Рішення

від 17.12.2024 по справі 910/12622/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2024Справа № 910/12622/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/12622/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.Уа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі Інвест»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.Уа» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 14.10.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі Інвест» (відповідач) про стягнення 16 219,71 грн., з них: основного боргу - 14 962,04 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 04 копійки), збитків від інфляції - 807,07 грн. (вісімсот сім гривень 07 копійок) та 3% річних - 450,60 грн. (чотириста п`ятдесят гривень 60 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов субліцензійного договору № 20221/120161 від 01.11.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12622/24, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Колібрі Інвест» за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» - 03.11.2024 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Розетка.Уа» (надалі - позивач, ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колібрі Інвест» (надалі - відповідач, ліцензіат) укладено договір № 20221/120161 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого ліцензіар надає ліцензіату обмежену, як визначено, зокрема, в п. 2.2. щодо переліку послуг та у п. 2.3. щодо способів використання, невиключну субліцензію на використання Торговельних марок, а ліцензіат зобов`язується виплачувати ліцензіару роялті відповідно до п. 3 договору.

Відповідно до п. 2.2. договору на підставі субліцензії, що надається за цим договором, ліцензіат має право використовувати Торгівельні марки виключно стосовно будь-якої з, декількох чи всіх таких послуг: реклама; адміністративне обробляння замовлень на купівлю; демонстрування товарів; інтерактивне рекламування через комп`ютерну мережу; макетування реклами; наймання (орендування) місця на рекламу; наймання (прокат) торговельних стендів; наймання рекламного часу на засобах інформування; написання рекламних текстів; оброблення текстів; оновлювання, коригування та удосконалювання рекламних матеріалів; оформлення вітрин; послуги з постачання для інших (закуповування товарів та надавання постачальницьких послуг іншим фірмам); послуги манекенників для рекламування або сприяння продажеві; послуги щодо роздрібного або оптового продажу; представлення продуктів через засоби комунікації з метою роздрібного продажу; публікування рекламних текстів; радіорекламування; реклама поштою; рекламування; рекламування з використанням плати за клацання; розклеювання (розміщування) афіш, об`яв; розповсюджування зразків; розповсюджування рекламних матеріалів; розсилання поштою рекламних матеріалів; створювання рекламних фільмів; телевізійне рекламування; розміщування в мережі інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах інформації щодо асортименту різноманітних товарів та переліку наданих послуг, що дозволяє покупцям зручно оглядати, замовляти, купувати ці товари та замовляти послуги з веб-сторінок і веб-сайтів в інтернеті, а також отримувати необхідну інформацію про ці товари та надавані послуг; розміщування в одному місці, на користь іншим особам, асортименту товарів, яке дозволяє покупцям зручно оглядати та купувати ці товари у супермаркетах, гіпермаркетах, універмагах, магазинах роздрібної торгівлі, торгових центрах.

Згідно з п. 3.1. договору ліцензіат зобов`язаний сплачувати на користь ліцензіара в порядку, у розмірі та в строки, визначені сторонами в додатку(ах) до цього договору, винагороду ("винагорода"), яка складатиметься з: (3.1.1.) роялті за користування Торгівельними марками; (3.1.2.) плату за надання доступу до Он-лайн платформи Rozetka.

Відповідно до п. 5.1. договору ліцензіар зобов`язується протягом 2 (двох) робочих днів після завершення кожного відповідного місяця (далі - "звітний період"), а якщо з якої-небудь причини період використання Торговельних марок та Он-лайн платформи Rozetka становитиме період коротший, ніж звітний період, протягом 2 (двох) робочих днів після завершення такого періоду, надсилати на адресу електронної пошти ліцензіата проект звіту про проданий товар згідно з формою, затвердженою в додатку №2 до цього договору. Якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання ліцензіатом такого проекту звіту ліцензіат не надішле на електронну пошту ліцензіара: edo@rozetka.соm.uа, зауважені, до такого проекту звіту, звіт вважається погоджений сторонами.

За умовами п. 5.2. договору ліцензіар готує акт-звіт про продаж товарів та акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи згідно з формами, затвердженими в додатках до цього договору на підставі погодженого сторонами звіту, та направляє ліцензіату акт-звіт про продаж товарів та акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи, які містять КЕП належного підписанта від імені ліцензіара та кваліфіковану електронну позначку часу.

Після отримання ліцензіатом акта-звіту про продаж товарів та акта про надання послуги доступу до Он-лайн платформи ліцензіат протягом 3 (трьох) робочих днів повинен належним чином його підписати і надіслати акт-звіт про продаж товарів та акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи ліцензіару або надіслати зауваження стосовно даних вказаних в таких документах на електронну пошту ліцензіара: edo@rozetka.соm.uа (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.4. договору, якщо протягом строку указаному у п. 5.3. даного договору ліцензіат не надішле заперечень на електронну пошту ліцензіара: edo@rozetka.соm.uа стосовно даних, наведених у акті-звіті про продаж товарів та/або акті про надання послуги доступу до Он-лайн платформи, вважається, що ліцензіат прийняв (підписав) акт-звіт про продаж товарів та/або акт про надання послуги доступу до Он-лайн платформи у тому вигляді, в якому вони були надані йому, і претензій у нього немає.

Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє по 01.04.2024 року (п. 11.3. договору).

Підписуючи цей договір сторони погодили використання кваліфікованого електронного підпису в документообігу та кваліфікованої позначки часу в межах виконання цього договору, в тому числі при складанні первинних документів в порядку і на умовах передбачених чинним законодавством України та умовами даного договору. Документ вважається підписаним належним чином, якщо паперовий примірник містить власноручний підпис належного підписанта або електронний документ містить КЕП належного підписанта та кваліфіковану електронну позначку часу (п. 12.7., 12.8. договору).

У пункті 2 додатку № 1 до договору сторони встановили, що сума першого внеску в якості попередньої оплати за користування Торговельними марками, становить не менше ніж 100,00 грн. Якщо сума першого внеску за користування Торговельними марками вичерпана і ліцензіат не поповнив суму попередньої оплати за користування торговельними марками, ліцензіат тимчасово, до поповнення суми попередньої оплати за користування торговельними марками, позбавляється суми попередньої оплати за користування торговельними марками, блокує розміщення товарів ліцензіата на сайті та позбавляє права ліцензіата реалізовувати свій товар через сайт.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору № 20221/120161 від 01.11.2020 року надав, а відповідач прийняв обумовлені договором послуги, що підтверджується актами про надання послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому: № МППЗ1089133 за січень 2023 року, № МППЗ31120730 за лютий 2023 року, № МППЗ1160254 за березень 2023 року, № МППЗ1194411 за квітень 2023 року, № МППЗ1231261 за травень 2023 року, № МППЗ12887126 за червень 2023 року, № МППЗ1315464 за липень 2023 року, № МППЗ1353403 за серпень 2023 року. Вказані акти підписані електронними підписами сторін у сервісі «Вчасно».

На підтвердження фактичного користування послугами відповідачем виставлялися акти-звіти про продаж товарів: № МПРО475146 за січень 2021 року, № МПРО492832 за лютий 2021 року, № МПРО518960 за березень 2021 року, № МПРО546298 за квітень 2021 року, № МПРО573963 за травень 2021 року, № МПРО607808 за червень 2021 року, № МПРО630398 за липень 2021 року, № МПРО661957 за серпень 2021, № МПРО679584 за вересень 2021 року, № МПРО704485 за жовтень 2021 року, № МПРО732592 за листопад 2021 року, № МПРО777259 за грудень 2021 року, № МПРО806884 за січень 2022 року, № МПРО832446 за лютий 2022 року, № МПРО848325 за березень 2022 року, № МПРО859786 за квітень 2022 року, № МПРО878597 за травень 2022 року, № МПРО898026 за червень 2022 року, № МПРО918354 за липень 2022 року, № МПРО939386 за серпень 2022 року, № МПРО961708 за вересень 2022 року, № МПРО982488 за жовтень 2022 року, № МПРО1008045 за листопад 2022 року, № МПРО1034070 за грудень 2022 року, № МПРО1069998 за січень 2023 року, № МПРО1120727 за лютий 2023 року, № МПРО1153268 за березень 2023 року, № МПРО1194404 за квітень 2023 року, № МПРО1231258 за травень 2023 року, № МПРО1287120 за червень 2023 року, № МПРО1315457 за липень 2023 року, № МПРО1353398 за серпень 2023 року. Вказані акти-звіти підписані електронними підписами сторін у сервісі «Вчасно».

Як стверджує позивач, відповідач припинив сплачувати винагороду в порядку й у спосіб визначений договором та додатками до нього.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 20221/120161 від 01.11.2020 року, суд дійшов висновку, що вказаний правочин за своєю правовою природою є субліцензійним договором.

Статтею 1109 Цивільного кодексу України передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов`язується вносити плату за використання об`єкта, якщо інше не встановлено договором.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об`єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

Права на використання об`єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Якщо в ліцензійному видавничому договорі або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору.

Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.

Відповідно до ст. 1111 Цивільного кодексу України уповноважені відомства або творчі спілки можуть затверджувати типові ліцензійні договори. Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об`єкта права інтелектуальної власності, що погіршують його становище порівняно з становищем, передбаченим законом або типовим договором, є нікчемними і замінюються умовами, встановленими типовим договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

На підтвердження надання відповідачу послуг за договором позивач надав акти про надання послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому: № МППЗ1089133 за січень 2023 року, № МППЗ31120730 за лютий 2023 року, № МППЗ1160254 за березень 2023 року, № МППЗ1194411 за квітень 2023 року, № МППЗ1231261 за травень 2023 року, № МППЗ12887126 за червень 2023 року, № МППЗ1315464 за липень 2023 року, № МППЗ1353403 за серпень 2023 року, які підписані електронними підписами сторін у сервісі «Вчасно».

Додатково на підтвердження фактичного користування послугами відповідачем виставлялися акти-звіти про продаж товарів: № МПРО475146 за січень 2021 року, № МПРО492832 за лютий 2021 року, № МПРО518960 за березень 2021 року, № МПРО546298 за квітень 2021 року, № МПРО573963 за травень 2021 року, № МПРО607808 за червень 2021 року, № МПРО630398 за липень 2021 року, № МПРО661957 за серпень 2021, № МПРО679584 за вересень 2021 року, № МПРО704485 за жовтень 2021 року, № МПРО732592 за листопад 2021 року, № МПРО777259 за грудень 2021 року, № МПРО806884 за січень 2022 року, № МПРО832446 за лютий 2022 року, № МПРО848325 за березень 2022 року, № МПРО859786 за квітень 2022 року, № МПРО878597 за травень 2022 року, № МПРО898026 за червень 2022 року, № МПРО918354 за липень 2022 року, № МПРО939386 за серпень 2022 року, № МПРО961708 за вересень 2022 року, № МПРО982488 за жовтень 2022 року, № МПРО1008045 за листопад 2022 року, № МПРО1034070 за грудень 2022 року, № МПРО1069998 за січень 2023 року, № МПРО1120727 за лютий 2023 року, № МПРО1153268 за березень 2023 року, № МПРО1194404 за квітень 2023 року, № МПРО1231258 за травень 2023 року, № МПРО1287120 за червень 2023 року, № МПРО1315457 за липень 2023 року, № МПРО1353398 за серпень 2023 року, які підписані електронними підписами сторін у сервісі «Вчасно».

За розрахунками позивача у відповідача наявна заборгованість за договором № 20221/120161 від 01.11.2020 року у розмірі 14 962,04 грн., що складається з сум за: (1) актом про надання послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому № МППЗ1315464 за липень 2023 року в розмірі 11 906,64 грн.; (2) актом-звітом про продаж товарів № МПРО1315457 за липень 2023 року у неоплачені частині в розмірі 144,79 грн.; (3) актом про надання послуги доступу до інтернет-сайту www.rozetka.com.ua та онлайн сервісів на ньому № МППЗ1353403 за серпень 2023 року в розмірі 1360,27 грн.; (4) актом-звітом про продаж товарів № МПРО1353398 за серпень 2023 року в розмірі 1550,34 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 14 962,04 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати послуг за субліцензійним договором, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати настав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 14 962,04 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 807,07 грн. та 3% річних у розмірі 450,60 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наведених позивачем у позовній заяві розрахунків збитків від інфляції та 3% річних, в межах заявлених позивачем періодів, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми збитків від інфляції та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, за розрахунком позивача, становлять: 807,07 грн. - збитків від інфляції та 450,60 грн. - 3% річних.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі Інвест» (ідентифікаційний код 42604251, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.Уа» (ідентифікаційний код 37193071, адреса: 01103, м. Київ, бул. Миколи Міхновського, 8-а) грошові кошти: основного боргу - 14 962,04 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 04 копійки), збитків від інфляції - 807,07 грн. (вісімсот сім гривень 07 копійок), 3% річних - 450,60 грн. (чотириста п`ятдесят гривень 60 копійок) та судовий збір - 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17.12.2024 року.

Суддя О.В. Котков