Рішення

від 17.12.2024 по справі 910/12404/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

17.12.2024Справа № 910/12404/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/12404/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Хаус» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання транспортно-експедиційних послуг, а також пеню, інфляційні втрати та відсотки річних.

1.2. Відповідач заперечень проти позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 08.02.2021, між ТОВ «ФТП», як експедитором, та ТОВ «Сервіс Хаус», як клієнтом, укладено договір надання транспортно-експедиційних послуг № ФТП/263К (далі договір), за умовами п. 1.1. якого експедитор зобов`язується за дорученням, від свого імені, але за рахунок клієнта, шляхом залучення третіх осіб, здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування імпортно-експортних, транзитних та інших вантажів, зазначених клієнтом в заявках, що перевозяться авіаційним, водним, залізничним, мультимодальним (комбінованим) видами транспорту за маршрутом, вказаним клієнтом, а також виконувати інші супутні послуги (зберігання, демередж, вантажно-розвантажувальні роботи, стафірування та консолідація вантажів, портові витрати, залізничні витрати, страхування перевезення та інше).

2.2. Клієнт попередньо погоджує з експедитором конкретний обсяг, характер і вартість транспортно-експедиторських послуг шляхом ділового листування. На підставі отриманих від клієнта даних, експедитор визначає вартість послуг з транспортно-експедиторського обслуговування. Вартість включає в себе тариф на перевезення, винагороду експедитора, вартість оформлення транспортних документів (п. 2.1. договору).

2.3. Відповідно до п. 2.3. договору заявкою є форма доручення клієнта, а саме завдання та/або вказівки клієнта експедитору щодо надання транспортно-експедиційних послуг, викладені в письмовому вигляді, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення (групи однотипних перевезень), а саме: вид, категорія, найменування, розміри (обсяг, кількість), вага вантажу, сума, що підлягає оплаті експедитору, пункти відправлення та призначення вантажу, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, дата завантаження та розвантаження або строк перевезення, тип, кількість, державні номери або інші відомості, що ідентифікують транспортні засоби, умови перевезення, особливі вказівки клієнта, інші умови, узгоджені сторонами.

2.4. Згідно з пунктом 2.4. Договору заявка є невід`ємною частиною договору, а її умови мають пріоритет перед умовами договору.

2.5. Відповідно до умов пункту 4.1. договору, платежі та взаємні розрахунки за виконання доручень клієнта виконуються відповідно до виставлених експедитором рахунків. Сторони погодили, що рахунки, передані засобами електронної пошти підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання клієнтом всіх документів у відповідності до п. 3.1.14 цього договору.

2.6. Відповідно до п. 4.3. договору розрахунок між сторонами здійснюється шляхом банківського переказу коштів у національній грошовій одиниці України з поточного рахунку клієнта на поточний рахунок експедитора. Всі банківські витрати та комісії пов`язані з переказом коштів здійснюються за рахунок клієнта.

2.7. Відповідно до п. 4.6. договору, у випадку, якщо протягом 5 робочих днів експедитор не отримає підписаний клієнтом примірник акту або обґрунтованої відмови від підписання (письмового мотивованого заперечення), акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.

2.8. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року. У разі, якщо жодна із сторін не заявила про свій намір розірвати договір шляхом подачі письмового повідомлення іншій стороні не пізніше 30 днів до закінчення поточного терміну договору, то договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, на тих самих умовах (п. п. 9.1. та 9.2. договору).

2.9. Відповідно до заявки №NOV7056 від 29.11.2021 до договору сторони погодили дату та час завантаження - 03.12.2021; адреса завантаження - ТОВ «Сервіс Хауз» вул. Сім`ї Сосніних, 7а, м. Київ, замитнення - Вишневе, вул. Промислова, 2; адреса розвантаження - 2a, rue Kreuzert, L7453, Lintgen; термін доставки орієнтовно 08.12.2021-09.12.2021; маршрут - Київ-Люксембург; опис вантажу - корпусні меблі; сума доручення - 1050 євро в грн. по НБУ на день заїзду на термінал; умови оплати - 7 днів після вигризки.

2.10. 08.12.2021 вантаж було доставлено вантажоодержувачу, що підтверджується відповідною відміткою у Міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 017095 від 03.12.2021.

2.11. У матеріалах справи наявний примірник акту №2159 від 08.12.2021 наданих послуг на суму 32 264, 09 грн з яких 29 191, 32 грн відшкодування вартості міжнародних автоперевезень та 3 072, 77 грн винагороди експедитора.

2.12. Експедитор виконав свої зобов`язання за Договором та у відповідності до узгодженої сторонами заявки від 08.12.2021 року надав клієнту рахунок на оплату № 2159 від 08.12.2021 року на суму 32 264,09 грн та акт №2159 від 08.12.2021 наданих послуг шляхом направленням оригіналів наведених документів засобами поштового з`язку (поштове відправлення №0407900233984).

2.13. Акт вважається підписаним сторонами відповідно до п. 4.6. договору.

2.14. Враховуючи погоджені сторонами умови та строки оплати, клієнт був зобов`язаний провести оплату наданих експедитором послуг протягом 7-ми календарних днів після вивантаження, тобто не пізніше 15 грудня 2021 року. Проте, за твердженнями позивача, станом на дату подання позовної заяви (07.10.2024) клієнт не виконав свої зобов`язання щодо оплати послуг експедитора.

2.15. 28.11.2022 позивач звернувся до відповідача з письмовоювимогою № б/н від 22.11.2022 про сплату грошового зобов`язання, проте поштове відправлення повернуто позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

2.16. Оскільки відповідачем послуги експедитора сплачені не були, наведене стало підставою для звернення до суду із розглядуваним позовом.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 32 264, 09 грн основного боргу, 20 293, 67 грн пені, 12 756, 93 грн інфляційних втрат та 2 721, 40 грн 3% річних.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 258, 526, 610, 612, 629 ЦК України, стаття 224 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо оплати вартості отриманих послуг експедитора.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не подав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено відповідача про обов`язок зареєструвати електронний кабінет, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.

5.2. Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

5.3. З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.10.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була вручена відповідачу 18.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням №06 002 974 750 85 про вручення поштового відправлення.

5.4. Отже у строк до 04.11.2024 включно відповідач мав подати відзив/клопотання про продовження строку на подання відзиву.

5.5. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5.6. Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи були порушені відповідачем обов`язки за договором? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, інфляційних втрат та відсотків річних?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше та друге питання, а відповідач протилежне.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ УКЛАДЕНОГО ДОГОВОРУ ТА СТЯГНЕННЯ БОРГУ.

7.1. Правовідносини сторін є господарськими, що випливають з договору транспортного експедирування.

7.2. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

7.3. Аналогічні положення закріплені в ст. 509 ЦК України.

7.4. Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні врегульовано зокрема Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

7.5. Транспортно-експедиторська послуга робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (стаття 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

7.6. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», яка кореспондується з ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та ст. 316 Господарського кодексу України (надалі ГК України), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

7.7. Згідно з абз. 2, 3 ч. 1 ст. 929 ЦК України договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

7.8. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

7.9. Відповідно до ч. 3 ст. 929 ЦК України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

7.10. Стаття 931 ЦК України встановлює плату за договором транспортного експедирування. Так, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

7.11. За приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

7.12. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

7.13. За приписами абз. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

7.14. Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір №ФТП/263К від 08.02.2021 надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого позивач зобов`язався за відповідну плату та рахунок відповідача надати послуги, пов`язані з перевезенням вантажу.

7.15. Вартість перевезення вказана у заявці №NOV7056 від 29.11.2021 до договору та становить 1050 євро в грн по НБУ на день заїзду на термінал (32 264, 09 грн).

7.16. Судом встановлено та підтверджується матеріали справи, що позивачем надано послуги транспортно-експедиційного обслуговування, згідно із заявкою відповідача, на загальну суму 32 264, 09 грн. Вказані послуги прийняті без зауважень та заперечень відповідачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом надання послуг на вказану суму підписаним сторонами відповідно до п. 4.6. договору.

7.17. За результатами наданих послуг позивачем виставлений відповідачу рахунок на оплату, і що не заперечується відповідачем.

7.18. Відповідно до умов заявки оплата здійснюється протягом 7 днів після вигризки. Водночас, вигрузка вантажу відбулась 08.12.2021 року, що підтверджується відповідною відміткою у Міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 017095 від 03 грудня 2021 року. Отже, у строк до 15 грудня 2021 року включно відповідач мав здійснити повну оплату.

7.19. Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

7.20. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

7.21. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

7.22. Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження належного виконання позивачем зобов`язань за договором. Проте, відповідач свої зобов`язання в частині оплати транспортно-експедиційних послуг не виконав, повністю не розрахувавшись за надані позивачем послуги за актом №2159 від 08.12.2021 на суму 32 264, 09 грн.

7.23. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

7.24. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

7.25. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

7.26. Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

7.27. Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.28. Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.29. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

7.30. Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 32 264, 09 грн заборгованості за договором транспортного експедирування. Відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань з оплати наданих послуг з 16.12.2021.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ ТА ВІДСОТКІВ РІЧНИХ.

8.1. Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 20 293, 67 грн нараховану на суму боргу 32 264, 09 грн за період з 16.12.2021 по 30.06.2023.

8.2. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

8.3. Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

8.4. Штрафними санкціями згідно ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

8.5. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

8.6. За умовами п. 5.3.6. договору клієнт (відповідач) зобов`язаний сплатити на користь експедитора (позивача) неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

8.7. Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

8.8. При цьому, суд враховує, що п. 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

8.9. Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року N 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року.

8.10. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020№ 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 16.06.2021 строк дії карантину встановлено до 31.08.2021.

8.11. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

8.12. За таких обставин, дія Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців (Постанова КГС ВС від 20.09.2024 у справі №910/14026/22, та від 20.11.2024 у справі №911/3331/23).

8.13. При цьому, необхідно враховувати умови пункту 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України, з урахуванням яких вбачається, що правомірним для нарахування пені є період до 30.06.2023 (оскільки на строк дії карантину строк, встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, було продовжено).

8.14. Перевіривши розрахунок пені, наведений у розрахунку до позовної заяви, в межах заявленого періоду, суд вважає суми пені у розмірі 20 293, 67 грн, правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

8.15. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.16. Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.17. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.18. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

8.19. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.20. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.21. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.22. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.23. Дослідивши надані розрахунки інфляційних втрат, суд встановив, що інфляційні втрати нараховані на суму боргу 32 264,09 грн за період з грудня 2021 року по вересень 2024 року становлять 13 432,24 грн, проте враховуючи те, що суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі 12 756, 93 грн.

8.24. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив його правильність, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 3% річних у сумі 2 721, 41 грн нарахованих на суму боргу 32 264, 09 грн за період з 16.12.2021 по 07.10.2024.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОВНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 32 264, 09 грн основного боргу, 20 293, 67 грн пені, 12 756, 93 грн інфляційних втрат та 2 721, 40 грн 3% річних.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Згідно статі 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, за подання позовної заяви в електронному вигляді, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Хаус» (03134, місто Київ, проспект Корольова, будинок 18, квартира 62, код ЄДРПОУ 39581746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФТП» (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 8, корпус 11, літера 7, код ЄДРПОУ 37888626) 32 264, 09 грн основного боргу, 20 293, 67 грн пені, 12 756, 93 грн інфляційних втрат, 2 721, 40 грн 3% річних та 2 422, 40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.12.2024.

Суддя Ігор Курдельчук