Ухвала

від 16.12.2024 по справі 910/14592/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" грудня 2024 р. Справа № 910/14592/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка Павла Володимировича, розглянувши заяву Приватного підприємства «Шериф-центр безпеки» (вул. Мєшкова, буд. 20, с. Гнідин, Бориспільський р-н, Київська обл., 08340, ідентифікаційний код 41531013) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи підприємця Деркач Віталія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 21 339, 00 грн заборгованості за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 16716961 від 01.11.2023

установив:

26.11.2024 через підсистему «Електронний суд» Приватне підприємство «Шериф-центр безпеки» (далі ПП «Шериф-центр безпеки» / заявник) надіслало до Господарського суду міста Києва заяву про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи підприємця Деркач Віталія Валерійовича (далі ФОП Деркач В.В. / боржник) 21 339, 00 грн заборгованості за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 16716961 від 01.11.2023 (далі договір), з яких: 5 974, 00 боргу, 795, 00 грн штрафу, 13 500, 00 грн вартості обладнання та 1 100, 00 грн компенсації за здійснення організаційно-технічних заходів.

Як на підставу своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником умов договору про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 16716961 від 01.11.2023, укладеного між ПП «Шериф-центр безпеки» як виконавцем та ФОП Деркач В.В. як замовником, в частині оплати наданих охоронних послуг, в результаті чого у замовника утворилась заборгованість в сумі 5 974, 00 грн, яка послугувала для нарахування 795, 00 грн штрафу згідно із п.п. 5.1.1 договору.

Водночас у зв`язку із неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором, ПП «Шериф-центр безпеки» направило на адресу боржника повідомлення-вимогу № 12-12/22-2 від 16.08.2024, за змістом якого просило негайно сплатити грошові кошти в загальному розмірі 20 574, 00 грн (сума визначена на дату направлення вимоги) та проінформувало боржника про припинення надання послуг за договором з 22.08.2024 на підставі п.п. 1-4.1.4 договору.

В розрізі викладених обставин, заявник посилаючись на те, що договір про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 16716961 від 01.11.2023 розірваний з 22.08.2024, просить стягнути з боржника 13 500, 00 грн, що є вартістю обладнання, наданого згідно п. 5 додатку № 1 до договору у користування (оренду) замовнику, яке він не повернув та 1 100, 00 грн компенсації за здійснення організаційно-технічних заходів, проведених виконавцем згідно п.п. 4.2.7 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 матеріали заяви ПП «Шериф-центр безпеки» про видачу судового наказу направлені до Господарського суду Київської області за встановленою територіальною підсудністю.

Відповідно до результатів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформлених протоколом автоматизованого розподілу б/н від 09.12.2024, вказану заяву передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Дослідивши матеріали наведеної вище заяви ПП «Шериф-центр безпеки» про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у видачі судового наказу, зважаючи на таке.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 147, ст. 148, п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

До того ж, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Водночас, підставами для відмови у видачі судового наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу (п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України).

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 ГПК України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

В розрізі викладених правових норм суд зазначає, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

З матеріалів заяви про видачу судового наказу випливає, що 01.11.2023 між ПП «Шериф-центр безпеки» як виконавцем та ФОП Деркач В.В. як замовником укладено договір про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 16716961, за умовами п. 1.1 якого виконавець надає послуги замовнику в обсягах та кількості які ним обрані, в порядку та на умовах визначених цим договором. Обумовлений сторонами обсяг послуг та їх вартість вказується в додатку № 1 до даного договору, що являється його невід`ємною частиною.

Згідно додатку № 1 до договору «Перелік обумовлених послуг» сторони визначили:

охорона об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 становить 795, 00 грн за місяць;

перелік обладнання, яке надане замовнику в користування (оренду): комплект Ajax Hab (чорний), сповіщував CombiProtect (чорний), сповіщувач DoorProtekt (чорний) загальна вартість 13 500, 00 грн.

До того ж означений додаток № 1 містить застереження щодо того, що підписанням даного договору, замовник підтверджує, що обладнання ним отримано та буде повернуто протягом 3-х робочих днів після його розірвання (припинення), замовник вправі викупити обладнання підчас дії даного договору, або при його розірванні (припиненні).

За умовами п.п. 3.2.13, 3.2.18 договору ФОП Деркач В.В. як виконавець зобов`язаний:

після припинення договірних відносин одразу, але у строк, що не перевищує 3-х робочих днів, повернути виконавцю обладнання, яке надане замовнику в користування (зазначене в п. 5 додатку № 1 до договору) у стані, придатному для подальшої експлуатації, а у випадку не повернення у встановлений строк замовник зобов`язаний сплатити виконавцю його вартість;

у разі надання замовнику обладнання в користування, вказаного в п. 5 додатку № 1 до договору та розірвання даного договору протягом 18-ти (вісімнадцяти) календарних місяців з моменту його підписання, сплатити на користь виконавця компенсацію за здійснення організаційно-технічних заходів, визначених п. 4.2.7, у розмірі: 1 100, 00 грн протягом 3-х календарних днів з моменту розірвання даного договору.

Згідно п.п. а) п. 4.1.4 договору ПП «Шериф-центр безпеки» як виконавець має право достроково розірвати договір, попередньо повідомивши про це замовника в телефонному режимі або смс-повідомленням у разі, якщо останній не здійснює оплату чи затримує розрахунок по даному договору.

Як стверджує заявник, 16.08.2024 ним направлено на адресу боржника повідомлення-вимогу № 12-12/22-2, за змістом якої виконавець просив негайно сплатити заборгованість, яка виникла у зв`язку із неналежним виконанням умов договору, а також означеною вимогою заявник проінформував боржника про припинення надання послуг, що передбачені умовами договору, з 22.08.2024 на підставі п.п. 1-4.1.4 договору.

Оскільки, як зазначає заявник, ФОП Деркач В.В. орендоване обладнання не повернув, сума вартості обладнання в розмірі 13 500, 00 грн підлягає стягненню з боржника на підставі п.п. 3.2.13 договору.

Крім того, враховуючи положення п.п. 3.2.18 договору, оскільки договір про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 16716961 від 01.11.2023 розірваний з 22.08.2024, через 9 місяців та 21 день з моменту його підписання, до компенсації належать організаційно-технічні заходи проведені виконавцем відповідно до п.п. 4.2.7 договору, розмір яких складає 1 100, 00 грн.

Так за змістом п.п. 4.2.7 договору замовник зобов`язаний здійснити організаційно-технічні заходи (пусконалагоджувальні роботи, підключення на ПЦН, тощо) спрямовані на забезпечення надання послуг. Такі заходи здійснюються виконавцем безкоштовно за виключенням випадків передбачених п.п. 3.2.18 договору.

Підсумовуючи викладене, суд критично оцінює твердження заявника про розірвання з 22.08.2024 договору про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 16716961 від 01.11.2023, оскільки до заяви про видачу судового наказу не долучено доказів надіслання / надання боржнику повідомлення-вимогу № 12-12/22-2 від 16.08.2024.

У суду відсутні підстави вважати, що повідомлення-вимога № 12-12/22-2 від 16.08.2024 дійсно надсилалась боржнику, була ним отримана, та після чого (отримання вимоги) боржник був обізнаний про розірвання договору та виникнення у нього обов`язку з повернення обладнання та компенсації витрат на організаційно-технічні заходи, та як наслідок неповернення обладнання сплату його вартості.

Враховуючи викладене, суд не вбачає достатніх правових підстав для видачі судового наказу про стягнення із Фізичної особи підприємця Деркач Віталія Валерійовича 13 500, 00 грн вартості обладнання та 1 100, 00 грн компенсації за здійснення організаційно-технічних заходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 153 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. 148, 150, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити Приватному підприємству «Шериф-центр безпеки» у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення із Фізичної особи підприємця Деркач Віталія Валерійовича 13 500, 00 грн вартості обладнання та 1 100, 00 грн компенсації за здійснення організаційно-технічних заходів.

Ухвала складена та підписана 16.12.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко