Рішення

від 04.12.2024 по справі 914/2377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 Справа № 914/2377/24

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача: Приватного підприємства «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА»

про: стягнення пені у розмірі 17 506,44 грн.,

представники:

позивача: Фінєєв Д.С.,

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ

26.09.2024р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача: Приватного підприємства «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» про стягнення пені у розмірі 17 506,44 грн.

Ухвалою суду від 30.09.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.10.2024р., явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою, викликано представників сторін у підготовче засідання.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

11.10.2024р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№24726/24).

11.10.2024р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№24779/24).

16.10.2024р. на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист з долученими документами на виконання вимог ухвали суду від 30.09.2024р. (вх.№25011/24).

Протокольною ухвалою від 30.10.2024р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 20.11.2024р.

20.11.2024р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (№28079/24).

Суть спору:

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач у передбачений законом термін не виконав рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2024р. №65/18-р/к, за результатами розгляду справи №21-10/2023.

Позиція позивача:

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачено штраф у розмірі 41 682,00 грн., накладений рішенням Адміністративної колегії Відділення від 17.04.2024р. №65/18-р/к, за результатами розгляду справи №21-10/2023, у зв`язку з чим відповідачу, нарахована пеня в розмірі 17 506,44 грн.

Позиція відповідача:

У своєму відзиві відповідач не визнає факт отримання копії Рішення 65/18-р/к, у зв`язку із чим вважає нарахування пені передчасним. Разом з тим, вважає, що пеня, нарахована за прострочення сплати штрафу за Рішенням № 65/18-р/к може бути зменшена, а рішення суду розстрочено строком на шість місяців.

За результатами дослідження поданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2024р. № 65/18-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 21-10/2023 (далі - Рішення № 65/18-р/к) за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Приватне підприємство «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» (далі - ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА»), накладено штраф на суму 41 682 грн. (Пункт 2 Рішення № 65/18-р/к).

Зазначене рішення із супровідним листом від 18.04.2024р. №65-02/1233 направлено засобами поштового зв`язку ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» на адресу: вул. Героїв УПА, буд. 73В, офіс 169, місто Львів, 79029 із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600911403070, яке отримане ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» 30.04.2024р. (трекінг відправлення, роздрукованого з веб-сайту «Укрпошта» долучено до позовних матеріалів).

ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» не скористався правом на оскарження Рішення № 65/18-р/к у встановлений законодавством строк.

ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» зобов`язано було виконати Рішення 65/18-р/к, а саме сплатити штраф до 01.07.2024р. (30.06.2024р. припадає на вихідний день).

Позивач ствердив у позові про те, що у встановлений законодавством строк Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України не отримувало від ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» документи, що підтверджують сплату штрафу у розмірі 41 682,00 грн на виконання Рішення №65/18-р/к.

Головою Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України видано наказ від 09.07.2024р. №65/4-Ю про примусове виконання Рішення 65/18-р/к, який направлено до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2024р. № 65-02/2141е.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.07.2024р. відкрито виконавче провадження за №75618835 з виконання наказу голови Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.07.2024р. №65/4-Ю про стягнення з ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» 41 682,00 грн.

05.08.2024р. через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України отримало постанову про закінчення виконавчого провадження № 75618835, у зв`язку із стягненням штрафу, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у повному обсязі.

Позивач, вказав на те, що за результатами перевірки даних електронного кабінету Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що боргові зобов`язання боржником виконані 30.07.2024р. відповідно до платіжної інструкції №7266 від 30.07.2024р.

За розрахунком позивача, відлік нарахування пені розпочався з 02.07.2024р. наступного дня після спливу двомісячного строку добровільної сплати штрафу, та тривав до 29.07.2024р. до дня фактичної сплати штрафу (30.07.2024р.) .

В період з 02.07.2024р. по 29.07.2024р. позивач нарахував пеню за таким розрахунком:

Пеня = С x РП x Д : 100, де

С - Сума штрафу, яка дорівнює 41 682 грн.

РП - розмір пені, що складає 1,5%,

Д - Кількість днів прострочення - 28.

Отже, розмір пені, яку за розрахунком позивача повинне сплатити ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» склав 17 506,44 грн.

Листом від 14.08.2024р. № 65-02/2723е Відділення звернулось до ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» з пропозицією сплатити пеню у розмірі 17 506,44 грн добровільно.

Про результати розгляду цього листа пропонувалось повідомити Відділення до 02.09.2024р. Лист Відділення від 14.08.2024р. № 65-02/2723е направлений ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» засобами електронного зв`язку та у паперовому вигляді на його поштову адресу із рекомендованим повідомленням, згідно із яким кореспонденція вручена адресату 21.08.2024р. (трекінг відправлення, роздрукованого з веб-сайту «Укрпошта» долучено до матеріалів позовної заяви). Разом з тим, на момент подання цієї позовної заяви будь-якої відповіді від ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» Відділення не отримувало, інформації щодо сплати пені не надходило.

Оцінюючи надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

За змістом статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції», законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності, а отже є спеціальним законом у сфері захисту економічної конкуренції та підлягає застосуванню у даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.48 Закону, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

При цьому, штраф, накладений відповідно до цього Закону, є видом відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.10.2018р. у справі №922/4378/17.

Статтею 51 Закону визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності до ч.2-3 ст.56 Закону, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 7 статті 56 Закону передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно з ч. 8-9 ст. 56 Закону, протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Достатньою підставою для нарахування пені у розмірі півтора відсотка від встановленої рішенням суми штрафу є факт несплати штрафу (сплата штрафу в неповному обсязі) в установлений у рішенні органу Антимонопольного комітету України строк.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач виконав обов`язок щодо сплати штрафу, накладеного Рішенням №65/18-р/к, у повному обсязі лише 30.07.2024р., отже у позивача були всі підстави для нарахування пені за період з 02.07.2024р. по 29.07.2024р.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 Господарського кодексу України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 вказаного Кодексу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018р. у справі № 914/607/17.

Отже, нарахування пені після спливу строку добровільної сплати штрафу не є дискреційними повноваженнями органу Антимонопольного комітету України, а встановлено імперативною нормою, передбаченою абзацом першим частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахована пеня за прострочення сплати штрафу за Рішенням № 65/18-р/к відповідає вимогам цієї норми (розрахунок наведений у позовній заяві), адже її розрахунок розпочався з 02.07.2024р. наступного дня після спливу двомісячного строку добровільної сплати штрафу, та тривав до 29.07.2024р. до дня фактичної сплати штрафу (30.07.2024р.).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що Відділенням було здійснено відповідний розрахунок пені в межах розміру, передбаченого законодавством про захист економічної конкуренції, а саме статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Одержання копії Рішення № 65/18-р/к відповідачем 30.04.2024р. підтверджено, як письмовим доказом рекомендованим відправленням №0600911403070, так і електронним доказом відповідним трекінгом цього відправлення, опублікованим на офіційному веб-сайті «Укрпошта».

Відповідач вірно зазначає, що в силу пункту 78 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023р. №1071), поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

При цьому, штраф відповідно до Рішення № 65/18-р/к накладено саме на суб`єкта господарювання, який є юридичною особою, у зв`язку із чим, таке рішення відповідно до вимог частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» направлено саме відповідачу, як юридичній особі, а не особисто будь-якій його посадовій (фізичній) особі, зокрема, директору.

Посилання відповідача на пункт 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. №270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023р. №1071) є безпідставним, адже він не регулює питання вручення поштового відправлення №0600911403070.

Поряд із цим, позиція відповідача спростовується висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.11.2021р. у справі №904/4203/20, зокрема: «Добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Невиконання чи неналежне виконання господарських зобов`язань ПАТ «Укрпошта», навіть якщо б останнє і мало місце, не може бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від обов`язкових для виконання розпоряджень, рішень, вимог органу Антимонопольного комітету України та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

Отже, ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» в силу частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зобов`язано було виконати Рішення № 65/18-р/к (сплатити штраф) до 01.07.2024р.

Закон України «Про захист економічної конкуренції», який підлягає застосуванню, як спеціальний закон, не містить норм, які надавали б будь-якому органу право зменшувати розмір пені або взагалі звільняти від її сплати у разі правомірного нарахування. Ця правова позиція підтверджується висновками, зазначеними у Постановах Верховного Суду від 13.02.2018р. у справі № 910/20661/16 та від 22.01.2019р. у справі № 915/304/18. З огляду на це, підстави для зменшення розміру пені відсутні.

Посилання відповідача на норми цивільного законодавства не можуть братись до уваги, адже вони не регулюють правовідносини, пов`язані із стягнення пені за прострочення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України.

Таким чином, пеня, нарахована за прострочення сплати штрафу за Рішенням № 65/18-р/к, не може бути зменшена.

Стосовно клопотання відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає те, що ПП «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» не наведені та не додані жодні докази щодо відсутності коштів для сплатити цим суб`єктом господарювання суми у розмірі 17 506,44 грн., а також щодо можливості вносити відповідний щомісячний платіж у разі надання розстрочки.

Тобто, відповідачем не підтверджено документально скрутного фінансового стану, не подано, наприклад, фінансового звіту за 2023 - 2024 рр.., що унеможливлює надання судом оцінки його фінансового стану.

Питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Відтак, відповідачем не подано доказів наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочки виконання рішення

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, не спростованого відповідачем та підтвердженого доданими до матерів справи доказами.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №389 від 19.09.2024р. на суму 2 422,40 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» (вул. Героїв УПА, буд.73В, офіс 169, місто Львів, 79029; код ЄДРПОУ: 43400907) 17 506 (сімнадцять тисяч п`ятсот шість) гривень 44 коп. пені до Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції»).

3.Стягнути з Приватного підприємства «ШВИДКІСТЬ СВІТЛА» (вул. Героїв УПА, буд.73В, офіс 169, місто Львів, 79029; код ЄДРПОУ: 43400907) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, Код ЄДРПОУ: 20992104, р/р UA438201720343180001000008516, Державна казначейська служба України, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 16.12.2024 р.

СуддяКороль М.Р.