Ухвала

від 10.12.2024 по справі 908/45/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/6/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.12.2024 Справа № 908/45/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівник Василівської окружної прокуратури Запорізької області, 71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Соборна, 10; адреса для листування: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118-А в інтересах держави в особі:

Східного офісу Держаудитслужби, 49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129

до відповідачів:

1. Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електростанція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133

2. Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Пром-Пак, 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Антимонопольний комітет України, 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45

про визнання недійсним договору, стягнення коштів

за участю представників сторін та учасників процесу:

прокурор: Стешенко В.Є. (в залі суду) прокурор, посвідчення № 075793 від 01.03.2023;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Димова О.І. (в режимі відеоконференції) самопредставництво юридичної особи, відомості з ЄДР;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

суть спору

02.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява першого заступника керівник Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідачів Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електростанція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Пром-Пак про:

- визнання недійсним договору поставки товару від 28.11.2017 № 713(1)17УК/53-121-01-17-05741, укладений між Відокремленим підрозділом Запорізька атомна електростанція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом та Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ Пром-Пак;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ Пром-Пак на користь Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електростанція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 24 887,16 грн, з Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електростанція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, одержані ним за рішенням суду 24 887,16 грн стягнути в дохід держави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024 справу № 908/45/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

16.01.2024 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/45/24. Присвоєно справі номер провадження 15/6/24. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.02.2024.

Ухвалою суду від 07.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження строком на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 12.03.2024 о 14-10 год.

Ухвалою суду від 08.03.2024 заяву представника відповідача-1 Балацького Я.А. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, призначено проведення судового засідання у справі № 908/45/24 на 12.03.2024 о 14:10 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.03.2024 підготовче засідання у справі відкладено до 26.03.2024 о 12:00 год.

18.03.2024 через систему Електронний суд надійшла заява відповідача-1 про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України. Відповідач-1 вважає, що в провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 918/1043/21, правовідносини в якій є подібними до правовідносин у даній справі, яка переглядається, що є підставою для застосування п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

19.03.2024 через систему Електронний суд надійшли письмові пояснення Антимонопольного комітету України (третьої особи) щодо позову.

25.03.2024 через систему Електронний суд надійшли заперечення прокурора на клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі. З підстав, викладених у запереченнях, прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі. Прокурор зазначає, що, як вбачається з обставин справи № 918/1043/21 правовідносини не є побідними до обставин справи № 908/45/24, оскільки не є тотожними підстави позовів та фактичні обставини справи.

Ухвалою суду від 26.03.2024 провадження у справі № 908/45/24 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Великою Палатою Верховного Суду завершений перегляд в касаційному порядку справи № 918/1043/21 і за наслідками перегляду прийнята постанова від 18.09.2024.

У зв`язку із усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 28.11.2024 провадження у справі № 908/45/24 поновлено і призначено підготовче засідання на 10.12.2024 о 12:30 год., яке суд постановив проводити в режимі відеоконференції.

09.12.2024 через підсистему Електронний суд від Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Підготовче засідання 10.12.2024 проводилось в режимі відеоконференції, технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Судом перевірені повноваження присутніх в підготовчому засіданні прокурора та представника відповідача-1, яка бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відводів складу суду не заявлено.

Представники позивача, відповідача-2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, в підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача-1 у засіданні підтримала вимоги заяви, яку просить задовольнити з тих підстав, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 922/3456/23, для вирішення питання щодо можливості застосування передбачених положеннями частини 3 статті 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, вирішено справу № 922/3456/23 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Такий висновок мотивований тим, що під час здійснення касаційного провадження у справі № 922/3456/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду запропонував відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України"; а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною третьою статті 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Здійснивши аналіз даних з бази Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів установила, що на цей час існує велика кількість господарських спорів у провадженні місцевих господарських судів у подібних спорах з аналогічно сформованими позовними вимогами. При цьому подібні справи перебувають на розгляді також у судах апеляційної інстанції та Касаційному господарському суді та можуть виникнути і в майбутньому. Тому судове рішення об`єднаної палати необхідне також для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики.

Прокурор заперечив проти зупинення провадження у справі, вважає клопотання необґрунтованим.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У цій справі позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем-2 законодавства про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів торгів, проведених відповідачем-1 з придбання товару «Водонепроникний костюм, шолом з вирізом, герметичні рукавиці ДК 021:2015-18130000-9 Спеціальний робочий одяг» (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017-10-02-000629-а), у зв`язку з чим рішення тендерного комітету ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», оформлене протоколом його засідання від 30.10.2017, є таким, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, що, в свою чергу, свідчить про незаконність укладеного за підсумками проведення спірної закупівлі договору поставки товару від 28.11.2017 № 713(1)17УК/53-121-01-17-05741, тому цей договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного Кодексу України із застосуванням наслідків недійсності такого правочину у вигляді повернення відповідачем-2 одержаних ним коштів у розмірі 24 887,16 грн відповідачу-1 за вказаним правочином, в той час як отримані відповідачем-1 за рішенням суду кошти у вказаному розмірі підлягають стягненню в дохід держави.

Як свідчить зміст ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 922/3456/23, Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, діючи в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби (далі - Аудитслужба) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (далі - СКП "Харківзеленбуд") та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" (далі - ПП "ЛСВ "Моноліт"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК), в якому просив: визнати недійсним рішення тендерного комітету СКП "Харківзеленбуд", оформлене протоколом від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію ПП "ЛСВ Моноліт"; визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627, укладений між СКП "Харківзеленбуд" та ПП "ЛСВ "Моноліт"; стягнути з ПП "ЛСВ Моноліт" на користь СКП "Харківзеленбуд" 2 370 000,00 грн, а з СКП "Харківзеленбуд" - одержані ним за рішенням суду 2 370 000,00 грн стягнути в дохід держави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "ЛСВ Моноліт" порушило законодавство про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що спрямовані на спотворення результатів тендера (торгів) та укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627 на неконкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель.

За твердженнями прокурора, рішення тендерного комітету, оформлене протоколом від 13.11.2019 № 338, та договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627, укладений за результатами відкритих торгів, підлягають визнанню недійсними відповідно до частини першої статті 203, частини першої статті 215, частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Посилаючись на частину 3 статті 228 ЦК України, Прокурор просив застосувати наслідки недійсності укладеного договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, та стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 кошти, сплачені останнім на виконання договору, у розмірі 2 370 000,00 грн, а далі - отримані відповідачем-1 за рішенням суду кошти у вказаному розмірі - стягнути в дохід держави.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, позовні вимоги задоволено повністю. Висновки судів з посиланням на положення статей 11, 228, 509, 526, 626, 627, 629 ЦК України, статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 1, 4, 6, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статей 1, 5 Закону України "Про публічні закупівлі" мотивовані тим, що обставини вчинення ПП "ЛСВ Моноліт" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі СКП "Харківзеленбуд", підтверджується Рішенням від 29.06.2021 № 70/64-р/к у справі № 4/01-2-21, яке набрало законної сили.

Під час касаційного перегляду справи № 922/3456/23 колегія суддів з`ясувала, що 17.10.2024 колегія суддів з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла постанову в аналогічній справі № 914/1507/23 за позовом першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області (окружна прокуратура) в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" (відповідач-1, філія Укрзалізниці) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мастак" (відповідач-2, ТОВ НВП "Мастак"), за участю третьої особи - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (третя особа, Відділення АМКУ) про: 1) визнання недійсним протоколу розгляду тендерних пропозицій тендерного комітету філії Укрзалізниці від 09.08.2018 № 1958/402/-18-Т (протокол від 09.08.2018); 2) визнання недійсним договору поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01, укладеного між відповідачами (договір поставки від 28.08.2018); 3) стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 коштів, отриманих за оспорюваним договором, у розмірі 2 138 079,60 грн, а з відповідача-1 - цих коштів, одержаних за рішенням суду, в дохід держави в особі позивача.

Із загального змісту судових рішень у справі № 914/1507/23 вбачалось, що ця справа є подібною до справи № 922/3456/23, що переглядається, за суб`єктним складом спірних правовідносин, предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин.

Постановою від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23 Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняв нове рішення про часткове задоволення позову: визнав недійсним договір поставки від 28.08.2018 № ЦЗВ-07-06718-01 та стягнув з ТОВ НВП "Мастак" на користь філії Укрзалізниці грошові кошти у розмірі 2 138 079,60 грн, а з філії Укрзалізниці одержані нею за рішенням суду грошові кошти у вказаному розмірі стягнув в дохід держави в особі позивача.

При цьому у справі № 914/1507/23 Верховний Суд, зокрема, зазначив що узгоджені дії учасників закупівлі (торгів, аукціону) та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозору та відкриту процедуру закупівлі, чим порушуються інтереси держави та суспільства, з огляду на що встановлене у визначеному порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсними результатів закупівлі (торгів, аукціону) у випадку, якщо це передбачено спеціальним законодавством, та для визнання недійсним відповідного договору, укладеного з переможцем, відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України.

Здійснюючи перегляд справи № 922/3456/23 в касаційному порядку Верховний Суд у складі колегії складів Касаційного господарського суду не погодився з правовим висновком щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених частиною 3 статті 228 ЦК України, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, вважаючи, що до таких правовідносин сторін положення частини третьої статті 228 ЦК України та частини першої статті 208 ГК України є незастосовними, про що вказано в ухвалі від 13.11.2024 у справі № 922/3456/23.

Верховний Суд у складі колегії складів Касаційного господарського суду в обґрунтування своєї позиції вказує, що згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, яка є подібною за змістом ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Такий спосіб захисту інтересів, як визнання недійсним правочину (господарського договору) є характерним саме для приватноправового спору та не властивий публічно-правовим правовідносинам. Оспорюючи правочин, вчинений суб`єктами приватного права та спрямований на набуття, зміну або припинення ними цивільних прав чи обов`язків, суб`єкт владних повноважень передусім втручається у приватноправові відносини та застосовує спосіб захисту, властивий саме цим відносинам, тому, незважаючи на обґрунтування позовних вимог, такий спір є приватноправовим, а справа в такому спорі відноситься до предметної юрисдикції загальних чи господарських судів залежно від складу сторін спору, якщо законом не встановлено інше правило предметної юрисдикції таких спорів. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23 (провадження № 11-176апп23, пункти 70, 86).

При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер (постанови від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19, пункт 8.22), від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22, пункт 70), від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21 (провадження № 14-91цс22, пункт 85) та інші).

Водночас санкції, передбачені частиною 3 статті 228 ЦК України, частиною 1 статті 208 ГК України не є компенсаційними, а є конфіскаційними санкціями, які застосовуються не на користь суб`єкта цивільних правовідносин, а на користь держави. Ці санкції спрямовані на покарання осіб, які порушили законодавчу заборону вчиняти правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства. Застосування цих санкцій є втручанням держави у право власності приватних осіб.

Тому колегія суддів у справі № 922/3456/23 дійшла висновку про те, що майнові санкції, передбачені положеннями частини 3 статті 228 ЦК України, частини 1 статті 208 ГК України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики ЄСПЛ. Оскільки майнові санкції, передбачені положеннями частини 3 статті 228 ЦК України, частини 1 статті 208 ГК України, не підлягають застосуванню, то в разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені частиною 1 статті 216, пунктом 1 частини 1 статті 1212 ЦК України.

Фактично як у справі № 922/3456/23, так і у справі № 914/1507/23 єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів, як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів.

В ухвалі від 13.11.2024 у справі № 922/3456/23 зазначено. що не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 і частини третьої статті 228 ЦК України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

В обґрунтування підстав передачі справи № 922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в ухвалі від 13.11.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав на необхідність забезпечення єдності та сталості судової практики задля однакового застосування закону, забезпечення загальнообов`язковості закону, рівності перед законом та правової визначеності у державі, яка керується верховенством права.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи підстави подання позову у даній справі № 908/45/24, з огляду на те, що правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3456/23 (зокрема щодо під ставності застосування частини третьої статті 228 ЦК України) може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 908/45/24, відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23.

Керуючись ст. ст. 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

Зупинити провадження у справі № 908/45/24 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалу суду направити учасникам судового процесу.

Інформацію щодо справи можна отримати за телефоном «гарячої лінії» (061) 764-89-30 та в канцелярії суду (061) 764-89-29, а також на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст. ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 17.12.2024.

Суддя І. С. Горохов