну власність органу місцевого самоврядування, як земельної ділянки сільськогосподарського призначення, та полягає у вибутті із власності держави частини земельної ділянки лісогосподарського призначення, зміни її цільового призначення всупереч встановленому законом порядку.

При цьому право на звернення з позовом до суду прокурор обгрунтовує, зокрема, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Першотравенською окружною прокуратурою на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації було надіслано запит щодо надання інформації про вжиті заходи для відновлення інтересів держави при передачі в комунальну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення, розташованої у виділах 3,5 кварталу філії "Новомосковське лісове господарство", у складі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, площею 32,9210 га, розташованої за межами населених пунктів на території Брагинівської сільської ради Синельниківського району (лист № 64-228вих-24 від 22.01.2024 (а.с. 84-85).

У відповідь на вказаний запит Дніпропетровська обласна державна адміністрація у листі № 2-447/0/261-261-24 від 09.02.2024 повідомила, що заходи з метою усунення перешкод у користуванні шляхом повернення земельної ділянки у власність держави в судовому порядку не вживалися, можливості звернутися до суду з відповідним позовом немає у зв`язку з відсутністю коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору, а також достатніх та належних доказів порушення прав та охоронюваних інтересів держави в межах спірних правовідносин (а.с. 86).

Наведене свідчить про те, що уповноваженим органом своєчасні заходи щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах не вживалися, що є підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Листом № 64-1417вих24 від 16.05.2024 Першотравенська окружна прокуратура повідомила Дніпропетровську обласну державну адміністрацію про наявність достатніх підстав для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі цього органу до Брагинівської селищної ради про скасування державної реєстрації права власності та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,5465 га (а.с. 108 - 110).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Ухвалою суду від 07.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду з відкриттям провадження у справі за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Філію "Новомосковське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"; призначено підготовче засідання на 04.07.2024.

10.06.2024 позивач у справі подав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Подане клопотання обґрунтовано повноваженнями департаменту щодо забезпечення державної політики у сфері земельних відносин у структурі облдержадміністрації, посадові особи якого вчиняють дії із земельними ділянками державної форми власності, розпорядником яких є Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

Ухвалою суду від 28.06.2024 дата призначеного підготовчого засідання змінена на 08.08.2024, строк підготовчого провадження продовжено до 05.09.2024.

За результатом обговорення клопотання позивача про залучення до участі у справі третьою особою Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації присутній у засіданні суду прокурор Карпенко О.І. заперечувала проти задоволення клопотання у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Протокольною ухвалою від 08.08.2024 у задоволенні зазначеного клопотання судом відмовлено за відсутності підстав, передбачених статтями 50, 51 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 08.08.2024 підготовче засідання відкладено на 22.08.2024.

16.08.2024 прокурор та 21.08.2024 позивач подали пояснення у справі щодо предмета спору та способу захисту права у цій справі.

Ухвалою суду від 22.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.09.2024, за результатом якого оголошувалася перерва до 08.10.2024.

В указану дату судове засідання не відбулося.

Судові засідання призначалися ухвалою суду від 09.10.2024 на 05.11.2024, ухвалою суду від 18.11.2024 на 03.12.2024.

03.12.2024, до початку судового засідання, на електронну адресу суду від імені сільського голови Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області надійшло клопотання № 1669 від 02.12.2024 про закриття провадження у справі з підстав пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Заявлене клопотання обгрунтоване проведенням інвентаризації земельної ділянки комунальної власності площею 32,921 га з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, яка розташована на території Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в результаті чого розмір спірної земельної ділянки, яка накладалася на землі лісового фонду, зменшено на 2,3 га. 05.12.2024 відбудеться сесія Брагинівської сільської ради, на яку винесено питання затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051.

До клопотання долучено копію рішення сільської ради № 1138-32-VIII від 26.08.2024 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки".

Ухвалою суду від 03.12.2024 клопотання від імені сільського голови Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 1669 від 02.12.2024 про закриття провадження у справі повернуто заявникові без розгляду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання 03.12.2024 не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Факт належного повідомлення відповідача про призначені у справі судові засідання підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з процесуальними документами суду (а.с. 152, 153, 169, 187, 204, 217), а третьої особи довідками, сформованими системою діловодства ("ДСС"), про доставку відповідних процесуальних документів до її електронного кабінету (а.с. 137, 151, 162, 185, 202, 212, 222).

Позивач у поясненнях, поданих до суду 21.08.2024, просив здійснювати розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач і третя особа своїм правом на подання до суду заяв по суті справи не скористались.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин суд, з урахуванням клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, розглядає справу за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи по суті прокурор надав пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 03.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №8-ОТГ від 15.01.2021 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Брагинівській сільській раді (Брагинівській сільській територіальній громаді) Петропавлівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області передано у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4374,8839 га.

Відповідно до цього наказу право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акта приймання-передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (а.с. 32).

У пункті 18 додатка до акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 15.01.2021 зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 1223880500:01:001:5023 площею 46,8986 га (а.с. 33 - 50).

Також в акті зазначено, що останній разом із наказом № 8-ОТГ від 15.01.2021 є підставою для державної реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки комунальної власності Брагинівської сільської ради (Брагинівської сільської територіальної громади) Петропавлівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області.

На підставі зазначених документів Брагинівською сільською радою (далі відповідач) 25.02.2021 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223880500:01:001:5023 площею 46,8986 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка № 376399591 від 29.04.2024) та інформацією з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 90, 92).

У подальшому рішенням Брагинівської сільської ради № 525-8/VIII від 09.09.2021 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності площею 46,3153 га з кадастровим номером 123880500:01:001:5023, яка розташована за межами населених пунктів на території Брагинівської сільської ради Петропавлівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області, а саме на утворені в результаті поділу:

- земельну ділянку комунальної власності площею 5,6699 га, кадастровий номер 1223881000:02:001:0050 з цільовим призначенням землі запасу;

- земельну ділянку комунальної власності площею 32,9210 га, кадастровий номер 1223881000:02:001:0051 з цільовим призначенням землі запасу;

- земельну ділянку комунальної власності площею 4,8927 га, кадастровий номер 1223881000:02:001:0047 з цільовим призначенням землі запасу;

- земельну ділянку комунальної власності площею 2,8317 га, кадастровий номер 1223881000:02:001:0048 з цільовим призначенням землі запасу (а.с 51).

Відповідно до відомостей, що містяться в Національній кадастровій системі, земельна ділянка з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, загальною площею 32,9210 га, яка розташована на території Брагинівської сільської ради Синельниківського (Петропавлівського) району Дніпропетровської області, зареєстрована в Державному земельному кадастрі за результатами проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної форми власності 31.08.2021. Визначена форма власності комунальна, категорія земель землі сільськогосподарського призначення (а.с. 93).

Згідно з інформацією Філії "Новомосковське лісове господарство" ДП "Ліси України", наданою у листі № 7939-23 від 28.09.2023, при огляді кадастрової карти дирекцією філії було виявлено накладання кадастрового номеру 1223880500:02:001:0051 на земельні ділянки державного лісового фонду в Петропавлівському лісництві в кварталі 6 виділі 3 на площі 1,9 га та в кварталі 6 виділі 5 на площі 0,3 га. Ці ділянки відповідно до матеріалів лісовпорядкування обліковуються як землі державного лісового фонду, на яких заплановані роботи з лісорозведення (висаджування лісу) восени 2023 року (а.с. 52).

Також у листі Філії "Новомосковське лісове господарство" ДП "Ліси України" №507/27-3-ВЛ від 21.12.2023 указано, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223880500:02:001:0051 відноситься до земель державного лісового фонду та знаходиться у межах Петропавлівського лісництва в кварталі 6 виділі 5 площа 0,3 га Філії "Новомосковське лісове господарство" ДП "Ліси України".

Зазначена земельна ділянка перебувала в постійному користуванні ДП "Павлоградське лісове господарство", яке на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 27.09.2021 № 583 "Про припинення ДП "Павлоградське лісове господарство", передавального акту, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 76 від 18.01.2022, приєднано 31.12.2021 до ДП "Новомосковське лісове господарство".

Відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року та попередніх років земельна ділянка, яка розміщена у кварталі 6 виділі 5 Петропавлівського лісництва, входить до складу земель державного лісового фонду та обліковується як лісові землі державного лісового фонду.

На землі лісогосподарського призначення розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Як зазначено Філією "Новомосковське лісове господарство" ДП "Ліси України", земельна ділянка з кадастровим номером 1223880500:02:001:0051 повноважним органом не вилучалася та зміна цільового призначення щодо неї не здійснювалась. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (а.с. 61 - 63).

Відповідно до інформації, наданої ВО "Укрдержліспроект" у листі № 167 від 27.03.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051 має частковий перетин з межами кв. 6 Петропавлівського лісництва Філії "Новомосковське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051 з межами кв. 6 Петропавлівського лісництва Філії "Новомосковське лісове господарство" ДП "Ліси України" становить 1,5465 га із загальної площі ділянки 32,9210 га (а.с. 89).

Відтак прокурор стверджує, що внаслідок реєстрації права комунальної власності за Брагинівською сільською радою, а також подальшого прийняття нею рішення № 525-8/VIII від 09.09.2021 фактично припинено право постійного користування Філії "Новомосковське лісове господарство" ДП "Ліси України" частиною земельної ділянки площею 1,5465 га, що знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051 сільськогосподарського призначення, змінено її цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги статей 20, 83, 122, 141, 142, 149, пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Наведені обставини і стали причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, зазначені прокурором в обгрунтування позовних вимог.

Правовідносини учасників даної справи виникли у сфері земельних відносин, що регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України).

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною першою статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення віднесено землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках (ч. 2 ст. 55 Земельного кодексу України).

Водночас, у статті 5 Лісового кодексу України зазначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Частиною першою статті 57 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 9 Лісового кодексу України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

За змістом положень статей 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо, регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Отже, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 14.

Крім того, позиція щодо прирівнювання матеріалів лісовпорядкування до правовстановлюючих документів висловлена у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 617/683/15-ц, від 15.09.2021 у справі № 373/462/19, від 18.05.2022 у справі № 369/12149/16-ц.

Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частин четвертої, восьмої статті 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема ліси для нелісогосподарських потреб.

Тобто, право вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб належить виключно Кабінету Міністрів України.

Утім, відповідно до наявних у справі доказів Філією "Новомосковське лісове господарство" ДП "Ліси України" будь-яких погоджень щодо вилучення з її постійного користування частини земельної ділянки не надавалось.

Відтак, спірну земельну ділянку неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Брагинівській сільській раді.

Статтями 162, 163 Земельного кодексу України визначено, що охорона земель це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Завданням охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Однак, всупереч вимогам законодавства щодо раціонального використання земель здійснено зміну цільового призначення та вилучення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення за відсутності на те повноважень, визначених чинним законодавством. Як наслідок у Державному земельному кадастрі невірно визначено межі земельної ділянки з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051 та відбулося фактичне вилучення її частини із земель лісогосподарського призначення з подальшою передачею до земель комунальної власності, а також вчинено реєстрацію права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка площею 1,5465 га лісогосподарського призначення, що розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, зареєстрована на праві власності за Брагинівською сільською радою.

Державна реєстрація проведена на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.09.2021, індексний номер 60432662 із зазначенням форми власності комунальна. Власником земельної ділянки вказано територіальну громаду в особі Брагинівської сільської ради.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин державна реєстрація речових прав на нерухоме майно формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо спірної земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника державу.

Відтак, через помилкове неврахування матеріалів лісовпорядкування під час проведення робіт щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, частину земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 1,5465 га безпідставно віднесено до меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, безпідставно змінено категорію цієї частини земельної ділянки та протиправно передано її у власність територіальної громади.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено способи судового захисту.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав.

Разом з тим законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За приписом статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Вказані способи захисту реалізуються шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном про повернення його з чужого незаконного володіння.

Разом з цим, негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Враховуючи, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про вилучення спірної земельної ділянки та передачу її у комунальну власність не приймалось, відтак право постійного користування та дійсного володільця земельною ділянкою до цього часу у законний спосіб не припинено, що вказує на те, що право комунальної власності на спірну ділянку у відповідача не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є негаторний позов, який може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених статтею 56 Земельного кодексу України, статтею 12 Лісового кодексу України.

Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі власникові.

Тому, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові.

З огляду на викладене, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, як складова права власності, неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння, як складова права власності, на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

У свою чергу, наявність зареєстрованого права власності перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном державної власності.

З огляду на викладене, рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2458331612238) прийняте за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Дніпропетровській обласній державній адміністрації у вільному користуванні або розпорядженні своїм майном у вигляді частини земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 1,5465 га, яка розташована в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, наявні підстави для скасування державної реєстрації права комунальної власності на зазначену земельну ділянку, зареєстрованого за Брагинівською сільською радою.

Крім скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку ефективним способом захисту порушеного права держави в даному випадку є також скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

За приписами частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" установлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відтак, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є відповідне судове рішення разом із скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію, на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку.

Верховним Судом у постанові від 20.12.2023 у справі № 916/1517/22 зазначено, що визнання незаконними і скасування спірних наказів, визнання недійсними результатів земельних торгів та договору оренди, а також скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки призведе до припинення прав відповідачів на цю земельну ділянку та поновить права ДСГП "Ліси України" на користування землями державного лісового фонду.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Отже, у разі коли незаконно сформована земельна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду, лише частина спірної земельної ділянки є власністю держави, а інша належить до земель комунальної власності.

За таких обставин повернення усієї земельної ділянки у власність держави порушуватиме право комунальної власності на іншу частину земельної ділянки, а часткове повернення неможливе у зв`язку з її сформованістю як єдиного об`єкта цивільних прав.

Відповідно, зобов`язати відповідача повернути незаконно сформовану земельну ділянку на користь держави у такому випадку буде неправомірним, при цьому здійснити її поділ неможливо.

Тому, заявлення прокурором негаторного позову, у складі позовних вимог якого є вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, є ефективним способом захисту порушеного права у цих правовідносинах.

Тож, позовні вимоги керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської обласної підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 4844,80 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації Дніпропетровської обласної військової адміністрації до Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити повністю.

Брагинівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 04339037; місцезнаходження: 52705, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Богинівка, вул. Шкільна, буд. 7) усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією (ідентифікаційний код 00022467; місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд. 1) права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,5465 га, що знаходиться в межах земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 32,9210 га, кадастровий номер 1223881000:02:001:0051, проведену на підставі рішення державного реєстратора Петропавлівської селищної ради № 60432662 від 17.09.2021 з одночасним припиненням речового права комунальної власності Брагинівської сільської ради на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право власності 2458331612238).

Брагинівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 04339037; місцезнаходження: 52705, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Богинівка, вул. Шкільна, буд. 7) усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією (ідентифікаційний код 00022467; місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, буд. 1) права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1,5465 га, що знаходиться в межах земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1223881000:02:001:0051, та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Стягнути з Брагинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 04339037; місцезнаходження: 52705, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Богинівка, вул. Шкільна, буд. 7) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38;) судовий збір у сумі 4844,80 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.12.2024.

Суддя І.І. Колісник