Ухвала

від 17.12.2024 по справі 904/3562/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

17.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3562/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" (м. Дніпро)

до відповідача-1: Акціонерного товариства "Ленгіпромез" (м. Санкт-Петербург, Російська Федерація)

та до відповідача-2: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни (м. Дніпро)

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та припинення права власності Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- скасувати "Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52488129 від 02.06.2020 державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством "Ленгіпромез" щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2092137712101, номер запису про право власності: 36726175, "Опис: група нежитлових приміщень № 1301, група нежитлових приміщень №1302, група нежитлових приміщень № 1303, група нежитлових приміщень № 1304, приміщення XIII-3, приміщення XIII-4, приміщення XIII-5, приміщення XIII-6, приміщення XIII-7, приміщення XIII-10, приміщення XIII-17, приміщення XIII-18, приміщення XIII-19, приміщення XIII-20, приміщення XIII-22, загальною площею 921 кв. м на 13-му поверсі";

- припинити право власності Акціонерного товариства "Ленгіпромез" на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2092137712101, номер запису про право власності: 36726175, опис об`єкта нерухомості: група нежитлових приміщень № 1301, група нежитлових приміщень № 1302, група нежитлових приміщень № 1303, група нежитлових приміщень № 1304, приміщення ХІІІ-3, приміщення ХІІІ-4, приміщення XIII-5, приміщення XIII-6, приміщення XIІІ-7, приміщення XIІІ-10, приміщення XIII-17, приміщення XIII-18, приміщення XIII-19, приміщення XIII-20, приміщення XIІI-22, загальною площею 921 кв. м на 13-му поверсі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" є юридичною особою, створеною власниками нежитлових приміщень будівлі за адресою: м.Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19, для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Усі місця загального користування (технічні та допоміжні приміщення) є спільною сумісною власністю кооперативу та його членів (власників усіх нежитлових приміщень). У кінці 2023 року позивач довідався про наявність арешту на наступну частину свого майна: група нежитлових приміщень № 1301, група нежитлових приміщень № 1302, група нежитлових приміщень № 1303, група нежитлових приміщень № 1304, приміщення XIII-3, приміщення XIII-4, приміщення XIII-5, приміщення XIII-6, приміщення XIII-7, приміщення XIII-10, приміщення XIII-17, приміщення XIII-18, приміщення XIII-19, приміщення XIII-20, приміщення XIII-22, загальною площею 921 кв. м на 13-му поверсі. Арешт було накладено на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2022 по справі №932/5631/22;

- в червні 2024 року позивач довідався, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 389988214 від 07.08.2024, 27.05.2020 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світланою Олександрівною було зареєстровано право власності на вищезазначене майно за Акціонерним товариством "Ленгіпромез" (номер запису про право власності: 36726175). Реєстрація права власності була здійснена на підставі наступних документів: 1) витягу з реєстру членів, серія та номер: 15/05-20, виданого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020; 2) довідки, серія та номер: 05/25-15, виданої Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020; 3) свідоцтва серії та номер 03/15-01-19, виданого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020. У той же час Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" ніколи не видавав Акціонерному товариству "Ленгіпромез" довідку та свідоцтво на приміщення ХІІІ-3, приміщення XIII-4, приміщення XIII-5, приміщення XIII-6, приміщення XIII-7, приміщення XIII-10, приміщення XIII-17, приміщення XIII-18, приміщення XIII-19, приміщення ХІІІ-20, приміщення XIII-22", які є місцями загального користування. Натомість, за наявними даними позивача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" видав Акціонерному товариству "Ленгіпромез" тільки Свідоцтво № 03/15-01-19 від 15.01.2019, Витяг з реєстру членів ОК "ЖБК "Цивілізація" від 25.05.2020 вих. № 15/05-20 та довідку вих. № 05/25-15 від 25.05.2020 на наступні об`єкти: "група нежитлових приміщень № 1301, група нежитлових приміщень № 1302, група нежитлових приміщень № 1303, група нежитлових приміщень № 1304";

- враховуючи те, що уповноваженими особами позивача - Головою правління ОК "ЖБК "Цивілізація" Москаленко Л.В. та головним бухгалтером ОК "ЖБК "Цивілізація" Бердник О.В. ніколи не видавалися Акціонерному товариству "Ленгіпромез" довідка та свідоцтво 05/25-15 від 25.05.2020, на підставі яких Акціонерне товариство "Ленгіпромез" незаконно зареєструвало за собою право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 19 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2092137712101, номер запису про право власності: 36726175, опис майна: група нежитлових приміщень №1301, група нежитлових приміщень № 1302, група нежитлових приміщень № 1303, група нежитлових приміщень № 1304, приміщення XIII-3, приміщення XIII-4, приміщення XIII-5, приміщення XIII-6, приміщення XIII-7, приміщення XIII-10, приміщення XIII-17, приміщення XIII-18, приміщення XIII-19, приміщення ХІ-20, приміщення XIII-22, загальною площею 921 кв. м на 13-му поверсі), - є усі підстави для скасування відповідного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію спірного майна за Акціонерним товариством "Ленгіпромез" та припинення за ним права власності на спірне майно.

Також позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь сплачений судовий збір.

Крім того, позовна заява містила клопотання про витребування доказів у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, а саме: матеріали нотаріальної (реєстраційної) справи щодо державної реєстрації нею права власності за Акціонерним товариством "Ленгіпромез" на спірний об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою суду від 14.08.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.09.2024.

У підготовче засідання 03.09.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому про день, час та місце судового засідання відповідачі були повідомлені належним чином, що вбачається з наступного:

- щодо відповідача-1: із залученого до матеріалів справи оголошення про день, час та місце судового засідання, розміщеного на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 42);

- щодо відповідача-2 - з Довідки про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 14.08.2024 доставлена до його Електронного кабінету відповідача-2 в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - 14.08.2024 (з урахуванням часу отримання ухвали (18:39 год.), ухвала вважається врученою 15.08.2024) (а.с. 41).

У вказаному засіданні було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить суд витребувати у Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни матеріали нотаріальної (реєстраційної) справи щодо державної реєстрації нею права власності за Акціонерним товариством "Ленгіпромез" на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул.Мечникова, буд. 19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2092137712101, номер запису про право власності: 36726175, "Опис: група нежитлових приміщень № 1301, група нежитлових приміщень № 1302, група нежитлових приміщень № 1303, група нежитлових приміщень № 1304, приміщення XIII-3, приміщення XIII-4, приміщення XIII-5, приміщення XIII-6, приміщення XIII-7, приміщення XIII-10, приміщення XIII-17, приміщення XIII-18, приміщення XIII-19, приміщення XIII-20, приміщення XIII-22, загальною площею 921 кв. м на 13-му поверсі.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд не вбачав підстав для його задоволення з таких підстав.

За положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Так, за аналізом наведених норм процесуального закону вбачається, що звертаючись із клопотанням про витребування доказів, заявник повинен надати до суду докази вжиття заходів самостійного отримання витребовуваних доказів, проте заявником, в порушення вимог статті 80-81 Господарського процесуального кодексу України такі докази до суду не надані, відповідно не є доведеною неможливість самостійного отримання доказів, які він просить витребувати у клопотанні, яке подане до суду.

Також, судом було відзначено, що ухвалою суду від 14.08.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату отримання ухвали суду відповідачем-2 - 15.08.2024, відповідач-2 мав подати відзив на позовну заяву в строк по 30.08.2024 включно.

У той же час, суд звертав увагу на положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на викладене, враховуючи можливість направлення відзиву на позовну заяву засобами поштового зв`язку, враховуючи строки пересилання поштової кореспонденції, суд вважав за доцільне надати відповідачу-2 час для подачі відзиву на позовну заяву.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.09.2024 підготовче засідання було відкладено на 01.10.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 45766/24 від 01.10.2024), в якому він просить суд:

- долучити до матеріалів справи копію адвокатського запиту № 2309/1-2024 від 23.09.2024, копію опису вкладення до цінного листа на адресу Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. від 25.09.2024, копію Експрес-накладної ТОВ "Нова Пошта" № 59001227365026 від 25.09.2024, що підтверджують відправлення на адресу Приватного нотаріуса ДМНО Вакуленко О.С. зазначеного адвокатського запиту № 2309/1-2024, разом з доданими до нього документами, копію роздруківки з сайту ТОВ "Нова Пошта" про отримання відправлення за Експрес-накладною № 59001227365026;

- витребувати у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 22, кв. 2) належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної (реєстраційної) справи щодо державної реєстрації права власності за Акціонерним товариством "Ленгіпромез" на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпро вул. Мечникова, буд.19, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2092137712101, номер запису про право власності: 36726175, опис об`єкту: група нежитлових приміщень № 1301, група нежитлових приміщень № 1302, група нежитлових приміщень № 1303, група нежитлових приміщень № 1304, приміщення ХІІІ-3, приміщення ХІІІ-4, приміщення XIII-5, приміщення ХІІІ-6, приміщення XIII-7, приміщення ХІІІ-10, приміщення XIII-17, приміщення XIII-18, приміщення ХІІІ-19, приміщення ХІІІ-20, приміщення XIII-22, загальною площею 921 кв. м на 13-му поверсі.

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на таке:

- 23.09.2024 представником позивача, - адвокатом Онасенком О.М., було направлено на адресу відповідача-2: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 ) адвокатський запит № 2309/1-2024, в якому зазначалось про те, що 27.05.2020 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світланою Олександрівною було зареєстровано право власності за Акціонерним товариством "Ленгіпромез" на нерухоме майно: група нежитлових приміщень № 1301, група нежитлових приміщень № 1302, група нежитлових приміщень № 1303, група нежитлових приміщень №1304, приміщення XIII-3, приміщення XIII-4, приміщення XIII-5, приміщення XIII-6, приміщення XIII-7, приміщення XIII-10, приміщення XIII-17, приміщення XIII-18, приміщення XIII-19, приміщення XIII-20, приміщення XIII-22 загальною площею 921 кв. м на 13-му поверсі (номер відомостей про речове право: 36726175, індексний номер: 52488129 від 02.06.2020). Реєстрація права власності була здійснена Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світланою Олександрівною на підставі наступних документів: 1) витягу з реєстру членів, серія та номер: 15/05-20, виданого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020; 2) довідки, серія та номер: 05/25-15, виданої Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020; 3) свідоцтва, серії та номер 03/15-01-19, виданого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020;

- у зв`язку із зазначеним, було запитано Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлану Олександрівну надати належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких 27.05.2020 було зареєстровано право власності на вищезазначене нерухоме майно за Акціонерним товариством "Ленгіпромез", а саме: 1)Витяг з реєстру членів, серія та номер: 15/05-20, виданого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020; 2) Довідка, серія та номер: 05/25-15, виданої Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020; 3) Свідоцтво, серії та номер 03/15-01-19, виданого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020. Копії відповідних документів просили надати особисто або направити представнику позивача - адвокату Онасенко О.М. за адресою: 49069, м. Дніпро, вул. Рівненська, буд.11, протягом 5-ти днів з дня отримання даного адвокатського запиту. Зазначений адвокатський запит № 2309/1-2024 від 23.09.2024 був направлений на адресу відповідача-2 (Приватного нотаріуса Вакуленко С.О.) засобами поштового зв`язку: ТОВ "Нова Пошта" за експрес-накладною №59001227365026, разом з описом вкладення. Відповідно до відомостей з сайту ТОВ "Нова Пошта", в розділі "Відстеження посилки", мається інформація про те, що відправлення за Експрес-накладною № 59001227365026 отримано Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. 26.09.2024 о 13 годині 43 хвилини. Станом на цей час, Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. (відповідач-2 по справі) не надано на адресу представника позивача - адвоката Онасенко О.М. належним чином засвідчених копій документів, на підставі яких, 27.05.2020 було зареєстровано право власності на вищезазначене нерухоме майно за Акціонерним товариством "Ленгіпромез", а саме: 1) витяг з реєстру членів, серія та номер: 15/05-20, виданого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020; 2) довідки, серія та номер: 05/25-15, виданої Обслуговуючим кооперативом "Житловобудівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020; 3) свідоцтва, серії та номер 03/15-01-19, виданого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" 25.05.2020.

У підготовче засідання 01.10.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому про день, час та місце судового засідання відповідачі були повідомлені належним чином, що вбачається:

- щодо відповідача-1: із залученого до матеріалів справи оголошення про день, час та місце судового засідання, розміщеного на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 50);

- щодо відповідача-2: з Довідки про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 03.09.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача-2 в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - 07.09.2024 (а.с. 49).

У вказаному засіданні розглянуто клопотання позивача про витребування доказів.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, суд не вбачав підстав для його задоволення з огляду на таке.

За положеннями частин 1-3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Так, за аналізом наведених норм процесуального закону вбачається, що звертаючись із клопотанням про витребування доказів, заявник повинен надати до суду докази вжиття заходів самостійного отримання витребовуваних доказів, а також, у разі вжиття таких заходів - зазначити причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Заявником до поданого клопотання додана копія адвокатського запиту із зверненням до приватного нотаріуса про отримання відповідних доказів, який датований 23.09.2024. Як зазначає сам заявник у клопотанні адвокатський запит № 2309/1-2024 від 23.09.2024 був направлений на адресу відповідача-2 (Приватного нотаріуса Вакуленко С.О.) засобами поштового зв`язку, та відповідно до відомостей з сайту ТОВ "Нова Пошта", отриманий Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. - 26.09.2024. Судом було відзначено, що враховуючи встановлений судом строк звернення позивача до приватного нотаріуса та отримання ним адвокатського запиту (26.09.2024), строк для надання відповіді на таке звернення станом на 01.10.2024 не закінчився (не минуло 5-денного строку).

Враховуючи вказане, в порушення вимог статті 80-81 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено неможливість самостійного отримання доказів, які він просить суд витребувати у приватного нотаріуса.

Таким чином, клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Також, судом було зауважено, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 14.10.2024, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважає за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.10.2024 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 13.11.2024 включно; підготовче засідання було відкладено на 05.11.2024.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 51350/24 від 05.11.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копію відповіді Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни за №325/01-16 від 30.09.2024, разом з протоколом перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. від 05.11.2024. У вказаній відповіді на запит позивача нотаріус повідомляє про те, що у відповідності до абзацу 8 статті 8 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 №3425-XII "Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв`язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу". Адвокати не входять до переліку осіб, яким нотаріуси мають право розкривати нотаріальну таємницю. До того ж, відповідно до статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004, зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна. На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 8 Закону України "Про нотаріат", нотаріус повідомляє про те, що надати інформацію та засвідчені копії витребуваних позивачем документів не має можливості.

У підготовче засідання 05.11.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 у вказане засідання не з`явились, при цьому про день, час та місце судового засідання відповідачі були повідомлені належним чином, що вбачається:

- щодо відповідача-1: із залученого до матеріалів справи оголошення про день, час та місце судового засідання, розміщеного на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 63);

- щодо відповідача-2: з Довідки про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 01.10.2024 доставлена до його Електронного кабінету відповідача-2 в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - 08.10.2024 (а.с. 64).

У вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання в межах розумного строку з метою надання часу для вивчення відповіді нотаріуса та вчинення інших необхідних дій щодо збирання доказів.

Суд вважав за можливе задовольнити клопотання позивача та відкласти підготовче засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.11.2024 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 26.11.2024.

Від відповідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 51628/24 від 07.11.2024), в якому він заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на таке:

- визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71);

- у позовній заяві позивач зазначив одним зі співвідповідачів у справі приватного нотаріуса (державного реєстратора). Проте, відповідач-2 вважає, що спір у позивача існує саме з Акціонерним товариством "Ленгіпромез", а не з приватним нотаріусом, який виконував функції державного реєстратора. До того ж, відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник. Тобто в даному спорі приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу не є належним відповідачем. У зв`язку з викладеним, відповідач-2 заперечує проти залучення його (приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О.) як відповідача по справі та вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту; інші питання, поставлені в позовній заяві, просить суд розглядати за наявними у справі матеріалами.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх. суду № 54737/24 від 26.11.2024), в якому він просить суд відкласти підготовче засідання у справі у зв`язку з хворобою представника позивача та зазначає про те, що на направлені ним адвокатські запити про надання інформації, станом на 26.11.2024, відповіді не надходили.

У підготовче засідання 26.11.2024 представники позивача та відповідачів-1,2 не з`явились, при цьому про день, час та місце вказаного підготовчого засідання всі учасники справи були повідомлені належним чином, що вбачається з наступного:

- щодо позивача; з протоколу попереднього підготовчого засідання, в якому представник позивача приймав участь, а також з поданого до суду клопотання позивача;

- щодо відповідача-1: із залученого до матеріалів справи оголошення про день, час та місце судового засідання, розміщеного на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 79);

- щодо відповідача-2: із поданого до суду відзиву на позовну заяву.

У вказаному засіданні розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, яке було задоволено судом.

Отже, ухвалою суду від 26.11.2024 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 17.12.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 58008/24 від 16.12.2024), в якому він просить суд відкласти підготовче засідання, посилаючись на неможливість забезпечення явки представника позивача, - адвоката Онасенко О.М., у вказане засідання, через його зайнятість в іншому судовому засіданні в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська, на підтвердження чого до клопотання була долучена Судова повістка по справі № 202/165/24.

У підготовче засідання 17.12.2024 представники позивача та відповідачів-1,2 не з`явились (неявка представника позивача є повторною), про день час та місце даного засідання учасники справи були повідомлені належним чином; представники відповідачів-1,2 причин неявки суду не повідомили, про день, час та місце судового засідання відповідачі були повідомлені належним чином, що вбачається:

- щодо відповідача-1: із залученого до матеріалів справи Оголошення про день, час та місце судового засідання, розміщеного на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 93);

- щодо відповідача-2: з Довідки про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 26.11.2024 доставлена до його Електронного кабінету відповідача-2 в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - 29.11.2024 (а.с. 92).

При цьому явка у підготовче засідання 17.12.2024 була визнана обов`язковою (пункт 2 резолютивної частини ухвали суду від 26.11.2024).

Більше того, місцезнаходженням як позивача, відповідача-2 так і суду є місто Дніпро, в якому з початку військової агресії не велися активні бойові дії, ситуація протягом всього часу воєнного стану в Україні є контрольованою Збройними Силами України; повітряні тривоги після 08:53 в день підготовчого засідання - 17.12.2024 по Дніпропетровській області не оголошувались.

З приводу належного повідомлення позивача про день, час та місце підготовчого засідання 17.12.2024 слід зазначити таке.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Слід відзначити, що відповідно до пункту 42 вказаного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом було з`ясовано, що позивач та відповідач-2 мають зареєстровані Електронні кабінети в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв`язку з чим ухвала суду від 26.11.2024 була направлена вказаним учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу-2 в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду від 26.11.2024 була надіслана судом в Електронний кабінет позивача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 26.11.2024 була доставлена до Електронного кабінету позивача - 29.11.2024 о 08:45 (а.с.91).

Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 29.11.2024 позивач отримав ухвалу суду від 26.11.2024, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.91).

Більше того, за майже три тижні з моменту отримання ухвали суду від 26.11.2024 (а.с.91) у позивача була можливість надати повноваження іншому представнику, навіть, якщо представник, що залучений до участі у даній справі, на даний час не має можливості забезпечити явку у призначене на 17.12.2024 підготовче засідання.

Розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд не вбачав підстав для його задоволення, з огляду на таке:

- як встановлено судом вище, та що вбачається з поданого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, позивач належним чином повідомлений про день, час та місце даного підготовчого засідання;

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- у даному випадку неявка представника позивача у підготовче засідання 17.12.2024 є повторною, оскільки у попереднє підготовче засідання 26.11.2024 представник позивача також не з`явився. Більше того, 26.11.2024 позивач вже звертався з клопотанням про відкладення розгляду справи (а.с.82), яке було задоволено судом;

- у позивача була можливість надати повноваження іншому представнику, навіть, якщо представник, що залучений до участі у даній справі, на даний час не має можливості забезпечити явку у судове засідання (вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.12.2020 у справі № 914/2259/17), тим більше, що вказана неможливість є вже не першою;

- встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчився, з урахуванням його продовження на 30 днів ухвалою суду від 01.10.2024, - 13.11.2024, отже у даному випадку суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи; судому було надано сторонам максимально можливий строк для реалізації ними своїх процесуальних справ;

- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 873/287/23, від 06.02.2024 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21), від 30.01.2024 у справі № 904/1615/22, від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16 та інших.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема:

- з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

- у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

- вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

- з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

- з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

- вирішує заяви та клопотання учасників справи;

- встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

- з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

- призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

- здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У даному випадку слід наголосити, що позивач неодноразово звертався до суду із клопотаннями про витребування доказів, в клопотанні про відкладення розгляду справи від 26.11.2024 позивач повідомляв суд про те, що не отримав відповіді на надіслані адвокатські запити.

Враховуючи вказане вище у своїй сукупності, суд відзначає, що станом на 17.12.2024 відсутні підстави для закриття підготовчого провадження. Отже повторна неявка представника позивача у підготовче засідання 17.12.2024 перешкоджає подальшому руху та розгляду справи.

Слід також наголосити, що відповідно до частин 2-5, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004, постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 910/15330/19, від 31.03.2020 у справі № 910/11383/19).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

У підготовче засідання 17.12.2024 представник позивача вдруге не з`явився, вдруге подавши клопотання про відкладення розгляду справи; при цьому судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце як підготовчого засідання 17.12.2024, так і попереднього засідання - 26.11.2024.

Судом також встановлено, що підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у підготовчому засіданні 17.12.2024, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

При цьому явка у підготовче засідання 17.12.2024 була визнана обов`язковою (пункт 2 резолютивної частини ухвали суду від 26.11.2024).

Більше того, місцезнаходженням як позивача, відповідача-2 так і суду є місто Дніпро, в якому з початку військової агресії не велися активні бойові дії, ситуація протягом всього часу воєнного стану в Україні є контрольованою Збройними Силами України; повітряні тривоги після 08:53 в день підготовчого засідання - 17.12.2024 по Дніпропетровській області не оголошувались.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004, постанова Верховного Суду від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 910/15330/19, від 31.03.2020 у справі № 910/11383/19).

Виходячи із вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що процесуальна поведінка позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід також наголосити на тому, що відповідно до частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема:

- з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

- у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

- вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

- з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

- з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

- вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

- вирішує заяви та клопотання учасників справи;

- встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

- з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

- призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

- здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У даному випадку слід наголосити, що позивач неодноразово звертався до суду із клопотаннями про витребування доказів, в клопотанні про відкладення розгляду справи від 26.11.2024 позивач повідомляв суд про те, що не отримав відповіді на надіслані адвокатські запити.

Враховуючи вказане вище у своїй сукупності, суд відзначає, що станом на 17.12.2024 відсутні підстави для закриття підготовчого провадження. Отже повторна неявка представника позивача у підготовче засідання 17.12.2024 перешкоджає подальшому руху та розгляду справи.

Слід також наголосити, що відповідно до частин 2-5, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19, в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також механізм її застосування:

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Водночас частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

В даному випадку (як і справі № 910/8816/19, що розглядалась Верховним Судом за аналогічних обставин) судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника 17.12.2024; не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Аналогічних правових висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15.

У той же час, у даному випадку явка у підготовче засідання 17.12.2024 була визнана обов`язковою (пункт 2 резолютивної частини ухвали суду від 26.11.2024).

Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 по справі №910/10593/20, від 23.03.2021 по справі № 916/1873/20, від 21.07.2021 по справі №915/617/20.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21 (пункти 8.2- 8.7).

Також, Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 навів наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Тобто у положеннях частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості. Подібні висновки викладанні Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21.

Окремо суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

При цьому суд відзначає, що Верховним Судом (у складі Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду) щодо питань застосування норм Цивільного процесуального кодексу України та сформовано правову позицію щодо неможливості залишення позову без розгляду, у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання на стадії підготовчого провадження.

В той же час, у зв`язку з різною практикою застосування Верховним Судом положень процесуальних кодексів щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання), справу №757/54510/17-ц було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак, в ухвалі суду від 13.07.2021 по справі № 757/54510/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд. Ухвала мотивована, зокрема, наступним:

- під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожими є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;

- порядок здійснення цивільного та господарського судочинства встановлений різними процесуальними кодексами;

- вказані в ухвалі про передачу до Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм процесуального права при залишенні позову без розгляду залежно від стадії судового розгляду регулюються різними процесуальними кодексами, що не тільки виключає можливість визнання таких правовідносин подібними, але і спростовує наведені колегією суддів Касаційного цивільного суду твердження щодо необхідності та можливості відповідної уніфікації вказаних висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права.

Враховуючи вказані вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, господарський суд у даній справі керується саме правовими висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (щодо питань застосування Господарського процесуального кодексу України) щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання).

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" до відповідача-1: Акціонерного товариства "Ленгіпромез" та до відповідача-2: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлани Олександрівни про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та припинення права власності - залишити без розгляду.

Роз`яснити Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.12.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 17.12.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко